Постанова

від 29.10.2014 по справі 910/7854/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 910/7854/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів:Стратієнко Л.В., Кондратової І.Д. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКТРАНСГАЗ" в особі філії " Управління магістральних газопроводів "КИЇВТРАНСГАЗ" Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазавтоматіка" доПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у квітні 2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазавтоматіка" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" 632 334,36 грн. заборгованості, 18 970,03 грн. на відшкодування втрат внаслідок інфляції та 5 924,89 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року позов задоволено в повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 632 334,36 грн. боргу, 18 970,03 грн. інфляційних втрат та 5 924,89 грн. річних.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 13.10.2014 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і просить судові рішення скасувати, постановивши нове рішення, про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, взаємовідносини сторін врегульовано договором № 1207000089 від 04.07.2012 року, за умовами якого ТОВ "Нафтогазавтоматіка" (виконавець) зобов'язалось власними та залученими силами і засобами надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (технічне обслуговування системи передачі даних Теранет Красилівського ЛВУМГ), а ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" (замовник) прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у сумі 632 334,36 грн. (п.п. 1.1, 4.1 договору).

Пунктами 5.1, 5.3 цього договору передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється проміжними платежами на підставі актів здачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше 90 календарних днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін. Остаточний розрахунок за договором замовник здійснює протягом 90 календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін кінцевого акту здачі-приймання наданих послуг.

На виконання умов зазначеного договору, позивач виконав, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень обумовленні роботи на загальну суму 632 334,36 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), актом № 1207000089-1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року (форми КБ-2в), які посвідчені печатками та підписами сторін, без будь-яких зауважень. В подальшому сторони уклали договір про реструктуризацію цієї заборгованості № 1207000089 від 14.06.2013 року, за яким відповідач взяв на себе обов'язок погасити цей борг у сумі 632 334,36 грн. до 31.12.2013 року. Проте взяті на себе зобов`язання договору відповідач не виконав, що ним і не оспорюється, зокрема і у касаційній скарзі.

За таких обставин, коли відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання перед позивачем щодо погашення боргу, останній вправі вимагати сплати заборгованості відповідачем, з урахуванням його відповідальності за порушення грошових зобов'язань передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому за таких обставин суд першої інстанції та апеляційний господарський суд дійшли правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми заборгованості, 18 970,03 грн. інфляційних втрат та 5 924,89 грн. 3% річних, обґрунтовано задовольнили позов, і підстав для зміни чи скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 85, 111 9 -111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді Л.В. Стратієнко

І.Д. Кондратова