Рішення

від 30.10.2014 по справі 906/1273/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" жовтня 2014 р. Справа № 906/1273/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Ільченко В.Д. - директор;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Ятрань" (м. Житомир)

до Спільної науково-виробничої фірми "Авгур" (м. Житомир)

про стягнення 338000,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 338000,00 грн. збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на вирок Корольовського районного суду від 19.11.2013 по справі №296/95/12-к, яким ОСОБА_2 визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України.

23.10.2014 на адресу суду від Корольовського районного суду надійшло повідомлення про те, що по справі 296/716/14-ц, 2/296/1194/14 за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Ятрань" до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, 01.09.2014 року судом винесено рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.10.2014.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, 27.04.2009 року між Приватним виробничо-комерційним підприємством "Ятрань" в особі директора Ільченко Вячеслава Дмитровича (поклажодавець/позивач) та Спільною науково-виробничою фірмою "Авгур" в особі директора ОСОБА_2 (зберігач/відповідач) укладено договір відповідального зберігання тмц №27/04 (а.с.18), за умовами якого поклажодавець передає, а зберігач зобов'язується прийняти на відповідальне збереження товарно-матеріальні цінності (ТМЦ): цукор буряковий у мішках по 50 кг у кількості 40000,00 тн. по ціні 5500,00грн., всього на суму 220000,00грн.

Зберігач зобов'язується забезпечити повну схоронність ТМЦ, що знаходяться на збереженні, гарантує їх отримання по першій вимозі поклажодавця, не проводити розвантаження та видачу ТМЦ без представника поклажодавця (п.3.2 договору №27/04).

Зберігач несе відповідальність за належне збереження ТМЦ. У випадку нестачі ТМЦ зберігач відшкодовує поклажодавцю їх вартість на момент виявлення по ринковим цінам, але не менше суми, узгодженої у цьому договорі та накладній на протязі 5 днів. (п.4.1 договору №27/04).

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2009 (п.5.1 договору №27.04.2009р.).

На виконання умов даного договору ПВКП "Ятрань" було передано на зберігання СНВФ "Авгур" цукор пісок в кількості 20 т і 20,8 т відповідно, всього 40,8 т, що підтверджується накладними №1 від 28.04.2009 та №2 від 26.05.2009.

За даними позивача, на початку червня 2009 року директором ПВКП "Ятрань" 0,2 т цукру було знято із зберігання і попереджено директора СНВФ "Авгур" ОСОБА_2 про те, що через декілька днів цукор буде забрано повністю з метою реалізації. Коли при усному зверненні Ільченка В.Д. до ОСОБА_2 для зняття цукру із зберігання, йому було безпідставно відмовлено. ПВКП "Ятрань" направило вимогу за №28 від 08.06.2010 р. щодо повернення 40,6 т цукру бурякового, який є власністю підприємства і обліковується на його балансі, яка залишена без відповіді та задоволення.

01 лютого 2010 між тими ж сторонами укладено новий договір відповідального збереження товарно-матеріальних цінностей за №01/02 від 01.02.2010 (а.с.19), за яким товарно-матеріальними цінностями залишалися ті самі 40,6 цукру бурякового, неповернутого СНВФ "Авгур" за першим договором відповідального зберігання, а вартість цукру становила 365400 грн.

Відповідно до договору видана довіреність СНВФ "Авгур" №12 від 03.02.2010 на ім'я ОСОБА_2 на отримання 40 600 кг (40,6 т) цукру піску та накладна №1 від 03.02.2010, акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання по договору збереження №01/02 від 01.02.2010.

Як зазначив позивач, даний договір було укладено з метою відстрочки часу для повернення цукру ОСОБА_2 і вирішення даної ситуації в досудовому порядку. Вартість цукру в договорі збільшено за взаємною згодою, оскільки ринкова ціна на цукор зросла, а цукор не вдалося реалізувати ПВКП "Ятрань" через те, що ОСОБА_2 передала його цукор іншому підприємству за борги.

На даний час ПВКП "Ятрань" частково відшкодовано шкоду в сумі 27400грн., тому позивач просить стягнути з відповідача 338000 грн. майнових збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 19.11.2013 у справі №296/95/12-к ОСОБА_2 визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 того ж КК, призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Вказаним вироком суду встановлено, що згідно договору відповідального збереження товарно-матеріальних цінностей (далі "тмц") від 27.04.2009 за № 27/04, укладеного між СНВФ "Авгур" та ПВКП "Ятрань", останнє передало на відповідальне збереження СНВФ "Авгур" цукор буряковий у кількості 40,8 т на загальну суму 220000грн.

Будучи учасником та працюючи директором СНВФ "Авгур", виконуючи свої функціональні обов'язки, діючи умисно, ОСОБА_2 розтратила 40,8 т цукру-піску, що був їй ввірений, на загальну суму 224 400 грн., чим заподіяла шкоду ПВКП "Ятрань" на вказану суму.

В задоволенні цивільного позову, заявленого директором ПВКП "Ятрань" Ільченком В.Д. до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку на суму 365400грн., суд відмовив в зв'язку з тим, що відповідно до ст. 1172 ЦК України, згідно якої: п.1. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. п.3. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 являється директором та включена до складу учасників фірми "Авгур", скоїла злочин під час виконання трудових обов'язків, а тому вказану шкоду належить відшкодовувати СНВФ "Авгур", а не самій ОСОБА_2, до якої заявлено позов. Крім того, суд роз'яснив цивільному позивачу, що він має право заявити цивільний позов до належного позивача в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 14.01.2014 по справі 296/95/12-к вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 19.11.2013 змінено. Вирок в частині цивільного позову скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у той же суд іншим суддею в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01.09.2014 по справі №296/716/14-ц у позові Приватному виробничо-комерційному підприємству "Ятрань" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в сумі 338000,00грн., заподіяної злочином, відмовлено в зв'язку з пред"явленням позову до неналежного відповідача. Рішення суду набрало чинності 22.09.2014.

Згідно ч.4 ст.35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.3 ст.35 ГПК України).

Таким чином, факти, встановлені вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 19.11.2013 та рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01.09.2014 не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 19.11.2013 підтверджено, що майнова шкода ПВКП "Ятрань" була спричинена неправомірними діями директора СНВФ "Авгур" ОСОБА_2

З аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 29.12.92 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками", за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах. За вимогами інших осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків (відшкодування шкоди їх майну, здоров'ю, виплаченої пенсії, допомоги по соціальному страхуванню та ін.), відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, позов обґрунтований, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Судовій збір покладається на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Спільної науково-виробничої фірми "Авгур" (10002, м. Житомир, вул.Довженко, 49, кв.53, код 20401770)

- на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Ятрань" (10001, м.Житомир, вул. Кибальчича, 2/4б, кв.10, код 20423949) - 338000,00 грн. збитків.

3. Стягнути з Спільної науково-виробничої фірми "Авгур" (10002, м. Житомир, вул.Довженко, 49, кв.53, код 20401770)

- на користь Державного бюджету України - 6760,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04 листопада 2014 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу, 2 - позивачу, 3 - відповідачу (рек. з повід.)