Рішення

від 14.10.2014 по справі 922/3486/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р.Справа № 922/3486/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус Плюс", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кооператив індивідуального будівництва житла "Верхнє Семідвірря 1", м. Сімферополь про стягнення 30175413,82 грн. за участю представників сторін:

позивача - Хижняк М.А., довіреність б/н від 05.03.2014 р.;

відповідача - не з"явився;

3-ої особи - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус Плюс", м. Харків, 12956399,48 грн. заборгованості за кредитним договором, 16146725,48 грн. заборгованості за відсотками, 484178,87 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 588109,99 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків та 73080 грн. судового збору.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов кредитного договору № 01-2008 від 23.01.2008 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів. Станом на 22.05.2014 року між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Інноваційно- промисловий банк" було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги, відповідно до якого у зобов"язанні позичальника за кредитним договором відбулась заміна кредитора, та позивач набув статус нового кредитора замість первісного - ПАТ "Інноваційно- промисловий банк" .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 серпня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09 вересня 2014 року.

09 вересня 2014 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 вересня 2014 року було відкладено розгляд справи на 23 вересня 2014 року.

23 вересня 2014 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 вересня 2014 року було відкладено розгляд справи на 07 жовтня 2014 року.

07 жовтня 2014 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2014 року було відкладено розгляд справи на 14 жовтня 2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 14.10.2014 р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення № 029723/1 від 03.10.2014 р.. та № 027807/3 від 09.10.2014 р.

Представник 3-ої особи у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив. Третя особа була повідомлена судом своєчасно і належним чином, про що свідчать поштові повідомлення № 027807/2 від 23.09.2014 р. та № 029723/2 від 07.10.2014 р.

Справа розглядається судом за їх відсутністю та за наявними в ній матеріалами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав, суд виходить з наступного.

23 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Інноваційно- промисловим банком" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фокус Плюс" (відповідач) був укладений кредитний договір № 01-2008 (надалі - Договір) з подальшими змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами до цього договору, відповідно до якого первісний кредитор зобов"язується надати відповідачу кредит у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) у розмірі 22500000 грн. на умовах,, встановлених цим договором, а відповідач зобов"язується сплачувати 25% річних за його фактичне використання та повернути кредит не пізніше 18 серпня 2011 року.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що банк зобов"язується щомісячно в останній робочий день кожного місяця нараховувати відсотки за користування кредитом методом "факт/факт", за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця (період нарахування).

Пунктом 4.2 Договору відповідач зобов"язався сплачувати за користування кредитом нараховані проценти за період, вказаний в п. 3.4 договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок нарахованих доходів № 206820135844 в КФ ВАТ "Інпромбанк" у м. Феодосія, МФО 384481, в останній робочий день поточного місяця та в день остаточного повернення кредиту.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту надання кредиту та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов"язань.

Як вказує позивач, первісний кредитор свої зобов"язання виконав, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 22500000 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредит надавався під заставу, яка була надана майновим поручителем.

28 лютого 2009 року між Публічним акціонерним товариством "Інноваційно- промисловий банк" (Іпотекодержатель) та Кооперативом індивідуального будівництва житла "Верхнє Семидвірря-1" (Іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, предметом якого є забезпечення вимог Іпотекодержателя, що виникають із Генеральної угоди від б/н від 22.12.2008 р., укладеної між іпотекодержателем та ТОВ "Основа-А", ТОВ "Індустрія-Термінал", ТОВ "Фокус Плюс", ОСОБА_2, на підставі якої позичальникам надані грошові кошти (далі - Іпотечний договір). Зокрема, за кредитним договором № 01-2008 від 23.01.2008 р., укладеним між Іпотекодержателем та ТОВ "Фокус Плюс" (позичальник), майновим поручителем якого є Іпотекодавець, за умовами якого Іпотекодержатель надає позичальнику кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) у сумі 22500000 грн. з остаточним терміном повернення не пізніше 15 січня 2011 року зі сплатою 25% річних за його використання. Пізніше цей строк був продовжений до 18 вересня 2011 року.

Пунктом 1.2 Іпотечного договору передбачено, у забезпечення зобов"язань за Кредитним договором Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю земельну ділянку, площею 9,7756 га у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Алушта, с. Семидвір"я. Цільове призначення земельної ділянки - для житлового будівництва, кадастровий номер 0110391400:03:001:0028, заставна вартість складає 107 122 979,92 грн.

22 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Інноваційно- промисловим банком" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (покупець, позивач) був укладений договір купівлі - продажу прав вимоги, у відповідності до умов якого продавець цим погоджується продати (відступити) право вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну.

Пунктом 2.3 цього договору передбачено, що права вимоги переходять від продавця покупцю та обов"язки продавця вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання - передачі прав вимоги.

За актом приймання - передач прав вимоги до договору купівлі - продажу прав вимоги від 22.05.2014 р. від продавця було передано покупцю ПАТ "Дельта Банк" права вимоги, зазначені в додатку до цього акту, що посвідчує факт здійснення відступлення.

Отже, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", м. Київ, є новим кредитором відповідача за Договором.

Позивач вказує, що первісний кредитор звертався до відповідача з вимогою № 958 від 17.10.2011 р. про повне погашення заборгованості.

Також зазначає, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань за кредитними договорами, а саме відмова від повернення кредиту, несплата відсотків за користування кредитними коштами та пені за прострочення виконання грошового зобов"язання призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 28.07.2014 р. становить 30175413,82 грн., яка складається з:

- суми заборгованості за кредитом - 12956399,48 грн.;

- розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту - 484178,87 грн.;

- суми заборгованості за відсотками - 16146725,48 грн.;

- розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків - 588109,99 грн.

Дослідивши матеріали і обставини у справі, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог у справі та про відсутність у суду правових підстав для їх задоволення з урахуваннями наступного.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В силу ст. 575 ЦК України, іпотека є різновидом застави - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як встановлено судом, в забезпечення зобов"язання за Договором від 23.01.2008 року Кооператив індивідуального будівництва житла "Верхнє Семидвірря-1" згідно іпотечного договору від 28.02.2009 р. передав в іпотеку ВАТ "Інпромбанк" земельну ділянку, площею 9,7756 га у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Алушта, с. Семидвір"я.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору, заставна вартість предмету іпотеки складає 107 122 979,92 грн. згідно Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки ТОВ НВФ «Універсал-Агро (дата оцінки 30.01.2009 р.)

Згідно зі ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частина 2 ст. 590 ЦК України свідчить про те, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Матеріали справи свідчать про те, що первісний кредитор ПАТ "Інноваційно- промисловий банк" спочатку звертався до боржника та іпотекодавця з вимогою вих. № 958 від 17.10.2011 року про виконання порушеного зобов"язання за Кредитним договором від 23.01.2008 р., проте вказана вимога залишилась без задоволення.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2012 року приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_3 видано виконавчий напис № 175 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Договором у розмірі 21 839 507,70 грн.

05 вересня 2012 року Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрите виконавче провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В ході виконавчих дій прилюдні торги з реалізації арештованого майна, у зв"язку з відсутністю покупців, не відбулись, тому стягувач ПАТ "Інпромбанк" прийняв рішення про залишення нереалізованого майна за собою.

Відповідно до Постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 16.12.2013 р. та акту № 34203470/3 від 16.12.2013 р. земельна ділянка, площею 9,7756 га, яка розташована за адресою : Автономна Республіка Крим, місто Алушта, с. Семидвір"я, кадастровий номер 0110391400:03:001:0028 була передана ПАТ "Інноваційно- промисловий банк" в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчого напису № 175, виданого 11.05.2012 р. приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_3

З урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до постанови пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року, у разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

У пункту 23 цієї постанови Верховний Суд України підкреслив, що при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України "Про заставу" , статей 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Таким чином, як вже було вище зазначено, предмет іпотеки, а саме земельна ділянка, площею 9,7756 га була передана первісному кредитору - ПАТ "Інноваційно - промисловий банк" за ціною 8563700 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р. у разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження відповідне зобов'язання, забезпечене обтяженням, вважається повністю виконаним і обтяжувач не вправі пред'являти боржнику інші вимоги у зв'язку з виконанням цього зобов'язання.

Згідно зі ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України, зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що на підставі акту старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України № 34203470/3 від 16.12.2013 р. предмет іпотеки, а саме земельна ділянка, площею 9,7756 га, яка розташована за адресою : Автономна Республіка Крим, місто Алушта, с. Семидвір"я, кадастровий номер 0110391400:03:001:0028 була передана первісному кредитору - ПАТ "Інноваційно - промисловий банк" в рахунок погашення заборгованості, суд дійшов висновку про те, що зобов"язання відповідача припинено шляхом його виконання у повному обсязі іпотекодателем, у зв"язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 12956399,48 грн. заборгованості за кредитом, 16146725,48 грн. заборгованості за відсотками, 484178,87 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 588109,99 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків є безпідставними та необґрунтованими.

Як зазначив Вищий господарський суд України в своїй постанові № 1/32 від 23.02.2011 р. за встановлених судами обставин, задоволення позову в аналогічній справі у порушення наведених умов договорів та зазначених норм права створює передумови для понадмірного відшкодування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на позивача.

На підставі ст. ст. 202, 512, 513, 530, 546, 548, 575, 589, 590, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", ст. 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», пунктів 23, 39, 41 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року, та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус Плюс" про стягнення 30175413,82 грн. відмовити.

Повне рішення складено 17.10.2014 р.

Суддя О.В. Смірнова