Рішення

від 14.10.2014 по справі 922/3621/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р.Справа № 922/3621/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ", м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, м. Балаклія Балаклійського району Харківської області 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби у Балаклійському районі Харківської області про стягнення 71618,45 грн. за участю представників сторін:

позивача - Тимофеєва О.М., довіреність № 690 від 25.06.2014 р.;

відповідача - Горошко Т.М., довіреність № 322/10/20-01-10-036 від 27.01.2014 р.;

3-ої особи - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АМІ" (м. Донецьк) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (м. Балаклія Балаклійському районі Харківської області ) 60990 грн. основного боргу, 7665,84 грн. інфляційних витрат, 2962,61 грн. 3% річних, та 1827 грн. судового збору.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору № 879/1-2012п від 19.12.2012 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 вересня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22 вересня 2014 року.

22 вересня 2014 року представник відповідача надав клопотання, в якому просив суд залучити до участі у справі - Управління Державної казначейської служби у Балаклійському районі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, посилаючись на те, що невиконання відповідачем взятих на себе зобов"язань відбулось, у зв"язку з неперарахуванням УДКСУ у Балаклійському районі коштів за бюджетні зобов"язання в розмірі 60990 грн.

22 вересня 2014 року представник позивача надав клопотання, в якому просив суд залучити до участі у справі Головне управління Казначейства в Харківській області, оскільки вважає, що рішення може вплинути на права та обов"язки останнього.

22 вересня 2014 року представник відповідача надав заперечення на позов, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову, та вказав, що ним було отримано товар за договором № 879/1-2012п від 19.12.2012 р. на суму 60990 грн., сформовано та подано до УДКСУ в Балаклійському районі заявку - Реєстр бюджетних зобов"язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів згідно Порядку на суму 60990 грн., яка була зареєстрована в УДКСУ. На думку відповідача, він виконав всі необхідні дії для проведення розрахунку, однак УДКСУ в Балаклійському районі з невідомих причин не перерахувало грошові кошти у передбачений договором строк.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 вересня 2014 року було відкладено розгляд справи на 07 жовтня 2014 року. Відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі Головного управління Казначейства в Харківській області в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Задоволено клопотання відповідача про залучення Управління Державної казначейської служби у Балаклійському районі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та залучено останнє до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

07 жовтня 2014 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

07 жовтня 2014 року від 3-ої особи надійшло клопотання, в якому вона просить суд розглянути справу без участі її представника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2014 року було відкладено розгляд справи на 14 жовтня 2014 року.

14 жовтня 2014 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник 3-ої особи у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав, суд виходить з наступного.

19 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМІ" (позивач) та Державною податковою інспекцією у Балаклійському р-ні Головного управління Міндоходів у Харківській області (відповідач) був укладений договір № 879/1-2012п (надалі - договір), у відповідності до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач зобов"язується передати у власність відповідача товари виробничо - технічного призначення, вказані в специфікації на товар, що є додатком 1 до договору, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування (номенклатура, асортимент), одиниці виміру, кількість товару, що є предметом поставки за цим договором, зазначені у специфікації на товар.

Пунктом 3.1 договору узгоджена загальна вартість продукції, яка складає 60990 грн.

Відповідно до п. 3.5 договору, розрахунки здійснюються після поставки товару згідно видаткової накладної протягом 7 календарних днів після поставки або отримання бюджетного призначення.

Пунктом 4.1 договору встановлений строк поставки товару - до 31 грудня 2012 року.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що фактичною датою поставки вважається дата підписання сторонами товарної (видаткової) накладної на товар, що поставляється.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що прийом - передача товару здійснюється повноважними представниками сторін в пункті поставки, про що сторони підписують товарну (видаткову) накладну.

В специфікації до договору (додаток № 1) зазначено найменування товару - Комп"ютерна система Lenovo ThinkCentre M72z, та загальну ціну, яка становить 60990 грн.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 60990 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1219/094 від 19.12.2012 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками.

У вказаній накладній зазначений договір № 879/1-2012п, що свідчить про те, що поставка товару здійснювалась саме на виконання цього договору.

Як було вище зазначено, сторони узгодили строк оплати - протягом 7 календарних днів після поставки або отримання бюджетного призначення.

Проте відповідач порушив умови договору та не виконав свого обов"язку оплатити поставлений позивачем товар, в строк, вказаний в п. 3.5. договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 25.02.2014 року заборгованість відповідача складає 60990 грн. Вказаний акт звірки підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Внаслідок не виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 71618,45 грн., яка складається з: 60990 грн. основного боргу, 7665,84 грн. інфляційних витрат, 2962,61 грн. 3% річних.

Відповідач, в свою чергу, просить суд відмовити в задоволенні позову, з посиланням на те, що ним було отримано товар за договором № 879/1-2012п від 19.12.2012 р. на суму 60990 грн., та сформовано та подано до УДКСУ в Балаклійському районі заявку - Реєстр бюджетних зобов"язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів згідно Порядку на суму 60990 грн., яка була зареєстрована в УДКСУ. Відповідач зазначає, що виконав всі необхідні дії для проведення розрахунку, однак УДКСУ в Балаклійському районі з невідомих причин не перерахувало грошові кошти у передбачений договором строк.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, суд вважає задовольнити позов з наступних підстав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вищий господарський суд України в оглядовому листі від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов"язаних із виконанням договорів підряду" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетного призначення за договором поставки, не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплати відповідних товару, оскільки в разі відсутності коштів для оплати відповідач був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати товару, а не приймати його.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов"язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 879/1-2012п від 19.12.2012 р. у розмірі 60990 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було здійснено перерахунок суми інфляційних витрат з січня 2013 року по липень 2014 р. та 3% річних з 27.12.2012 р. по 08.08.2014 р. за допомогою системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок позивача є вірним.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 7665,84 грн. та 3% річних у сумі 2957,52 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530, ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 629, ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ" до Державної податкової інспекції у Балаклійському р-ні Головного управління Міндоходів у Харківській області про стягнення 71618,45 грн. задовольнити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (62400, Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Муканова, 63, код 38610833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ" (83060, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 143г, код ЄДРПОУ 32427895) 60990 грн. основного боргу, 7665,84 грн. інфляційних витрат, 2962,61 грн. 3% річних, та 1827 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.10.2014 р.

Суддя О.В. Смірнова