Рішення

від 30.10.2014 по справі 920/1752/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.2014 Справа № 920/1752/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз», м. Охтирка, Сумська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксол», м. Охтирка, Сумська область,

про стягнення 2350 грн. 64 коп.,

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: Єфіменко О.Ю., довіреність № 563/д від 28.11.2014 року,

від відповідача: не з'явився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання - Т.Д. Бублик.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 1364 грн. 22 коп. заборгованості, 123 грн. 15 коп. пені за прострочення повернення попередньої оплати, 682 грн. 11 коп. штрафу, 181 грн. 16 коп. пені за порушення строків поставки товару за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 23.05.2013 року договору купівлі-продажу № 303-МТР.

Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Отже, так як відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2013 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 303-МТР (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач передає, а позивач приймає і оплачує товар - запчастини до автотракторної техніки.

Згідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору умови поставки товару - самовивіз. Термін поставки товару - відповідач передає товар на протязі 30-ти календарних днів з моменту оплати товару. Датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару.

Відповідно до п. 4.2 Договору позивач проводить 100% попередню оплату вартості товару.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач платіжним дорученням № 6101 від 20.09.2013 року провів попередню оплату вартості товару в розмірі 65643 грн. 42 коп., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Отже, з урахуванням дати проплати, термін поставки товару за Договором - до 20.10.2013 року.

Свої зобов'язання за Договором відповідач виконав частково, а саме поставив: 11.10.13р., відповідно до видаткової накладної № Д21РНК-00669, товар на суму 37065 грн. 72 коп.; 24.10.13р., відповідно до видаткової накладної №Д21РНК-00737, товар на суму 2612 грн. 58 коп.; 31.10.13р., відповідно до видаткової накладної №Д21РНК-00739, товар на суму 426 грн. 00 коп.; 31.10.13р., відповідно до видаткової накладної №Д21РНк-00740, товар на суму 24174 грн. 90 коп. Загальна вартість поставленого товару складає 64 279 грн. 20 коп.

З матеріалів справи вбачається, що частина товару поставлена з порушенням строку поставки, визначеного в Договорі.

Як зазначає позивач, поставка товару на суму 1364 грн. 22 коп. взагалі не була проведена.

10.02.2014р. рекомендованим листом (вих.№24-юр-01/991 від 10.02.14р.) на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу з повідомленням про відмову від прийняття виконання зобов'язання в частині допоставки товару на суму 1364 грн. 22 коп., про повернення суми попередньої оплати, однак відповідач кошти не повернув.

Оскільки, відповідач не поставив товар на суму 1364 грн. 22 коп., то позивач звернувся до суду з даним позовом, для захисту своїх прав та повернення грошових коштів, а також стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору. Якщо у договорі встановлено термін його виконання, то відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, воно підлягає виконанню у цей строк. Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює заборону односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.

Одночасно статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, не проведення поставки товару у повному обсязі у передбачені Договором строки призвело до порушення відповідачем зобов'язання за Договором та вищевказаних норм законодавства.

Відповідно 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Враховуючи, що товар на суму 1364 грн. 22 коп. не поставлений відповідачем позивачу, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати, то вимога позивача про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 123 грн. 15 коп. пені за прострочення повернення попередньої оплати, за загальний період з 18.02.2014 року по 17.08.2014 року, а також 682 грн. 11 коп. штрафу.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Також, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищезазначена правова позииція міститься у Постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011.

Відповідно п.6.5. Договору у разі прострочення поставки товару, поставки неякісного товару позивач має право відмовитись від договору, направивши письмове повідомлення про це відповідачу. В такому разі відповідач зобов'язаний повернути позивачу суму передоплати в 3-денний термін з моменту отримання цього повідомлення. За прострочення повернення передоплати відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5%від суми передплати за кожен день прострочення. Окрім цього, в разі відмови від повернення передоплати протягом семи банківських днів з моменту направлення позивачем письмового повідомлення щодо повернення передоплати, відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 50% від сплаченої позивачем попередньої оплати.

Враховуючи те, що штраф та пеня за прострочення повернення попередньої оплати передбачена Договором, судом встановлено, що повернення суми попередньої оплати в розмірі 1364 грн. 22 коп. відповідачем здійснене не було, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 123 грн. 15 коп. пені за прострочення повернення попередньої оплати, за загальний період з 18.02.2014 року по 17.08.2014 року, а також 682 грн. 11 коп. штрафу є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно п.6.6. Договору, у разі порушення термінів поставки товару, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, за кожен день прострочення поставки, від загальної вартості товару, що поставляється.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача 181 грн. 15 коп. пені, за загальний період з 31.10.2014 року по 20.04.2014 року, яка нарахована окремо по кожному факту простроченої поставки товару відповідачем.

Якщо за порушення передбаченого договором терміну поставки товару сторони визначили відповідальність у вигляді неустойки у відсотках від вартості непоставленого в строк товару за кожний день прострочення товару, це положення не перетворює цю неустойку в пеню за порушення грошового зобов'язання, так само, як і обов'язок поставити товар не стає грошовим зобов'язанням.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 03.12.2013 року.

Отже, за правовою природою пеня в розмірі 181 грн. 15 коп. за порушення строків поставки товару, яку просить стягнути позивач, фактично є неустойкою, оскільки застосовується за прострочення поставки товару, а не за прострочення виконання грошового зобов'язання, однак невірне найменування штрафних санкцій не скасовує її правових наслідків, так як така неустойка вільно передбачена сторонами у Договорі та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочення строків поставки товару відповідачем, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 181 грн. 15 коп. пені, за загальний період з 31.10.2014 року по 20.04.2014 року є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксол» (вул. Комінтерна, буд. 140 а, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код 33158646) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз» (вул. Київська, буд. 119, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код 05398533) 1364 грн. 22 коп. заборгованості, 123 грн. 15 коп. пені за прострочення повернення попередньої оплати, 682 грн. 11 коп. штрафу, 181 грн. 16 коп. пені за порушення строків поставки товару, 1827 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.11.2014 року.

Суддя О.Ю. Резніченко