Постанова

від 01.10.2014 по справі 826/14051/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2014 року 10:03 № 826/14051/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., за участю представників: позивача - Бердишева В.М., відповідача - Стеценка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ВАЛРУС-ДИЗАЙН» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування Наказу від 01 вересня 2014 року № 2565, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 вересня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «ВАЛРУС-ДИЗАЙН» (далі - ПП «ВАЛРУС-ДИЗАЙН», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» від 01.09.2014 р. № 2565.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, незважаючи на необґрунтованість запиту, на недопущення перевіряючого до проведення перевірки, провів документальну позапланову виїзну перевірку.

А тому, на переконання позивача, оскаржуваний наказ, який складений за наслідками ненадання інформації та її документального підтвердження на безпідставний (формально складений) запит, має бути визнаний протиправним та скасованим.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Контролюючий орган подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що відповідно до обставин, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, керівником суб'єкта владних повноважень у зв'язку з ненаданням платником податків у десятиденний термін пояснень та їх документального підтвердження на запит ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.12.2013 р. № 25471/10/26-55-22-08-10 прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Крім того, відповідач вказує на те, що оскаржуваний наказ не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, навпаки він є актом внутрішнього управління, який спрямований на вирішення оперативних або організаційно-розпорядчих питань, тобто є розпорядчим актом.

В наданих запереченнях відповідач просить в задоволенні позовних вимог повністю відмовити, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову представник відповідача заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ВАЛРУС-ДИЗАЙН» (ідентифікаційний код юридичної особи 33101715) зареєстровано 08.09.2004 р. Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 10701020000001449. Вказане підприємство розташоване за адресою: 01024, м. Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 17, квартира 6.

ПП «ВАЛРУС-ДИЗАЙН» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.09.2004 р. за № 36164, на час перевірки підприємство перебувало на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва № 37665004 від 16.09.2004 р. ПП «ВАЛРУС-ДИЗАЙН» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 331017126555).

На адресу платника податків контролюючим органом було направлено запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 03.12.2013 р. № 25471/10/26-55-22-08-10, яким позивачу пропонувалось протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання запиту, надати за адресою: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, б. 4, к. 312 (III поверх) пояснення та їх документальне підтвердження стосовно фінансово-господарських операцій ПП «ВАЛРУС-ДИЗАЙН» з ТОВ «ТК «Акцепт» (код за ЄДРПОУ 37813837) за весь період господарської діяльності.

26 грудня 2013 року платником податків на вказаний вище запит відповідача була підготовлена відповідь за № 05м/д-26/12-13, в якій повідомлялося про відсутність достатніх правових підстав для надання інформації та її документального підтвердження.

01 вересня 2014 року В.о. начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) прийнято Наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» № 2565 (далі - Наказ № 2565), на підставі якого, головному державному ревізору - інспектору, інспектору податкової та митної справи I рангу Карпецю Є.Ю., відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту необхідно забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ВАЛРУС-ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 33101715) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТК «Акцепт» (код за ЄДРПОУ 37813837) за період з 01.06.2011 р. по 31.03.2012 р.

На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та Наказу № 2565 від 01.09.2014 р. контролюючим органом оформлено направлення на перевірку № 1836/26-55-22-08 від 01.09.2014 р. (далі - Направлення № 1836/26-55-22-08).

У зв'язку з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ВАЛРУС-ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 33101715) за період з 01.06.2011 р. по 31.03.2012 р., контролюючий орган в своєму запиті від 09.09.2014 р. № 44266/10/26-55-22-08 просив позивача надати до перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що засвідчують фінансово-господарські відносини з ТОВ «ТК «Акцепт» (код за ЄДРПОУ 37813837) за перевіряємий період.

В період з 04.09.2014 р. по 10.09.2014 р. ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ВАЛРУС-ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 33101715) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «ТК «Акцепт» (код за ЄДРПОУ 37813837) за період з 01.06.2011 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено Акт № 856/26-55-22-08/33101715 від 17 вересня 2014 року.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення наступних вимог:

- ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 75 718 грн., у тому числі по періодах:

- за II-IV квартали 2011 р. на суму 75 718 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 65 842 грн., у тому числі по періодах:

- за жовтень 2011 року на суму 6 850 грн.;

- за листопад 2011 року на суму 31 737 грн.;

- за грудень 2011 року на суму 27 255 грн.

Незгода з Наказом відповідача № 2565 обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Приватного підприємства «ВАЛРУС-ДИЗАЙН», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного наказу) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

В статті 75 ПК України визначені види перевірок.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п. 78.8 ст. 78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

У відповідності до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача було направлено запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 03.12.2013 р. № 25471/10/26-55-22-08-10.

На виконання вищевказаного запиту позивачем було надано відповідь за № 05м/д-26/12-13 від 26.12.2013 р., в якій ПП «ВАЛРУС-ДИЗАЙН» відмовилося надавати інформацію та її документальне підтвердження згідно отриманого запиту.

Крім того, до відповідача з ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Акцепт» код за ЄДРПОУ 37813837 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2011 р. по 31.01.2012 р.» № 01/22-4/37813837 від 03.03.2012 р.

За вказаних обставин, відповідачем було видано оскаржуваний наказ.

Також, під час розгляду справи встановлено, що направлення на перевірку № 1836/26-55-22-08 було пред'явлено, а копію оскаржуваного наказу вручено 04.09.2014 р. під розписку уповноваженому представнику; перевірку проведено з відома директора підприємства позивача Спіциної І.Г., що свідчить про допуск перевіряючого до проведення документальної виїзної перевірки.

З приводу недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки, на що вказував позивач у судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Як зазначено в п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Разом з тим, суд зазначає, що приписами п. 81.2 ст. 81 ПК України передбачений порядок фіксування відмови платника податків у допуску посадової особи контролюючого органу до проведення перевірки.

Така відмова оформлюється актом, який засвідчує факт відмови.

Як засвідчують матеріали справи та матеріали перевірки, такий акт платником податків не складався, а відповідні підписи уповноваженого представника позивача свідчать про фактичний допуск службової особи суб'єкта владних повноважень до проведення перевірки.

А тому, лист-відмова про недопущення перевіряючого до проведення перевірки, складеного позивачем 04.09.2014 р. за № 02н-04/09-14 на ім'я В.о. начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, не буде в даному випадку належним доказом недопуску посадової особи контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки.

Окрім цього, судом встановлено, що на письмовий запит перевіряючого від 09.09.2014 р. № 44266/10/26-55-22-08, стосовно надання до перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що засвідчують фінансово-господарські відносини з ТОВ «ТК «Акцепт» (код за ЄДРПОУ 37813837) за перевіряємий період, у тому числі договори (угоди, контракти) купівлі-продажу, податкові накладні, відповідні до них видаткові накладні або акти приймання-передачі, акти виконаних робіт (послуг), розрахункові документи (банківські виписки, розрахункові касові документи), журнал-ордер та відомість, оборотно-сальдову відомість та картку рахунку « 631», жодних пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Акцепт» надано не було, про що було складено акт про ненадання документів № 2042/26-55-22-08/33101715 від 10.09.2014 р.

Пунктом 85.6 ст. 85 ПК України визначено, що в разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

У той же час при вирішенні даної адміністративної справи суд виходить з наступного.

Згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа: Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача, відповідачем 17 вересня 2014 року складено акт № 856/26-55-22-08/33101715, таким чином, мета що ставилась в оскаржуваному наказі виконана.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ВАЛРУС-ДИЗАЙН» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06.10.2014 р.