Ухвала

від 09.12.2014 по справі 826/14051/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14051/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Валрус-Дизайн» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Валрус-Дизайн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року приватне підприємство «Валрус-Дизайн» (далі - Позивач, ПП «Валрус-Дизайн») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправним та скасування наказу від 01.09.2014 року №2565 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем доведено правомірність проведення виїзної документальної позапланової перевірки Позивача, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що Відповідачем 03.12.2013 року складено та направлено Позивачу запит №25471/10/26-55-22-08-10 про надання інформації (а.с. 7-8). У зазначеному запиті податковий орган просив ПП «Валрус-Дизайн», зокрема, надати пояснення та їх документальні підтвердження (належним чином завірені копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювались) стосовно фінансово-господарських операцій з ТОВ «ТК «Акцепт»» за весь період господарської діяльності.

У відповідь на вказаний запит Позивач направив ДПІ у Печерському районі лист від 26.12.2013 року №05м/д-26/12-13, в якому вказав про відсутність підстав для надання запитуваної інформації.

В. о. начальника ДПІ у Печерському районі 01.09.2014 року прийнято наказ №2565 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Валрус-Дизайн» у зв'язку з ненаданням останнім у десятиденний строк пояснень та їх документального підтвердження на запит ДПІ у Печерському районі від 03.12.2013 року №25471/10/26-55-22-08-10.

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного наказу, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем вчинено всі передбачені законодавством дії, що передують проведенню перевірки, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписи п. 75.1 ст. 75 ПК України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що документальна перевірка може бути плановою або позаплановою, а також виїзною чи невиїзною.

Згідно пп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

При цьому, пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу імперативно визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно пп. 78.1.1 та п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, для виникнення у податкового органу права на проведення документальної позапланової перевірки за пунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України необхідна обов'язкова наявність таких умов у сукупності:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби,

- якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, на думку колегії суддів, лише виявлення за наслідками перевірки інших платників податків або отримання податкової інформації про можливі порушення платником податків податкового законодавства не може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки за умови, якщо платник податків надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу Міндоходів.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Відповідачем було складено та направлено Позивачу запит про надання інформації, в якому ДПІ у Печерському районі просила ПП «Валрус-Дизайн» надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «ТК «Акцепт» за весь період діяльності.

Однак, Позивач запитуваних документів не надав з підстав невідповідності вимог запиту приписам чинного законодавства, про що направив Відповідачу лист.

Тобто, у розумінні приписів пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України ПП «Валрус-Дизайн» не було надано відповіді на запит податкового органу, що і стало підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування наказу від 01.09.2014 року №2565, оскільки останній, як було встановлено раніше, був винесений у відповідності до вимог ПК України.

Крім того, колегією суддів враховується, що чинне законодавство України розрізняє два види рішення суб'єкта владних повноважень: нормативні акти та акти індивідуальної дії. При цьому, у той час як нормативні акти стосуються невизначеного кола осіб і діють протягом певного часу, акти індивідуальної дії стосуються чітко окресленого переліку осіб та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. Аналогічна позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009.

За своєю правовою природою оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, оскільки не містить у собі загальнообов'язкових правил поведінки, а стосується лише призначення перевірки ПП «Валрус-Дизайн», у зв'язку з чим вичерпує свою дію фактом виконання, а саме проведенням перевірки Позивача.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування наказу на проведення невиїзної позапланової документальної перевірки, оскільки дія останнього, як акту індивідуальної дії, вже вичерпана.

Крім іншого, посилання Апелянта на те, що судом першої інстанції не надано належну оцінку факту недопуску Позивачем працівників Відповідача до проведення перевірки, судом апеляційної інстанції оцінюється критично з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, зі змісту акту від 17.09.2014 року №856/26-55-22-08/33101715 про результати документальної позапланової перевірки ПП «Валрус-Дизайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «ТК «Акцепт» за період з 01.06.2011 року по 31.03.2012 року вбачається, що направлення на перевірку №1836/26-55-22-08 від 01.09.2014 року було пред'явлено, а копію оскаржуваного наказу вручено 04.09.2014 року під розписку начальнику юридичного відділу Бердишеву В.М., який відповідно до довіреності №б/н від 30.01.2014 року має право представляти інтереси Позивача.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, акту, який засвідчує факт відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу, не складався, у зв'язку з чим лист від 04.09.2014 року №02н-04/09-14, яким Позивач повідомив Відповідача про відмову у допуску працівника ДПІ у Печерському районі до проведення перевірки, не може бути належним доказом недопуску до проведення перевірки, адже ПК України чітко визначає вид документу, в якому така інформація може бути зафіксована.

Крім того, судовою колегією враховується, що результати перевірки у відповідності до п. 86.1 ст. 86 ПК України зафіксовані в акті перевірки від 17.09.2014 року №856/26-55-22-08/33101715, що свідчить про виконання акту індивідуальної дії - оскаржуваного наказу ДПІ у Печерському районі.

З огляду на викладене Окружний адміністративний суд м. Києва з посиланням на постанову Верховного Суду України від 24.12.2010 року у справі № 21-25а10 та, відповідно на приписи ч. 1 ст. 244-2 КАС України, вірно наголосив на тому, що оскільки сама перевірка вже відбулася, а дія наказу, як акту індивідуальної дії, вичерпана, належним способом захисту прав Позивача є оскарження винесеного за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Валрус-Дизайн» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Валрус-Дизайн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.