Ухвала

від 29.10.2014 по справі 803/1694/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 876/11423/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Кухтея Р.В., Іщук Л.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РБП Транс-Мост» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «РБП Транс-Мост» (далі - ТзОВ «РБП Транс-Мост») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - ОДПІ) від 21.05.2013 року № 0003402205, яким позивачу збільшено податок на додану вартість (далі - ПДВ).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року у справі № 803/1694/13-а позов було задоволено повністю.

У апеляційній скарзі ОДПІ просить вказану постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову ТзОВ «РБП Транс-Мост» у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що перевіркою позивача не підтверджено факт реалізації товару ПП «Лардіф» для ТзОВ «РБП Транс-Мост» у квітні 2012 року на суму 91860,00 грн., в т.ч. ПДВ 15310,00 грн. Тому у порушення п. 185.1 ст. 185, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем за знижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 15310,0 грн.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ТзОВ «РБП Транс-Мост», суд першої інстанції виходив із того, що ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ПП «Лардіф» за період з 01.04.2012 року по 30.11.2012 року, за результатами якої складено акт за № 2583/22.5/35128833 від 26.04.2013 року. У ході перевірки зроблено висновок про порушення ТзОВ «РБП Транс-Мост» пп. 185.1 ст. 185, пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит за квітень 2012 року на суму 15310,00 грн., що призвело до заниження ПДВ, який підлягає сплаті за квітень 2012 року на суму 15310,00 грн.

За наслідками перевірки 26.04.2013 року ОДПІ прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення за № 0003402205.

Як встановлено судом, між ТзОВ «РБП Транс-Мост» (покупцем) та ПП «Лардіф» (продавцем) був укладений договір купівлі-продажу № 14 від 02.04.2012 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцю, а покупець зобов'язується його прийняти і оплатити; розрахунок проводиться покупцем на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку-фактури. Поставка товару за умовами договору повинна була здійснюватися за рахунок покупця.

Виконання умов вказаного договору оформлено видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, оплата проведена в безготівковому порядку.

Транспортування товару, як це передбачено умовами договору купівлі-продажу № 14 від 02.04.2012 року, здійснювалося власним автотранспортом позивача, що підтверджується наказами про службове відрядження та подорожнім листом.

Відтак суд дійшов висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з ПП «Лардіф», відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер таких господарських операцій, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.

Даючи оцінку рішенню суду першої інстанції та доводам апелянта, що викладені у поданій апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку та вид цивільно-правового договору.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо безпосередньо після її закінчення.

Як встановлено судом, ОДПІ провела позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «РБП Транс-Мост» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ПП «Лардіф» за період з 01.04.2012 року по 30.11.2012 року (акт перевірки № 2583/22.5/35128833 від 26.04.2013 року) та прийшла до висновку про завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2012 року на суму 15310,00 грн. що призвело до заниження ПДВ, який підлягає сплаті за квітень 2012 року на суму 15310,00 грн.

За результатами перевірки прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 року № 0003402205.

На переконання апеляційного суду, суть даного спору зводиться до правомірності висновку податкового органу про те, що господарські операції між позивачем та ПП «Лардіф» у квітні 2012 року носили безтоварний характер, а відтак не могли впливати на показники податкового обліку ТзОВ «РБП Транс-Мост». При цьому контролюючим органом ставиться під сумнів факт транспортування товару по договору купівлі-продажу № 14 від 02.04.2012 року, укладеному між ТзОВ «РБП Транс-Мост» та ПП «Лардіф».

Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу № 14 від 02.04.2012 року, поставка товару здійснюється за рахунок покупця в термін та умови визначення сторонами, розрахунок проводиться покупцем на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку-фактури.

Виконання умов вказаного договору оформлено видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами (а.с. 26-27, 30-31, 36-37), оплата проведена в безготівкову порядку згідно з платіжними дорученнями від 11.05.2012 року № 59, від 08.10.2012 року № 283 (а.с. 34-35).

Транспортування товару здійснювалося власним автотранспортом позивача, що підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля № 8/12 (а.с. 28), наказами про службове відрядження № 25/1к від 09.04.2012 року, № 28/1к від 24.04.2012 року (а.с. 32-33). При цьому відповідач не спростував належними та допустимими доказами факт перевезення вантажу за вказаним подорожнім листом, та не довів, що відображені у ньому відомості не відповідають дійсності.

Судом встановлено, що товар у ПП «Лардіф» був придбаний з метою використання у господарській діяльності позивача (а.с. 43-44). Так, зокрема, редуктори середнього та заднього мостів ЗІЛ 133 (ЯГ) були встановлені на належний підприємству автомобіль ЗІЛ 133 ГЯ, в результаті чого збільшилася балансова вартість автомобіля, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 73), бухгалтерською довідкою від 28.04.2012 року № 36 (а.с. 72). Крім того, двигун Д37Е був встановлений на компресор ЗИФ-ПВ-5, в результаті чого вартість двигуна була віднесена на собівартість компресора, що підтверджується бухгалтерською довідкою № 37 від 28.04.2012 року. Комісією 20.06.2012 року після проведення пусконалагоджувальних робіт, проведення яких підтверджується актами на списання ТМЦ від 31.05.2012 року, 12.06.2012 року, 20.06.2012 року, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, вказаний компресор був введений в експлуатацію та використовується підприємством на будівництві мостів. Компресор знаходиться на балансі підприємства, що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів. 31.12.2012 року була проведена модернізація компресора, що підтверджується відповідним актом від 31.12.2012 року (а.с. 74-82).

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з ПП «Лардіф», відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер таких господарських операцій, а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року у справі № 803/1694/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Р.В.Кухтей

Л.П.Іщук