Ухвала

від 08.10.2014 по справі 2а-1670/1116/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/74668/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 по справі №2а-1670/1116/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» 04.11.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.12.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статей 9, 86 та 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.02.2009 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 05.02.2009 по 31.12.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не включення до складу валового доходу за 4 квартал 2009 року суми отриманої від осіб, що не є платниками податку на прибуток, та неповерненої на кінець звітного періоду фінансової допомоги в розмірі 439800,00грн., а саме, від ФОП ОСОБА_1 - 393800 грн. та від ФОП ОСОБА_2 - 46000,00грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 109950,00грн.

За результатами перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт від 01.06.2010 №2747/10/25-016 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2010 №0006062301/0/1795, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 131940,00грн., в тому числі за основним платежем - 109950,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 21990,00грн.

В ході адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 16.08.2010 №31437/10/25-010, рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 21.10.2010 №2747/10/25-016, рішенням Державної податкової адміністрації України від 04.01.2011 № 29/6/25-0115 скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

З метою доведення нового граничного терміну погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 19.08.2010 №0006062301/1/2654, від 04.11.2010 №0006062301/2/3545, від 19.01.2011 №0006062301/3/67.

Відповідно до пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 4.1.6. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає, зокрема, суму поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Згідно з підпунктом 1.22.2. пункту 1.22. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 682 «Внутрішні розрахунки» Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» станом на 31.12.2009 мало кредиторську заборгованість у розмірі 439800грн., в тому числі по ФОП ОСОБА_1 - 393800 грн. та по ФОП ОСОБА_2 - 46000,00грн., яка виникла на підставі договорів від 28.12.2009 №28/12 та від 30.12.2009 №30/12, яким позивачу надано безпроцентну фінансову допомогу на строк до 31.03.2010.

ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 у 2009 році перебували на спрощеній системі оподаткування, сплачували єдиний податок.

Зазначена поворотна фінансова допомога була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» наступним чином: суму 369800,00грн. отримано 28.12.2009 готівкою в касу, суму 24000,00грн. 28.12.2009 отримано на розрахунковий рахунок позивача у банку, суму 46000,00грн. отримано 30.12.2009 на розрахунковий рахунок у банку.

Таким чином, судами на підставі належних та допустимих доказів встановлено отримання позивачем у 2009 році поворотної фінансової допомоги від осіб, що не є платниками податку на прибуток, що обліковувалася неповерненою на кінець такого звітного.

При цьому, судами обґрунтовано не взято до уваги посилання позивача на те, що відповідно до угоди від 31.12.2009 зобов'язання товариства за договорами від 28.12.2009 №28/12 та від 30.12.2009 №30/12 було припинено шляхом взаємного зарахування зустрічних вимог.

Так судами встановлено, що відповідно до договорів від 01.08.2009 №01/08, від 01.07.2009 №01/07, угод про взаємне припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог від 31.12.2009 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» (Позикодавець) було укладено з ФОП ОСОБА_1 (Позичальник) договір від 01.08.2009 №01/08 про надання безпроцентної фінансової допомоги в сумі 400000,00грн. строком до 31.12.2009, а також Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» (Позикодавець) було укладено з ФОП ОСОБА_2 (Позичальник) договір від 01.07.2009 №01/07 про надання безпроцентної фінансової допомоги в сумі 100000,00грн. строком до 31.12.2009.

При цьому, квитанції до прибуткових касових ордерів чи інші документи, що свідчать про отримання відповідними фізичними особами-підприємцями сум безпроцентної фінансової допомоги відсутні.

В той же час, договорів від 01.07.2009 №01/07, від 01.08.2009 №01/08 угоди про взаємне припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог від 31.12.2009 Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» під час проведення перевірки не надавалися, обґрунтованих пояснень щодо причин їх відсутності на момент перевірки позивачем не надано.

Таким чином, позивачем належним чином не доведено погашення поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду в якому така допомога була отримана.

За таких обставин, податковим органом обґрунтовано визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 131940,00грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МолТорг» залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 по справі №2а-1670/1116/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв