Ухвала

від 30.10.2014 по справі 629/3946/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 22-ц/790/6241/14 Головуючий 1 інстанції - Ткаченко О.А.

Справа № 629/3946/13-ц Доповідач - Гуцал Л.В.

Категорія: земельні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів - Коростійової В.І.,Крилової Т.Г,

за участю секретаря - Литвин О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 липня 2014 року за позовом ОСОБА_1 в особі предствника - ОСОБА_2, до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК», Управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків його недійсності,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, звернувся до суду із вказаним позовом.

В уточнених позовних вимогах просив:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №406 від 02 серпня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Компанія «БОТіК», зареєстрований у книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі управління Держземагенства у Лозівському районі Харківської області за реєстровим №632390004002766 та скасувати його державну реєстрацію;

- зобов'язати ТОВ Компанія «БОТіК» передати ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,9899 га, яка розташована на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області та належить йому згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія III №018276 від 26 грудня 2002 року.

Посилався на те, що він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,9899 га, яка розташована на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області. 01 вересня 2006 року між ним та ТОВ Компанія «БОТіК» було укладено договір оренди землі №57, який зареєстровано у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії центру ДЗК 22 червня 2007 року за №010767400009. Даний договір було укладено терміном на п'ять років. Починаючи з 2010 року він неодноразово повідомляв ТОВ Компанія «БОТіК» про небажання продовжити дію договору оренди та висловлював своє бажання самому обробляти земельну ділянку. Всупереч письмовим повідомленням, ТОВ Компанія «БОТіК» продовжувала використовувати земельну ділянку на протязі 2012 року та продовжує використати її на теперішній час.

У лютому 2013 року позивачу стало відомо про те, що між ним та відповідачем ніби-то 02 серпня 2012 року було укладено договір оренди земельної ділянки з реєстраційним №632390004002768. Оскільки такий договір ним не підписувався, 27 лютого 2014 року він звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про підробку підпису у договорі. В ході досудового розслідування була проведена почеркознавча експертиза, якою встановлено, що підпис у спірному договорі позивачу не належить.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ТОВ Компанія «Ботік» просе рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити, або ж скасувати зазначене рішення суду і справу направити на новий розгляд.

Посилається на невідповідність рішення вимогам ст.ст.213,214 ЦПК України. Зазначає, що спірний договір оренди підписаний позивачем, пройшов державну реєстрацію і виконувався сторонами, що свідчить про його дійсність.

До суду апеляційної інстанції сторони не з'явились. Про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява, в якій він апеляційну скаргу не визнав, справу просив розглядати у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

За приписами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210 , ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення.

Воля є бажанням, наміром особи вчинити правочин, однак для вчинення правочину необхідно не тільки воля, а ще й доведення цієї волі до відома інших осіб.

Відповідно до ч.4 ст.203 ЦК УКраїни, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір; підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених ст.203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Судом встановлено, та підтверджується наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю є власником земельної ділянки загальною площею 5,9899 га яка розташована на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області, кадастровий номер 6323988000:02:000:0051 (а.с.11).

01 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ Компанія «БОТіК» було укладено договір оренди землі №57, який зареєстровано у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії центру ДЗК 22 червня 2007 року за №010767400009.

Під час дії цього договору оренди ОСОБА_1 повідомляв ТОВ Компанія «БОТіК» про небажання в подальшому продовжити договірні відносини та висловлював своє бажання самому обробляти земельну ділянку.

Але, після закінчення дії договору оренди, у порушення положень пункту 21 договору, орендар земельну ділянку не повернув.

У лютому 2013 року ОСОБА_3 стало відомо про існування оспорюваного ним договору оренди від 02 серпня 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що 02 серпня 2012 року між сторонами укладено договір оренди землі №406 строком на п'ять років і цей договір зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Лозова і Лозівському районі 28 грудня 2012 року за реєстровим №632390004002766 (а.с.35,36).

Позивач факт підписання цього договору заперечував та на обгрунтування своїх вимог щодо недійсності договору надав до суду висновок почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса №5563 від 25 червня 2013 року, згідно якого, підпис від імені ОСОБА_3 в договорі оренди землі №406 від 02 серпня 2012 року, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.38-41).

Цей висновок зроблений за кримінальним провадженням на підставі постанови слідчого органу та обгрунтовано взятий судом до уваги, як письмовий доказ.

Крім того, 22 жовтня 2013 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області по справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, згідно висновку №2453 від 27 березня 2014 року якої, підпис від імені ОСОБА_3 в договорі оренди №406 від 02 серпня 2012 року, що укладений між останнім та ТОВ Компанія «БОТіК», в реєстраційній справі (кадастровий номер 6323988999:02:000:0051, на аркуші 2, в графі «орендодавець», в рядку «ОСОБА_1», - виконаний не позивачем, а іншою особою (а.с.128-130).

За приписами ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як власник земельної ділянки, спірний договір не підписував, повноважень на його підписання іншим особам не надавав. Отже волевиявлення у позивача на укладення договору оренди було відсутнє, що відповідно до ст.215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 цього Кодексу.

Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону, грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні письмових доказів у справі, яким надана правильна правова оцінка.

Жодних доказів на спростування тих, що надані позивачем, відповідач суду не надав.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_3 підписав спірний договір спростовуються зібраними у справі доказами, а сам по собі факт державної реєстрації цього договору не свідчить про наявність волевиявлення позивача на його укладення.

Доводи відповідача стосовно того, що ОСОБА_3 отримав за 2012 рік орендну плату та у грудні 2013 року на його адресу ТОВ Компанія «БоТіК» направило повідомлення з пропозицією одержати орендну плату за 2013 рік, жодним чином не свідчать про волевиявлення позивача на укладення спірного договору у серпні 2012 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» відхилити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді