Ухвала

від 04.11.2014 по справі 627/916/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/ 7294 /14 Головуючий 1 інст. - Остапов М.О.

Справа № 627/916/14-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: спадкові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

- МІНЕНКОВОЇ Н.О.

при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 18 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Краснокутської державної нотаріальної контори, Краснокутської районної державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и л а :

До Краснокутського районного суду Харківської області позивач звернувся з позовом в якому просив суд визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_1, площею 4,7278 га, кадастровий номер 6323586200:05:001:0032, що розташована за межами населених пунктів на території земель Рябоконівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_5, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2, якій зазначена ділянка належала згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №019670, та на яку ОСОБА_4 за життя не отримав свідоцтво про право на спадщину.

Визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на вищезазначену земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилався на те, що спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв її чоловік ОСОБА_4, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і який мав право на обов'язкову частку у спадщині. Але за життя він не отримав свідоцтво про право на спадщину на своє ім'я. На випадок смерті він заповів все своє майно на користь позивача, який не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після його смерті, оскільки не мав грошей на оформлення спадщини та у зв'язку з юридичною необізнанністю.

Вважає, дії нотаріуса до якого він звернувся для оформлення своїх спадкових прав, не професійними та такими що не відповідають вимогам чинного законодавства, які порушують його права.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 18 серпня 2014 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В своїй апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що суд не повно з'ясував фактичні обставини у справі та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 85 років померла ОСОБА_5, яка заповіла йому все своє майно, але він не прийняв спадщину після її смерті.

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв її чоловік ОСОБА_4, як спадкоємець, який мав право на обов'язкову частку у спадщині, але за життя він не отримав свідоцтво про право на спадщину на своє ім'я, а також не подавав заяви про відмову від права спадкування після смерті дружини, та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в віці 89 років.

Вважає, що права та обов'язки на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_5 перейшли до єдиного спадкоємця, що прийняв спадщину в порядку спадкування за законом, у відповідності з вимогами чинного законодавства, до її чоловіка ОСОБА_4.

Зазначає, що на його звернення до Краснокутської державної нотаріальної контори для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 йому було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину, та надано лист- повідомлення від 14.06.2013 року №2 790/01-16. На підставі цього, 18.06.2013 року позивач звертався до Краснокутського районного суду Харківської області з заявою про надання додаткового строку тривалістю в один місяць для подання до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області заяви про прийняття спадщини. Судом позов задоволено. Висновок суду про те, що в визначений судом термін не звернувся до нотаріальної контори, не відповідає фактичним обставинам та наявним у справі доказам.

Вказує, що 21.05.2014 року нотаріусом винесено постанову за № 506/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою йому повторно було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Вважає, що надав суду всі необхідні та достатні докази, а також правдиво виклав в своїй позовній заяві обставини, що підтверджують його спадкові права, які відповідачами в суді не були спростовані належними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено наступне.

Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 25 липня 2011 року Рябоконівською сільською радою Краснокутського району Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5.

Після її смерті відкрилася спадщина на майно, що складається згідно Державного акту серії ХР № 019670 на право власності з земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_1, площею 4,7278 га, кадастровий номер 6323586200:05:001:0032, що розташована за межами населених пунктів на території земель Рябоконівської сільської ради Краснокутського району Харківської області .

За життя ОСОБА_5 склала заповіт на ім'я позивача ОСОБА_6

Згідно ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно ч.1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом вказаного вище строку не подав заяви про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Лише в разі пропуску цього строку з поважної причини, суд відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України може визначити такому спадкоємцю додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При зверненні до Краснокутської державної нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва на спадщину, ОСОБА_3 було відмовлено у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.19).

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від І0 липня 2013 року ОСОБА_3 було надано додатковий строк тривалістю в один місяць для подання до Краснокутської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с.20).

Матеріали справи не містять доказів, що у визначений судом місячний термін ОСОБА_3 особисто звернувся до нотаріальної контори. Тобто, позивач спадщину після смерті ОСОБА_5 належним чином не прийняв.

В позовній заяві він зазначає, що спадщину після смерті ОСОБА_5 фактично прийняв її чоловік, ОСОБА_4, який фактично проживав разом зі спадкодавцем. Помер ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 12 вересня 2012 року Рябоконівською сільською радою Краснокутського району Харківської області.

За життя він залишив на ім»я позивача заповіт.

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Краснокутської державної нотаріальної контори про отримання свідоцтва про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини. До суду з позовом про продовження строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, позивач ОСОБА_3 не звертався.

Тобто, матеріали справи не містять доказів, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4.

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Краснокутської державної нотаріальної контори від 21.05.2014 року №506/02-31 (а.с.24) після смерті гр. ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкова справа не заводилася, ніхто із спадкоємців з заявами про прийняття спадщини чи її відмову до нотаріальної контори не звертався. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Тобто, у встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України строк, ніхто зі спадкоємців за заповітом чи за законом із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від неї до нотаріуса не звернувся.

Позивач також не звернувся до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Перехід права власності на земельну ділянку від ОСОБА_5 до ОСОБА_4 за їх життя не відбувалось.

Право власності на земельну ділянку площею 4.7278 га, кадастровий номер 6323586200:05:001:0032, що розташована на території Рябоконівської сільської ради Краснокутського району Харківської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №-019670 виданого 12 серпня 2004 року зареєстровано на ім'я ОСОБА_5.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі , надав належну оцінку доказам і дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Надані позивачем квитанції про сплату за послуги надані Краснокутською нотконторою ним 14 серпня 2013 року - 20 грн. (а.с.21) і його представником ОСОБА_8 3 березня 2014 року - 104 грн. не свідчать про звернення самого позивача до нотконтори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 і ОСОБА_4

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 18 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя -

Судді: