Постанова

від 08.07.2009 по справі 6/114-08-3128

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/114-08-3128

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 липня 2009 р.                                                                                    № 6/114-08-3128  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиЗакритого акціонерного товариства "Зовнішньоторговельна науково-виробнича фірма "Коло"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.02.2009

у справігосподарського суду Одеської області

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Зовнішньоторговельна науково-виробнича фірма "Коло"

до1.Першого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі, 2.Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м.Одесі, 3.Першого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції  у м.Одесі, 4.Другого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції у м.Одесі, 5.Відділу Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області, 6.Реєстраційно-екзаменаційного відділення - 1 при УДАІ УМВС України в Одеській області, 7.Реєстраційно-екзаменаційного відділення - 2 при УДАІ УМВС України в Одеській області, 8.Одеської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, 9.ТОВ “Техніон”

третя особаРегіональне агентство з питань банкрутства Міністерства економіки України

прозвільнення майна з-під арешту

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не з'явились

від відповідача:не з'явились

від 3-тіх осіб:не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 10.12.2008 господарського суду Одеської області (суддя Демешин О.А.) провадження у справі припинено.

Постановою від 10.02.2009 Одеського апеляційного господарського суду (судді: Жеков В.І. - головуючий, Картере В.І.,  Пироговський В.Т.) ухвалу від 10.12.2008 господарського суду Одеської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що ст. 12 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості розгляду господарським судом спорів про звільнення майна з-під арешту, який застосовано господарським судом з іншої справи в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України. Питання про скасування забезпечення позову можливо тільки в порядку ст. 68 Господарського процесуального кодексу України судом, який вжив ці заходи при розгляді справи № 17-6-39-18/02-3145 в межах провадження у справі.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ЗАТ "Зовнішньоторговельна науково-виробнича фірма "Коло" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить судові рішення скасувати, посилаючись на те, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 59, 68 Закону України "Про виконавче провадження, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач не звертався з позовом про скасування забезпечення позову, а звертався з позовом про звільнення майна з-під арешту, а ст. 68 Господарського процесуального кодексу України унеможливлює скасування забезпечення запобіжного заходу, при зверненні будь-яких осіб, оскільки скасування заходів забезпечення позову повинно відбутися винятково з ініціативи суду.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

В силу ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання  та споживач  має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема,  шляхом визнання наявності або відсутності прав.

При цьому порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним. При цьому, для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.

Отже, позивачами за таким позовом можуть бути особи, які вважають, що описане майно належить їм, а не боржникові, можуть звернутись до суду з позовом до стягувача і боржника про визнання права на описане майно і про звільнення цього майна з-під арешту (виключення майна з опису).

Вирішуючи даний спір, господарські суди  не дослідили належним чином чи предметом даного спору є визнання права на майно на яке накладено арешт чи в даному випадку позивач оспорює дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в процесі виконання судових актів.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

Однак, господарськими судами дана норма Закону не врахована.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119  - ст.11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну  скаргу задовольнити.

Постанову від 10.02.2009 Одеського апеляційного господарського суду  та ухвалу від 10.12.2008 господарського суду Одеської області зі  справи №6/114-08-3128 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий                                                           В.С. Божок

Судді                                                                       Т.Ф. Костенко

                                                                                 Г.П. Коробенко