Постанова

від 06.03.2014 по справі 804/15308/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 р. справа № 804/15308/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжспецремтранс» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000982220 від 16.07.2013 р., -

в с т а н о в и в:

19 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжспецремтранс» (далі - ТОВ «Криворіжспецремтранс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000982220 від 16.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Криворіжспецремтранс» за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 130 847,50 грн., з якого 104 678 грн. - за основним платежем, та 26 169,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.3-14).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене податковим органом неправомірно, на підставі необґрунтованого висновку Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, викладеного в акті № 776/224/37065482 від 03.07.2013 р. документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Криворіжспецремтранс» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ під час фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Електротехпром» у червні, серпні, жовтні, листопаді 2012 року. Зокрема, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про те, що правочин, укладений з ПП «Електротехпром», не спрямований на реальне настання наслідків, оскільки під час перевірки позивачем були надані всі необхідні документи, що підтверджують фактичне виконання умов договору, а саме, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, ати приймання-передачі виконаних робіт та документи, що підтверджують розрахунки між сторонами. Проте, на думку позивача, зазначені документи безпідставно не були враховані відповідачем при складанні акту перевірки, а висновок про нереальність господарських операцій зроблений лише на підставі висновків актів зустрічних перевірок контрагентів. При цьому, податковим органом не доведено нікчемності укладеної угоди, оскільки вона не визнана недійсною в судовому порядку, та її недійсність прямо не встановлена законом.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що згідно паперових носіїв, наданих до перевірки, встановлено, що товарно- транспортні накладні на підтвердження фактичного переміщення товару від постачальника ПП «Електротехпром» до ТОВ «Криворіжспецремтранс», надані не за весь перевіряємий період (червень, серпень 2012 р.), накладні за жовтень та листопад 2012 р. надані не в повному обсязі (відсутні підписи водіїв-експедиторів, які здійснювали перевезення). Крім того, перевіркою встановлено наявність у позивача орендованих приміщень на території «Північний ГЗК» та ПАТ «Центральний ГЗК», проте, позивачем не надано документів щодо підтвердження дозволу в'їзду та виїзду транспортних засобів на територію вказаних підприємств. В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутні печатки пропускних пунктів про дозвіл на в'їзд та виїзд транспортних засобів на вказану територію, а також не надано дозвільні листи, якими ПАТ «Північний ГЗК» та ПАТ «Центральний ГЗК» підтверджують дозвіл на проїзд автотранспорту замовника ПП «Електротехпром», вантажовідправника ТОВ «Ангстрем Континенталь», вантажоодержувача ТОВ «КСРТ». З наданих паперових носіїв також неможливо встановити вид транспорту, яким відбувалося переміщення ТМЦ. Згідно накладних-вимог на відпуск матеріалів, відправлення ТМЦ відбувалося з смт. Радушне, Нікопольське шосе, 5 до підрозділів ТОВ «Криворіжспецремтранс» по ремонту рухомого складу на ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Центральний ГЗК» та ПАТ «Інгулецький ГЗК». При цьому, наявність у позивача складських приміщень за даною адресою (смт. Радушне, Нікопольське шосе, 5) документально не підтверджено. Також, позивач не орендує жодних складських приміщень, так як до перевірки не надано документів на підтвердження відносин оренди. Враховуючи викладені вище обставини, представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі (т.4 а.с. 88-89).

В судовому засіданні 06.03.2014 року представники позивача за довіреностями Круть О.А. та Григоренко Н.Ж. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 06.03.2014 року не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т. 4 а.с. 152), про причини своєї неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. 03.03.2014 року подав через канцелярію суду додаткові письмові докази для залучення їх до матеріалів справи (т. 4 а.с. 119-150).

За викладених обставин, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, та з огляду на відсутність потреби у виклику свідків чи проведенні судових експертиз справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжспецремтранс» перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, та згідно свідоцтва № 100285686 від 28.05.2010 р. є платником ПДВ (т. 1 а.с. 83).

03.07.2013 р., на підставі наказу № 914 від 26.06.2013 р., та повідомлення № 118/224 від 26.06.2013 р., службовими особами Криворізької південної міжрайонної ДПІ Дніпропетровської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Криворіжспецремтранс» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ під час фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Електротехпром» (код ЄДРПОУ 25530029) у червні, серпні, жовтні, листопаді 2012 р., за результатами якої складено акт № 776/224/37065482 від 03.07.2013 р. (т. 1 а.с. 15-27).

Згідно висновку податкового органу, зазначеному в акті, платником податків в порушення вимог п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, безпідставно внесена до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за червень, серпень, жовтень та листопад 2012 року сума податку на додану вартість у розмірі 33 600 грн., 11 607,17 грн, 40 823,78 грн., 18 646,76 грн., відповідно, в результаті чого занижено ПДВ за червень, серпень, жовтень та листопад 2012 р. на суму 33 600 грн., 11 607,17 грн., 40 823,78 грн., 18 646,76 грн., відповідно.

Вказані висновки акту перевірки № 776/224/37065482 від 03.07.2013 р. обґрунтовані посиланням на обставини, зафіксовані у акті Криворізької південної МДПІ № 292/222/25530029 від 01.03.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Електротехпром» (код ЄДРПОУ 25530029) з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ферріт Д» (ЄДРПОУ 36441206) за період червень 2012 р., серпень 2012 р., та у акті Криворізької південної МДПІ № 526/224/25530029 від 19.04.2013 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Електротехпром» (код ЄДРПОУ 255030029) з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ під час фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299) у жовтні, листопаді 2012 р., а також відомості комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем на адресу відповідача подано письмові заперечення від 09.07.2013 р., з посиланням на те, що угода між ТОВ «Криворіжспецремтранс» та ПП «Електротехпром» не визнана недійсною в судовому порядку, її недійсність прямо не встановлена законом, а первинними фінансово-господарськими документами, наданими під час проведення перевірки, підтверджено реальність господарських відносин з контрагентом за відповідний період (т.1 а.с. 30-38).

За результатами розгляду вказаних заперечень, висновки акту перевірки були залишені без змін, про що позивача повідомлено листом № 431/10/224 від 12.07.2013 р. (т.1 а.с. 39-41). В своєму висновку відповідач зазначив, що товарно-транспортні накладні на підтвердження фактичного переміщення товару від постачальника ПП «Електротехпром» до ТОВ «Криворіжспецремтранс» надані не за весь перевіряємий період (червень, серпень 2012 року), накладні за жовтень та листопад 2012 р. оформлені не в повному обсязі (відсутні підписи водіїв-експедиторів, які здійснювали перевезення). Крім того, перевіркою встановлено наявність у позивача орендованих приміщень на території «Північний ГЗК» та ПАТ «Центральний ГЗК», проте позивачем не надано документів щодо підтвердження дозволу в'їзду та виїзду транспортних засобів на територію підприємств. В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутні печатки пропускних пунктів про дозвіл на в'їзд та виїзд транспортних засобів на територію, а також не надано дозвільні листи, якими ПАТ «Північний ГЗК» та ПАТ «Центральний ГЗК» підтверджують дозвіл на проїзд автотранспорту замовника ПП «Електротехпром», вантажовідправника ТОВ «Ангстрем Континенталь», вантажоодержувача ТОВ «КСРТ», з наданих паперових носіїв неможливо встановити вид транспорту, яким відбувалося переміщення ТМЦ. Згідно накладних-вимог на відпуск матеріалів, відправлення ТМЦ відбулося з смт. Радушне, Нікопольське шосе, 5 до підрозділів ТОВ «Криворіжспецремтранс» по ремонту рухомого складу на ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Центральний ГЗК» та ПАТ «Інгулецький ГЗК». При цьому, наявність складських переміщень за даною адресою (смт. Радушне, Нікопольське шосе, 5) документально не підтверджено.

На підставі висновків акту перевірки № 776/224/37065482 від 03.07.2013 р., відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 000098220 від 16.07.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 130 847,50 грн., в тому числі за основним платежем - на 104 678 грн.00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 26 169 грн. 50 коп. (т.1 а.с. 28).

Не погодившись із вказаним рішенням податкового органу, позивач оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та до Міністерства доходів і зборів України скарг від 16.07.2013 р., та від 11.10.2013 р., відповідно (т.1 а.с. 45-55, 64-73).

Рішеннями ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.09.2013 р., та Міністерства доходів і зборів України від 30.10.2013 р. скарги платника податків ТОВ «Криворіжспецремтранс» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (т. 1 а.с. 58-60, 74-76).

Не погодившись з позицією податкового органу, ТОВ «Криворіжспецремтранс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «Криворіжспецремтранс» (покупець) та ПП «Електротехпром» (постачальник) укладено договір поставки № 0611М від 01.06.2012 р., за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення та/або товари народного споживання, а покупець - прийняти та оплатити їх. Найменування, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна зазначаються у специфікаціях. Вартість тари та упаковки входить у вартість товару, якщо інше не вказано у відповідних специфікаціях. Загальна вартість договору на момент його укладання складає 112 022 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ 18 670 грн. 40 коп. Постачальник передає покупцеві разом з товаром наступні документи: рахунок, рахунок-фактуру, податкову накладну, накладну (або акт прийому - передачі), сертифікат якості підприємства-виробника або документи його заміняючі, товарно-транспортну накладну, залізничну накладну, сертифікат про радіаційну безпеку (при потребі). Якість товару, відповідно умов договору, має відповідати вимогам відповідних ГОСТів, ГСТУ (ДСТУ) та/або ТУ та підтверджуватися сертифікатами якості (технічними паспортами) підприємства-виробника (т.1 а.с.197-199).

На підтвердження господарських взаємовідносин з ПП «Електротехпром» позивачем до проведення перевірки податковим органом надано наступні первинні фінансово-господарські документи:

- специфікації, які є невід'ємною частиною договору № 1 від 11.06.2012 р., № 2 від 20.06.2012 р., № 3 від 09.08.2012 р., № 4 від 27.08.2012 р., № 5 від 01.10.2012 р., №, 6 від 12.10.2012 р., № 7 від 19.10.2012 р., № 8 від 25.10.2012 р., № 9 від 26.10.2012 р., № 10 від 02.10.2012 р., № 11 від 07.11.2012 р., № 12 від 09.11.2012 р., № 13 від 14.11.2012 р. (т.1 а.с.201-213);

- копії видаткових накладних № 1 від 15.06.2012 р., № 2 від 18.06.2012 р., № 3 від 21.06.2012 р., № 4 від 22.06.2012 р., № 5 від 09.08.2012 р., № 6 від 16.08.2012 р., № 7 від 28.08.2012 р., № 8 від 09.10.2012 р., № 9 від 10.10.2012 р., № 10 від 15.10.2012 р., № 11 від 16.10.2012 р., № 12 від 19.10.2012 р.,№№ 13 від 29.10.2012 р., № 14 від 29.10.2012 р., № 15 від 02.11.2012 р., № 16 від 07.11.2013 р., № 17 від 12.11.2012 р., № 18 16.11.2012 р., № 19 від 23.11.2012 р., № 20 від 28.11.2012 р.(т.1 а.с. 237, 239, 241, 243, 245, 247, 249, т.2 а.с. 1,2,4,6,8, 11, 13, 17, 19, 22, 24, 26, 28);

- копії товарно-транспортних накладних № 1 від 15.06.2012 р., № 2 від 18.06.2012 р., № 3 від 21.06.2012 р., № 4 від 22.06.2012 р., № 5 від 09.08. 2012 р, № 6 від 16.08.2012 р., № 7 від 28.08.2012 р., № 9 від 10.10.2012 р., № 10 від 15.10.2012 р., № 11 від 16.10.2012 р., № 12 від 19.10.2012 р, № 13 від 29.10.2012 р., № 14 від 29.10.2012 р., № 15 від 01.11.2012 р., № 16 від 07.11.2012 р., № 17 від 12.11.2012 р., № 18 від 16.11.2012 р., № 19 від 23.11.2012 р., № 20 від 28.11.2012 р.(т.1 а.с. 238, 240, 242, 244, 246, 248, 250, т.2, а.с. 3, 5, 7, 9, 12, 14, 18, 20, 23, 25, 27, 29);

- копії податкових накладних № 1 від 15.06.2012 р., № 2 від 18.06.2012 р., № 3 від 21.06.2012 р., № 4 від 22.06.2012 р., № 1 від 09.08.2012 р., № 2 від 16.08.2012 р., № 3 від 28.08.2012 р., № 1 від 09.10.2012 р., № 2 від 10.10.2012 р., № 3 від 15.10.2012 р., № 4 від 16.10.2012 р., № 5 від 19.10.2012 р., № 6 від 29.10.2012 р., № 7 від 29.10.2012 р., № 1 від 02.11.2012 р., № 2 від 07.11.2012 р., № 3 від 12.11.2012 р., № 4 від 16.11.2012 р., № 5 від 23.11.2012 р., № 6 від 28.11.2012 р. (т.2 а.с.35-54);

- копії банківських виписок № 110, № 114, № 146, № 157, № 186, № 190, № 194, № 201, № 202, № 203, № 206, № 209, № 216 (т.1 а.с. 214-224);

- копію акту-сертифікату від 08.04.2012 р. (т.2 а.с. 30),

- копії сертифікатів якості № 100 від 06.06.2012 р., № 54 від 28.03.2012 р., № 95 від 31.05.2012 р. (т.2 а.с. 31-34),

- копії накладних вимог № 1426 від 14.08.2012 р., № 1533 від 03.09.2012 р., № 1410 від 10.08.2012 р., № 1920 від 22.10.2012 р., № 2178 від 28.11.2012 р., № 2031 від 07.11.2012 р., № 2234 від 05.12.2012 р., № 2013 від 06.11.2012 р., № 2059 від 13.11.2012 р., № 1989 від 29.10.2012 р., № 2096 від 20.11.2012 р., № 997 від 15.06.2012 р., № 1050 від 22.06.2012 р., № 2026 від 02.11.2012 р., № 1813 від 10.10.2012 р., № 1870 від 16.10.2012 р. № 1523 від 29.08.2012 р.(т.2 а.с. 96-112);

- копії актів про витрату матеріалів № 289, № 37, № 2132, № 2185, № 2179, № 1884, № 2471, № 2460, № 2364, № 2265, № 2359, № 2378, № 1704, № 1678, № 1738, № 1936, № 1186, № 2263, № 1807, № 225, № 2105, № 2101, № 2091, № 2138, № 2141, № 1427, № 1423, № 1412, № 725, № 907, № 759, № 2551, № 2473, № 2546, № 2468, № 2400, № 2250, № 2044, № 761, № 723, № 100, № 112, № 30, № 2612 (т.2 а.с. 113-198);

- копії актів виконаних робіт № 84, № 88, № 405, № 46, № 45, № 99, № 153, № 139, № 292, № 420, № 436, 435, № 29, № 14, № 15, № 103, № 281, № 282, № 273, № 293, № 78, № 154, № 138, № 319, № 373, № 302, 94, (т.2 а.с. 199-241, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с 1-47);

- копії пояснень (т.4 а.с. 48-171).

Також, позивачем надано договори оренди майна та найма майна № 39-14 від 30.12.2011 р., №3420-50-11 від 31.12.2010 р., № 2125 від 29.12.2011 р., № 1727-50-50-11, № 2124 від 28.12.2012 р., №1022-50-11 від 07.04.2011 р., акти прийому-передачі орендованого майна, договори суборенди № 1312 від 28.12.2012, № 01-12/2010 від 30.12.2010 р., акт прийому-передачі об'єкта в суборенду, договори оренди транспортного засобу № 0305-1 від.03.05.2012 р., № 0305 від 03.05.2012 р., № 0312 від 01.08.2012 р., та акти приймання-передачі транспортного засобу (т.1 а.с. 99-194).

Всі зазначені вище первинні документи, що підтверджують реальність здійснення позивачем господарської операції за червень, серпень, жовтень та листопад 2012 р., надано позивачем до проведення перевірки податковим органом, та відображено відповідачем в акті перевірки (т. 1 а.с. 18-22).

При цьому, у акті перевірки також зазначено, що суб'єкт господарювання, який перевіряється, є кінцевим споживачем товарів, придбаних у ПП «Електротехпром», а тому до перевірки ним були надані документи, що підтверджують використання придбаного товару (запасних частин) у власній господарській діяльності - при виконанні робіт з ремонту рухомого складу згідно з умовами укладених договорів на поточний ремонт рухомого складу в умовах депо та з технічного обслуговування, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт (т. 1 а.с. 21-22).

Жодної оцінки цим документам у акті перевірки не наведено.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом № 984 від 22.12.2010 р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 34/18772 від 12 січня 2011р., у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Таким чином, виходячи з положень даного підзаконного акту, податковий орган під час проведення перевірки зобов'язаний досліджувати первинні документи, надані платником податків, надавати їм оцінку та наводити докази, які підтверджують факти порушення податкового законодавства з посиланням на конкретні порушені норми закону та документи первинного обліку, які свідчать про такі порушення.

Натомість, висновок податкового органу про те, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту в податковій декларації суму податку на додану вартість з господарських операцій між ТОВ «Криворіжспецремтранс» з ПП «Електротехпром» за червень, серпень, жовтень та листопад 2012 р. зроблено відповідачем виключно на підставі висновків акту перевірки № 292/222/25530029 від 01.03.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Електротехпром» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ферріт Д» за період червень 2012 р., серпень 2012 р.» (т.4 а.с. 120-135), та на підставі висновків акту перевірки №526/224/25530029 від 19.04.2013 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Електротехпром» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ під час фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ангстрем Континенталь» у жовтні, листопаді 2012 р.», без будь-якого дослідження та аналізу документів первинного бухгалтерського обліку, наданого позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами (т. 1 а.с. 22-26), натомість, їх перелік лише формально наведено в акті перевірки (т. 1 а.с. 19-22).

За викладених обставин, суд не погоджується з висновками відповідача про відсутність підстав для внесення сум ПДВ по вказаним операціям до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, серпень, жовтень та листопад 2012 року.

Так, відповідно до ч. 1 та 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 207 ГК України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частин 1 та 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р., зокрема, визначив перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК, має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст. 207 ГК України та ст. 228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та законах України про оподаткування.

Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача під час розгляду справи не доведено, що вчинений правочин із постачання товарів між ТОВ «Криворіжспецремтранс» та ПП «Електротехпром» є нікчемним, порушує публічний порядок та суперечить інтересам держави і суспільства. Жодних документів, які б підтверджували відсутність факту реального здійснення господарських операцій при придбанні товарів у ТОВ «Криворіжспецремтранс», що призвело до заниження податку на додану вартість за червень, серпень, жовтень та листопад 2012 р. на суму 33 600 грн., 11 607,17 грн., 40 823,78 грн., 18 646,76 грн., відповідно, відповідачем надано також не було, а вказані договори не визнані недійсними в судовому порядку.

При цьому, посилання відповідача на висновки актів № 292/222/25530029 від 01.03.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Електротехпром» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ферріт Д» за період червень 2012 р., серпень 2012 р.», складеного Криворізькою південною МДПІ Дніпропетровської області ДПС, та № 526/224/25530029 від 19.04.2013 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Електротехпром» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ під час фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ангстрем Континенталь» у жовтні, листопаді 2012 р.», складеного Криворізькою південною МДПІ Дніпропетровської області ДПС, суд оцінює критично, оскільки висновки зазначених актів самі по собі не спростовують дійсність укладеного між ТОВ «Криворіжспецремтранс» та ПП «Електротехпром» правочину, підтвердженого первинними документами позивача (яким відповідачем в акті перевірки навіть не надана оцінка).

Суд також зазначає, що недобросовісність контрагентів позивача не може впливати на його податкові зобов'язання. Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. («Булвес «АД проти Болгарії») зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права, яке повинно застосовуватися судами під час розгляду справ.

Згідно абз. "а" п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податково накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свої витрати та податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість складалася без відповідного підтвердження первинними документами. Під час судового розгляду справи відповідачем також не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по операціях з постачання товарів ТОВ «Криворіжспецремтранс».

Відповідно, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту у червні, серпні, жовтні, листопаді 2012 року суми ПДВ, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжспецремтранс» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000982220 від 16.07.2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна