Ухвала

від 16.04.2015 по справі 804/15308/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2015 рокусправа № 804/15308/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної

Державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 06 березня 2014 року

у справі № 804/15308/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Криворіжспецремтранс»,

вул. Леніна, 55 кім. 37, м. Кривий ріг, 50000;

до відповідача Криворізької південної об'єднаної

Державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

пр. Металургів, 16, м. Кривий Ріг, 50006;

про скасування Акту,-

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворіжспецремтранс» подано позов до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000982220 від 16.07.2013 року.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Чорна В.В.) своєю постановою від 06 березня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що по Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Криворізька південна об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наявність формально складених але не достовірних бухгалтерських документів.

Так, в товарно-транспортних накладних на підтвердження фактичного переміщення вантажів від постачальника ПП «Електротехпром» до ТОВ «Криворіжспецремтранс» відсутні підписи водіїв-експедиторів, що здійснювали перевезення.

Крім того, встановлено наявність у позивача орендованих приміщень на території «Північний ГЗК» та ПАТ «Центральний ГЗК». Проте, позивач не надавав документів щодо підтвердження дозволу в'їзду та виїзду транспортних засобів на територію вказаних підприємств.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Обставини справи: в липні 2013 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Криворіжспецремтранс» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ під час фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Електротехпром», код ЄДРПОУ 25530029, у червні, серпні, жовтні, листопаді 2012 року. За результатами перевірки складено Акт № 776/224/37065482 від 03.07.2013 року.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Так, відповідно до укладеного 01 червня 2012 року договору постачання № 0611М Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворіжспецремтранс» здійснювалось придбання продукції виробничо-технічного призначення.

В ході перевірки використані також відомості -

Акту Криворізької південної МДПІ № 292/222/25530029 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Електротехпром» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ферріт Д» за період червень 2012 року, серпень 2012 року,

Акту Криворізької південної МДПІ № 526/224/25530029 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Електротехпром» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ під час фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ангстрем Континенталь» у жовтні, листопаді 2012 року,

а також відомості автоматизованих інформаційних систем.

Відтак, перевіркою ТОВ «Криворіжспецремтранс» встановлено відсутність в товарно-транспортних накладних на підтвердження фактичного переміщення вантажів від постачальника ПП «Електротехпром» до ТОВ «Криворіжспецремтранс» підписів водіїв-експедиторів, що здійснювали перевезення.

Крім того, встановлено наявність у позивача орендованих приміщень на території «Північний ГЗК» та ПАТ «Центральний ГЗК». Проте, в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутні печатки пропускних пунктів про дозвіл на в'їзд та виїзд транспортних засобів на територію, а також не надано дозвільні листи, якими ПАТ «Північний ГЗК» та ПАТ «Центральний ГЗК» підтверджують дозвіл на проїзд автотранспорту.

На підставі Акту перевірки, 16 липня 2013 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000982220.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Криворіжспецремтранс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, у розмірі 104.678,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 26.169,50 грн.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією податкового органу первинні документи, отримані позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехпром» не мають юридичної сили та доказовості у зв'язку з тим, що діяльність контрагента-постачальника була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій. Видаткові, та, відповідно, податкові накладні, не виконують функцій первинного документа.

Проте, відповідальність за несплату податків і зборів має індивідуальний характер.

Фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти.

Посилаючись на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, як на підставу для визнання спірних зобов'язань нікчемними, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань:

вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

Правове вирішення окресленої ситуації очевидне, якщо у відносинах між контрагентами мала місце зловмисна домовленість представника однієї сторони з іншою.

Якщо зазначені положення не дозволяють визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений відповідним компетентним органом держави і підтверджений законодавче визначеними засобами доведення.

Угоди укладалися Товариствами в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними і дозвільними документами.

Факт отримання товару підтверджується специфікаціями, копіями видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, банківських виписок, акту-сертифікату, сертифікатів якості, накладних вимог, актів про витрату матеріалів, актів виконаних робіт.

Також, Позивач надав договори оренди майна та найму майна, акти приймання-передачі орендованого майна, договори суборенди, акт приймання-передачі об'єктів в суборенду, договори оренди транспортних засобів, акти приймання-передачі транспортних засобів.

Всі зазначені вище первинні документи, що підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій за червень, серпень, жовтень та листопад 2012 року, надано позивачем до проведення перевірки податковим органом, та відображено в Акті перевірки.

Щодо відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців держподаткінспекції немає.

Згідно з отриманими податковими накладними Позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Слід зазначити, що дані зустрічних перевірок по ланцюгу постачання продукції не містять фактичних відомостей щодо несплати ПДВ до бюджету контрагентом Позивача.

Крім того, порушення законодавства, які мають наслідком збільшення суми грошового зобов'язання, має бути не сумнівом фахівців контролюючого органу, чи елементом аргументації, а переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності - конкретною обставиною, передбаченою нормами права, що спричиняє певні юридичні наслідки.

Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарських операцій не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі № 804/15308/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя Л.М. Нагорна