Рішення

від 30.10.2014 по справі 924/1405/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2014 р.Справа № 924/1405/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом прокурора Ярмолинецького району в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" с. Сутківці Ярмолинецького району

про стягнення 79356,23 грн., з яких: 67322,16 грн. - основний борг, 6953,55 грн. - пеня, 4106,65 грн. - інфляційні втрати, 973,87 грн. - 3% річних

Представники сторін:

позивача: Кордас Ж.А. - представник на підставі довіреності №14/20-150-14 від 01.07.2014 р.

відповідача: не з'явився

від прокурора: Гуменний Д.А. - прокурор відділу прокуратури м. Хмельницького

Суть спору: ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.09.2014р. порушено провадження по справі №924/1405/14 за позовом прокурора Ярмолинецького району в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" с. Сутківці Ярмолинецького району про стягнення 74944,51 грн., з яких: 67322,16 грн. - основного боргу, 592,07 грн. - 3% річних, 3258,39 грн. - інфляційних втрат, 3771,89 грн. - пені.

Ухвалою суду від 06.10.2014р. прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим предметом розгляду спору є стягнення 79356,23 грн., з яких: 67322,16 грн. - основний борг, 6953,55 грн. - пеня, 4106,65 грн. - інфляційні втрати, 973,87 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позову прокурор посилається на неналежне виконання сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Берегиня" своїх грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу № 22-12-159 стс-пл/570 від 04.12.2012р. Вказує, що на виконання умов укладеного договору позивачем на підставі акту № 1 від 10.12.2012р. позивач передав відповідачу у платне користування предмет лізингу (сільськогосподарську техніку) загальною вартістю 829012,00 грн. При цьому, СТОВ "Берегиня" прийняло зобов'язання перед НАК "Украгролізинг" по сплаті вартості переданої йому техніки в сумі 829012,00 грн. на умовах укладеного договору фінансового лізингу.

Вказує, що на підставі акту повернення сільськогосподарської техніки від 08.04.2014р. відповідач передав позивачу сільськогосподарську техніку (обладнання), що знаходиться у платному користуванні лізингоодержувача (відповідача) на умовах фінансового лізингу № 22-12-159 стс-пл/570 від 04.12.2012р.

Зазначає, що у зв'язку з несплатою лізингових платежів у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 67322,16 грн. за час фактичного користування предметом лізингу. Також у зв'язку із порушенням відповідачем грошових зобов'язань заявлено до стягнення 6953,55 грн. пені, 4106,65 грн. інфляційних втрат, 973,87 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 30.10.2014р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача письмовий відзив на позов не подав, в судові засідання за викликом жодного разу не з'явився, доказів поважності причин не надав, проте як вбачається з матеріалів справи, судом вжито всіх можливих заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого є повідомлення про вручення поштового відправлення (судова повістка) з датою вручення 25.09.2014р. та 11.10.2014р. ОСОБА_2

Згідно зі ст. 64 ГПК України ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Державне публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" м. Київ, є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.09.2014р.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Берегиня" с. Сутківці Ярмолинецького району є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з ЄДР на сайті ДП "Інформаційно-ресурсний центр" від 03.11.2014р.

Згідно п. 1 Статуту ВАТ „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг", компанію утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2001р. № 354 шляхом перетворення державного лізингового підприємства „Украгролізинг", є державним підприємством, основним видом діяльності якого є інженерно-технічне забезпечення підприємств агропромислового комплексу та постачання їм матеріально-технічних ресурсів, закупівля і передача у лізинг сільськогосподарської техніки, транспортних засобів та обладнання, тощо.

04.12.2012р. між державним ПАТ „Украгролізинг" м. Київ (лізингодавець) та СТОВ „Берегиня" с. Сутківці Ярмолинецького району (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №22-12-159-стс-пл/570, предметом якого є передання лізингодавцем лізингуодержувачу у користування на визначений договором строк (5 років) предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.1 даного договору, лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно порядку використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1904.

Відповідно до п. 2.2. договору, строк лізингу відраховується від дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у п'яти автентичних примірниках.

Згідно додатку №1 до договору фінансового лізингу сторонами узгоджено вартість предмету лізингу - агрегат ґрунтообробний комбінований АПК-7,5 „Партнер" в кількості 2 одиниці загальною вартістю 829 012,00грн., постачальником яких є ПП „Українська аграрна техніка" м. Торез Донецької області. Попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмету лізингу в розмірі 10% складає 82901,20грн. (в т.ч. ПДВ). Граничною датою передачі предмету лізингу є 06.12.2012р.

Пунктом 4.3 договору, сторонами обумовлено, що черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна 6 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні шість місяців.

Крім цього, сторонами узгоджено та підписано додаток №2 до договору - графік сплати лізингових платежів, в якому визначено розмір лізингових платежів СТОВ „Берегиня" (лізиргоодержувача) на користь державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (лізингодавець).

Згідно акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки №1 від 16.12.2012р. відповідач прийняв від позивача у фінансовий лізинг транспортні засоби, а саме агрегат ґрунтообробний комбінований АПК-7,5 „Партнер" в кількості 2 одиниці загальною вартістю 829012,00грн., що сторони засвідчили своїми підписами та печатками.

Відповідно до п. 3.1.2. договору сторони передбачили, що лізингодавець має право вимагати повернення предмету лізингу, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів.

Згідно п. 3.4.4. договору, за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або порушення правил утримання чи використання предмету лізингу на вимогу лізингодавця, надіслану згідно з п. 8.5. договору, протягом 17 календаргих днів повернути йому предмет лізингу у визначене лізингодавцем місце разом з технічною документацією.

08.04.2014р. відповідачем повернуто, а позивачем прийнято предмет лізингу - агрегат ґрунтообробний комбінований АПК-7,5 „Партнер" в кількості 2 одиниці, в придатному до використання стані, що підтверджується актом повернення сільськогосподарської техніки.

Відповідно до п. 4.7. договору у разі вилучення предмета лізингу у термін між двома черговими платежами останній лізинговий платіж визначається у розмірі відповідно до графіка сплати лізингових платежів пропорційно строку фактичного користування предметом лізингу.

Згідно п. 8.7 договору, при достроковому припиненні дії, відмови, розірвання договору сплачені лізингові платежі, в тому числі і попередній, не повертаються. У день повернення, вилучення предмета лізингу у лізингоодержувача лізингові платежі вважаються такими, що настали.

Пунктами 7.1, та 7.7 договору фінансового лізингу за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів по договору фінансового лізингу, позивач звернувся із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 67322,16 грн. основного боргу, 6953,55 грн. пені, 4106,65 грн. інфляційних втрат, 973,87 грн. - 3% річних.

На момент розгляду справи в суді заборгованість відповідача не змінилася.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Статтею 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (у редакції чинній на момент укладення оспорюваного договору) лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів; лізинг здійснюється за договором лізингу , який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів - фінансовий чи оперативний.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачу на невизначений строк не менше одного року.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2012р. між сторонами було укладено договір фінансового лізингу за №22-12-159-стс-пл/570, відповідно до якого позивач передав у фінансовий лізинг, а відповідач прийняв транспортні засоби (агрегат ґрунтообробний комбінований АПК-7,5 „Партнер" в кількості 2 одиниці загальною вартістю 829 012,00грн., постачальником яких є ПП „Українська аграрна техніка" м. Торез Донецької області.)

При цьому, як слідує із додатку 2 „Графік лізингових платежів" та враховуючи визначені п. 4.3. договору терміни сплати лізингових платежів (через кожні шість місяців з дати підписання акта), черговий лізинговий платіж в розмірі 102963,29 грн. мав бути здійснений 10.06.2014р., тобто через шість місяців після попереднього з урахуванням дати підписання акту приймання-передачі предмету лізингу від 10.12.2012р. З огляду на те, що предмет лізингу (техніка) був вилучений у відповідача 08.04.2014р., що підтверджується актом повернення сільськогосподарської техніки, фактичний строк користування предметом лізингу склав 119 днів.

Враховуючи зазначене, позивачем правомірно розраховано розмір лізингового платежу в сумі 67322,16 грн. (102963,29 / 182 * 119 = 67322,16 грн.), який повинен бути сплачений відповідачем за термін фактичного користування сільськогосподарською технікою.

Докази погашення відповідачем заборгованості по лізингових платежах в розмірі 67322,16 грн. суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, судом враховується абз. 2 п. 8.7. договору, яким передбачено, що у день повернення, вилучення предмета лізингу у лізингоодержувача лізингові платежі вважаються такими, що настали.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Згідно листа Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 №62-97р., відповідно до якого індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Судом приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Таким чином, нарахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості, яка існувала не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.

Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Позивачем обгрунтовано заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 4106,65 грн. за період з травня по вересень 2014р. Тому заявлена сума інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Також позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 973,87 грн. за період з 09.04.2014р. по 01.10.2014р., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони п. п. 7.1, та 7.7 договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 6953,55 грн. за період 09.04.2014р. по 01.10.2014р., яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в розмірі 79356,23 грн., з яких: 67322,16 грн. - основний борг, 6953,55 грн. - пеня, 4106,65 грн. - інфляційні втрати, 973,87 грн. - 3% річних є обґрунтованими, підтвердженні матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір по справі підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Ярмолинецького району в інтересах держави в особі державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" с. Сутківці Ярмолинецького району про стягнення 79356,23 грн., з яких: 67322,16 грн. - основний борг, 6953,55 грн. - пеня, 4106,65 грн. - інфляційні втрати, 973,87 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" (с. Сутківці, Ярмолинецький р-н, код 03787503) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м. Київ, Печерський район, вул. Мечникова, 16 а, код 30401456) 67322,16 грн. (шістдесят сім тисяч триста двадцять дві гривні 16 коп.) основного боргу, 6953,55 грн. (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят три гривні 55 коп.) пені, 4106,65 грн. (чотири тисячі сто шість гривень 65 коп.) інфляційних втрат, 973,87 грн. (дев'ятсот сімдесят три гривні 87 коп.) три процента річних.

Видати наказ.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" (с. Сутківці, Ярмолинецький р-н, код 03787503) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір, код 03500128, пункт ставок судового збору", символ звітності 206, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, код банку отримувача (МФО) 815013, на рахунок 31218206783002) судовий збір в розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено 03.11.2014р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу- ДПАТ "НАК "Украгролізинг": 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Мечникова, 16а;

3 - відповідачу-СТОВ "Берегиня": 32134, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с.Сутківці - простим;

4 - Прокуратура Ярмолинецького району: 32100, Хмельницька обл., смт. Ярмолинці, вул. Чапаєва, 65 - простим;

5 - Прокуратура міста Хмельницького:29001, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63.