Постанова

від 28.10.2014 по справі 909/605/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р. Справа № 909/605/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Матущака О.І.

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради б/н від 17.08.2014 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2014 року

у справі № 909/605/14

за позовом: Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру «Новатор», м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

про зобов'язання укласти договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківськ.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до ТзОВ науково-виробничого центру «Новатор» про зобов'язання укласти договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська та додаток до нього (розрахунок розміру пайового внеску) в редакції, запропонованій позивачем.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2014 року у справі № 909/605/14 (суддя Деделюк Б.В.) в позові відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням Фінансове управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подало апеляційну скаргу б/н від 17.08.2014 року, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2014 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що ТзОВ науково-виробничий центр «Новатор», ввівши в експлуатацію об'єкт будівництва по вул. Глібова, 11 в м. Івано-Франківську без укладення договору, порушило Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення «Про пайову участь замовників будівництва».

Відповідачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 49 від 29.09.2014 року, в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Висновком комплексної державної експертизи від 18.04.2001 року встановлено факт проведення реконструкції існуючих приміщень столярного цеху на вул. Глібова, 11 в м. Івано-Франківськ.. Зазначений висновок був виданий Івано-Франківською службою Української державної інвестиційної експертизи Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України.

Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.05.2001 року № 202, ТзОВ науково-виробничий центр «Новатор» надано дозвіл на проведення реконструкції будівлі по вул. Глібова, 11 в м. Івано-Франківську під столярний цех. Даним рішенням було зобов'язано відповідача до початку робіт розробити і погодити у встановленому порядку проектну документацію на будівництво та реконструкцію.

Пізніше відповідачем було отримано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Столярний цех», зареєстровану в установленому порядку в Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області 17.08.2011 року № ІФ 1411103073.

В подальшому позивачем на адресу відповідача був направлений лист від 16.09.2013 року № 2-15/477, з пропозицією укласти договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Даний лист був залишений без задоволення.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Предмет спору у даній справі становить вимога про зобов'язання укласти договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська та додатку до нього (розрахунок розміру пайового внеску).

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений у статті 181 Господарського кодексу України.

В свою чергу, примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 649 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов. При цьому, можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Необхідною підставою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідного переддоговірною спору між сторонами. При цьому, суди повинні виходити з вимог законодавства, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.

Як встановлено судом, відповідний переддоговірний спір між сторонами виник у вересні 2013 року.

У відповідності до частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (норми якого діють на час виникнення спору, подання позову та його розгляду у даній справі) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

При цьому, в частині 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Аналогічні вимоги закріплені в Положенні про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, затвердженому в редакції рішення Івано-Франківської міської ради від 20.10.2011 року № 424-15, а саме в пунктах 3.1., 7.3.

На підставі наведених нормативно-правових актів позивач звернувся до відповідача із пропозицією укласти спірний договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Судом встановлено, що закінчений будівництвом об'єкт відповідача (реконструкція існуючих приміщень під Столярний цех на вул. Глібова, 11 в м. Івано-Франківську) було прийнято в експлуатацію на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 17.08.2011року № ІФ 1411103073.

За таких обставин, враховуючи приписи частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, в редакції, запропонованій позивачем, після введення об'єкта будівництва в експлуатацію є безпідставним та суперечить вимогам названого Закону, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2014 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено та підписано 03.11.2014 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.