Ухвала

від 21.10.2014 по справі п/811/68/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2014 рокусправа № П/811/68/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі № П/811/68/14 за позовом Приватного малого підприємства Науково-виробничої фірми «КІТ» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2013 року № 0001082202 та № 0001072202,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ПМП НВФ «КІТ» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001082202 і № 0001072202 від 16.10.2013 року, якими відповідно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на суму 310800 грн., з них за основним платежем - 207200 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 103600 грн. і за платежем: податок на додану вартість всього на суму - 296001 грн., з них за основним платежем суму 197334 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями - 98667 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 року позовні вимоги ПМП НВФ «КІТ» задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що такий суб'єкт господарювання, як ТОВ «Дніпропаксервіс», який є контрагентом позивача, у своїй діяльності не створює реальних дій по продажу товарно-матеріальних цінностей, та метою діяльності якого є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив відсутність первинних документів якими підтверджується факт здійснення господарських операцій. Апелянт посилався на наявний акт податкової перевірки ТОВ «Дніпропаксервіс».

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа розглянута відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент позивача ТОВ «Дніпропаксервіс» є платником податків та спроможний здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договору з продажу товарів згідно специфікації позивачу. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит.

Матеріалами справи встановлено, що Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області 24.09.2013 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПМП НВФ «КІТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпропаксервіс» за березень 2012 року. За результатами перевірки 30.09.2013 року складено акт № 74/11-23-22-02/13748444. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ПМП НВФ «КІТ» порушено п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого підприємством занижено ПДВ в частині взаємовідносин з ТОВ «Дніпропаксервіс» на загальну суму 197334 грн., зафіксовано порушення п. 138.2, п. 134.4, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в частині взаємовідносин з ТОВ «Дніпропаксервіс» на загальну суму 207200 грн. Підставою для визначення таких висновків на думку податкового органу є нереальність здійснення господарських відносин ПМП НВФ «КІТ» з ТОВ «Дніпропаксервіс», відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «Дніпропаксервіс» за березень 2012 року. Встановлено, що підставою перевірки та зазначення вищевказаних висновків є наявність акту перевірки ТОВ «Дніпропаксервіс» від 28.01.2013 року № 417/224/34734098, отриманого від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська ДПС, в якому встановлено безтоварність господарських відносин ТОВ «Дніпропаксервіс» зі своїми контрагентами.

На підставі акту перевірки № 74/11-23-22-02/13748444 Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області 16.10.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001072202, яким ПМП НВФ «КІТ» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 296001 грн., з яких 197334 грн. за основним платежем, та 98667 грн. сума штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення № 0001082202, яким ПМП НВФ «КІТ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 309800 грн., з яких 207200 грн. за основним платежем, та 103600 грн. сума штрафних санкцій

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Дніпропаксервіс» (продавець) 03.01.2012 року було укладено договір поставки № 3, згідно якого продавець зобов'язаний поставити а покупець прийняти та оплатити товар згідно додатку до договору (видаткових накладних). Господарські взаємовідносини з ТОВ «Дніпропаксервіс» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Дніпропаксервіс» видало ПМП НВФ «КІТ» податкові накладні № 30 від 01.03.2012 року та № 384 від 22.03.2012 року, які мають необхідні реквізити, та складені відповідно до форми затвердженої наказом ДПА. ПМП НВФ «КІТ» сплатив отриманий товар відповідно до рахунків-фактури № СФ-000000052 від 01.03.2012 року, № СФ-000000074 від 22.03.2012 року та видаткових накладних № 000000010 від 01.03.2012 року та № 000000029 від 22.03.2012 року. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями № 2941 від 03.05.2012 року, № 3129 від 04.07.2012 року.

В матеріалах справи наявний договір від 17.10.2011 року укладений між ФОП ОСОБА_1 (перевізник) та ПМП НВФ «КІТ» (замовник), відповідно до якого, замовник отримував від перевізника послуги з перевезення вантажу. Договором підтверджується отримання ПМП НВФ «КІТ» у березні 2012 року послуг з перевезення вантажу за маршрутом міст Кіровоград-Дніпропетровськ. Відповідно до договору від 05.03.2012 року укладеного між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник) на предмет перевезення вантажу автомобільним транспортом, ПМП НВФ «КІТ» користувався послугами перевізниками за маршрутом міст Дніпропетровськ-Кіровоград. Про всі перевезення вантажів на замовлення ПМП НВФ «КІТ» складено акти приймання виконаних робіт підписані виконавцями послуг перевезення.

Відповідно до статуту ПМП НВФ «КІТ» основними видами діяльності позивача є виробництво з дроту, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням, виробництво меблів для офісів та магазинів, оброблення та покриття металу, така ж діяльність підтверджується довідкою з ЄДРПОУ. Отже, придбаний у ТОВ «Дніпропаксервіс» товар, деталі для виробництва, позивач використовував у своїй господарській діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Згідно п. 198.2., 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ПМП НВФ «КІТ» з ТОВ «Дніпропаксервіс» у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій з даним контрагентом. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договір, який діяв між ПМП НВФ «КІТ» та ТОВ «Дніпропаксервіс» на предмет купівлі - продажу товару визнаний судом недійсними. Податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

На твердження відповідача, щодо сумнівності господарських операцій ТОВ «Дніпропаксервіс» з своїми контрагентами варто зазначити, що відносини між учасниками ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними суб'єктами господарювання, слід розглядати їх господарські відносини виходячи з первинних документів які стосуються товарних операцій між такими суб'єктами господарювання.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що актом перевірки ТОВ «Дніпропаксервіс», на який посилається податковий орган при здійсненні перевірки позивача не досліджено господарських взаємовідносин з ПМП НВФ «КІТ», тому такий акт не може бути належним доказом у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року у справі № П/811/68/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук