Ухвала

від 29.10.2014 по справі 817/2146/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"29" жовтня 2014 р. Справа № 817/2146/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" вересня 2014 р. у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 15.07.2014 року № 0001311745.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області щодо коригування (зменшення) задекларованих податкових зобов'язань фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з податку на додану вартість на суму 404616,13 грн., у тому числі за травень 2013 року - 81042,26 грн., за червень 2013 року - 120955,06 грн., за липень 2013 року - 136542,47 грн. та за грудень 2013 року - 66076,34 грн. у електронних базах податкової звітності з податку на додану вартість, яке відбулося на підставі акту перевірки від 01.07.2014 року № 112/1745/НОМЕР_2.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області щодо коригування (зменшення) задекларованих сум податкового кредиту фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 у розмірі 413923,39 грн., у тому числі за травень 2013 року - 80974,25 грн., за червень 2013 року - 135269,43 грн., за липень 2013 року - 133640,24 грн. та за грудень 2013 року - 64039,47 грн. у електронних базах податкової звітності з податку на додану вартість, яке відбулося на підставі акту перевірки від 01.07.2014 року № 112/1745/НОМЕР_2.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області відобразити в електронних базах податкової звітності з податку на додану вартість дані, задекларовані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 за травень, червень, липень та грудень 2013 року.

Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами документальної невиїзної перевірки Державної податкової інспекції у м. Рівному (далі-ДПІ) питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2013 р., квітень - липень, грудень 2013 р. СПД ОСОБА_3 та на підставі акту перевірки №112/1745/НОМЕР_2 від 01.07.2014 р. (т.1 а.с.6-42) прийнято податкове повідомлення-рішення №0001311745 від 15 липня 2014 р., яким ФОП ОСОБА_3 донараховано податкові зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 10 184,90 грн. (в тому числі 9259 грн. основного зобов'язання та 925,9 грн. штрафної санкції) (т.1 а.с.57). Крім того, податковим органом проведено коригування податкової звітності СПД ОСОБА_3 у електронних базах податкової звітності по податку на додану вартість за травень, червень, липень, грудень 2013 року (т.3 а.с.42-51).

Податковим органом зроблено висновок про порушення ним п.185.1, ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення задекларованих сум податкового кредиту: за квітень 2013 р. на суму 9259 грн., за травень 2013 р. на суму 80974,25 грн., за червень 2013 р. на суму 135269,43 грн., за липень 2013 р. на суму 133640,24 грн., за грудень 2013 р. на суму 64039,47 грн.; а також завищення сум податкових зобов'язань: за травень 2013 р. на суму 81042,26 грн., за червень 2013 р. на суму 120955,06 грн., за липень 2013 р. на суму 136542,47 грн., за грудень 2013 р. на суму 66076,34 грн. У акті перевірки податковий орган посилається на ненадання до перевірки первинних бухгалтерських документів, а також на припущення, що правочини, укладені між СПД ОСОБА_3 і ТОВ "РЕКЛАМНО-ВИРОБНИЧИЙ ДІМ "АПХІЛ", ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 є нікчемними, тобто здійснені без мети настання реальних наслідків, оскільки перевіркою контрагентів не виявлено документів, за якими відбувався рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документів, що підтверджують оприбуткування та відвантаження контрагентами СПД ОСОБА_3 товарно-матеріальних цінностей. Вважають, що угоди укладено без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та уникнення сплати податків до бюджету. Тому, на думку податкового органу, правочини в силу приписів ч.1 та ч.5 ст.103 та в порушення ст. 228 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності.

Суд встановив, що ОСОБА_3 є суб'єктом господарської діяльності, зареєстрований як фізична особа - підприємець 02.03.2010 року виконавчим комітетом Рівненської міської Ради, з 03.03.2010 року взятий на податковий облік у органах державної податкової служби, зареєстрований як платник податку на додану вартість з 14.01.2013 року (свідоцтво НОМЕР_10 від 14.01.2013 р.). Для здійснення господарської діяльності ним використовувалися орендовані основні засоби. Так, зокрема, згідно з договором № 6 про оренду нежитлового приміщення та прилеглої території від 05 лютого 2013 року, позивач орендує склад будівельних матеріалів площею 1000 кв. м за адресою м. Рівне, вул. Шпанівська, 55. Крім того, згідно з договором відповідального зберігання від 04.04.2013 р. укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Торгівельна компанія "Укр-Петроль", позивачем використовувались відповідні спеціальні ємкості для збереження паливо-мастильних операцій. Також, для забезпечення транспортування придбаних-проданих товарів, позивач відповідно до договору від 10.01.2013 р. про надання транспортних послуг користувався послугами перевізника - ПП "Інформаційно-консалтингова група", про надання таких послуг періодично складися акти здачі-прийняття послуг.

В ході розгляду справи з'ясовано, що перевірка була невиїзною документальною і для її проведення мав бути надісланий відповідний запит із чітким переліком документів. ФОП ОСОБА_3 було надано всі документи, які вимагав податковий орган від нього. Проте, незважаючи на фактичне надання таких документів, ДПІ було внесено запис про їх ненадання під час перевірки без зазначення підстав.

У відповідності до абз.2 п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. В той же час, з огляду на вимоги абз.2 п.44.7 ст.44 ПК України, строк для подання заперечень складає п'ять робочих днів з дня отримання акта перевірки.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 після отримання акту перевірки у межах строку, визначеного ст.44 Податкового кодексу України, разом із запереченнями повторно подав усі первинні бухгалтерські документи, про які в акті перевірки міститься згадка як ненадані, однак вказані документи, які і самі заперечення, відповідачем залишено поза увагою. Вказані обставини підтверджуються запереченнями СПД ОСОБА_3 на акт перевірки №112/1745/НОМЕР_2 від 01.07.2014 р., які містять відмітку про отримання 07 липня 2014 р. їх податковим органом.

Суд вірно зазначив, що первинні документи, які були подані позивачем 07 липня 2014 р. (після 05 та 06 липня 2014 р., які є вихідними днями) разом із запереченнями на акт перевірки є поданими вчасно та мали бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття ним будь-яких рішень та дій.

При дослідженні представлених суду документів встановлено, що самостійно задекларовані СПД ОСОБА_3 податкові зобов'язання та податковий кредит в травні, червні, липні, грудні 2013 року є результатом його господарських операцій з приводу купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей/послуг за участі наступних суб'єктів господарської діяльності: ТОВ "Волинський екологічний продукт", ПП "ТК "Укр-Петроль", ТОВ "УКРБУДРЕММОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ", ТОВ "СТИЛЬ-ДЕКОР", ПП "ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСАЛТИНГОВА ГРУПА", ФОП ОСОБА_5, ПВКФ "ФІАЛКА", ФОП ОСОБА_7, ТОВ "КАПІТАЛІНВЕСТБУД-77", ФОП ОСОБА_8, ПП "ФЕРОЛЮКС", ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_9, ППФ "ПОЛІССЯ-ЕКСПЕРТ", ТОВ "ЯКІСТЬ І БУДІВНИЦТВО", ПП "ВЕСТІНВЕСТБУД", ТОВ "РЕКЛАМНО-ВИРОБНИЧИЙ ДІМ "АПХІЛ", ПП "Технопрофіль".

Так, між ФОП ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 було укладено договір поставки будівельних матеріалів № 05-04 від 09 лютого 2013 року, на підставі якого вона поставляла для ФОП ОСОБА_3 будівельні матеріали в найменуванні, кількості та за ціною згідно замовлень на постачання. Поставка будівельних матеріалів підтверджується документами: видатковою накладною № 7 від 31 травня 2013 року на суму 100 грн., податковою накладною № 7 від 31 травня 2013 року на суму 100 грн., видатковою накладною № РН-00004 від 26 червня 2013 року на суму 58344,00 грн., податковою накладною № 4 від 26 червня 2013 року на суму 58344,00 грн., видатковою накладною № РН-00006 від 27 червня 2013 року на суму 50200,00 грн., податковою накладною № 6 від 27 червня 2013 року на суму 50200,00 грн., видатковою накладною № РН-00007 від 27 червня 2013 року на суму 45632 грн., податковою накладною № 7 від 27 червня 2013 року на суму 45632 грн., видатковою накладною № РН-000047 від 12 грудня 2013 року на суму 34500,00 грн., податковою накладною № 47 від 12 грудня 2013 року на суму 34500,00 грн., видатковою накладною № РН-0000052 від 23 грудня 2013 року на суму 59934,00 грн., податковою накладною № 52 від 23 грудня 2013 року на суму 59934,00 грн., видатковою накладною № РН-0000056 від 27 грудня 2013 року на суму 53144,40 грн., податковою накладною № 56 від 27 грудня 2013 року на суму 53144,40 грн.

03 червня 2013 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Капіталінвестбуд-77" було укладено договір поставки № 03/06/13 та № 10 від 10 червня 2013 року, за якими ТОВ "Капіталінвестбуд-77" отримало товарно-матеріальні цінності в асортименті, кількості та за ціною згідно видаткових накладних. Їх поставка підтверджена видатковою накладною № РН-00012 від 24 червня 2013 року на суму 2850,50 грн., податковою накладною № 12 від 24 червня 2013 року на суму 2850,50 грн., видатковою накладною № РН-00013 від 25 червня 2013 року на суму 48595,37 грн., податковою накладною № 13 від 25 червня 2013 року на суму 48595,37 грн., видатковою накладною № РН-00015 від 26 червня 2013 року на суму 45913,99 грн., податковою накладною № 15 від 26 червня 2013 року на суму 45913,99 грн., видатковою накладною № РН-00017 від 27 червня 2013 року на суму 44471,00 грн., податковою накладною № 17 від 27 червня 2013 року на суму 44471,00 грн., видатковою накладною № 9 від 19 грудня 2013 року на суму 84546,00 грн., податковою накладною № 9 від 17 грудня 2013 року на суму 35046,00 грн. та податковою накладною № 7 від 10 грудня 2013 року на суму 49500,00 грн.

З приватним підприємством "Полісся-Експерт" було укладено договір поставки № б/н від 31 травня 2013 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_3 поставляв для ПП "Полісся-Експерт" вікна металопластикові. Поставка вікон металопластикових підтверджена видатковою накладною № 18 від 31 травня 2013 року на суму 27 000,00 грн. та податковою накладною № 18 від 31 травня 2013 року на суму 27000,00 грн.

З товариством з обмеженою відповідальністю "Волинський екологічний продукт" було укладено договір поставки № 11/01-1 від 11 січня 2013 року, на підставі якого воно поставляло для ФОП ОСОБА_3 продовольчу продукцію. Поставка продовольчої продукції підтверджена видатковою накладною № РН-0000838 від 03 травня 2013 року на суму 26163,47 грн., податковою накладною № 9 від 03 травня 2013 року на суму 26163,47 грн., видатковою накладною № РН-0000839 від 08 травня 2013 року на суму 1979,38 грн., податковою накладною № 18 від 08 травня 2013 року на суму 1979,38 грн., видатковою накладною № РН-0000840 від 10 травня 2013 року на суму 2201,23 грн., податковою накладною № 32 від 10 травня 2013 року на суму 2201,23 грн., видатковою накладною № РН-0000841від 16 травня 2013 року на суму 9208,35 грн., податковою накладною № 84 від 16 травня 2013 року на суму 9208,35 грн., видатковою накладною № РН-0000843 від 13 травня 2013 року на суму 13011,82 грн., податковою накладною № 38 від 13 травня 2013 року на суму 13011,82 грн., видатковою накладною № РН-0000842 від 17 травня 2013 року на суму 18977,79 грн., податковою накладною № 114 від 17 травня 2013 року на суму 18977,79 грн., видатковою накладною № РН-0000844 від 21 травня 2013 року на суму 7173,37 грн., податковою накладною № 139 від 21 травня 2013 року на суму 7173,37 грн., видатковою накладною № РН-0000845 від 23 травня 2013 року на суму 2636,58 грн., податковою накладною № 161 від 23 травня 2013 року на суму 2636,58 грн., видатковою накладною № РН-0000952 від 15 червня 2013 року на суму 62,71 грн., податковою накладною № 85 від 15 червня 2013 року на суму 62,71 грн., товарно-транспортною накладною № 0000000110 від 15 червня 2013 року, видатковою накладною № РН-0000949 від 18 червня 2013 року на суму 3147,35 грн., податковою накладною № 99 від 18 червня 2013 року на суму 3147,35 грн., товарно-транспортною накладною № 0000000111 від 18 червня 2013 року, видатковою накладною № РН-0000964 від 02 липня 2013 року на суму 3532,11 грн., податковою накладною № 17 від 02 липня 2013 року на суму 3532,11 грн., товарно-транспортною накладною № 0000000281 від 02 липня 2013 року, видатковою накладною № РН-0001107 від 10 липня 2013 року на суму 12,38 грн., податковою накладною № 39 від 02 липня 2013 року на суму 12,38 грн., товарно-транспортною накладною № 0000000280 від 10 липня 2013 року, видатковою накладною № РН-0001106 від 23 липня 2013 року на суму 445,13 грн., податковою накладною № 100 від 23 липня 2013 року на суму 445,13 грн., товарно-транспортною накладною № 0000000278 від 23 липня 2013 року, видатковою накладною № РН-0001044 від 30 липня 2013 року на суму 1503,83 грн., податковою накладною № 117 від 23 липня 2013 року на суму 1503,83 грн., товарно-транспортною накладною № 0000000279 від 30 липня 2013 року. Продукти харчування, які були придбані у ТОВ "Волинський екологічний продукт", в подальшому були реалізовані ним іншим фізичним особам, що підтверджується відповідними видатковими накладними та податковими накладними виписаними для ОСОБА_10, ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_4

З приватним підприємством "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" було укладено договір поставки № 717 від 01 квітня 2013 року, на підставі якого ТОВ "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" поставляло для ФОП ОСОБА_3 паливно-мастильні матеріали. Поставка паливно-мастильних матеріалів згідно договору підтверджено податковою накладною № 3026 від 31 травня 2013 року на суму 28483,00 грн., податковою накладною № 3025 від 31 травня 2013 року на суму 18569,81 грн., податковою накладною № 2763 від 31 травня 2013 року на суму 35834,58 грн., податковою накладною № 2612 від 31 травня 2013 року на суму 214337,29 грн., видатковою накладною № 1749 від 31 травня 2013 року на суму 24200,00 грн., податковою накладною № 1749 від 31 травня 2013 року на суму 24200,00 грн., податковою накладною № 1580 від 31 травня 2013 року на суму 34338,82 грн., податковою накладною № 1331 від 30 червня 2013 року на суму 46488,42 грн., податковою накладною № 1344 від 30 червня 2013 року на суму 139984,56 грн., податковою накладною № 1345 від 30 червня 2013 року на суму 66391,99 грн., податковою накладною № 3156 від 30 червня 2013 року на суму 137515,89 грн., податковою накладною № 2339 від 31 липня 2013 року на суму 143414,33 грн., податковою накладною № 2338 від 31 липня 2013 року на суму 231396,40 грн., податковою накладною № 2579 від 31 липня 2013 року на суму 86081,16 грн. Згідно договору відповідального зберігання від 04.04.2013 р. укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" використовувалися відповідні спеціальні ємкості для збереження паливо-мастильних операцій. Відтак, отримання паливо-мастильних матеріалів за вище вказаним договором здійснювалося одномоментно з їх передачею на відповідальне зберігання, тобто без фактичного їх переміщення, що підтверджено актами ППМ №1 від 31.05.2013 р., №2 від 30.06.2013 р., №3 від 31.07.2013 р. прийому передачі на зберігання ППМ.

За договором поставки № б/н від 31 травня 2013 року ФОП ОСОБА_3 поставляв для товариства з обмеженою відповідальністю "Якість і будівництво" товарно-матеріальні цінності. Їх поставка підтверджена видатковою накладною № 17 від 31 травня 2013 року на суму 30100,00 грн. та податковою накладною № 17 від 31 травня 2013 року на суму 30100,00 грн.

На підставі договору купівлі-продажу № 10-09 від 10 вересня 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 поставляв для ФОП ОСОБА_3 товарно-матеріальні цінності. Їх поставка підтверджена видатковою накладною № РН-000001 від 02 грудня 2013 року на суму 57384,00 грн., податковою накладною № 1 від 02 грудня 2013 року на суму 57384,00 грн., видатковою накладною № РН-0000002 від 04 грудня 2013 року на суму 49137,60 грн., податковою накладною № 2 від 04 грудня 2013 року на суму 49137,60 грн., видатковою накладною № РН-0000003 від 05 грудня 2013 року на суму 56324,40 грн., податковою накладною № 3 від 05 грудня 2013 року на суму 56324,40 грн., товарно-транспортною накладною № 12-1 від 1 грудня 2013 року, товарно-транспортною накладною № 12-2 від 4 грудня 2013 року, товарно-транспортною накладною № 12-2/1 від 4 грудня 2013 року, товарно-транспортною накладною № 12-3 від 5 грудня 2013 року, товарно-транспортною накладною № 12-9 від 18 грудня 2013 року.

За договором поставки № 15-01/13 від 15 лютого 2013 року ФОП ОСОБА_3 поставляв приватній виробничо-комерційній фірмі "ФІАЛКА" будівельні матеріали. Їх поставка підтверджена видатковою накладною № 2 від 08 травня 2013 року на суму 10000,00 грн., податковою накладною № 2 від 08 травня 2013 року на суму 10000,00 грн., видатковою накладною № 6 від 13 травня 2013 року на суму 15000,00 грн., податковою накладною № 6 від 13 травня 2013 року на суму 15000,00 грн., видатковою накладною № 8 від 18 травня 2013 року на суму 20000,00 грн., податковою накладною № 8 від 18 травня 2013 року на суму 20000,00 грн., видатковою накладною № 16 від 31 травня 2013 року на суму 20000,00 грн. та податковою накладною № 16 від 31 травня 2013 року на суму 20000,00 грн.

10 січня 2013 року між ФОП ОСОБА_3 та приватним підприємством "Інформаційно-консалтингова група" було укладено договір поставки товару № ДГ-0000013, на підставі якого ПП "Інформаційно-консалтингова група" поставляло для ФОП ОСОБА_3 паливно-мастильні матеріали в асортименті, кількості та за ціною згідно заявок. Їх поставка підтверджена видатковою накладною № РН-0000027 від 05 липня 2013 року на суму 17000,00 грн. та податковою накладною № 304 від 05 липня 2013 року на суму 17000,00 грн., видатковою накладною № РН-0000029 від 11 липня 2013 року на суму 37500,00 грн. та податковою накладною № 503 від 11 липня 2013 року на суму 37500,00 грн., видатковою накладною № РН-0000030 від 16 липня 2013 року на суму 48168,00 грн. та податковою накладною № 801 від 16 липня 2013 року на суму 48168,00 грн., видатковою накладною № РН-0000032 від 23 липня 2013 року на суму 53470,00 грн. та податковою накладною № 1112 від 16 липня 2013 року на суму 53470,00 грн.

За договором поставки № 17-02/13 від 31 травня 2013 року ФОП ОСОБА_3 поставляв ПП "Інформаційно-консалтингова група" будівельні матеріали в асортименті, кількості та за ціною згідно заявок. Поставка підтверджена видатковою накладною № 5 від 13 травня 2013 року на суму 18156,00 грн., податковою накладною № 5 від 13 травня 2013 року на суму 17000,00 грн., видатковою накладною № 20 від 31 травня 2013 року на суму 6844,00 грн. та податковою накладною № 20 від 31 травня 2013 року на суму 6844,00 грн.; видатковою накладною № РН-0000045 від 25 червня 2013 року на суму 59900,00 грн. та податковою накладною № 45 від 25 червня 2013 року на суму 59900,00 грн.;

За договорами про надання автотранспортних послуг № б/н від 10 січня 2013 року та № ДГ-18 від 04 січня 2013 року ПП "Інформаційно-консалтингова група" надавало для ФОП ОСОБА_3 автотранспортні послуги. Їх надання підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000152 від 26 червня 2013 року на суму 54000,00 грн., податковою накладною № 47 від 26 червня 2013 року на суму 54000,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000153 від 27 червня 2013 року на суму 42718,00 грн., податковою накладною № 48 від 27 червня 2013 року на суму 42718,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00010/2 від 06 липня 2013 року на суму 56700 грн., податковою накладною № 309 від 06 липня 2013 року на суму 56700грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000059 від 30 липня 2013 року на суму 28615 грн., податковою накладною № 1307 від 30 липня 2013 року на суму 28615 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-І00030 від 20 грудня 2013 року на суму 4000,00 грн., податковою накладною № 30 від 20 грудня 2013 року на суму 4000,00 грн., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-І00033 від 23 грудня 2013 року на суму 21846 грн., податковою накладною № 33 від 23 грудня 2013 року на суму 21846 грн.

Згідно договору купівлі-продажу № б/н від 13 січня 2013 року ФОП ОСОБА_3 поставляв для ТОВ "Укрбудреммонтажінжиніринг" будівельні матеріали. Їх поставка підтверджена видатковою накладною № 3 від 08 травня 2013 року на суму 5000,00 грн., податковою накладною № 3 від 08 травня 2013 року на суму 5000,00 грн., видатковою накладною № 9 від 20 травня 2013 року на суму 10000,00 грн., податковою накладною № 9 від 20 травня 2013 року на суму 10000,00 грн., видатковою накладною № 11 від 23 травня 2013 року на суму 5000,00 грн., податковою накладною № 11 від 23 травня 2013 року на суму 5000,00 грн., видатковою накладною № 12 від 24 травня 2013 року на суму 10000,00 грн. та податковою накладною № 12 від 24 травня 2013 року на суму 10000,00 грн.

Крім того, ФОП ОСОБА_3 укладено з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 договір поставки № 01/10/13 від 01 жовтня 2013 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_3 поставляв для ФОП ОСОБА_4 матеріали в асортименті, кількості та за ціною згідно видаткових накладних, договір поставки № 15-01/13 від 15 січня 2013 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_3 поставляв для ФОП ОСОБА_4 продовольчу продукцію та будівельні матеріали в асортименті, кількості та за ціною згідно видаткових накладних. Поставка продовольчої продукції та будівельних матеріалів за вказаними договорами підтверджено видатковою накладною № 15 від 30 травня 2013 року на суму 20000,00 грн., податковою накладною № 15 від 30 травня 2013 року на суму 20000,00 грн., видатковою накладною № РН-0000003 від 10 червня 2013 року на суму 32497,43 грн., податковою накладною № 3 від 10 червня 2013 року на суму 32497,43 грн., видатковою накладною № РН-0000014 від 26 червня 2013 року на суму 18702,58 грн., податковою накладною № 14 від 26 червня 2013 року на суму 18702,58 грн., видатковою накладною № РН-0000141 від 08 липня 2013 року на суму 8136,79 грн., № РН-0000142 від 08 липня 2013 року на суму 11863,21 грн., податковою накладною № 24 від 08 липня 2013 року на суму 20000,00 грн., видатковою накладною № РН-0000144 від 09 липня 2013 року на суму 48800,00 грн., податковою накладною № 9 від 09 липня 2013 року на суму 48800,00 грн., видатковою накладною № РН-0000145 від 09 липня 2013 року на суму 10410,46 грн., видатковою накладною № РН-0000146 від 10 липня 2013 року на суму 5251,51 грн., видатковою накладною № РН-0000150 від 11 липня 2013 року на суму 38528,03 грн., податковою накладною № 12 від 11 липня 2013 року на суму 54190,00 грн., видатковою накладною № РН-0000154 від 22 липня 2013 року на суму 15942,00 грн., податковою накладною № 19 від 22 липня 2013 року на суму 15942,00 грн., товарно-транспортною накладною №6-3/1 від 10.06.2013 р., товарно-транспортною накладною №6-14 від 26.06.2013 року.

Суд вірно визнав безпідставним посилання податкового органу на акт перевірки Гощанської ОДПI №18/1700/НОМЕР_9 від 03 лютого 2014 року "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість, що міститься в акті перевірки позивача, як підставу для визнання господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 фіктивними, оскільки при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Судом встановлено, що 01 лютого 2013 року між ФОП ОСОБА_3 та приватним підприємством "Феролюкс" було укладено договір купівлі-продажу № 4, за яким ФОП ОСОБА_3 поставляв для ПП "Феролюкс" товарно-матеріальні цінності в асортименті, кількості та за ціною згідно рахунків та видаткових накладних. Їх поставка підтверджена накладною № 4 від 08 квітня 2013 року на суму 57906,00 грн., податковою накладною № 4 від 08 квітня 2013 року на суму 57906,00 грн., накладною № 8 від 15 квітня 2013 року на суму 48087,60 грн., податковою накладною № 8 від 15 квітня 2013 року на суму 48087,60 грн., накладною № 1 від 08 травня 2013 року на суму 35575,56 грн., податковою накладною № 1 від 08 травня 2013 року на суму 35575,56 грн., накладною № 4 від 08 травня 2013 року на суму 39150,00 грн., податковою накладною № 4 від 08 травня 2013 року на суму 39150,00 грн., накладною № 13 від 27 травня 2013 року на суму 58170,00 грн., податковою накладною № 13 від 27 травня 2013 року на суму 58170,00 грн., накладною № 2 від 03 червня 2013 року на суму 59916,00 грн., податковою накладною № 2 від 03 червня 2013 року на суму 59916,00 грн., накладною № 4 від 10 червня 2013 року на суму 59977,20 грн., податковою накладною № 4 від 10 червня 2013 року на суму 59977,20 грн., накладною № 6 від 17 червня 2013 року на суму 54598,80 грн., податковою накладною № 6 від 17 червня 2013 року на суму 54598,80 грн., накладною № 11 від 21 червня 2013 року на суму 59820,00 грн., податковою накладною № 11 від 21 червня 2013 року на суму 59820,00 грн., накладною № 16 від 27 червня 2013 року на суму 55677,00 грн., податковою накладною № 16 від 27 червня 2013 року на суму 55677,00 грн., накладною № 2 від 01 липня 2013 року на суму 58398,00 грн., податковою накладною № 2 від 01 липня 2013 року на суму 58398,00 грн., накладною № 22 від 26 липня 2013 року на суму 32964,48 грн., податковою накладною № 26 від 26 липня 2013 року на суму 32964,48 грн.

Однак, при розгляді справи з'ясовано, що частина товарно-матеріальних цінностей згідно вищезазначеного договору була повернута назад ФОП ОСОБА_3 Документально це підтверджено прибутковою накладною від покупця (повернення) № ФР-01312 від 30 жовтня 2013 року на суму 51090,00 грн., з розрахунком № 2 від 30 жовтня 2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 4 від 08 квітня 2013 року, прибутковою накладною від покупця (повернення) № ФР-01313 від 30 жовтня 2013 року на суму 4464,00 грн., з розрахунком № 3 від 30 жовтня 2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 8 від 15 квітня 2013 року, прибутковою накладною від покупця (повернення) № ФР-01314 від 30 жовтня 2013 року на суму 31134,00 грн., з розрахунком № 5 від 30 жовтня 2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 10 від 21 травня 2013 року, прибутковою накладною від покупця (повернення) № ФР-01315 від 30 жовтня 2013 року на суму 17496,00 грн., з розрахунком № 4 від 30 жовтня 2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 7 від 16 травня 2013 року, прибутковою накладною з розрахунком № 7 від 30 жовтня 2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 2 від 03 червня 2013 року, прибутковою накладною від покупця (повернення) № ФР-01317 від 30 жовтня 2013 року на суму 2820,00 грн., з розрахунком № 6 від 30 жовтня 2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 1 від 01 червня 2013 року.

За договором купівлі-продажу ТМЦ від 03.06.2013 р. ТОВ "Рекламно-виробничий дім" АПХІЛ" реалізовано ФОП ОСОБА_3 будівельні матеріали згідно асортименту, перелік якого міститься у видаткових накладних. Їх реалізація підтверджена видатковою накладною №46 від 03.06.2013 р., податковою накладною №46 від 03.06.2013 р.; товарно-транспортною накладною №6-46 від 03.06.2013 р., видатковою накладною №56 від 04.06.2013 р., податковою накладною №56 від 04.06.2013 р., товарно-транспортною накладною №6-56 від 04.06.2013 р., видатковою накладною №88 від 05.06.2013 р., податковою накладною№88 від 05.06.2013 р., товарно-транспортною накладною №6-88 від 05.06.2013 року.

Суд вірно визнав безпідставними посилання податкового органу на довідку ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про встановлення місцезнаходження ТОВ "Рекламно-виробничий дім" АПХІЛ" з відміткою "місцезнаходження не встановлено" за №110/01/26-55-07-02 від 13.08.2013 року, що міститься в акті перевірки, оскільки зазначений контрагент позивача, не погоджуючись із висновками вказаної вище довідки, звернувся до суду із позовом про визнання дій податкового органу щодо зменшення сум податкових зобов'язань із ПДВ та відображення такого зменшення в базі даних ДПС вчинених контролюючим органом на підставі такої довідки неправомірними. За результатом розгляду Львівським окружним адміністративним судом було прийнято постанову від 27.11.2013 р., якою задоволено його позовні вимоги, а також встановлено обставини, що свідчать про здійснення останнім господарських операцій, в тому числі з позивачем, без порушень вимог чинного законодавства. Вказане рішення суду першої інстанції було залишене без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду №876/438/14 від 24.03.2014 р., а відтак набрало законної сили.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним господарським операціям, суд вірно зазначив, що перевезення наведених у видаткових та податкових накладних товарно-матеріальних цінностей (окрім паливо-мастильних матеріалів) здійснювалося перевізником ПП "Інформаційно-консалтингова група", на підставі відповідного договору про надання автотранспортних послуг від 10.01.2013 р., що підтверджено актами здачі-прийняття робіт та відповідними товарно-транспортними накладними. Оприбуткування отриманих товарно-матеріальних цінностей відображено в бухгалтерському обліку та підтверджується журналом-ордером і відомістю по рахунку 631. При цьому, фактичне здійснення оплати за поставлений і реалізований СПД ОСОБА_3 товар підтверджено копіями банківських виписок за 2013 рік, копіями прибуткових касових ордерів, довідками про наявну кредиторську заборгованість, та оборотно-сальдовими відомостями, що містять в собі інформацію про рух його коштів.

Відтак, первинними документами повністю підтверджено як факти здійснення господарських операцій між СПД ОСОБА_3 та його контрагентами по придбанню та реалізації товарно-матеріальних цінностей, так і правомірність формування ним податкового кредиту та податкових зобов'язань за травень, червень, липень, грудень 2013 року.

Проте, податковим органом, у акті перевірки № 112/1745/НОМЕР_2 від 01 липня 2014 р., що проводилася у приміщенні ДПІ у м. Рівному на підставі наданих платником податків документів, зазначено про відсутність підтвердження господарських операцій у травні, червні, липні, грудні 2013 року. У акті йде посилання на неподання ФОП ОСОБА_3 відповідей на листи №1003/10/17-16-1703-13 від 05.08.2013 року, №9519/10-17-16-17-03-13 від 27.11.2013 року, №1973/10/17-16-17-03-13 від 03.02.2014р., №7993/10-17-16-17-03-13 від 07.05.2014 р., які було направлено з метою отримання інформації та документального підтвердження щодо формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень, квітень, травень, червень, липень, грудень 2013 року. Однак, в ході розгляду справи на вимогу суду копії вказаних листів та доказів їх надсилання/отримання податковим органом не надано, а це ставить під сумнів їх існування.

Суд з'ясував, що суми податку на додану вартість, як за накладними, отриманими від постачальників, що включені ФОП ОСОБА_3 до складу податкового кредиту, так і за накладними, виписаними особисто ним для покупців, що були включені до складу податкових зобов'язань, відображені в Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість, а самі податкові накладні включені до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (затвердженого наказом ДПА України №244 від 30.06.2005 року) за відповідні періоди. Тому ФОП ОСОБА_3 на підставі вищевказаних первинних та облікових документів, податкових накладних правомірно відніс суму ПДВ за операціями з названими контрагентами до складу податкового кредиту та зобов'язань у відповідних періодах.

Щодо доводів представника ДПІ про нікчемність та безтоварність перелічених в актах перевірки господарських операцій на підставі різного роду висновків про відсутність у контрагентів необхідних активів, трудових ресурсів чи виробничих потужностей або відсутність їх за зареєстрованим місцезнаходженням та виявлення розбіжностей у формуванні ним сум податкових зобов'язань за операціями з позивачем, то відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При дослідженні акту перевірки ФОП ОСОБА_3 та актів перевірки його контрагентів суд встановив, що вони не містять жодного посилання на будь-які первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують або вказують на наявність факту безтоварності операцій позивача з обумовленими контрагентами. Акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне рішення, містять лише припущення щодо відсутності наміру у згаданих контрагентів позивача на створення правових наслідків та відсутності фактичних дій спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Посилання представника ДПІ на відсутність у контрагентів ФОП ОСОБА_3 власних технічних, трудових ресурсів та відсутність підприємств на дату проведення перевірки за їх зареєстрованим місцезнаходженням, виявлення розбіжностей у контрагента щодо формування ними сум податкових зобов'язань за операціями з позивачем, не спростовують обставин щодо фактичного надходження товарно-матеріальних цінностей позивачу за операціями з обумовленим контрагентом. В той самий час жодних відомостей щодо недобросовісної діяльності контрагентів ФОП ОСОБА_3 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не міститься. Відтак, суд зробив вірний висновок, що на момент здійснення господарських операцій з позивачем (у 2013 році) вказані суб'єкти господарювання були наділені визначеним законом обсягом право та дієздатності.

Суд дослідив представлені докази, надав їм належну правову оцінку і у відповідності до приписів ст.ст.1,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, ст.ст.203, 204, 215, 228 Цивільного кодексу України, ст.207 Господарського кодексу України зробив правильний висновок, що нікчемність угод має встановлюватися у судовому порядку, а не шляхом зменшення за актом перевірки податкового кредиту з податку на додану вартість у платника податку, який має належним чином оформлені податкові накладні, всі належні первинні документи, які доводять реальність вчинення господарської операції та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті. А безапеляційно вказуючи на нікчемність правочину податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, які за своєю правовою природою мають різне правове навантаження. Адже, встановивши наявність недійсності або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, позивач має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально - процесуального законодавства.

Виходячи з аналізу приписів п.187.1 ст. 187, пп."а" п.198.1., п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200, 201 Податкового кодексу України, суд правильно зазначив, що дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджуються факти отримання ФОП ОСОБА_3 товарів, а також продажу таких товарів ним, оплата їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, що в сукупності підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання та продажу товарів з вище переліченими контрагентами, що стало підставою для формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань. А твердження податкового органу про відсутність фактів поставок товарів (безтоварність господарських операцій) у ході судового розгляду було спростовано.

Також в ході розгляду справи суд з'ясував, що під час проведення перевірки та оформлення акту перевірки податковим органом не дотримано вимог пункту 5.2. розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 згідно яких: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Однак всупереч вимогам Порядку оформлення перевірок податковий орган не навів конкретних первинних бухгалтерських документів, що підтверджують наявність таких порушень. Висновки актів перевірки одних платників податків не можуть бути покладені в основу висновків іншого акту перевірки іншого платника податків, адже податковим органом мають бути досліджені та оцінені первинні документи бухгалтерського обліку (а не висновки перевірок). В ході перевірки не встановлено фактів відсутності чи ненадання усіх документів, які підтверджують відповідні дані податкової звітності.

Щодо виключення з електронної бази даних "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України", то суд встановив, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

За змістом підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними реєстру платників ПДВ, здійснюється у складі автоматизованого контролю.

У відповідності до пункту 2.14 Порядку, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності у розрізі контрагентів, підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Виходячи зі змісту вказаних приписів, суд дійшов правильного висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. А критерій добросовісності, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, у податковому праві ніким не відмінявся. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

З викладеного вище слідує, що дії податкового органу щодо внесення змін до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі акту є протиправними та здійсненими не в порядок та не у спосіб, визначений Податковим кодексом України.

Пункт 2.14 Наказу за № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом ДПА України за № 166 від 30.05.1997 року затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. До даного наказу були внесені зміни та доповнення наказом ДПА України за № 159 від 17.03.2008 року, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, Деталізована база співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПС України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками № 5

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до Методичних рекомендацій - за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

З наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності. Показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком за № 5, і повинні їм відповідати.

Самостійна зміна ДПІ в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_3, без зміни цих показників ним самим шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси ФОП ОСОБА_3 оскільки він, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Правильно зазначив суд, що виходячи із специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму. Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у декларації з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси ФОП ОСОБА_3, оскільки така невідповідність може мати для нього негативні наслідки, а саме: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій.

А тому висновки податкового органу про неправомірне формування ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту та податкових зобов'язань, що призвело до заниження податку на додану вартість, є безпідставними.

Суд встановив обставини, що мають значення для вирішення справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" вересня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

4-третій особі: - ,