Рішення

від 29.10.2014 по справі 583/3472/14-ц

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/3472/14-ц

2/583/1298/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в м. Охтирка Сумської області в складі:

головуючого судді Білери П.П.

при секретарі Дяченко Ю.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_2

представника відповідача Міняйло Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа - Охтирська міська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно спадкодавця, суд

Встановив:

26 вересня 2014 року до Охтирського міськрайонного суду звернулися ОСОБА_4, ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа - Охтирська міська державна нотаріальна контора, про визнання недійним витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно спадкодавця.

Свої вимоги вони обґрунтовують тим, що ОСОБА_6, смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_1, був власником 1/5 частини жилого будинку у вигляді окремої ізольованої квартири з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Дане домоволодіння належало йому на праві приватної спільної часткової власності з часткою 4/25 на підставі свідоцтва про право власності, видане 18 жовтня 1973 року виконкомом Охтирської міської ради Сумської області. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадкова справа та відповідно 06 лютого 2007 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_4 на ? частину спадкового майна та свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 на ? частину спадкового майна; спадкове майно складається з 4/25 частин житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Як зазначають позивачі, вищевказані свідоцтва про право на спадщину за законом були видані їм на підставі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 13371343, видане 29 січня 2007 року Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» під реєстраційним номером 17636948, на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Під час розгляду іншої судової справи у січні 2014 року із матеріалів справи вони дізналися, що дане спадкове майно - частина домоволодіння не відповідало переліку, складу та кількості тому майну, яке дійсно належало на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_6 на день його смерті згідно правовстановлюючого документа «Свидетельство о праве личной собственности на дом» від 18 жовтня 1973 року. Враховуючи вищевикладене, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 змушені звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів з позовом до Комунального підприємства «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно спадкодавця.

24 жовтня 2014 року до початку розгляду справи по суті до суду від позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення змісту позовних вимог, у якій вони виклали резолютивну частині свого позову у іншій редакції, зазначивши державний орган, яким саме було видано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 29 січня 2007 року, реєстраційний номер даного витягу та майно, на яке він був виданий.

Позивач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтрима та просив суд їх задовольнити, визнавши недійсним витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 13371343, видане 29 січня 2007 року Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» під реєстраційним номером 17636948, на прізвище заявників ОСОБА_1, ОСОБА_4, на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. При цьому він зазначив, що до спадщини спадкодавця ОСОБА_6 були включені відповідачем Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» сторонні приміщення, прибудови та споруди, які ніколи не належали на праві власності спадкодавцю та яких взагалі не було побудовано, а саме: сарай під літерою «В», сіни під літерою «а», погріб під літерою «Г». Крім того, посадовою особою Комунального підприємства «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» при розроблені технічного паспорту та планових матеріалів, що їх видають власнику, було грубо порушено вимоги пункту 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року за № 127, а саме: не було проставлено штампу встановленого зразка на самочинно збудовані об'єкти та прибудови.

В судовому засіданні представник відповідача Комунального підприємства «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» Міняйло Любов Володимирівна заперечила проти позовних вимог позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_4; пояснила суду, що інженер їхнього підприємства при виготовленні інвентаризаційної справи та документації на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, керувався Посадовою інструкцією інженера, старшого техніка, техніка виробничої групи, затвердженою 01 березня 2006 року директором Комунального підприємства «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації». Також вона зазначила, що частина спірного домоволодіння належить позивачам на праві спільної часткової власності, договорів на користування господарчими спорудами власники нерухомого майна не складали.

У судове засідання представник третьої особи Охтирська міська держана нотаріальна контора не з'явився, але 24 жовтня 2014 року до початку розгляду спору по суті надали суду заяву, в якій просять справу розглядати без участі їх представника.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсним витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно спадкодавця підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВЕМ № 761416, видане 06 лютого 2007 року державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_6 ? частину спадкового майна; відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВЕМ № 761418, видане 06 лютого 2007 року державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_6 ? частину спадкового майна. Спадкове майно, на яке видано вказані свідоцтва про право на спадщину за законом, складається з наступного нерухомого майна: 4/25 частин житлового будинку з господарчими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; земельної ділянки загальною площею 0,0160 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1. Як зазначено у свідоцтвах про право на спадщину за законом серії ВЕМ № 761416 та серії ВЕМ № 761418 від 06 лютого 2007 року, на вищевказаній земельній ділянці знаходиться один одноповерховий житловий будинок з прибудовами, ганком, жилою площею 85,2 м 2 , загальною площею 121,9 м 2 , зазначений під літерою А, а, а1, а2, та побутові споруди: житлова прибудова А1, сарай Б, погріб б, прибудови б1, б2, б3, сарай - літня кухня В, убиральня Г, сарай - літня кухня Д, погріб д, прибудова д1, убиральня Е, огорожа № 1, 2, 3, що належали померлому ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, видане 18 жовтня 1973 року виконкомом Охтирської міської ради Сумської області.

Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що свідоцтва про на спадщину за законом серії ВЕМ № 761416 та серії ВЕМ № 761418 від 06 лютого 2007 року на ім'я спадкоємців ОСОБА_1, ОСОБА_4, видані державним нотаріусом на підставі даних, що містяться у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 13371343, виданий 29 січня 2007 року Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» під реєстраційним номером 17636948, на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні була досліджена копія договору купівлі - продажу, укладеного 28 червня 1971 року між продавцем ОСОБА_7 та покупцем ОСОБА_6, що посвідчений нотаріусом Охтирської державної нотаріальної контори. Згідно даного договору купівлі - продажу ОСОБА_6 придбав 1/5 частину житлового будинку, площа в цілому якого становить 55,4 м 2 , та відповідну частину надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

На даний час зазначений будинок по АДРЕСА_1 має декілька власників та розподілений на три квартири: власником квартири № 1 є дві особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з частками по 4/25 кожна у загальному майні домоволодіння; власником квартири № 2 є ОСОБА_8 з часткою 9/25 у загальному майні домоволодіння; власником квартири № 3 є ОСОБА_9 з часткою 24/50 у загальному майні домоволодіння.

За час спільного проживання у житловому будинку по АДРЕСА_1 власники квартир цього домоволодіння неодноразово за свої власні кошти здійснювали перебудову та добудову своїх помешкань та підсобних господарських споруд.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 зареєстрований на праві спільної часткової власності за ОСОБА_4 - 4/50 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 лютого 2007 року, ОСОБА_1 - 4/50 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 лютого 2007 року, ОСОБА_8 - 9/25 частки на підставі договору дарування від 29 жовтня 1983 року та ОСОБА_9 - 24/50 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 травня 2000 року, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про право на спадщину, копією договору дарування, які знаходяться в матеріалах справи, та матеріалами інвентаризаційної справи № 5874 на зазначене домоволодіння.

Згідно ч.1 Ст. 317, ч.2 і 3 Ст. 319 та ч. 1 Ст. 321 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Також у судовому засіданні були досліджені наступні копії документів щодо розподілу будинку та господарчих приміщень і споруд між співвласниками домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: План поверхів житлового будівництва по АДРЕСА_1 від 12 липня 1958 року; Журнал внутрішніх обмірів і підрахунків площ приміщень побудови під літерою А станом на 12 липня 1958 року; Висновок про розподіл домоволодіння між трьома співвласниками по АДРЕСА_1 від 1963 року; Висновок про розподіл домоволодіння між трьома співвласниками по АДРЕСА_1; Журнал внутрішніх обмірів і підрахунків площ приміщень побудови під літерою А станом на 1963 рік; Висновок про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 12 квітня 1963 року; План поверхів будинку по АДРЕСА_1, виготовлений 24 березня1966 року та 26 березня 1966 року; Зведений оціночний акт на домоволодіння за АДРЕСА_1 станом на 24 червня 1971 року; ОСОБА_10 поточних змін на домоволодіння по АДРЕСА_1 від 06 серпня 1963 року; Генеральний план (схема) присадибної ділянки АДРЕСА_1 від 06 серпня 1973 року; Зведений оціночний акт на домоволодіння від 06 серпня 1973 року; Рішення виконкому Охтирської міської ради від 30 серпня 1973 року; Заява ОСОБА_6 до виконавчого комітету Охтирської міської ради від 10 жовтня 1973 року про зміну ідеальних часток у домоволодінні; Виписка з протоколу № 21 від 11 жовтня 1973 року про зміну ідеальних часток у праві власності на домоволодіння; Свідоцтво про право власності на будинок за АДРЕСА_1 від 18 жовтня 1973 року, видане ОСОБА_6; Технічний паспорт на будинковолодіння за АДРЕСА_1 станом на 01 жовтня 1976 року; Будинкова книга прописки громадян, що проживають у будинку за АДРЕСА_1; Технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1, складений 26 січня 2007 року Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації».

З досліджених вище документів вбачається реальний розподіл житлового будинку та господарчих приміщень і споруд між співвласниками домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, простежується той факт, що будинковолодіння було розділено на три окремі квартири, які мали окремі входи, були обладнані окремими лічильниками на кожну комунальну послугу, на які велися окремі будинкові книги. З огляду на вищевикладене, враховуючи положення Ст. 115 Цивільного кодексу Української РСР, спільна часткова власність на даний житловий будинок була припинена ще у 1963 році. Крім того, з досліджених речових доказів вбачається, що прибудови до сараїв, які позначені літерами б1 та д1 на планових матеріалах, були збудовані самовільно громадянами ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та дані про них у 1973 році були занесені працівниками Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» до Генерального плану (схеми), було проведено оцінку зазначених прибудов та їх вартість позначена у Зведеному оціночному акті на дане домоволодіння від 06 серпня 1973 року. Натомість ОСОБА_6 не був співвласником вказаних вище самовільно збудованих прибудов - сараїв. Тоді як у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 13371343, виданий 29 січня 2007 року Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» під реєстраційним номером 17636948, на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, прибудова під літерою б1 та прибудова під літерою д1 вказані об'єктами спільної часткової власності. Тобто ідеальна частка спадкодавця ОСОБА_6 на частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на час придбання - 18 жовтня 1973 року та на день смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 була та залишилася незмінною, що становить 4/25 частин житлового будинку з господарчими спорудами, без оформлення правовстановлюючого документа на прибудови під літерою б1 та під літером д1. З цього слід зробити висновок, що до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 13371343, виданого 29 січня 2007 року Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» помилково була включена 4/25 частка права власності ОСОБА_6 на прибудови під літерою б1 та під літером д1, що не відповідає фактичній дійсності та суперечить зібраним і дослідженим доказам у даній цивільній справі.

Крім того, судом було встановлено, що до технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1, складений 26 січня 2007 року Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» були внесені відповідні зміни про самовільно збудовані господарські приміщення та прибудови з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року за № 127, а саме пункту 3.2 розділу 3, тобто не було проставлено відповідного штампу встановленого зразка на самочинно збудовані об'єкти та прибудови.

Як зазначено у абзаці другому підпункту «д» п. 3.2. розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року за № 127, у редакції, яка діяла на момент складання технічного паспорту на домоволодіння від 26 січня 2007 року та на день видачі спірного витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 13371343 від 29 січня 2007 року, виявлені в установленому порядку самочинно збудовані будинки або прибудови до будинків, господарські будівлі (прибудови), торговельні, господарські кіоски та павільйони, металеві гаражі, підлягають технічній інвентаризації з уключенням їх у планові та інші матеріали. У разі самочинного будівництва на оригіналах

інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових та оцінювальних матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з лицьового боку проставляють штампи встановленого зразка. Таким чином, відсутність будь-яких штампів та відповідних позначок на планових матеріалах технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1, складений 26 січня 2007 року Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації», свідчить про те, що останнім порушено вимоги вищевказаної інструкції.

Розділ 3.1. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року за № 127, передбачає, що технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди.

Після одержання бюро технічної інвентаризації рішення місцевого органу державної виконавчої влади щодо самочинного будівництва в примітки раніше проставлених штампів уноситься запис номера та дати цього рішення. Указані записи в технічних паспортах скріплюються підписом керівника та печаткою бюро. Наявність самочинного будівництва не є перешкодою для видачі виготовлених матеріалів замовникові.

Крім того, розділ 5 вищевказаної Інструкції містить вимоги про присвоєння спорудам літер, а саме: на плані земельної ділянки кожен будинок та господарська будівля, починаючи з основної, літерується великими буквами алфавіту; якщо літерується велика кількість будинків та господарських будівель, розміщених на земельній ділянці, то після закінчення алфавіту застосовуються літери з штрихом; господарські будівлі літеруються слідом за основними, паркани та огорожі нумеруються арабськими цифрами, тротуари та замощення - римськими; у разі знесення будинку чи господарської будівлі, що мала присвоєну літеру, у подальшому така літера більше не присвоюється.

З листа відділу архітектури та містобудування Охтирської міської ради Сумської області від 10 лютого 2014 року за № 307/1.1 - 07, наданого на запит позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вбачається, що будівельний паспорт на будівництво побудови до житлового будинку та інших прибудов, виданого на ім'я власника суміжної квартири у домоволодінні за АДРЕСА_1 ОСОБА_13, у відділі архітектури та містобудування Охтирської міської ради Сумської області відсутній.

Як встановлено Ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). ОСОБА_14 1218 Цивільного кодексу України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 152 Житлового кодексу Української РСР, що дії й на даний час, встановлено, що переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ч. 1 - 3 Ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до п.п. 6.2.3, 6.2.2., 6.2.1. п. 6.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, та чинного на час видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно на заяву позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_4 для оформлення права власності після смерті ОСОБА_6, у Реєстр прав органами БТІ підлягали внесенню відомості та дані про об'єкти нерухомості на земельній ділянці, що відповідали дійсності на день виникнення права власності ОСОБА_6, тобто на дату отримання ним свідоцтва про право власності - на18 жовтня 1973 рік. Необхідні відомості своєчасно відповідними органами держави не були внесені. Тоді як п. 6.2.1 вищезгаданого Тимчасового положення зазначає, що записи про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, мають містити зокрема: опис об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та зміни в його описі (дані про будівлі, споруди, їх частини, об'єкт незавершеного будівництва; найменування та літеровка; загальна та житлова площа; площа земельної ділянки (у разі наявності такої інформації); матеріали стін тощо), що формуються за результатом проведеної технічної інвентаризації такого об'єкта.

З 01 січня 2013 року в Україні був встановлений новий порядок реєстрації прав власності та їх обтяжень, згідно якого така реєстрація проводиться відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Діяльність реєстраційних органів деталізована зокрема в Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5. Перелічені законодавчі акти не передбачають для реєстратора права вносити зміни до зазначених реєстрів, наділяючи реєстратора лише правами користувача інформації.

Враховуючи викладене, суд керуючись Ст. 331 Цивільного кодексу України, яка вимагає від позивачів реєстрації свого права власності для його підтвердження у майбутньому, та з метою захисту права власності в розумінні Ст. 386 ЦК України, вважає необхідним позов задовольнити та визнати недійсним витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 13371343, видане 29 січня 2007 року Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» під реєстраційним номером 17636948, на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із ч. 1 Ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту Ст.ст. 11,15 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Способи захисту судом цивільних прав визначені статтею 16 Цивільного кодексу України та іншим спеціальним законодавством України. Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Звертаючись до суду з позовом, особа повинна визначити такий спосіб захисту порушених цивільних прав, який призведе до реального їх поновлення.

Разом з тим, суд вважає, що позивачами було заявлено лише одну позовну вимогу про визнання недійсним витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 13371343, видане 29 січня 2007 року Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» під реєстраційним номером 17636948, на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, відповідачем у справі є лише Комунальне підприємство «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації». Оскільки інших вимог, направлених на поновлення порушених прав позивачі у даному цивільному провадженні не заявляли, відповідними своїми правами, наданими їм процесуальним законодавством не скористалися, а тому, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого статтею 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішує справу лише в межах заявленого позову на підставі наданих доказів.

Відповідно до Ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України сторони мають рівні права щодо надання доказів і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і такі докази подаються сторонами, однак доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази повинні бути належними та допустимими, як того вимагають Ст. ст. 58, 59 Цивільного процесуального кодексу України.

При винесені рішення суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній взаємозв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Суд при винесені судового рішення враховує, що згідно Ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України під час ухвалення рішення суд повинен з'ясувати чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити, або в позові відмовити.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсним витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 13371343, видане 29 січня 2007 року Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» під реєстраційним номером 17636948, на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного, на підставі положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись Ст. Ст. 10, 60, 88, 169, 197, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, Ст. Ст. 355, 376, 386, 1216 - 1218, Цивільного кодексу України, суд, -

Вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа - Охтирська міська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно спадкодавця,- задовольнити повністю.

Визнати недійсним витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 13371343, видане 29 січня 2007 року Комунальним підприємством «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» під реєстраційним номером 17636948, на прізвище заявників ОСОБА_1, ОСОБА_4, на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційна скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Білера П.П.