Постанова

від 26.09.2014 по справі 810/5228/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2014 року Справа № 810/5228/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка України" доБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка України" звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 12.06.2014 № 0005702203, 12.06.2014 № 0005712203 та 12.06.2014 № 0005722203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка України" зменшено розмір задекларованого ним від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 43378 грн. 00 коп., донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 422903 грн. 00 коп. і податку на прибуток підприємств у сумі 435397 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 214576 грн. 00 коп., на думку позивача, прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 26 вересня 2014 року, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Матеріали справи містять заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка України" (ідентифікаційний код 32128631, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, б-р. Незалежності, буд. 53, приміщення ПАТ "БЗП") зареєстроване в якості юридичної особи 06.09.2002, перебуває на податковому в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та здійснює господарську діяльність пов'язану, зокрема з виробництвом тари з пластмас, інших виробів з пластмас, діяльністю посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізованою оптовою торгівлею, роздрібною торгівлею іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

У травні 2014 року посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка України" вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенія" за період з 01.09.2012 по 31.01.2013.

За результатами перевірки складено акт від 27.05.2014 № 285/10-06-22-03/32128631 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка України" під час декларування податкових зобов'язань за господарськими операціями з придбання у його контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія" товарів та послуг не дотримано вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за ІІІ квартал 2012 року - І квартал 2013 року на загальну суму 2114523 грн. 00 коп. та завищення податкового кредиту за вересень-грудень 2012 року та січень 2013 року на загальну суму 422903 грн. 52 коп.

При перевірці правильності декларування позивачем власних податкових зобов'язань за наведені вище звітні періоди контролюючим органом прийнято до уваги відомості, отримані від інших органів доходів і зборів про господарську діяльність контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія".

Зокрема, контролюючий орган зважав на податкову інформацію, отриману відносно наведеної юридичної особи, стосовно проведення досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100000000036, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та фіктивного підприємництва, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212 та частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, в рамках якого встановлено, що службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія" надавались послуги по незаконному формуванню податкового кредиту через використання банківських рахунків яких та за участю службових осіб АТ "Брокбізнесбанк", ПАТ "Реал Банк" та ПАТ "Банк "Ринкові технології" проводилось незаконне обготівкування грошових коштів.

Крім того, під час проведення контролюючого заходу відповідачем також взято до уваги те, що згідно висновку експерта від 09.04.2014 № 107 підписи від імені директора ОСОБА_2 у документах Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія" виконані не ОСОБА_2, а іншими особами.

Враховуючи наведені вище відомості, які на думку відповідача, свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торенія" є юридичною особою з ознаками фіктивності, відповідач дійшов висновку, що правочини Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія" з позивачем не спричинили жодних правових наслідків.

За таких обставин, відповідач вважає, що договори, за якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Торенія" зобов'язалось передати товарно-матеріальні цінності, виконати роботи та надати послуги, фінансово-господарські документи та податкову звітність складено сторонами правочинів без фактичного здійснення господарських операцій, а лише з метою незаконного одержання податкової вигоди у вигляді формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Внаслідок допущення позивачем вказаного правопорушення під час визначення ним об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість, у тому числі формування платником податків частини від'ємного значення податку на додану вартість, яку включено до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відповідач дійшов висновку про невідповідність (завищення) від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року у розмірі 43378 грн. 00 коп., заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень, жовтень, грудень 2012 року та січень 2013 року у загальному розмірі 422903 грн. 00 коп. та податку на прибуток підприємств за ІІІ - ІV квартали 2012 року та І квартал 2013 року на суму 435397 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.06.2014 № 0005702203, 12.06.2014 № 0005712203 та 12.06.2014 № 0005722203, якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежами: податок на прибуток підприємств у розмірі 544247 грн. 00 коп., з яких: 435397 грн. 00 коп. - за основним платежем, 108850 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податок на додану вартість у розмірі 528629 грн. 00 коп., з яких: 422903 грн. 00 коп. - за основним платежем, 105726 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 43378 грн. 00 коп.

Отримавши наведені вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на їх оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Головного управління Міндоходів у Київській області.

Скаргу позивача рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 21.08.2014 № 2020/10/10-36-10-01-04/636 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.06.2014 № 0005702203, 12.06.2014 № 0005712203 та 12.06.2014 № 0005722203 - без змін.

Не погоджуючись із рішеннями, прийнятими Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області, позивач оскаржив їх до суду.

Позивач зазначає, що твердження податкового органу стосовно вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка України" податкового правопорушення є помилковими, оскільки нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та визначення ним сум податкового кредиту здійснено у відповідності до вимог податкового законодавства, господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенія" належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Оскільки висновки податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за наслідками вчинення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенія" ґрунтуються на твердженнях про безтоварність господарських операцій позивача та його контрагента та про відсутність наміру учасників правочинів досягти реальних правових наслідків, позивачем, з метою спростування таких доводів, подано суду відомості стосовно формування витрат та податкового кредиту за звітні періоди, що підлягали перевірці, первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують виконання правочинів та зв'язок між фактом придбання позивачем товарів, робіт та послуг із його господарською діяльністю.

Досліджуючи інформацію, що викладена в акті перевірки, та документи, подані позивачем, судом встановлено наступне.

У вересні 2012 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенія" договір купівлі-продажу від 03.09.2012 № 09/12 (т.1 а.с. 26-27), відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу товар за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у специфікаціях до вказаного договору, що є його невід'ємними частинами, а позивач зобов`язався прийняти вказані товарно - матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

На виконання умов наведеного вище договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенія" протягом вересня 2012 року - січня 2013 року поставлено позивачу товар - клей-расплав Hotmelt, захисну самоклеючу стрічку, чистящу добавку, добавку для зменшення тертя, антистатик для ПЕ/ПП, антиоксидант, краситель РР 673 ZN, поліетилен н/д тиску та комплектуючі для карток.

Прийняття позивачем товарів у його контрагента проводилось у період з 04.09.2012 по 31.12.2013 шляхом підписання видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, на загальну суму 1463612 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 243935 грн. 33 коп.

За результатами виконання власного господарського зобов'язання перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенія" виписано податкові накладні від 04.09.2012 № 1 на загальну суму 89700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 14950 грн. 00 коп.; 11.09.2012 № 41 на загальну суму 82560 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 13760 грн. 00 коп.; 17.09.2012 № 135 на загальну суму 115728 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 19288 грн. 00 коп.; 18.09.2012 № 159 на загальну суму 55200 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 9200 грн. 00 коп.; 01.10.2012 № 1 на загальну суму 89700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 14950 грн. 00 коп.; 03.10.2012 № 9 на загальну суму 82560 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 13760 грн. 00 коп.; 24.10.2012 № 293 на загальну суму 44928 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 7488 грн. 00 коп.; 29.10.2012 № 392 на загальну суму 72228 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 12038 грн. 00 коп.; 31.10.2012 № 465 на загальну суму 92000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 15333 грн. 33 коп.; 31.10.2012 № 466 на загальну суму 72228 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 12038 грн. 00 коп.; 14.011.2012 №117 на загальну суму 89700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 14950 грн. 00 коп.; 20.11.2012 № 197 на загальну суму 82560 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 13760 грн. 00 коп.; 10.12.2012 № 31 на загальну суму 89700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 14950 грн. 00 коп.; 17.12.2012 № 146 на загальну суму 82560 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 13760 грн. 00 коп.; 24.12.2012 № 356 на загальну суму 72000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 12000 грн. 00 коп.; 09.01.2013 № 11 на загальну суму 89700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 14950 грн. 00 коп.; 10.01.2013 № 12 на загальну суму 82560 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 13760 грн. 00 коп.; 31.01.2013 № 536 на загальну суму 78000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 13000 грн. 00 коп.

Крім того, податковим органом встановлено, що у вересні-жовтні 2012 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенія" ряд договорів, відповідно до умов яких контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання: виконати на користь позивача роботи (послуги) по виготовленню та наклеюванню захисної самоклеючої стрічки з незворотною індикацією на тару з пластмас - договір від 03.09.2012 № 09Г502 (т.1 а.с.29-30); виконати роботи (послуги) по нанесенню маркування "Увага опломбовано" шляхом термоштампованого друку на пломбувальні пристрої Альфа М2 - договір від 01.10.2012 № 10Г505 (т.1 а.с.31-32); виконати роботи зі збору інформації, підготовки та аналізу документації для розробки технічних умов для виготовлення індикаторних пломбувальних пристроїв (пломб) з пластику - договір від 16.10.2012 № 10Г508 (т.1 а.с.33-35); виготовити поліграфічну продукцію (прайс-листи, флаєри, каталоги, календарі) - договір від 15.10.2012 № 10Г509 (т.1 а.с.36-38), а позивач зобов'язався прийняти вказані роботи (послуги) та оплатити їх вартість.

Прийняття позивачем за результатами виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торенія» умов договору від 15.10.2012 № 10Г509 товару - поліграфічної продукції здійснювалось шляхом підписання видаткової накладної від 22.10.2012 № РН-0000292 на загальну суму 48750 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 8125 грн. 00 коп. (т.1 а.с. 57).

У свою чергу, за результатами виконання умов договорів від 03.09.2012 № 09Г502, 01.10.2012 № 10Г505 та 16.10.2012 № 10Г508 між сторонами складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.09.2012 № ОУ-0000160 на загальну суму 45400 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 7566 грн. 67 коп.; 08.10.2012 № ОУ-0000039 на загальну суму 92000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 15333 грн. 33 коп.; 10.10.2012 № ОУ-0000075 на загальну суму 92000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 15333 грн. 33 коп.; 29.10.2012 № ОУ-0000391 на загальну суму 92000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 15333 грн. 33 коп.; 26.11.2012 № ОУ-0000307 на загальну суму 88007 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ - 14667 грн. 84 коп.; 05.12.2012 № ОУ-0000010 на загальну суму 90000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 15000 грн. 00 коп.; 17.12.2012 № ОУ-0000147 на загальну суму 90000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 15000 грн. 00 коп.; 24.12.2012 № ОУ-0000327 на загальну суму 51000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 8500 грн. 00 коп.; 24.12.2012 № ОУ-0000328 на загальну суму 47000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 7833 грн. 33 коп.; 29.12.2012 № ОУ-0000393 на загальну суму 68700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 11450 грн. 00 коп.; 30.01.2013 № ОУ-0000265 на загальну суму 94984 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 15830 грн. 80 коп.; 31.01.2013 № ОУ-0000284 на загальну суму 84986 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ - 14164 грн. 40 коп.; 31.01.2013 № ОУ-0000537 на загальну суму 88985 грн. 76 коп., у тому числі ПДВ - 14830 грн. 96 коп.

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем за договорами від 03.09.2012 № 09Г502, 01.10.2012 № 10Г505, 16.10.2012 № 10Г508 та 15.10.2012 № 10Г509 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенія" виписано податкові накладні від 18.09.2012 № 160 на загальну суму 45400 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 7566 грн. 67 коп.; 08.10.2012 № 39 на загальну суму 92000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 15333 грн. 33 коп.; 10.10.2012 № 75 на загальну суму 92000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 15333 грн. 33 коп.; 16.10.2012 № 181 на загальну суму 68700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 11450 грн. 00 коп.; 22.10.2012 № 292 на загальну суму 48750 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 8125 грн. 00 коп.; 29.10.2012 № 391 на загальну суму 92000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 15333 грн. 33 коп.; 26.11.2012 № 307 на загальну суму 88007 грн. 04 коп., у тому числі ПДВ - 14667 грн. 84 коп.; 05.12.2012 № 10 на загальну суму 90000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 15000 грн. 00 коп.; 17.12.2012 № 147 на загальну суму 90000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 15000 грн. 00 коп.; 24.12.2012 № 327 на загальну суму 51000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 8500 грн. 00 коп.; 24.12.2012 № 328 на загальну суму 47000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 7833 грн. 33 коп.; 30.01.2013 № 265 на загальну суму 94984 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 15830 грн. 80 коп.; 31.01.2013 № 284 на загальну суму 84986 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ - 14164 грн. 40 коп.; 31.01.2013 № 537 на загальну суму 88985 грн. 76 коп., у тому числі ПДВ - 14830 грн. 96 коп.

Часткову оплату за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія" товарно-матеріальні цінності та виконані роботи (надані послуги) у загальному розмірі 2285453 грн. 84 коп. здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вказаного суб'єкта господарювання, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок.

На момент проведення контролюючого заходу кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Торенія» складала 251972 грн. 16 коп.

Податок на додану вартість у сумі 422904 грн. 32 коп. включено позивачем до податкового кредиту за вересень - грудень 2012 року та січень 2013 року.

Витрати в сумі 2114521 грн. 68 коп., понесені позивачем на придбання товарів та послуг, виконаних ТОВ "Торенія", включено позивачем до витрат, що враховуються під час обчислення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за ІІІ - ІV квартали 2012 року та І квартал 2013 року.

За поясненнями представника позивача, наведені вище товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги замовлялись підприємством з метою виконання власних господарських зобов'язань при здійсненні його статутної діяльності, пов'язаної з виготовленням та реалізацією продукції власного виробництва.

Як зазначає представник позивача, товари, що отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія" за договором купівлі-продажу від 03.09.2012 № 09/12 - клей-расплав Hotmelt, захисну самоклеючу стрічку, чистящу добавку, добавку для зменшення тертя, антистатик для ПЕ/ПП, антиоксидант, краситель РР 673 ZN, поліетилен н/д тиску та комплектуючі для карток використовуються підприємством під час переробки полімерних відходів та виробництва пластмасових виробів, які в подальшому реалізуються наступним контрагентам-одержувачам.

З метою доведеності суду обставин, що свідчать про отримання позивачем товарів, робіт та послуг та наявність зв'язку між фактом їх придбання із його господарською діяльністю, представником позивача подано суду копії договорів оренди нежитлових приміщень, укладених позивачем з Публічним акціонерним товариством "Броварський завод пластмас", що свідчать про наявність у позивача на праві користування нерухомого майна, а також копії акта приймання-передачі приміщень та додаткових угод до наведених договорів;

витяг з реєстру довіреностей на отримання товару від контрагента позивача у період з 01.09.2012 по 31.01.2013 (т.2. а.с. 85), а також копії товарно-транспортних накладних 04.09.2012 № 2434, 11.09.2012 № 2632, 17.09.2012 № 2711, 18.09.2012 № 2724, 01.10.2012 № 2802, 03.10.2012 № 2861, 22.10.2012 № 3041, 24.10.2012 № 3080, 29.10.2012 № 3112, 31.10.2012 № 3190, 31.10.2012 № 3193, 14.11.2012 № 3304, 20.11.2012 № 3398, 10.12.2012 № 3565, 17.12.2012 № 3680, 24.12.2012 № 3872, 09.01.2013 № 49, 10.01.2013 № 50 та 31.01.2013 № 134, що підтверджують отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей відповідно до умов договору купівлі-продажу від 03.09.2012 № 09/12.

На підтвердження факту використання зазначених складових готової продукції в процесі виробництва представником позивача надано суду копії матеріальних звітів, актів списання, остаточну калькуляцію вартості виробництва продукції за період, який охоплено перевіркою контролюючого органу (т.2 а.с. 90-164); на підтвердження реалізації готової продукції - копії укладених позивачем з контрагентами - одержувачами - УДППЗ "Укрпошта", ПАТ "Югцемент", ТОВ "Дієса", ПАТ "Миронівський хлібопродукт", ПАТ "Укрнафта", ТОВ "Мобілочка", ТОВ "Фоззі-Фуд", ПрАТ "Росава" та ін. договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей тощо (т.1 а.с. 162-244, т.2 а.с. 1-78).

Про проведену реалізацію вироблених товарів та її обсяги свідчать також реєстри видаткових накладних за вересень-грудень 2012 року та січень 2013 року (т.2 а.с. 165-189).

У свою чергу, отримання робіт та послуг, що передбачені договорами від 03.09.2012 № 09Г502, 01.10.2012 № 10Г505 та 16.10.2012 № 10Г508, представник позивача пояснює необхідністю дотримання власних зобов'язань перед покупцями-замовниками продукції, яку виробляє Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка України", а саме: пломбувальні пристрої, поліетиленові пакети, інші вироби з пластмас.

Як зазначає представник позивача, виконання окремих операцій по виготовленню готової продукції підприємство доручало стороннім компаніям, у тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю "Торенія", у зв'язку з чим власним автомобілем марки Форд Торнео Коннект (номер державної реєстрації АА 0430 СХ) здійснювало доставку півфабрикатів виробів - пломби, самоклеючу стрічку, пакети на склад Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія", на якому проводились роботи з нанесення маркування на пломбувальні пристрої, наклеювання самоклеючої стрічки на пакети тощо.

На підтвердження переміщення товарів позивачем надано суду копії актів прийому-передачі вказаних матеріалів зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка України" на склад Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія", на яких містяться підписи відповідальних осіб (т.2 а.с.79-84).

Крім того, представник позивача пояснив, що послуги за договором від 15.10.2012 № 10Г509 з виготовлення поліграфічної продукції - прайс-листів, флаєрів, каталогів, календарів замовлялись підприємством з метою підготовки до участі у міжнародній виставці "Безпека 2012", що проходила 23-26 жовтня 2012 року у виставковому центрі "КиївЕкспоПлаза". На підтвердження участі у зазначеному заході та використання під час його проведення рекламних матеріалів позивачем надано суду копію акта надання послуг від 26.10.2012 № 667 (т.2 а.с. 87) та акту списання від 31.10.2012 № СпТ-000045 поліграфічної продукції у кількості та за цінами, що відповідають обсягам замовлення, виконаного ТОВ "Торенія" (т.2 а.с. 86).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпунктів 14.1.165, 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до норм розділів ІІІ та V цього Кодексу.

Згідно з приписами підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 розділу ІІІ Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування цим податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).

При цьому, витратами в силу приписів підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У свою чергу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Таким чином, понесені підприємством витрати, у разі їх відображення у належним чином оформлених первинних (розрахункових, платіжних та інших) документах, можуть бути віднесені до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства для зменшення його доходу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується з 1 січня 2012 року для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить більше 10 тисяч гривень (пункт 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Слід також зазначити, що в силу приписів пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 1 даного Порядку.

Цим же пунктом передбачено, що податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку - юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенія" на користь позивача товарів, виконання робіт, надання послуг підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; складені сторонами правочинів первинні документи містять повну інформацію про поставлені товарно - матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, їх кількісне та вартісне вираження; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними; обмежень, визначених статтею 139 та пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що не дають позивачу права на формування витрат для зменшення його доходу в цілях оподаткування податком на прибуток підприємств та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, контролюючим органом не наведено.

У період виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенія" господарських зобов'язань перед позивачем вказана юридична особа була зареєстрована у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість, тобто не була позбавлена права на складання податкових накладних за результатами здійснення господарських операцій з постачання товарів (робіт, послуг).

У свою чергу, з урахуванням видів діяльності позивача за КВЕД (виробництво тари з пластмас, інших виробів з пластмас, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах), досліджені судом первинні документи фінансового та податкового обліку позивача у сукупності свідчать про використання позивачем отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія" матеріальних активів, робіт та послуг у власній господарській діяльності, що у свою чергу підтверджує реальність виконання наведених вище операцій.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наявність у податкового органу під час перевірки платника податків певної інформації про господарську діяльність його контрагента, одержаної від інших контролюючих органів чи з інформаційних систем органів доходів і зборів, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг).

Водночас, з дослідженого судом акта перевірки вбачається, що відповідачем в дійсності факт отримання позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія" товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг та обставини їх використання у господарській діяльності не перевірялись, безпосередньо аналіз поданих фінансово-господарських документів не здійснювався, а в актах лише відтворено отриману від інших контролюючих органів податкову інформацію стосовно господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія" та його контрагента - постачальника, що ґрунтується на суб'єктивних думках та припущеннях посадових осіб контролюючого органу.

Посилання відповідача як на підставу для зменшення позивачу суми витрат та податкового кредиту на обставини, що досліджувались в рамках досудового розслідування № 32014100000000036, судом до уваги не приймаються, оскільки будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв'язку господарських операцій підприємств, щодо яких здійснюється досудове розслідування, та операцій, які було досліджено у ході перевірки позивача, впливу факту відкритих у ПАТ "Реал Банк", АТ "Брокбізнесбанк" та ПАТ "Банк "Ринкові Технології'' рахунків на товарність досліджуваних угод, контролюючим органом не наведено.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В силу приписів статті 62 Конституції України вина особи у вчиненні злочину повинна бути підтверджена обвинувальним вироком суду.

На момент розгляду справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенія" у здійсненні фіктивного підприємництва, відсутній.

Слід також зазначити, що в силу приписів статті 84 Кримінального процесуального кодексу України висновок експерта є лише одним із засобів доказування та аналізується поряд з іншими доказами у кримінальній справі, проте не є належним доказом на підтвердження нікчемності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів.

Суд також звертає увагу на те, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Так, позивач, в силу покладеного на нього обов'язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв'язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження податкового органу про відсутність факту постачання товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт та надання послуг позивачу його контрагентом були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованих позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.06.2014 № 0005702203, 12.06.2014 № 0005712203 та 12.06.2014 № 0005722203 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 487 грн. 20 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.06.2014 № 0005702203, 12.06.2014 № 0005712203 та 12.06.2014

№ 0005722203.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка України" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.