Ухвала

від 28.10.2014 по справі 902/206/14

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 902/206/14

Провадження № 6/127/1815/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 року Вінницький міський суд Вінницької областів складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: державного виконавця Медяного В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці подання заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження керівника боржника-юридичної особи ТОВ «Прем'єр-Авто» ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник начальника Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням, погодженим з в.о. начальника В ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_3 про тимчасове обмеження керівника боржника-юридичної особи ТОВ «Прем'єр-Авто» ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, мотивуючи подання тим, що на виконанні в Ленінському В ДВС Вінницького МУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №902/206/14, виданого 29.04.2014 року Господарським судом Вінницької області про стягнення з ТОВ «Прем'єр-Авто» на користь ТОВ «Арис-Юг» боргу в сумі 18 537,16 грн.

Відповідно до вимог статей 3, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 20.05.2014 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, боржнику встановлено строк на добровільне виконання, копію постанови направлено сторонам.

Однак, боржником у строк, наданий для самостійного виконання, рішення не виконано.

Відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення.

Згідно відповіді Інспекції державного технічного нагляду за боржником сільськогосподарської техніки не зареєстровано.

28.05.2014 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника та направлена до банківських установ.

28.05.2014 року та 16.09.2014 року державним виконавцем підготовлено та направлено платіжні вимоги про списання коштів з арештованих рахунків боржника. Кошти на депозитний рахунок відділу не надходили.

10.06.2014 року до відділу надійшов лист АТ «ОСОБА_4 Аваль» про те, що постанова про арешт коштів боржника прийнята до виконання, однак залишок коштів на рахунку відсутній.

Згідно відповіді ВРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області від 10.06.2014 року за боржником транспортних засобів не зареєстровано.

Згідно відповіді ГУ Держземагенства у Вінницькій області від 11.06.2014 року за боржником земельних ділянок не зареєстровано.

15.08.2014 року державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

11.09.2014 року та 14.10.2014 року з метою перевірки майнового стану боржника здійснено виходи за адресою вказаною у виконавчому документі, однак двері в приміщення ніхто не відчинив, про що складено відповідні акти.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек відомості щодо майна належного боржнику відсутні.

Згідно відповіді з ГУ Статистики у Вінницькій області керівником ТОВ «Прем'єр-Авто» є ОСОБА_2.

Керівник боржника-юридичної особи на виклики державного виконавця не реагує, в неодноразовій телефонній розмові ОСОБА_2 відмовляється з'явитись до державного виконавця, чим ухиляється від виконання рішення суду та законних вимог державного виконавця.

Тому, з метою фактичного виконання боржником своїх боргових зобов'язань перед стягувачем в межах суми боргу та, беручи до уваги те, що на даний час дана вимога боржником не виконується належним чином, державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для забезпечення вчасного та повного виконання боржником вищезазначеного рішення суду, а тому звернувся із даним поданням до суду.

Відповідно до положень ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погоджене з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

В судовому засіданні заступник начальника Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_1 вимоги подання підтримав в повному обсязі та просив суд останнє задовольнити з підстав, зазначених у поданні.

Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали подання, оглянувши матеріали виконавчого провадження в судовому засіданні, всебічно та повно з'ясувавши обставини подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду останнього, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами подання, суд вважає, що вимоги подання підлягають до задоволення з наступних міркувань.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що на виконанні в Ленінському В ДВС Вінницького МУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №902/206/14, виданого 29.04.2014 року Господарським судом Вінницької області про стягнення з ТОВ «Прем'єр-Авто» на користь ТОВ «Арис-Юг» боргу в сумі 18 537,16 грн.

Відповідно до вимог статей 3, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 20.05.2014 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, боржнику встановлено строк на добровільне виконання, копію постанови направлено сторонам.

Однак, боржником у строк, наданий для самостійного виконання, рішення не виконано.

Відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення.

Згідно відповіді Інспекції державного технічного нагляду за боржником сільськогосподарської техніки не зареєстровано.

28.05.2014 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника та направлена до банківських установ.

28.05.2014 року та 16.09.2014 року державним виконавцем підготовлено та направлено платіжні вимоги про списання коштів з арештованих рахунків боржника. Кошти на депозитний рахунок відділу не надходили.

10.06.2014 року до відділу надійшов лист АТ «ОСОБА_4 Аваль» про те, що постанова про арешт коштів боржника прийнята до виконання, однак залишок коштів на рахунку відсутній.

Згідно відповіді ВРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області від 10.06.2014 року за боржником транспортних засобів не зареєстровано.

Згідно відповіді ГУ Держземагенства у Вінницькій області від 11.06.2014 року за боржником земельних ділянок не зареєстровано.

15.08.2014 року державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

11.09.2014 року та 14.10.2014 року з метою перевірки майнового стану боржника здійснено виходи за адресою вказаною у виконавчому документі, однак двері в приміщення ніхто не відчинив, про що складено відповідні акти.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек від 27.05.2014 року відомості щодо майна належного боржнику відсутні.

Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи (ч.4 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно відповіді з ГУ Статистики у Вінницькій області від 27.05.2014 року №12-08-752 керівником ТОВ «Прем'єр-Авто» є ОСОБА_2.

Керівник боржника-юридичної особи на виклики державного виконавця не реагує, в неодноразовій телефонній розмові ОСОБА_2 відмовляється з'явитись до державного виконавця, чим ухиляється від виконання рішення суду та законних вимог державного виконавця.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянин України може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон, якщо діють не врегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язання або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

За змістом п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

З узагальнення судової практики Верховного Суду України від 01.02.2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України встановлено, що, оскільки, відповідно до ч.2 ст.377-1 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Так, із пояснень державного виконавця в судовому засіданні встановлено, що керівник боржника-юридичної особи ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків у виконавчому провадженні, що проявляється у невиконанні ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: ненадання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами; ненадання інформації про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб; несвоєчасна явка за викликом державного виконавця; а також невиконання вимог державного виконавця щодо перевірки майнового стану.

Окрім того, як вбачається з пояснень державного виконавця в судовому засіданні, керівнику боржнику-юридичної особи відомо про відкрите виконавче провадження та покладені на нього зобов'язання згідно рішення суду.

Станом на 27.10.2014 заборгованість є непогашеною. Тому, з метою захисту прав і свобод стягувача у виконавчому провадженні та фактичного виконання боржником своїх боргових зобов'язань перед стягувачем, суд вважає за можливе тимчасово обмежити керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань по рішенню суду.

З огляду на вищенаведене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги подання знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.33 Конституції України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст.11, 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 313 ЦК України, ст.ст. 209, 210, 377-1 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Подання заступника начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження керівника боржника-юридичної особи ТОВ «Прем'єр-Авто» ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань - задовольнити.

Тимчасово обмежити керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр-Авто» ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.04.2014 року у справі №902/206/14.

Виконання ухвали суду покласти на Адміністрацію Державної прикордонної служби України (м. Київ вул. Володимирська 26, 01034).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: