Ухвала

від 30.10.2014 по справі 2270/13166/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/58828/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Ланченко Л.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2012

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012

по справі №2270/13166/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Летичівський комбікормовий завод»

до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Летичівський комбікормовий завод» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Летичівський комбікормовий завод») звернулось до суду з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Хмельницька МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000082301 від 06.07.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів в сумі 39051,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 31241,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7810,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками податкового органу проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР).

За результатами перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке за наслідками процедури адміністративного оскарження залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період, а саме - договір, додаткова угода до договору, податкова накладна, видаткова накладна, платіжні доручення, подорожній лист, товарно-транспортні накладні, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), ліцензія Міністерства транспорту та зв'язку України та ін.

Факт подальшого використання товару в діяльності позивача підтверджується видатковими накладними, повноваження отримувачів товару підтверджені довіреностями, податковими накладними, платіжними дорученнями, картками складського обліку матеріалів, тощо.

Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договору публічного порядку, відповідачем не надано.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та його контрагентом, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)Л.В. Ланченко (підпис)М.О. Федоров