Ухвала

від 28.10.2014 по справі 816/3378/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р.Справа № 816/3378/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2014р. по справі № 816/3378/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 р. позов ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 12.08.2014 р. №0003582201/1547.

Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог посилається на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що привело до безпідставного задоволення позову.

ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" (далі-позивач) подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

Справа розглянута в порядку письмового провадження згідно ст. 197 КАС України

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "НВФ "ТЕХВАГОНМАШ" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у взаємовідносинах з ТОВ "Дніпрометалхолдінг" за період червень 2011р., липень 2011р., серпень 2011р., грудень 2011р., ТОВ "Індіго ЛТД" за серпень 2011р., вересень 2011р., ТОВ "Дніпроресурс" за жовтень 2011р., ТОВ "Промислова група "Сенсор" (код 35679866) за лютий 2012р., березень 2012р., травень 2012р., червень 2012р., ТОВ "Віза-Пром" за квітень 2012р., ТОВ "ГІДРОПНЕВМОСИСТЕМИ" за жовтень 2012р., НВТ ОВ "ТЕС" за листопад 2012р., грудень 2012р. за результатами якої складено акт від 25.07.2014 р. №1889/16-03-22-01-08//32686844 (т.1, а.с.47-59).

За висновками акту перевірки, позивачем порушено п.п. 198.1, п.198.6 ст.198, п. 201.11 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в періоді, що перевірявся, в розмірі 257 987 грн., за період з червень- грудень 2011 р. , лютий - червень 2012р., жовтень - листопад 2012р.

У зв'язку із цим, 12.08.2014 р. відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від №0003582201/1547, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму в розмірі 204 688, 00 грн. (т.1, а.с.68).

Підставою зменшення позивачу від'ємного значення є висновки податкового органу про формування позивачем податкового кредиту, та в подальшому від'ємного значення з податку на додану вартість по господарським операціям, які не мали реального характеру, оскільки у контрагентів позивача відсутні умови, необхідні для ведення господарської діяльності, та які здійснювали свою діяльність з метою транзитного формування обсягів постачання по ланцюгу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача підтвердженого податкового кредиту відповідного періоду, а, відтак, права на віднесення відповідних сум до від'ємного значення податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що позивачем подавалися до відповідача декларації з ПДВ за період 2011-2012 р., по яким відображалися суми податкового кредиту (від'ємного значення з ПДВ) по операціям купівлі-продажу, зокрема, на суму 204 688, 00 грн.

Так, 04.01.2011 р. між позивачем (Покупець) та ТОВ "ДніпроМеталХолдинг" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №031МТС-11, за умовами якого позивач придбав партії мателопродукції (лист, угол, швелер тощо) (т.1, а.с.180-208).

На підтвердження реального виконання операцій за договором суду позивачем як до перевірки, так і до суду надано копії податкових, видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень.

Оприбуткування ТМЦ на складі позивача підтверджується копіями прибуткових ордерів (т.1, а.с.208-254,т.2, а.с.1-8).

Придбану металопродукцію ТОВ "НВФ "ТЕХВАГОНМАШ" використано у власній господарській діяльності, а саме під час виготовлення продукції на виконання укладених договорів (контрактів), що підтверджується реєстрами на списання матеріалів, товаросупровідними документами та митними деклараціями (т.2, а.с.9-242).

01.12.2010 р. ТОВ "НВФ "ТЕХВАГОНМАШ" (Покупець) з ТОВ "Індіго ЛТД" (Продавець) укладено договір №3, за умовами якого позивач придбав насосні станції (насосна станція з електроприводом, домкрат універсальний, клапан запобіжний тощо) (т.3,а.с.1-4).

На підтвердження реального виконання операцій за договором позивачем надано виписки з банківських установ, податкові накладні, накладні, прибутковий ордер, товарно - транспортну накладну, рахунок (т.3, а.с.5-14).

Придбаний товар позивачем використанов у власній господарській діяльності при виконанні замовлення по експортних поставках, що підтверджується реєстром списання матеріалів, митною декларацією, CMR, пакувальним листом (т.3, а.с.15-28).

04.02.2011 р. позивачем (покупець) та ТОВ "Дніпроресурс" №31 (постачальник) укладено договори поставки, за яким позивач придбав електродвигуни (т.3, а.с.29-33)

На підтвердження реальності здійснення операцій по договору позивачем надано виписку з банківської установи, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, рахунки - фактури, товарно - транспортну накладну (т.3, а.с.34-44)

Придбаний товар використано у господарській діяльності, що підтверджується матеріальною специфікацією, реєстрами на списання матеріалів, контрактами, митними деклараціями тощо (т.3, а.с.45-128).

04.01.2011 р. позивач (покупець) та ТОВ "Промислова група "Сенсор" (продавець) уклали договір № 10/МТС-11, за умовами якого позивач придбав електроматеріали та комплектуючі (вимикачі індуктивні тощо) (т.3, а.с.129-132).

На підтвердження реального здійснення операцій по договору позивачем надано банківські виписки, податкові накладні, прибуткові ордери, видаткові накладні, рахунки, товарно - транспортні накладні (т.3, а.с.133-188).

Використання придбаного товару в господарській діяльності відбулося, що підтверджується копіями контрактів, реєстрами на списання матеріалів, митними деклараціями, CMR (т.3, а.с.189-246, т.4, а.с.1-229).

09.04.2012 р. позивач (покупець) та ТОВ "ВІЗА-ПРОМ" (продавець) укладено договір №6, за яким позивач придбав кран однобалковий електричний (т.4, а.с.23-232)

На підтвердження реальності здійснення операції за договором позивачем надано банківські виписки, податкову накладну, прибутковий ордер, рахунок-фактуру, товарно - транспортну накладну (т.4, а.с.233-237).

Кран оприбутковано на підставі прибуткового ордеру, введено в експлуатацію у складі основних засобів в травні 2012, згідно акту та використовується на складі зберігання профільного прокату.

Судом встановлено, що веденню в експлуатацію передував монтаж підкранової колії, виконаний ТОВ "Кранспецреммонтаж", що підтверджується актом приймання-передачі виконаних будівельних робіт (т.4, а.с.239-240).

На підставі усної угоди позивача (Покупець) з ТОВ "Гідравлічні та пневматичні системи" (Продавець) в 2012 році позивачем придбано клапан запобіжний, розподільник гідравлічний, теплообмінник, перемикач манометра.

Виконання договору підтверджено первинними документами, а саме : податковими накладними, прибутковими ордерами, видатковими накладними, рахунками - фактурами, банківськими виписками, товарно- транспортною накладною. (т.5, а.с 1-10).

Придбаний товар використано позивачем в господарській діяльності, що підтверджується митною декларацією, пакувальним листом, CMR (т.5, а.с.11-45)

05.06.2012 р. позивач (Покупець) та ТОВ "Техелектросервіс" (Продавець) укладено договір поставки №598, за умовами якого позивач прдбав вентиляційне обладнання (т.5, а.с.46-48)

На підтвердження реальності операцій за договором позивачем надано податкові накладні, прибутковий ордер, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні (т.5, а.с. 49-77).

Придбаний товар позивачем використано у власній господарській дільності, що підтверджується реєстрами на списання матеріалів, митними деклараціями, CMR, пакувальними листами (т.5, а.с.78-103).

На підставі отриманих від ТОВ "Індіго ЛТД" , ТОВ "Дніпрометалхолдінг", ТОВ "Промислова група "Сенсор", ТОВ "ГІДРОПНЕВМОСИСТЕМИ", НВТ ОВ "ТЕС" податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ протягом 2011-2012 р., у рахуванням якого у наступному відображено спірну суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за ці періоди.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2, ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Надані позивачем податкові накладні не містять недоліків форми, змісту або походження, тому є належною підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Позивачем доведено факт отримання ним товарів за період 2011- 2012 р. від спірних контрагентів, підтверджено наявність господарського змісту та результатів проведених операцій.

Відповідачем не надано доказів фізичної відсутності ТМЦ у натурі, а так само їх використання не за призначенням, відсутності матеріальних, трудових або будь-яких інших виробничих ресурсів у покупця.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірного формування позивачем податкового кредиту , так визначення суми від'ємного значення між зобов'язаннями та податковим кредитом.

Доводи апеляційної скарги про безтоварність операцій позивача з ТОВ "Індіго ЛТД", ТОВ "Дніпрометалхолдінг", ТОВ "Промислова група "Сенсор", ТОВ "ГІДРОПНЕВМОСИСТЕМИ", НВТ ОВ "ТЕС", та не врахування судом актів податкового контролю по цим підприємствам, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Посилання апеляційної скарги на акти перевірок контрагентів позивача колегія суддів вважає недостатніми для позбавлення позивача права на податковий редит (віднесення сум до відємного значення між подаьткловим кредитом та зобовязням з ПДВ).

Так, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Якщо безпосередній контрагент або інші особи по ланцюгу не виконали свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, допустили інші порушення закону, відповідальність та негативні наслідки у вигляді збільшення податкових зобов'язань, призначення штрафних фінансових санкцій тощо, застосовуються індивідуально виключно щодо особи-порушника.

У разі, якщо платник виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру, висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню.

На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Акт (довідка) про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є належним доказом безтоварності (нереальності, нікчемності) господарських операцій позивача, оскільки таким актом фіксується факт перешкод для податкового контролю контрагента і позивача безпосередньо не стосується.

При цьому, за умови фіксації факту неможливості зустрічної звірки господарська діяльність не досліджується, тому відповідний акт не відображає обставин по операціям за договором поставки між позивачем та його контрагентом, а відтак, не містить даних щодо предмету доказування по даній справі,

Судом встановлено, що на момент укладення та виконання угод позивач та його контрагенти мали повну правосуб'єктність юридичної особи, були платниками податку на додану вартість.

Будь-яких заперечень, або зауважень до наданий первинних позивачем до податкової перевірки документів відповідачем в акті не зазначено.

Відповідачем не надано судових рішень, які набрали законної сили, про визнання угод позивача недійсними, удаваними, фіктивними, вироків про притягнення до відповідальності посадових осіб позивача чи контрагентів за неправомірні дії, вчинені ним при укладенні (виконанні) спірних угод, з якими ст. 228 ЦК України пов'язує нікчемність правочину.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 204 688, 00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції та в підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини по справі, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2014р. по справі № 816/3378/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.