Ухвала

від 28.10.2014 по справі 9/72

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р.Справа № 9/72 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської областi від 25.09.2014р. по справі № 9/72

за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (в особі Полтавської філії)

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 25.09.2014 р. позов ДП Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру задоволено.

Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 17.11.2006 р. № 0000771504/0, № 0000781504/0, № 0000791504/0; від 31.01.2007 р. № 0000031504/0, № 0000041504/0, № 0000051504/0.

ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області, що є правонаступником відповідача, не погодившись з судовим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 25.09.2014 р. та винести нову постанову якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування посилається на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що привело до безпідставного задоволення позову.

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (в особі Полтавської філії), що є правонаступником позивача, подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

Справа розглядається в порядку письмового провадження згідно ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Полтаві проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціях за липень та серпень 2006 року, за результатами якої складено акт від 06.11.2006 р. № 76/15-353 (01187779) (т. 3, а.с. 10-12).

За висновками акту перевірки позивачем порушено п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , внаслідок чого несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а саме : липень 2006 року на суму 65 191, 65 грн. , з затримкою 30 днів; на суму 36 134,76 грн. із затримкою на 55 днів; серпень 2006 року на суму 65 241,00 із затримкою а 22 дні.

У зв'язку із цим відповідачем на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" винесено податкові повідомлення-рішення від 17.11.2006 р.:

№ 0000771504/0, яким позивачу призначено 6 524,10 грн. штрафу - в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання в сумі 65 241,00 грн. (із затримкою сплати на 22 календарні дні) (т. 3, а.с. 13);

№ 0000781504/0, яким позивачу визначено 6 519,17 грн. штрафу - в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання в сумі 65 191,65 грн. (із затримкою сплати на 28 календарних днів (т. 3, а.с. 18);

№ 0000791504/0, яким позивачу визначено 7 226,95 грн. штрафу - в розмірі 20% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання в сумі 36 134,76 грн. (із затримкою сплати на 55 календарних днів) (т. 3, а.с. 19).

Крім того, відповідачем проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціях за вересень, жовтень 2006 року та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 19.12.2006 р., за результатами якої складено акт перевірки від 23.01.2007 р. № 2/15-558 (01187779) (т. 3, а.с. 24-26).

За висновками акту перевірки позивачем порушено п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5, п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з ПДВ по:

-декларації за вересень 2006 року на суму 122 736,00 грн. з затримкою 90 днів;

-декларації за жовтень 2006 року на суму 104 275,00 грн. з затримкою до 30 днів;

-уточнюючому розрахунку за жовтень 2006 року на суму 14 650,00 грн. , з затримкою на 10 днів.

У зв'язку із цим, 31.07.2007 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення :

№ 0000031504/0, яким позивачу призначено штраф на суму 24 547,20 грн. (20% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання в сумі 122 736,00 грн. із затримкою сплати на 52 календарні дні) (т. 3, а.с. 27);

№ 0000041504/0 , яким позивачу призначено штраф на суму 10 437,50 грн. ( 10% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання в сумі 104 375,00 грн. із затримкою сплати на 29 календарних днів) (т. 3, а.с. 28);

№ 0000051504/0 , яким позивачу призначено штраф на суму 1 465,00 грн. (10% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання в сумі 14 650,00 грн. із затримкою сплати на 10 календарних днів) (т. 3, а.с. 29).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з незаконності рішень відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Строки погашення податкового зобов'язання на час спірних правовідносин були врегульовані п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі-Закон №2181).

Відповідно до ч. 1 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Судом встановлено, що Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр подав до ДПІ у м. Полтаві:

21.08.2006 р. № 138202 податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2006 року. У рядку 27 даної декларації платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме : задекларовано суму податку до сплати 119 974,00 грн.; (т. 3, а.с. 20-22);

19.09.2006 р. № 143273 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого зменшив суму, яка підлягала сплаті до бюджету за квітень 2006 року на суму 12 991,00 грн. , № 143289 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого зменшив суму, яка підлягала сплаті до бюджету за травень 2006 року на 14 003,00 грн. , № 143279 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого зменшив суму, яка підлягала сплаті до бюджету за червень 2006 року на суму 16 532,00 грн. (т. 3, а.с. 34-39);

20.09.2006 р.№ 145082 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого зменшив суму, яка підлягала сплаті до бюджету за липень 2006 року на суму 15 392,00 грн. (т.3, а.с. 40-41);

20.09.2006 р. № 145074 податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2006 року. У рядку 27 даної декларації платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме : задекларовано суму податку до сплати 65 241,00 грн. (т. 3, а.с. 14-16);

20.10.2006 р. № 174784 податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року. У рядку 27 даної декларації платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме: задекларовано суму податку до сплати 122 736,00 грн. (т.3, а.с. 30-33) ;

20.11.2006 р. № 201664 податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2006 року. У рядку 27 даної декларації платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме : задекларовано суму податку до сплати 104 375,00 грн. (т. 3, а.с. 42-45) ;

19.12.2006 р. № 209598 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2006 року, у якому платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме: задекларовано суму податку до сплати 14 650,00 грн. (т. 3, а.с. 46).

Податкові зобов'язання по зазначеним податковим деклараціям з урахуванням уточнюючих розрахунків набули узгодженого характеру. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при погашенні цих узгоджених сум позивачем дотримано строки встановлені Законом №2181.

Так, на виконання пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 позивач здійснив сплати по податковим боргам наступним чином:

за липень 2006 року задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 119 974,00 грн. платіжним дорученням № 1314 від 28.08.2006 р. в розмірі 119 974,00 грн. з призначенням платежу "ПДВ за липень місяць 2006 року" (т.3, а.с. 47);

за серпень 2006 року задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням наведених вище уточнюючих розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в розмірі 6 323,00 грн. платіжним дорученням № 1512 від 27.09.2006 р. в розмірі 6 323,00 грн. з призначенням платежу "ПДВ за серпень місяць 2006 року" (т.3, а.с. 47);

- за вересень 2006 року задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 122 736,00 грн. платіжним дорученням № 1696 від 24.10.2006 р. в розмірі 122 736,00 грн. з призначенням платежу "ПДВ за вересень місяць 2006 року" (т.3, а.с. 48);

- за жовтень 2006 року задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 104 375,00 грн. платіжним дорученням № 1871 від 30.11.2006 р. в розмірі 104 375,00 грн. з призначенням платежу "ПДВ за жовтень місяць 2006 року" (т.3, а.с. 48);

- за жовтень 2006 року задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 104 375,00 грн. відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2006 року в розмірі 14 650,00 грн. платіжним дорученням № 1960 від 19.12.2006 р. в розмірі 14 650,00 грн. з призначенням платежу "ПДВ уточнюючий розрахунок" та платіжним дорученням № 1959 від 19.12.2006 р. - 5% штрафу в розмірі 733,00 грн. (т.3, а.с. 49).

Зазначене відповідає встановленим Законом № 2181 граничним строкам сплати узгоджених податкових зобов'язань .

Таким чином, судова колегія, вважає вірними висновки суду першої інстанції про своєчасність сплати позивачем узгодженої суми податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень 2006 року та відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2006 року від 19.12.2006 р., а тому застосування відповідачем до позивача штрафів згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 Закону №2181 спірними податковими повідомленнями-рішеннями є необґрунтованим.

Посилання апеляційної скарги на п. 7.7 Закону №2181, а також наявність податкового боргу позивача згідно даних облікової кратки, колегія суддів відхиляє.

Згідно пункту 7.7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Положеннями Закону №2181 станом на час спірних правовідносин не було передбачено для органу ДПС повноваження здійснювати заходи по самостійному погашенню податкового зобов'язання від імені платника шляхом зміни призначення платежу, самостійно визначеного таким платником податків в платіжному дорученні.

Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

В силу п. 1 ст. 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання на свій розсуд користується і розпоряджається належним йому майном.

З аналізу наведених норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

За таких умов, суми податкових зобов'язань з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону №2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником податків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що платіжні доручення позивача заповнені за відповідною формою належним чином, одержані банком і прийняті ним до виконання, що підтверджується штампами банку. Факт надходження вказаних сум податкового зобов'язання на рахунки бюджету відповідач не заперечує.

Отже, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок погашення податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані платником в реквізиті "Призначення платежу" платіжного доручення під час перерахування поточних податкових зобов'язань до бюджету, є неправомірним.

За цих умов, слід погодитись з судом щодо задоволення позовних вимог про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, яким до позивача безпідставно застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань .

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем належних доказів в підтвердження правомірності прийнятого рішення суду не надано.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської областi від 25.09.2014р. по справі № 9/72 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.