Ухвала

від 30.10.2014 по справі 804/267/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 рокусправа № 804/267/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у справі № 804/267/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ЛОДЖИСТІКС" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0004102202 від 25.09.2013р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2013р. № 0004102202 державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська .

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з висновками відповідача щодо збільшення позивачем податкового кредиту та заниження сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість з підстав помилкового врахування відповідачем податок на додану вартість у вартості товару, тому що сплачений податок на додану вартість при експорті підлягає поверненню експортеру. А проведені господарські операції є реальними та підтверджуються відповідними первинними документами, які не були безпосередньо досліджені відповідачем під час перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що при експорті товару позивачем в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст.ст. 138, 139 ПК України не враховано суму ПДВ, яка входить до вартості товару при попередньому придбанні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КС Лоджистік» з питань дотримання податкового та іншого законодавства при здійснені операцій по придбанню товару та його подальшої реалізації за межами митної території України за період лютий 2013р., за результатами якої складено акт №455/04-61-222/37453816 від 12.09.2013р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3,п.198.6 ст.198 та ст. 201 ПК України що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2013р. на суму 11359,25 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли при експорті товару позивачем в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст.ст. 138, 139 ПК України не враховано суму ПДВ, яка входить до вартості товару при попередньому придбанні.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0004102202 від 25.09.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, 3014010100 у розмір 17038,50грн. (11359,00 грн. за основним платежем, 5679,50 грн. - штрафні санкції).

Відповідно матеріалам справи, а також зазначено у акті перевірки, відповідно договору купівлі-продажу від 29.02.2012р. №11р12 ТОВ «КС Лоджистікс» придбано у ТОВ «Інтегрітас» товари побутового та гігієнічного призначення, всього 53 найменування у визначеній кількості, на загальну суму 68155,50 грн., у тому числі ПДВ 11359,25грн.Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ «Інтегрітас» здійснено шляхом безготівкового розрахунку.

Придбаний товар реалізовано (експортовано) нерезиденту SC «Veseltis» srl, (г. Кишинеу, Молдова) згідно з контрактом від 21.02.2012р. за № MD-01 в обсязі 53-х найменувань у відповідній кількості на загальну суму 59754,07 гривень (без ПДВ), відповідно до умов якого "Постачальник" зобов'язується передати продукцію, а "Покупець" зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах контракту. Асортимент, кількість та ціна товару визначаються в Специфікаціях, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання умов контракту SC «Veseltis» srl виписано позивачу видаткові накладні та податкові накладні на поставку продукції, що долучені до матеріалів.

Факт виконання договорів за перевіряємий період підтверджуються, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортною накладною, специфікаціями, висновком експерта, оплатою товару.

Проте відповідач вважає, що при експорті товару позивачем в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст.. 138 ПК України не враховано суму ПДВ, яка входить до вартості товару при попередньому придбанні, а тому позивачем завищено податковий кредит сформований при придбанні товару, якій продано на експорт.

Таким чином повинно бути надано оцінку не господарській діяльності позивача, а лише операції з експорту та правомірності не включення в ціну товару суми ПДВ.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України).

За змістом п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пп.14.1.71. п. 14.1 ст. 14 звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Проте відповідачем не встановлено та не доведено щодо застосування нижче звичайних цін позивачем, посилання відповідача, що операції позивача є збитковими, оскільки сума реалізації товару за цим договором менше суми придбання товару що призвело за завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість є помилковими, оскільки вказані розрахунки зроблені з урахуванням вартості придбання продукції з ПДВ за договорами поставки.

При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язковості визначення бази оподаткування податком на додану вартість, виходячи з собівартості товару.

Додатково слід зазначити наступне.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, отримання прибутку від кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, оскільки вона може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами, продаж позивачем товару за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати як операцією, вчинену поза межами його господарської діяльності.

Отже, визначальним фактором є наявність мети суб'єкта господарювання на отримання прибутку та здійснення діяльності у відповідності з такими цілями. Проте, неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з його господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик неотримання доходу від конкретної операції.

Отже податковим органом не доведено штучного заниження позивачем бази оподаткування податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у справі № 804/267/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ЛОДЖИСТІКС" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0004102202 від 25.09.2013р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 31 жовтня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак