Постанова

від 23.10.2014 по справі 810/2952/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2952/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги відповідачів Київської митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотек 2000" до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення надмірно сплачених платежів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Технотек 2000" звернулись до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №125110000/2014/010011/2 від 20.03.2014 року, стягнення надмірно сплачених платежів та зборів у сумі 150276, 84 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року та постановити нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянти аргументують тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04 листопада 2013 року ТОВ «ТЕХНОТЕК 2000» укладено з Компанією «SHANGHAI FLYING HORSE IMP.&EXP. CORP. LTD», Китай, зовнішньоекономічний контракт №Т0411-13, відповідно до умов якого суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь ТОВ «ТЕХНОТЕК 2000» поставку кріпильних виробів будівельного призначення за асортиментом та кількістю, вказаними у комерційних інвойсах.

20.03.2014 року ГОВ «ТЕХНОТЕК 2000» заявлено до м/п «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів електрону митну декларацію (надалі - ЕМД), декларацію митної вартості товару за формою ДМВ-1, та товаросупровідні документи (надалі - ТСД) на товар «Вироби з чорних, некорозійностійких металів, з різьбою/без різьби в асортименті, торгівельної марки Baufix», що класифікуються за товарною позицією 7318 згідно УКТЗЕД. Того ж дня ЕМД була прийнята до бази митного органу та зареєстрована за номером 125110000/2014/005925.

Митна вартість товарів, визначена ТОВ «ТЕХНОТЕК 2000» в ЕМД №125110000/2014/005925 за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 04.11.2013 №Т0411-13, та становить 147827,21 USD.

На підтвердження обґрунтованості заявленої ТОВ «ТЕХНОТЕК 2000» у декларації форми ДМВ-1 митної вартості товарів, підприємством було подано митному органу наступні основ документи: Картка особи, яка здійснює операції з товарами №125/2013/001660 від 04.03.2014 року, Міжнародна автомобільна накладна СМR №2551 від 17.03.2014 року, Міжнародна автомобільна накладна СМR №2551/1 від 17.03.2014 року, Міжнародна автомобільна накладна СМR №2551/2 від 17.03.2014 року , Коносамент BSG14010454А від 15.01.2014 року, Рахунок-фактура 13FH4D983 від 13.01.2014 року, Пакувальний лист від 13.01.2014 року, Зовнішньоекономічний контракт №Т 0411-13 від 04.11.2013 року, Договір про перевезення Т/20/12, Сертифікат про походження товару №ССРІТ 125757449 від 22.01.2014 року, Довідка про транспортні витрати від 15.01.2014 року, Копія митної декларації відправлення від 14.01.2014 року № 223120131205008875, Swift повідомлення про переказ грошових коштів за Контрактом Т/20/12, Проформа інвойса на внесення передоплати за Контрактом №Т0411-3 від 11.11.2013 року №1-174, Інвойс за транспортне обслуговування GІ - 15 від 12.02.2014 року.

Позивачем додатково було надано відповідачу наступні документи: Swift повідомлення про переказ грошових коштів за Контрактом Т/20/12, Договір на транспортно- експедиційне по території України №10/01-146 від 10.01.2014 року, Прайс лист компанії виробник, Калькуляція собівартості продукції виробника, Експертна довідка ТПП від 06.03.2014 року №Фц-14/063, Сертифікат Міжнародної торгової палати КНР №1431ООВО/02064 від 24.01.2014 року , Каталог продукції виробника, Акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів №9/15-74 від 19.03.2014 року, Технічні характеристики продукції , Платіжне доручення про перерахування митних платежів №6 від 19.03.2014 року, Податкова накладна №1 від 21.01.2014 року, Податкова накладна 2 від 21.01.2014 року, Платіжне доручення №1 від 21.01.2014 року, платіжне доручення №119 від 21.01.2014 року , Підтвердження номера накладної від Flying Horse

Проаналізувавши надані до митного оформлення документи на товар ««Вироби з чорних, некорозійностійких металів" відповідачем було встановлено, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості не містились всі необхідні відомості, а саме відсутній переклад експортної декларації, яка була на китайській мові, що суперечить ст. 254 МК України, а саме документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Декларанту відповідачем було запропоновано надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (пpaйс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Дані вимоги зазначені у електронному повідомленні та надіслані декларанту.

Оскільки позивачем не було надано відповідачу додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, виписку з бухгалтерської документації, митним органом прийнято рішення від 20.03.2014р. № 125110000/2014/010011/2 про коригування митної вартості.

Рішенням №125110000/2014/010011/2 від 20.03.2014 р., митним органом здійснено коригування заявленої TOB «ТЕХНОТЕК 2000» митної вартості товарів у сторону збільшення згідно за резервним методом та встановлено, що митна вартість товару «Вироби з чорних, некорозійностійких металів, з різьбою/без різьби в асортименті, торгівельної марки Baufix», що класифікуються за товарною позицією 7318 згідно УКТЗЕД становить 207826,60 USD.

У зв'язку із неможливістю надати позивачем відповідачу витребуваний додатковий документ з інформацією біржових організацій про вартість товару або сировини, товар було випущено позивачем у вільний обіг із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантії. Для забезпечення гарантії позивач 19.03.2014 року доплатив 416000 грн. на депозитний рахунок митного органу .

Оцінка митної вартості товарів відповідачем призвела до зайвої сплати позивачем митних платежів у загальному розмірі 150276.84 грн.

Непогоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості за основним методом, а саме за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

З вказаними висновками Київського окружного адміністративного суду частково погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 88 Митного кодексу України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно зі статтею 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України встановлено такі основні методи для визначення митної вартості імпортованих в Україну товарів: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач-1 прийняла спірне рішення про визначення митної вартості товарів, застосовуючи резервний метод визначення митної вартості - метод №6.

Докази на підтвердження проведення консультацій між митним органом та декларантом, з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, в матеріалах справи відсутні.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначено Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 10 Порядку відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України.

Згідно з пунктом 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем представлено відповідачу для митного оформлення оцінюваного товару документи, що передбачені п. 7 Порядку, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження числових кількісних і вартісних показників оцінюваного товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.ст. 266, 267 МК.

Щодо позовних вимог про стягнення надмірно сплачених платежів та зборів у сумі 150276, 84 грн., колегія суддів виходить з такого.

За приписами ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Як зазначено в частинах другій та шостій ст.301 Митного кодексу України, у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Таке повернення сум надміру сплачених сум митних платежів здійснюється за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

На день виникнення спору процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року, із змінами та доповненнями (надалі Порядок 618).

Окрім того, Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. № 226 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 р., із змінами та доповненнями (надалі - Порядок 226).

Взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи регламентований Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 р. № 611/147 (надалі - Порядок взаємодії).

Відповідно до Порядку 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником та головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

За результатами розгляду такого звернення платника митним органом та за наявності підстав для повернення таких коштів Керівник (заступник керівника) митного органу підписує Висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи згідно додатку №1 до Порядку взаємодії.

Пунктом 5 цього Порядку та Порядку взаємодії встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за супровідним листом (поданням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку взаємодії, до якого додається Висновок про повернення та Реєстр висновків про повернення.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення платника до відповідного митного органу та подання митниці разом із зазначеним пакетом документів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зазначеними нормативно - правовим актами визначений також механізм безпосереднього повернення таких коштів.

Так, як зазначено в п.9 Порядку 618 відомості про повернення сум помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів уносяться до митної декларації або до уніфікованої митної квитанції МД-1 (залежно від того, на підставі якого документа такі митні та інші платежі були перераховані до Державного бюджету України) та її електронної копії в порядку, установленому Державною митною службою України.

Відповідно до вимог п.10 Порядку 618 на підставі виписки з відповідного рахунку з обліку доходів державного бюджету в Картці - особовому рахунку платника податків зазначаються реквізити відповідного платіжного документа та коригується відповідна звітність (у частині перерахованих до бюджету митних платежів).

Зазначене свідчить про наявність чіткого нормативно-правового врегулювання дій саме відповідача, як митного органу щодо повернення надмірно сплачених митних платежів та їх обов'язкове відображення в цілого ряду митних документах (митних деклараціях, митних квитанціях, Картці-особового рахунку платника, тощо), які можуть бути вчинені саме митним органом, а не іншим державним органом.

Тому, позовні вимоги про стягнення надмірно сплачених платежів та зборів у сумі 150276, 84 грн. не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача-2 знайшли своє підтвердження, суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись, ст.ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Київської митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві - задовольнити частково .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року - скасувати .

Постановити нову Постанову, якою в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотек 2000" до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення надмірно сплачених платежів в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотех 2000» (код ЄДРПОУ 19016050) кошти у сумі 1500276(сто п'ятдесят тисяч двісті сімдесят шість) грн. 84 коп. - відмовити.

В решті Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду буде виготовлено 30.10.2014 року

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді М.І. Кобаль

В.В. Файдюк

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.