Рішення

від 29.10.2014 по справі 907/807/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.2014р. Справа № 907/807/14

За позовом публічного акціонерного товариства „Акцент-Банк", м. Дніпропетровськ

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Кронов", м. Ужгород

ПРО стягнення суми 99324,50грн., в тому числі 40000грн. заборгованості за кредитом, 34784,35грн. заборгованості по відсоткам, 15900,57грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 8639,58грн. заборгованості по комісії за користування кредитом

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - Баблюк О.Б. - представник за довіреністю від 15.11.2013р.

від відповідача - Пономаренко А. - директор, Поп’юк М.І. - представник за довіреністю від 18.02.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Акцент-Банк", м. Дніпропетровськ звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Кронов", м. Ужгород про стягнення суми 99324,50грн., в тому числі 40000грн. заборгованості за кредитом, 34784,35грн. заборгованості по відсоткам, 15900,57грн. пені за несвоєчасний розрахунок та 8639,58грн. заборгованості по комісії за користування кредитом .

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2014р. порушено провадження у справі №907/807/14 та призначено справу до розгляду на 02.09.2014р.

Ухвалою суду від 02.09.2014р. розгляд справи було відкладено на 17.09.2014р.

Ухвалою суду від 17.09.2014р. розгляд справи було відкладено на 30.09.2014р. з мотивів, викладених в ній.

Ухвалою суду від 30.09.2014р. розгляд справи було відкладено на 13.10.2014р.

В засіданні суду 13.10.2014р. за клопотанням позивача судом у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України було продовжено строк розгляду справи на 15 днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 20.10.2014р.

В засіданні суду 20.10.2014р. судом також у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України та за згодою сторін, оголошено перерву до 29.10.2014р.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, вважає доведеним факт встановлення банком та отримання відповідачем кредитного ліміту на поточний рахунок 26004060731030 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг", а також його використання відповідачем в ході здійснення останнім відповідної господарської діяльності. У підтвердження виконання своїх зобов'язань по встановленню кредитного ліміту та його використання відповідачем подав суду виписку по рахунку боржника. Разом з тим, витребувані судом документи. а саме первинні документи у підтвердження факту надання позивачем відповідачеві кредиту, а відповідно і його розмір, період користування, момент часткового повернення суду не подав, поважних причин невиконання вимог суду не навів.

Представник відповідача заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні та просить взяти до уваги те, що між позивачем та відповідачем 11.02.2011 року було укладено договір банківського рахунку на комплексне банківське обслуговування згідно форми договору, який розміщено на сайті банку (а-bank.соm.uа). Внаслідок укладення вказаного договору товариству було відкрито поточний рахунок №26004060731030.

Рух коштів по поточному рахунку розпочався 15.02.2011 року, про що свідчить Звіт про дебетові та кредитові операції по рахунку від 15.02.2011 року та картка рахунку 311: «Наші грошові рахунки: А-Банк ПАТ грн. за період 15.02.2011 року по 01.03.2011 року. Крім того, обставина руху коштів на рахунку відповідача раніше 02.03.2011 року, як це стверджує позивач, підтверджується наданою банком випискою по рахунку №26004060731030 за період 02.03.2011 року по 18.09.2014 року, в якій зазначено про вхідний залишок розміром 8тис. 341 гривень 35 копійок станом на 02.03.2011 року.

11.02.2011 року товариство звернулося до банку із заявою про відкриття одного з видів поточного рахунку, а саме: карткового. Зазначення номеру поточного рахунку 26004060731030 у вказаній заяві свідчить про те, що договір банківського рахунку на комплексне банківське обслуговування від 11.02.2011 року був укладений раніше, ніж подана заява про відкриття карткового рахунку. Вказаним підтверджується те, що відносини між сторонами спору були врегульовані договором банківського рахунку на комплексне банківське обслуговування від 11.02.2011 року.

В якості підстави для своєї вимоги банк зазначає обставину підписання 02.03.2011 року ТОВ «Кронов» заяви про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 02.03.2011 року.

Однак, така обставина спростовується матеріалами справи, зокрема: договором банківського рахунку на комплексне банківське обслуговування від 11.02.2011 року; Звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку від 15.02.2011 року; карткою рахунку 311: «Наші грошові рахунки: А-Банк ПАТ грн. за період 15.02.2011 року по 01.03.2011 року; випискою по рахунку №26004060731030 за період 02.03.2011 року по 18.09.2014 року Крім того, укладення Договору банківського обслуговування б/н від 02.03.2011 року внаслідок підписання 02:03.2011 року заяви про відкриття поточного рахунку не підтверджується самою заявою. Представником позивача в судовому засіданні 20.10.2014 року подано для огляду заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, оформлену банком 11.02.2011 року, внаслідок чого позивач сам спростував обставину підписання 02.03.2011 року ТОВ «Кронов» заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки.

Стверджує, що факт встановлення кредитного ліміту відповідачу позивачем нічим не підтверджено. Відповідно до п.п.3.11.1.8 Умов та правил надання банківських послуг проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової або електронною інформацією.

Таким чином вважає, що подана позивачем довідка вих.№08.7.0.0.0/140731092209 від 31.07.2014 року, згідно з якою вперше кредитний ліміт був встановлений 02.03.2011 року, складена позивачем лише для підтвердження обставини оформлення заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки 02.03.2011 року, а у спірній ситуації, за положенням пп.3.11.1.8 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт міг бути встановлений лише 11.02.2011 року.

Просить суд взяти до уваги те, що використання відповідачем кредитних коштів позивач підтверджує випискою по рахунку №26004060731030 за період з 02.03.2011 року по 18.09.2014 року. Однак, така виписка інформації про надання та використання кредитного ресурсу не містить. Щодо даних про сплату відповідачем коштів в користь банку з призначенням платежу «Винагорода за використання кредитного ліміту», то такі платежі ТОВ «Кронов» не здійснював. Позивач самостійно переказував кошти з рахунку відповідачі на свій рахунок та самостійно ідентифікував відповідні платежі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.10.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що 02.03.2011 товариством з обмеженою відповідальністю „Кронов", м. Ужгород (відповідач) підписано з ПАТ „Акцент-банк" (позивач) Заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитками печатки, на підставі якої банк (позивач) відкрив відповідачу поточний рахунок 26004060731030.

Разом з тим, на виконання вимог суду позивачем було подано для огляду в судовому засіданні оригінал такої заяви, згідно якого вбачається, що вона складена 17.02.2011р. В свою чергу, позивачем суду не надано оригіналу заяви від 02.03.2011р.

Відповідно до даних Заяв про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів, Банк (позивач) при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розмір якого Банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок, встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

У Заяві про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитків печатки зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам, розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування.

Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком.

Таким чином, ПАТ „Акцент-Банк" зазначає, що згідно Заяви про відкриття поточного рахунку, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 02.03.2011 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови вказаного договору.

Згідно з довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, виданої ТОВ „Кронов" 31.07.2014 № 08.7.0.0.0/140731092209, 02.03.2011 розмір ліміту складав - 1000,00 грн., 23.03.2011 - 20 000, 00 грн., 20.01.2012р. - 40 000,00 грн.

27.09.2013 позивач звернувся до ТОВ „Кронов" з претензією №10221AN3US003, в якій повідомив про наявність заборгованості перед позивачем та проханням негайно погасити прострочену заборгованість у загальному розмірі 69867,15грн., яка (претензія) залишилась без відповіді.

Звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ „Акцент-Банк" посилається на те, що ТОВ „Кронов" прострочив виконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 02.03.2011, у зв'язку із чим у нього перед позивачем виникла наступна заборгованість: 40000 грн. - заборгованість за кредитом, 18642,12 грн. - заборгованість за процентами, 6545,45 грн. пені, 4679,58грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст. 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем належним чином обґрунтовано висновок щодо правової природи договору, укладеного між ПАТ „Акцент-Банк" та ТОВ „Кронов" шляхом приєднання, а саме, що він є фактично змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Разом з тим, суд критично відноситься до дати укладання та підписання сторонами заяви про відкриття рахунку 02.03.2011р. з огляду на наявні у матеріалах справи відомості стосовно підписання такої заяви з боку відповідача 17.02.2011р.

Позивач стверджує, що ТОВ „Кронов" свої зобов'язання за договором від 02.03.2011 перед ПАТ „Акцент-Банк" у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у відповідача станом на 23.07.2014 утворилась заборгованість перед позивачем у заявленому до стягнення розмірі. При цьому, наявність такої заборгованості позивачем підтверджується доданими до позовної заяви розрахунком заборгованості за договором № б/н від 02.03.2011, складеного станом на 23.07.2014 та випискою по рахунку 26004060731030 ТОВ „Кронов" за період з 02.03.2011 по 23.07.2014.

Разом з тим, суд вважає твердження позивача з цього приводу безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивачем не визначено, якими належними та допустимими доказами, тобто якими саме первинними документами підтверджується факт надання позивачем відповідачеві кредиту, а відповідно і його розмір, період користування, момент часткового повернення.

Окрім того, відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до п. 1.19-1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Як вбачається з п. 4.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 р. N 254, меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи, як меморіальні ордери.

Під час розгляду справи судом було витребувано у позивача первинні документи, що підтверджують розмір заявленої до стягнення суми заборгованості - 99324,50грн., а також обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми.

Проте, позивач вимог суду не виконав, витребуваних документів не надав.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, відповідно до вказаних норм тягар доказування тієї чи іншої обставини покладається виключно на сторону, яка посилається на ті чи інші обставини, в даному випадку, доказування позивачем, що надало б правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 99324,50 грн.

Проте, позивачем, всупереч наведених норм, не надав доказів в підтвердження факту наявності заборгованості відповідача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позовних вимог відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 05.11.2014р.

Суддя О.Ф. Ремецькі