Постанова

від 04.11.2014 по справі 826/7793/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7793/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроіндекс-Експо" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроіндекс-Експо" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування акту, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Євроіндекс-Експо" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування акту, скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду з 25 квітня 2014 року по 05 травня 2014 року згідно з нормами п. 79.1 і п. 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 25 квітня 2014 року № 152, працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Євроіндекс-Експо» (ідентифікаційний код 34532427) щодо взаємовідносин з ТОВ «Мікас Плюс» (ідентифікаційний код 38148234) за період січень 2014 року, за результатами якої складений Акт від 06 травня 2014 року № 1039/26-59-22-07/34532427.

Даним актом відповідачем встановлено порушення ТОВ «Євроіндекс-Експо» наступних норм законодавства України: п. 198.1, п. 198.4 і п. 198.6 статті 198, п. 200.1, п. 200.2 і п. 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту на суму податку на додану вартість 135 450, 00 грн. та відповідно до заниження такого податку за січень 2014 року на аналогічну суму коштів

На підставі акту перевірки, 22 травня 2014 року відповідачем складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0007152205, яким визначило ТОВ «Євроіндекс-Експо» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 169 312, 050 грн., в т.ч. 135 450, 00 грн. - основний платіж, 33 862, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2012 року між ТОВ «Євроіндекс-Експо» (Замовник) і ТОВ «Мікас Плюс» (Виконавець) були укладені письмові договори про надання послуг від 10 грудня 2013 року за № 10/12-13 (предмет договору - комплекс послуг, пов'язаних з проектуванням і розробкою планів експозиції, проектів на виставці «Франчайзинг 2014» та на виставці «В2В Show 2014», виготовлення елементів і оформлення експозицій, монтаж і демонтаж стендів і благоустрою названих виставок) та від 11 грудня 2012 роук за № 11/12-01 (предмет договору - комплекс послуг, пов'язаних з виготовленням або розповсюдженням поліграфічної продукції рекламного змісту або оформлення виставок, проведених Замовником).

Основними видами господарської діяльності ТОВ «Євроіндекс-Експо» є: організування конгресів і торгівельних виставок, видання журналів і періодичних видань, діяльність рекламних агентств, консультування з питань комерційної діяльності й керування, надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. інші види видавничої діяльності. ТОВ "ЄВРОІНДЕКС-ЕКСПО" є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ.

Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем по взаємовідносинах з зазначеними контрагентами, були включені ним до сум податкового кредиту за відповідний звітний період.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В п. 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

У відповідності до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з п. 201.4 статті 201 ПК України - податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Приписами п. 201.6 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору, позивачем було надано суду копії первинних документів, зокрема, договори, додатки до договорів, додаткові угоди, податкові накладні на загальну суму 812 700, 00 грн. та акти наданих послуг на загальну суму 2 003 256, 00 грн., оформлені за результатами вказаних правовідносин за січень 2014 року, а також банківські виписки на загальну суму 722 700, 00 грн., роздруківку «Проектування і розробки планів експозицій виставки «Франчайзинг 2014», затверджених керівниками ТОВ «Мікас Плюс» і ТОВ «Євроіндекс-Експо», оборотно-сальдові відомості, довідку про взяття на облік платники податків - ТОВ «Мікас Плюс», свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Мікас Плюс» платниками податку на додану вартість, наказ ТОВ «Мікас Плюс» від 23 листопада 2012 року № 3 «По особовому складу» та титульного листа виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Мікас Плюс».

З аналізу матеріалів справи вбачається, що надані ТОВ «Мікас Плюс» Товариству послуги пов'язані із безпосереднім здійсненням ним господарської діяльності.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Євроіндекс-Експо» надало також: копії свого статуту, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Євроіндекс-Експо» станом на 26 березня 2014 року; оригінали примірників каталогів комплексів виставок 2014 року; копію наказу від 02 січня 2014 року № 28-Р про затвердження штатного розкладу на підприємстві; копію угоди від 31 грудня 2012 року про продовження чинності договору оренди від 31 грудня 2009 року № 36, укладеного між позивачем (як Орендарем) та Інститутом електродинаміки НАН України (Орендодавцем) щодо платного строкового користування приміщеннями; копії первинних документів, оформлених/отриманих ТОВ «Євроіндекс-Експо» за результатами взаємовідносин з третіми особами-учасниками виставок (ПАТ «Завод «Південкабель», ПП «Електрофарфор», ТОВ «Франч», ПТ «Ломбард «Діамантовий дім») і організацією-власником виставкових площ (ПрАТ «Центр агропромислових технологій»).

Колегія суддів звертає увагу на те, що саме додаткові угоди містять в собі чітко конкретизовані послуги, які є предметом Договорів №11/12-01 від 11 грудня 2012 року та №10/12-13 від 10 грудня 2013 року. Номенклатура наданих послуг згідно Додаткових угод повністю відповідає податковим накладним та конкретизується у актах наданих послуг.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи фотозвітами про розміщення зовнішньої реклами, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій.

Дослідивши вказані первинні документи, колегія суддів приходить до висновку про їх відповідність вимогам зазначеним вище вимогам законодавства та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою виникнення права на податковий кредит.

Відповідно до ч.2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Слід зазначити, що на момент складення акту перевірки, ТОВ «Мікас Плюс» було ліквідоване.

Однак, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зазначене місцезнаходження ТОВ «Мікас Плюс» - 69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ДЗЕРЖИНСЬКОГО, будинок 114, офіс 43.

Таким чином, що на момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент мав спеціальну податкову правосуб'єктність.

Крім того, подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не призводить до недійсності усіх правочинів, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2013 року у справі № К/9991/66881/11.

Між тим, відповідачем в Акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Євроіндекс-Експо» були покладені висновки отримані на підставі акта від 03 квітня 2014 року №1017/26-55-22-07/38148234 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мікас Плюс» (код за ЄДРПОУ 38148234) щодо підтверджена господарських відносин із платниками податків за період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року», складеного ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Опираючись на інформацію, наведену в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки, податковий орган оскаржуваним Актом перевірки визнав нікчемними правочини, укладені позивачем з контрагентом, такими, що не здійснювалися, а лише оформлювалися.

Проте, з аналізу норм цивільного законодавства, зокрема, статей 219, 220, 221, 224, 228, 234 ЦК України, можна дійти висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. В матеріалах справи жодних допустимих доказів на підтвердження недійсності право чинів не міститься.

Також в матеріалах справи не міститься жодних вироків щодо посадових осіб позивача чи його контрагентів щодо ухиляння від сплати податків та зборів бо будь-яких інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Таким чином, з акту перевірки позивача вбачається, що посадові особи відповідача в дійсності факт вчинення господарських операцій не перевіряли, оскільки перевірка була невиїзною, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не проводили, а в акті лише відтворили відомості, одержані від ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо діяльності іншої юридичної особи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так само як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» - якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від ТОВ «Мікас Плюс» податкових накладних, було здійснено ним на підставі вчиненого правочину, реальність якого доведено в судовому засіданні та у відповідності до вимог діючого законодавства, а суми ПДВ підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставними висновки податкового органу, викладені ним в зазначеному акті перевірки, про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинах з його контрагентом, а тому, відповідно, протиправним є податкове повідомлення-рішення, що ґрунтується на такому акті перевірки.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроіндекс-Експо" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроіндекс-Експо" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування акту, скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 22 травня 2014 року № 0007152205 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 169 312,50 грн., в тому числі 135 450, 00 грн. - основний платіж та 33 862,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути судові витрати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНДЕКС-ЕКСПО" за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26 код ЄДРПОУ 38728711) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.