Рішення

від 06.10.2014 по справі 910/19257/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19257/14 06.10.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Архібуд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будтранссервіс"

про стягнення 97 707,30 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № б/н від 14.08.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Архібуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будтранссервіс" про стягнення 97 707,30 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.03.2014 року між ним, товариством з обмеженою відповідальністю «ІБК «Основабуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Будтранссервіс» укладено договір про відступлення права вимоги.

22.08.2014 року та 01.09.2014 року позивач надіслав відповідачу лист, у якому вимагав протягом семи календарних днів (від дня отримання даної вимоги) сплатити 97 707,30 грн.

03.09.2014 року відповідач отримав вимогу про сплату, а тому 11.09.2014 року у нього виник обов'язок зі сплати боргу.

Оскільки борг не погашений, тому позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідача 97 707,30 грн. заборгованості, а також 10 000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.09.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.10.2014 року.

22.09.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2014 року.

В судове засідання 06.10.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 15.09.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 30792800.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12.03.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ІБК «Основабуд» (первісний кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю "Основа Архібуд" (новий кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Будтранссервіс" (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1.1 договору, первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договорами про надання послуг (далі основні договори) з боржником, а новий кредитор приймає право вимоги що належне первісному кредитору по основним договорам.

Згідно з п.1.2 договору, за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань по основним договорам.

Боржник заявляє про свою згоду на заміну первісного кредитора по основним договорам на нового кредитора і підтверджує наявність у нього грошового зобов'язання по основним договорам перед первісним кредитором у розмірі 97707,30 гривень (дев'яносто сім тисяч сімсот сім гривень 30 коп.) в тому числі ПДВ 16284,55 гривень (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 55 коп.), яке після підписання цього договору стане зобов'язанням боржника перед новим кредитором (п.1.3 договору).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.2.3 договору, боржник зобов'язується підписати акт звірки з новим кредитором протягом 5 робочих днів після підписання цього договору.

Актом звіряння взаємних розрахунків за період 31.01.2014-15.08.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «Основа Архібуд» і товариством з обмеженою відповідальністю «БК Будтранссервіс» за договором про відступлення права вимоги від 12.03.2014 підписаний та скріплений печатками сторонами, станом на 15.08.2014 року заборгованість на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Архібуд» 97 707,30 грн.

22.08.2014 року та 01.09.2014 року позивач надіслав відповідачу вимогу, у якому вимагав протягом семи календарних днів (від дня отримання даної вимоги) сплатити 97 707,30 грн.

Дана вимога отримана відповідачем 03.09.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0200216720546.

Відповідно до ч.2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, 11.09.2014 року у відповідача виник обов'язок зі сплати 97 707,30 грн. по договору про відступлення права вимоги від 12.03.2014 року.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 97 707,30 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 14.08.2014 року укладено договір № 14/08/14 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат приймає на себе доручення клієнта про надання правової допомоги такого виду: підготовка позовної заяви та пов'язаних із нею документів (вимог, довідок, витягів з ЄДР і т.д.) для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Архібуд» в господарський суд м. Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будтранссервіс" про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 12 березня 2014 року.

Відповідно до п.5.1 договору про надання правової допомоги, за надання правової допомоги визначеної п.1.1 цього договору клієнт сплачує адвокату фіксований гонорар розмірі 10 000,00 грн. не пізніше 31 серпня 2014 року.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №80 від 15.08.2014 року, з якого вбачається що позивачем перераховано адвокату ОСОБА_1 правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. за договором №14/08/14 від 14.08.14.

Також, наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1.

Відповідно до абзацу 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" № 01-8/973 від 14.12.2007, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Частинами 1,2,3 статті 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, залучення до участі у справі в якості представника іншої особи є правом, а не обов'язком сторони, і пов'язано лише з волевиявленням самої сторони, як і визначення між цією стороною та найнятим представником оплати останнього за надані цим представником послуги.

При цьому суд зазначає, що результати розгляду справи у суді залежить не від того хто представляє інтереси тієї чи іншої сторони у суді, а від встановлення судом наступних обставин: наявності у позивача права, на захист якого ним подано позов, а також наявності чи відсутності факту порушення такого права або його оспорення.

Враховуючи ціну позову, розумну необхідність у здійсненні таких витрат, обсяг проробленої роботи, та виходячи з розумної необхідності зазначених судових витрат для даної справи витрати на оплату послуг адвоката підлягають частково задоволенню у сумі 4 885,37 грн. (5% від задоволеної суми позовних вимог), та виходячи з розумної необхідності зазначених судових витрат для даної справи.

В частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5 114,63 грн. відмовити.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будтранссервіс" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код: 36281140) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Архібуд" (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, будинок 14 «З», офіс 202, ідентифікаційний код: 39075767) суму основного боргу в розмірі 97 707 (дев'яносто сім тисяч сімсот сім) грн. 30 коп., витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 4 885 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 37 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 954 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 16 коп.

3. В частині стягнення витрат на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 5 114,63 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.11.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий