Постанова

від 05.11.2014 по справі 810/5566/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 05 листопада 2014 року           810/5566/14           Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді         Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Логістіка» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:           Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Логістіка» (далі – ТОВ «Ай Ті Логістіка» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі Бориспільська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2014 №0000531520.           В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що своєчасно та у повному обсязі сплачував узгоджені суми податкових зобов'язань. У зв'язку з цим, твердження відповідача про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість є безпідставними та необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.           Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.           Представники сторін у судове засідання, призначене на 03.11.2014, не з'явились.           Водночас, матеріали справи містять клопотання про розгляд справи за відсутності повноважних представників сторін.           З огляду на положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.           Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.           ТОВ «Ай Ті Логістіка», ідентифікаційний код 38636301, місцезнаходження: 08341, Київська область, Бориспільський район, с. Петровське, вул. Центральна, буд. 7, офіс 1, зареєстроване як юридична особа 01.04.2013. Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2014 посадовою особою Бориспільської ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «Ай Ті Логістіка» з питань несвоєчасної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість, термін сплати 01.12.2013, 30.12.2013, 30.01.2014, 02.03.2014.           За результатами перевірки складено акт перевірки від 08.04.2014 №31/10-04-15-20/38636301 (далі – Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем граничних строків сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме, Граничний термін сплатиДата сплатиКількість днів затримки сплатиСума сплаченого податкового боргу (грн.) 01.12.201324.12.20132313535,00 30.12.201328.01.20142913589,60 30.01.201425.02.20142613670,90 02.03.201419.03.20141713742,00 За результатами перевірки, на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, визначених позивачем у податковій звітності, Бориспільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2014 №0000531520, згідно з яким до позивача застосовано штраф у розмірі 5453,75 грн.           За результатами оскарження в адміністративному порядку  податкове повідомлення-рішення від 25.04.2014 №0000531520 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення (а.с.58-61).           Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.           Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.           В силу положень підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи           Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.           Порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом врегульовано статтею 203 Податкового кодексу України.           Так, відповідно до вимог вказаної статті, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у порядок, спосіб та строки, визначені податковим законодавством до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень місяці 2013 року та січень, лютий місяці 2014 року, відповідно до яких позивач самостійно визначив суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 23535,00 грн., 25241,00 грн., 97833,00 грн., 22348,00 грн., 38892,00 грн., відповідно (а.с.8-43). Судом встановлено, що оплату зазначених податкових зобов'язань позивач здійснив наступними платіжними дорученнями: від 30.10.2013 № 48 сума сплати 15260,00  грн.  призначення платежу – ПДВ за жовтень 2013 року;  від 27.11.2013 №80 сума сплати 10000,00 грн., призначення платежу – ПДВ за жовтень 2013 року;  від 24.12.2013 №125 сума сплати 25250,00 грн., призначення платежу – ПДВ за листопад 2013 року; від 28.01.2013 №176 сума сплати 97833,00 грн., призначення платежу – ПДВ за грудень 2013 року; від 25.02.2014 №236 сума сплати 22350,00 грн., призначення платежу –ПДВ за січень 2014 року; від 19.03.2014 №272 сума сплати 38900,00 грн., призначення платежу – ПДВ за лютий 2014 року (а.с.44-54). Водночас, як вбачається із матеріалів справи, при здійсненні перерахування узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 15260,00 грн. позивачем у платіжному дорученні від 30.10.2013 № 48 було невірно зазначено розрахунковий рахунок відповідача.           У зв'язку із виявленням даної помилки, 13 листопада 2013 року позивач звернувся до Бориспільської ОДПІ із заявою вих. №34 про перерахування помилково сплачених коштів у розмірі 15260,00 грн. (платіжне доручення від 30.10.2013 №48) з рахунку №31114029700004 на рахунок №31112029700103 (а.с.55).           Вказану заяву отримано податковим органом 13.11.2014, про що свідчить дата на штемпелі вхідної кореспонденції.           Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.           Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України).           В силу положень пунктів 43.4 та 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.           Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.           На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.           Як вбачається із матеріалів справи 14.11.2013 Бориспільською ОДПІ було підготовлено висновок №4470-20 про перерахування коштів у сумі 15260,00 грн. на рахунок №31112029700103 для погашення податкового зобов'язання ТОВ «Ай Ті Логістіка» з платежу 14010100 – податок на додану вартість (а.с.90).           Зазначений висновок отриманий Бориспільським управлінням Державної казначейської служби України 18.11.2013, про що свідчить дата на штемпелі вхідної кореспонденції.           Тобто, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів зобов'язаний був до 25.11.2013 здійснити перерахування коштів, які позивачем були помилково перераховані на інший розрахунковий рахунок на погашення самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень місяць 2013 року, термін сплати по якому був до 01.12.1013.           Разом з цим, як зазначив відповідач у письмових запереченнях проти адміністративного позову, зарахування грошових коштів у сумі 15260,00 грн. на рахунок №31112029700103 відбулось лише 01.04.2014.           Тобто, порушення строків сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період, що підлягав перевірці, відбулось у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням Бориспільським управлінням Державної казначейської служби України на рахунок №31112029700103 грошових коштів у сумі 15260,00 грн., сплачених позивачем на рахунок №31114029700004, відповідно до платіжного доручення від 30.10.2013 №48.           Вирішуючи питання про момент, з якого податкове зобов'язання платника податків вважається виконаним (сплаченим) суд виходить з такого.           Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.           Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податку визначені статтею 87 Податкового кодексу України.           Так, відповідно до абзацу 2 пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.           Згідно частини п'ятої статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.           Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, позивачем були сплачені грошові кошти у розмірі 15260,00 грн. та подано заяву про перерахування вказаних грошових коштів на належний рахунок у строки, встановлені Податковим кодексом України для сплати податкового зобов'язання.           З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем вчинені усі залежні від нього дії для своєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.           Існування обставин, які б свідчили про наявність вини позивача у не своєчасному надходженні вказаних коштів на належний рахунок, податковим органом не доведено.           Суд звертає увагу, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з того часу, коли вилучення частини його майна, призначеної для сплати до бюджету в якості податку, фактично відбулося. У даному випадку таке вилучення сталося у момент подання позивачем і списання банком за платіжним документом на оплату податкового зобов'язання та подачі заяви про перерахування вказаних коштів на належний рахунок, що, в свою чергу, свідчить і про сплату ним податку. При цьому платник не несе відповідальності за дії Бориспільського управління Державної казначейської служби України.           Таким чином, за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для виконання податкового обов'язку, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу на належний рахунок.           Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.           На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.           Водночас, докази подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та не були спростовані доводами відповідача.           З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.           Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у зв'язку з цим, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 25.04.2014 №0000531520. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Панченко Н.Д. Постанову складено у повному обсязі та підписано – 05.11.2014