Постанова

від 04.11.2014 по справі 5011-49/270-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року Справа № 5011-49/270-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю. розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу та постанову у справігосподарського суду міста Києва від 24.06.2014 Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 № 5011-49/270-2012 господарського суду міста Києва за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні системи" Товариства з обмеженою відповідальністю "Градінвестбуд-2006" провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від ОСОБА_4 - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2014 у справі №5011-49/270-2012:

1. Визнано кредиторами ТОВ "Грандінвестбуд-2006": ТОВ "Світ-Інвест" на суму 206232,37 грн., з яких: 205119,37 грн. - вимоги четвертої черги, а 1113,00 грн. - перша черга; ТОВ "Центробуд-трейд" на суму 9383,07 грн., з яких: 8270,07 грн. - вимоги четвертої черги, а 1113, 00 - перша черга; ТОВ "Інвестгарант" на суму 372089,57 грн., з яких: 371241,57 грн. - вимоги четвертої черги, а 848,00 грн. - перша черга; ТОВ "Інвест-Імідж" на суму 1147426,43 грн., з яких: 1146313,43 грн. - вимоги четвертої черги, а 1113,00 грн. - перша черга; ТОВ "Роммакс" на суму 9521,32 грн., з яких: 8408,32 грн. - вимоги четвертої черги, а 1113, 00 грн. - вимоги першої черги; ТОВ "Систем-Інвест" на суму 2457298,94 грн., з яких: 2456185,94 грн. - вимоги четвертої черги, а 1113,00 грн. - вимоги першої черги; ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг" на суму 2560802,94 грн., з яких: 2559689,94 грн. - вимоги четвертої черги, а 1113,00 грн. - перша черга; ТОВ "Інвестиційні системи" на суму 109585,40 грн., з яких: 75831,36 грн. - вимоги четвертої черги, а 1113,00 грн. - перша черга; ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" на суму 56441572,44 грн., з яких: 40050232,57 грн. - вимоги першої черги, 11722745,47 грн. - вимоги четвертої черги, а 4668594,40 грн. - шоста черга; управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на суму 397,92 грн. вимог другої черги; Подільську міжрайонну виконавчу дирекцію Київського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 411,61 грн. вимог другої черги; ОСОБА_4 на суму 14193,00 грн., з яких: 13080,00 грн. - вимоги четвертої черги, а 1113,00 грн. - перша черга; вимоги ОСОБА_4 по заробітній платі на суму 35264,36 грн. першої черги.

2. Затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 24.06.2014 на загальну суму 63364179,37 грн.

3. Зобов'язано ліквідатора ТОВ "Грандінвестбуд-2006" арбітражного керуючого Бойка А.І. сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2014 у справі № 5011-49/270-2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 та п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 24.06.2014 у справі № 5011-49/270-2012.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ОСОБА_4 підтримав вимоги касаційної скарги та зазначив, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено обов'язку ліквідатора сформувати нові представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому ст. 26 Закону .

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.01.2012 порушено провадження у справі №5011-49/270-2012 за заявою ТОВ "Інвестгарант", ТОВ "Інвестиційні системи" про визнання ТОВ "Градінвестбуд-2006" банкрутом.

Оголошення про порушення провадження у справі опубліковано у газеті "Голос України" від 16.02.2012р. №30 (5280).

Постановою господарського суду міста Києва від 21.01.2014 визнано ТОВ "Грандінвестбуд-2006" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бойка А.І., якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру, надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2014, зокрема, зобов'язано ліквідатора ТОВ "Грандінвестбуд-2006" арбітражного керуючого Бойка А.І. сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції в зазначеній частині, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просив скасувати п.3 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 24.06.2014 щодо зобов'язання ліквідатора ТОВ "Грандінвестбуд-2006" арбітражного керуючого Бойка А.І. сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості застосування місцевим господарським судом положень ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника" (в редакції від 22.12.2011 № 4212-VI), апеляційний суд виходив з того, що згідно п. 1-1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що підлягає застосуванню) на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитор, що має двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону. Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подається до господарського суду.

Згідно приписів п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справ, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові вказав, що господарський суд, зобов'язуючи ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів у порядку, передбаченому ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", безпосередньо виконував вимоги процесуального законодавства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такий висновок апеляційного господарського суду не є обґрунтованим, оскільки він зроблений без посилань на відповідні норми чинного законодавства, якими передбачено обов'язок ліквідатора сформувати нові представницькі органи кредиторів в ліквідаційній процедурі.

Переглядаючи в апеляційному порядку згідно вимог апеляційної скарги ОСОБА_4 п.3 резолютивної частини ухвали від 24.06.2014, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду в оскаржуваній постанові зазначила про перевірку законності та обґрунтованості ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі і дійшла висновку, що ухвала повною мірою відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Проте, будь-яких мотивів чи обґрунтувань, які б свідчили про перегляд ухвали в повному обсязі, зокрема, щодо вимог окремих кредиторів ТОВ "Грандінвестбуд-2006", затвердження реєстру вимог кредиторів станом на 24.06.2014 на загальну суму 63364179,37 грн., постанова не містить.

При цьому, суд апеляційної інстанції вдався лише до викладення змісту положень статей 99, 103, 104 ГПК України, які регулюють перегляд судових рішень в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

За приписами п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Отже, апеляційний суд повністю залишив без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 24.06.2014 фактично без перегляду її в повному обсязі, чим не в процесуальний спосіб порушив права сторін у справі вподальшому на апеляційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 не може вважатись законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а справа передачі на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 у справі № 5011-49/270-2012 скасувати. Справу передати на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук