Ухвала

від 30.10.2014 по справі 2а-11412/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/32851/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012р. у справі № 2а-11412/11/1270 за позовом ТОВ "Енерго-Альянс" до Державної служби геології та надр України про скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс" звернувся до Державної служби геології та надр України з позовом, в якому, з урахуванням уточнення, просив скасувати наказ №43 від 27.07.2011р. в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3390 від 12.08.2004р.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що жодних підстав для анулювання спеціального дозволу у відповідача не було, а оскаржуваний наказ є незаконним та таким, що прийнятий внаслідок порушення його прав та законних інтересів.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012р., позов задоволено. Скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 27.07.2011 року № 43 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3390 від 12.08.2004 року.

На постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012р. надійшла касаційна скарга Державної служби геології та надр України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.08.2004 року Державним комітетом природних ресурсів України було видано для Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс", спеціальний дозвіл на користування надрами № 3390 від 12.08.2004р.

З 11 по 13 травня 2001 року Державною організацією "Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" (далі "Донецька ТІДГК") було проведено перевірку виконання ліцензійних умов на розробку ділянки надр, визначених ліцензією №3390 від 12.08.2004р.

Актом перевірки встановлено, що на теперішній час будь-які роботи в межах ліцензійної ділянки не розпочаті за причин відсутності у товариства правовстановлюючих документів на землю. Земельна ділянка площею 8,4 га на яку претендує ТОВ "Енерго-Альянс" знаходиться в межах земельної ділянки КСП "Південне" (на той час ТОВ "Південне"). Для її переоформлення на ТОВ "Енерго-Альянс" необхідна згода керівництва ТОВ "Південне" на її заміну на рівноцінну з земель запасу Свердловської міської ради. Така згода була отримана ще у жовтні 2006 року (лист на ім'я Свердловського міського голови № 58 від 18.10.2006р.), але подальші кроки керівництво товариства-замовника були припинені спочатку за причин постійного внесення змін до Земельного кодексу України, а потім за причини реорганізації ТОВ "Південне".

Листом № 46 від 14.02.2008р. керівництво ТОВ "Енерго-Альянс" було проінформовано, що обмін земельної ділянки в районі колишньої шахти "Одеська" на користь замовника став не можливим. Причиною цього було не виділення земельних паїв в натуру. Листом №38 від 20.01.2009 директор ТОВ "Південне" ще раз підтвердив вищенаведену ситуацію, повідомив що підприємство знаходиться в стані реорганізації й зміни власності, земельні сертифікати не затверджені на зборах власників, а також зазначив, що розпаювання вказаних земель заплановане на початок 2010р.

У 2009р. Товариством було отримано відповідь від заступника Свердловського міського голови (лист № 2218/ від 25.11.2009 р.) в якій йдеться про те, що питання про надання дозволу на складання технічної документації по обміну трьох земельних ділянок загальною площею 8,4 га з земель власників сертифікатів КСП "Південне" на землі запасу буде розглянуто на черговій сесії міської ради в грудні 2009р.

На час перевірки ТОВ "Енерго-Альянс" було надано лист № 9/1 від 09.03.2011 р. до голови Луганської Облдержадміністрації з проханням щодо отримання узгодження на розробку проекту землеустрою.

Однак, відповідно до наказу № 43 від 27.07.2011р. та витягу з додатку №2 до наказу відповідачем було анульовано спеціальний дозвіл № 3390 від 12.08.2004р. наданий ТОВ "Енерго-Альянс". Підставою анулювання відповідачем спеціального дозволу на користування надрами зазначений підпункт 11 п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615.

Не погоджуючись з зазначеним наказом в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3390 від 12.08.2004р. позивач і звернувся з даним позовом.

Згідно п. 1, 2 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 року за №391/2011, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Держгеонадра України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Кодексом України про надра.

Відповідно до ст. 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр (ст. 19 Кодексу).

Стаття 25 Кодексу України про надра передбачає, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно зі ст. 26 Кодексу України про надра (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного наказу) право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Отже за приписами статті 26 Кодексу України про надра у разі незгоди користувачів з припиненням користування надрами це питання вирішується у судовому порядку.

Водночас, підпунктом 11 п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 (далі - Порядок), який вказаний відповідачем як підстава для прийняття оскаржуваного наказу, передбачено, що право користування надрами припиняється Держгеонадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби, у разі коли суб'єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів та газу (метану) вугільних родовищ - одного року з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами. Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу про анулювання дозволу.

Вказаним Порядком передбачене право припинення користування надрами безпосередньо Держгеонадрами без наявності відповідного рішення суду.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Колегія суддів зазначає, що у Порядку можуть мати місце додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною третьою статті 26 Кодексу, але не може бути змінено правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами воно може припинятися лише у судовому порядку.

Отже, положення вказаної норми не змінюють правила, встановленого статтею 26 Кодексу України про надра, відповідно до якого у разі незгоди користувача з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними припинення такого права здійснюється у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа № 21-450а13), від 19 вересня 2011 року справа № 21-164а11) та від 25 червня 2011 року (справа № 21-36а11).

Таким чином, оскільки позивач згоди на припинення права користування надрами не давав, а відповідач з позовом до ТОВ "Енерго-Альянс" про припинення права користування надрами до суду не звертався, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання нечинним спірного наказу, який прийнятий в порушення вищенаведених законодавчих норм.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: