Ухвала

від 21.10.2014 по справі 826/1903/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/35332/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Амєліна С.Є.,

Загороднього А.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол" до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови,

встановила:

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібосол» звернулось до суду з позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови ВП №34012550 від 30.04.2014 про стягнення виконавчого збору.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року позовні вимоги ТОВ «Хлібосол» задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору ВП №34012550 від 30.01.2014.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібосол" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу Господарського суду м. Києва №4/25 від 21.04.2011 державним виконавцем Державної виконавчої служби України було ухвалено постанову ВП №34012550 від 27.08.2012 про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої у рахунок погашення заборгованості ТОВ «Святослав» у розмірі 128 806 228, 40 грн. за кредитним договором №90 від 26.12.2008, звернути стягнення на нерухоме майно - нежилу будівлю, загальною площею 18,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 51-а, які належать ТОВ «Хлібосол» з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України». Боржником у виконавчому провадженні зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібосол», стягувачем - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк».

30 січня 2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесена постанова ВП №34012550 про стягнення виконавчого збору. Зазначено, що у встановлений для добровільного виконання строк, боржником не виконаний наказ Господарського суд м. Києва №4/25 від 21.04.2011, а тому, на підставі статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено стягнути з боржника - ТОВ «Хлібосол» виконавчий збір в розмірі 12 880 622, 84 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи постанову про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції посилаючись на норми Закону України «Про виконавче провадження» дійшов висновку, що невиконання судового рішення у встановлений строк є підставою для стягнення виконавчого збору.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до статі 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Судами встановлено, що між ТОВ «Хлібосол» та ПАТ АБ «Укргазбанк» укладений договір іпотеки № 11 без оформлення заставної. Предметом іпотеки є нежила будівля загальною площею 18,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 51-а. Згідно п. 6.7 зазначеного договору, за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі.

ТОВ «Хлібосол» за даним договором іпотеки виступає майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ «Святослав».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2012 позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» було задоволено. У рахунок погашення заборгованості ТОВ «Святослав у розмірі 128 806 228,40 гривень за кредитним договором № 90 від 26 грудня 2008 року, звернено стягнення на нерухоме майно - нежилу будівлю, загальною площею 18,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 51 А, які належать ТОВ «Хлібосол», з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. У рахунок погашення заборгованості ТОВ «Святослав» у розмірі 128 806 228,40 гривень 40 копійок за кредитним договором № 90 від 26 грудня 2008 року, звернути стягнення на нерухоме майно - нежилі приміщення (в літері А) з № 1 по № 14 (групи приміщень № 2), площею 357,00 кв.м., місця спільного користування площею 8,40 кв.м., загальною площею 365,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Порика Василя, буд. 13, які належать ДП «Астра», з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

У рахунок погашення заборгованості ТОВ «Святослав» у розмірі 128 806 228,40 гривень за кредитним договором № 90 від 26 грудня 2008 року, звернути стягнення на необоротні активи, перелік яких наведено в додатку 1 до договору застави № 1 від 30.01.2009, які належать ТОВ «Поляне».

Вказаним рішенням на ТОВ «Хлібосол» не покладено обов'язку сплатити кошти (заборгованість). Крім того, як вбачається з матеріалів справи та рішення Господарського суду м. Києва, заборгованість виникла у ТОВ «Святослав».

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що вказаним обставинам суд апеляційної інстанції належної правової оцінки не надав, а тому ухвалене ним судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвалені у даній справі судові рішення названим вимогам процесуального закону не відповідають.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції під час прийняття рішення по суті спору у даній справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені апеляційною інстанцією, рішення у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібосол» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол" до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови ВП №34012550 від 30.04.2014 про стягнення виконавчого збору - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді С.Є. Амєлін

А.Ф. Загородній