Ухвала

від 30.10.2014 по справі 821/1866/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1866/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі за позовом комунального підприємства «Дитячий заклад санаторного типу «Таврія» Херсонської обласної ради до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, третя особа фермерське господарство «Кравець», про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2014 року КП «Дитячий заклад санаторного типу «Таврія» Херсонської обласної ради звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Скадовської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014р. №0000192200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у податкового органу відсутні повноваження для визнання недійсними договірних відносин між КП «Дитячий заклад санаторного типу «Таврія» Херсонської обласної ради та ФГ «Кравець». Товариство має у наявності всі первинні документи на виконання договірних відносин з вказаним контрагентом, і, враховуючи той факт, що позивач здійснює діяльність звільнену від оподаткування ПДВ згідно п.197.1.6 ст.197 Податкового кодексу України, то податкові накладні, отримані від ФГ «Кравець», КП «Дитячий заклад санаторного типу «Таврія» не включало до складу податкового кредиту, а згідно п.139.1.6 ст.139 ПК України зазначені суми ПДВ були включені до складу валових витрат відповідних періодів.

Скадовська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області проти позову заперечила, зазначивши, що при дослідженні взаємовідносин позивача з контрагентом ФГ «Кравець» встановлено наявність операцій, які мають ознаки нереальності здійснення господарських операцій. ФГ «Кравець» були вчинені правочини з контрагентами без мети реального настання правових наслідків, виключно з метою формування податкового ланцюга проходження ТМЦ та формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, отримання податкової вигоди. На думку відповідача, у податкового органу достатньо підстав вважати, що операції, вчинені між КП «Дитячий заклад санаторного типу «Таврія» Херсонської обласної ради та ФГ «Кравець» не носять реального характеру, так як вони здійснювалися поза межами правового поля. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.08.2014р. позов задоволено.

Приймаючи вказане рішення суд дійшов висновку, що відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували наявність фактів, зафіксованих актом перевірки. За результатами дослідження наданих підприємством доказів суд не встановив порушень позивачем вимог податкового законодавства під час формування валових витрат та відображенням в податковій звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість показників сум по господарських операціях з ФГ «Кравець».

В апеляційній скарзі Скадовська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області, не зазначаючи у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.п.20.1.4 ст.20, п.п.75.1.2 ст.75, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, на підставі наказу Скадовської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 07.02.2014р. №86, у період з 10.02.2014р. по 14.02.2014р. посадовими осами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП «Дитячий заклад санаторного типу «Таврія» Херсонської обласної ради (код 21296513) з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ФГ «Кравець» (п.н. 21293041) за період з 01.01.2011р. по 13.09.2013р., за результатами якої складено акт перевірки №27/22/21296513 від 21.02.2014р.

У висновках акту перевірки, серед іншого, вказується на порушення позивачем п.138.2 ст.138, п.п.139.1.6, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у перевіряємому періоді з 01.01.2011р. по 13.09.2013р. в сумі 31768 грн. (у т.ч. у податковому періоді ІІ квартал 2011 року на суму 16515 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 31768 грн., ІІ-IV квартали 2011 року на суму 31768 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивач в червні, липні та серпні 2011 року документував придбання сільськогосподарської продукції у ФГ «Кравець» (в червні 2011р. у розмірі 59835,42 грн., ПДВ 11967,08 грн., в липні 2011р. у розмірі 34751,92 грн., ПДВ 6950,38 грн., у серпні 2011р. у розмірі 20512,5 грн., ПДВ 4102,5 грн.). В ході проведення документальної перевірки було використано матеріали перевірки ФГ «Кравець», а саме акт перевірки від 26.12.2013р. №134/22/21293041 «Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки фермерського господарства «Кравець» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 13.09.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 13.09.2013р.», яким встановлено здійснення операцій без мети реального настання правових наслідків, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження ТМЦ та формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Встановлено відсутність у ФГ «Кравець» трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, земельних ділянок. Бухгалтерські документи за юридичною адресою підприємства не зберігалися; згідно пояснень голови ФГ «Кравець» ОСОБА_1 всі документи було знищено пожежею, що засвідчено відповідним актом від 18.09.2013р. ФГ «Кравець» не надано жодного документу щодо підтвердження факту здійснення витрат на обробіток ґрунту, придбання насіння, палива, міндобрив, ви наймання трудових ресурсів, збирання, зберігання, транспортування врожаю, що, на думку податкового органу, свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, оскільки ФГ «Кравець» не могло здійснювати поставки неіснуючого товару (сільськогосподарської продукції). А відтак, Скадовська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області дійшла висновку, що угода між КП «Дитячий заклад санаторного типу «Таврія» Херсонської обласної ради та ФГ «Кравець» носить фіктивний характер. Вчиненні сторонами угоди дії не обумовлені розумним змістом, що направлений на отримання доходу, а тому вважаються такими, що направлені виключно на мінімізацію податкових зобов'язань.

В акті №27/22/21296513 від 21.02.2014р. зазначено, що у зв'язку з тим, що перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій КП «Дитячий заклад санаторного типу «Таврія» з контрагентом ФГ «Кравець» через встановлену невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства, в порушення вимог Податкового кодексу України витрати за операціями з отримання ТМЦ у ФГ «Кравець» на суму 138120 грн. підлягають виключенню зі складу валових витрат, так як сформовані за недійсними правочинами.

06 березня 2014 року, на підставі вказаного акту перевірки, Скадовською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 31768 грн. (в т.ч. за основним платежем - 31768 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн.).

Задовольняючи позов КП «Дитячий заклад санаторного типу «Таврія» Херсонської обласної ради про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявності порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №27/22/21296513 від 21.02.2014р. Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду.

Пунктом 2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 ст.139 ПК України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів або їх неналежного оформлення підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угод витрати.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Таким чином, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З матеріалів справи вбачається, що 11 травня 2011 року між КП «Дитячий заклад санаторного типу «Таврія» Херсонської обласної ради (Покупець) та ФГ «Кравець» (Постачальник) було укладено договір поставки №27, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

На виконання вимог вказаного договору ФГ «Кравець» виписало позивачу податкові накладні: №27/2 від 02.06.2011р. на суму 11652,50 грн. (в т.ч. ПДВ 1942,08 грн.), №28/2 від 07.06.2011р. на суму 9750 грн. (в т.ч. ПДВ 1625 грн.), №29/2 від 12.06.2011р. на суму 8105 грн. (в т.ч. ПДВ 1350,83 грн.), №30/2 від 16.06.2011р. на суму 23220 грн. (в т.ч. ПДВ 3870 грн.), №31/2 від 24.06.2011р. на суму 19075 грн. (в т.ч. ПДВ 3179,17 грн.), №139/2 від 01.07.2011р. на суму 8228 грн. (в т.ч. ПДВ 1371,33 грн.), №140/2 від 02.07.2011р. на суму 8614,80 грн. (в т.ч. ПДВ 1435,80 грн.), №141/2 від 05.07.2011р. на суму 5160 грн. (в т.ч. ПДВ 860 грн.), №140/2 від 09.07.2011р. на суму 11690 грн. (в т.ч. ПДВ 1948,33 грн.), №141/2 від 13.07.2011р. на суму 1030 грн. (в т.ч. ПДВ 171,67 грн.), №142/2 від 22.07.2011р. на суму 1100 грн. (в т.ч. ПДВ 183,33 грн.), №143/2 від 29.07.2011р. на суму 1750 грн. (в т.ч. ПДВ 291,67 грн.), №144/2 від 29.07.2011р. на суму 4129,50 грн. (в т.ч. ПДВ 688,25 грн.), №14 від 01.08.2011р. на суму 2750 грн. (в т.ч. ПДВ 458,33 грн.), №15 від 03.08.2011р. на суму 2755 грн. (в т.ч. ПДВ 459,17 грн.), №16 від 04.08.2011р. на суму 7980 грн. (в т.ч. ПДВ 1330 грн.), №17 від 08.08.2011р. на суму 2925 грн. (в т.ч. ПДВ 487,50 грн.), №217/2 від 12.08.2011р. на суму 8205 грн. (в т.ч. ПДВ 1367,50 грн.).

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору в матеріалах справи також містяться видаткові накладні №1 від 02.06.2011р., №2 від 07.06.2011р., №3 від 12.06.2011р., №4 від 16.06.2011р., №5 від 24.06.2011р., №6 від 01.07.2011р., №7 від 02.07.2011р., №8 від 05.07.2011р., №9 від 09.07.2011р., №10 від 13.07.2011р., №11 від 22.07.2011р., №12 від 27.07.2011р., №13 від 29.07.2011р., №14 від 01.08.2011р., №15 від 03.08.2011р., №16 від 04.08.2011р., №17 від 08.07.2011р., №18 від 12.08.2011р.

Розрахунки за поставлений товар здійснено КП «Дитячий заклад санаторного типу «Таврія» Херсонської обласної ради відповідно до платіжних доручень №1640 від 06.07.2011р. на суму 69000 грн., №1649 від 08.07.2011р. на суму 3000 грн., №1806 від 01.09.2011р. на суму 45000 грн. та №1807 від 01.09.2011р. на суму 21119,80 грн.

Жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов господарського договору з контрагентом відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що та обставина, що ФГ «Кравець» не поновило знищену під час пожежі документацію, ніяким чином не повинно впливати на права позивача, оскільки податкова відповідальність має індивідуальний характер.

Щодо висновків податкового органу про ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, то суд апеляційної інстанції критично до них ставиться, оскільки товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей. Дослідження реальності здійснення договірних відносин повинно здійснюватися в сукупності з іншими первинними документами, які містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Судова колегія звертає увагу на те, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування валових витрат, яке б позбавляло його права на їх формування по взаємовідносинах з ФГ «Кравець».

Позивачем доведено, що при укладенні договору він переконався у тому, що підприємство-контрагент було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстроване як платник податку на додану вартість і мало право на видачу податкових накладних.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ зазначає, що контрагент позивача не міг здійснювати господарську діяльність через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з поставки сільськогосподарської продукції. Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

У разі невиконання контрагентом (іншими особами - учасниками господарських операцій з контрагентами позивача в ланцюгу постачання товару) добросовісного платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Оскільки встановлено, що договір з контрагентом ФГ «Кравець» укладено у письмовій формі, виконання вказаного договору підтверджується первинними документами, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладений договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України, не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного позивачем та ФГ «Кравець», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014р. №0000192200.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.