Постанова

від 03.11.2014 по справі 902/1398/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" листопада 2014 р. Справа № 902/1398/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Бригинець Л.М. ,

суддя Гулова А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Служби автомобільних доріг у Вінницькій області

на рішення господарського суду Вінницької області від 28.05.2014 р.

у справі № 902/1398/13 (головуючий суддя Маслій І.В., суддя Грабик В.В., суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

до відповідачів: Вінницької районної державної адміністрації,

Служби автомобільних доріг у Вінницькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство "Земельно - кадастрове бюро";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Колективне підприємство "Житомирводпоект"

за участю: Прокурора Вінницької області

про визнання недійсним розпорядження Вінницької райдержадміністрації та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідачів:

Вінницької районної державної адміністрації - не з'явився;

Служби автомобільних доріг у Вінницькій області - не з'явився;

від третіх осіб:

Приватне підприємство "Земельно - кадастрове бюро" - не з'явився;

Колективне підприємство "Житомирводпоект" - не з'явився;

від прокурора: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.05.2014 р. у справі №902/1398/13 позов фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Вінницької районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження Вінницької райдержадміністрації та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою задоволено. Визнано недійсним розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 30.04.2010 року № 690. Визнано недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Службі автомобільних доріг у Вінницькій області, серії ЯЯ №019422 зареєстрований 05.10.2010р. за №031003400011.

При винесенні вищевказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору оренди від 12.05.2003р. набула право на оренду земельної ділянки, що знаходиться на території Якушинецької сільської ради, а тому позивач у встановленому законом порядку набула право на оренду земельної ділянки строком на 10 років починаючи з дати його реєстрації. В подальшому Вінницька районна державна адміністрація Вінницької області приймаючи розпорядження № 690 від 30.04.2010р. про надання в постійне користування земельної ділянки Службі автомобільних доріг у Вінницькій області передала відповідачу земельну ділянку, яка перебуває в оренді ФОП ОСОБА_2, що, окрім іншого, підтверджується висновком №43 земельно-технічної експертизи від 23.04.2014р.

При вирішенні спірних правовідносин, судом першої інстанції було враховано відповідні положення Конституції України, Земельного та Цивільного кодексів України, Законів України „Про місцеві державні адміністрації", "Про оренду землі", Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Судом першої інстанції було встановлено, що оспорюване рішення порушує право позивача на володіння та користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим порушене право підлягає судовому захисту на підставі ст. 152 ЗК, ст. 393 ЦК та шляхом визнання недійсним розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області № 690 від 30.04.2010р. При цьому суд зазначив, що за таких підстав наявні підстави для визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, виданого Службі автомобільних доріг у Вінницькій області на підставі цього розпорядження, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в п 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

З урахуванням встановлених обставин у даній справі та положень діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність визначених законом підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, відповідач - Служба автомобільних доріг у Вінницькій області звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення господарського суду Вінницької області від 28.05.2014 р. у справі № 902/1398/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Автомобільні дороги загального користування належать до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України. Майно Служби є державною власністю і закріплене за нею на праві оперативного управління.

Згідно з чинним в Україні законодавством, Службі автомобільних доріг у Вінницькій області, відповідними комітетами земельних ресурсів (за місцем знаходження ділянок), було видано Державні акти на право постійного користування земельними ділянками, які перебувають під автомобільною дорогою загального користування державного значення, М-12, «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка», в тому числі на її ділянку, що знаходиться км 382+758.

Державні акти Служби на земельні ділянки, були виготовлені та видані на підставі технічної документації, виготовленої землевпорядною організацією та відповідним чином зареєстровані і внесені до земельного кадастру.

Дані земельні ділянки перебувають під автомобільною дорогою загального користування, державного значення «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка (через Вінницю).

Скаржник також зауважує, що протоколом узгодження меж землекористування (землеволодіння) Служби автомобільних доріг у Вінницькій області в межах Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, виконано встановлення меж земельних ділянок в натурі, які знаходяться на землях Якушинецької сільської ради за межами населених пунктів, визначено суміжних землекористувачів, якими досліджено і встановлено в натурі по фактичному розташуванню на місцевості і узгоджено межі землекористування, про що свідчать підписи завірені печатками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 року № 301 затверджено перелік автомобільних доріг загального користування державного значення. Згідно даного переліку визначено автомобільну дорогу загального користування, державного значення, найменуванням «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка (через Вінницю)», індекс дороги М-12. Згідно кадастрового плану даної автомобільної дороги, ділянка дороги км 360+900 (як зазначено позивачем в позовній заяві), припадає на ділянку автомобільної дороги, яка знаходиться в межах Літинського району Вінницької області. Тоді як згідно Постанови №301, спірна земельна ділянка фактично знаходиться на ділянці дороги км 382+758 і рішенням від 28.05.2014р. скасовано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою в межах Вінницького району Вінницької області.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що в судовому засіданні встановлено, що згідно пояснення КП «Житомирводпроект» при виконанні ним робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та складенню державних актів на право постійного користування землю Службі автомобільних доріг у Вінницькій області в адміністративних межах Вінницького району (в період здачі обмінного файлу), земельної ділянки, якою б користувалася ФОП ОСОБА_2 не значилось. Обмінний файл органами ДКЗ було прийнято без зауважень.

З огляду на викладені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, відповідач вважає, що судом першої інстанції було задоволено позов за відсутності на те визначених законом підстав, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції слід скасувати.

Від позивача - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги- відмовити.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує наступне.

12.05.2003 р. між Вінницькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, який належним чином зареєстрований у Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК.

Апелянтові та Вінницькій районній державній адміністрації було відомо, що на момент виготовлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, який виданий Службі автомобільних доріг у Вінницькій області, земельна ділянка площею 0,1600 га перебуває в оренді ФОП ОСОБА_2

Процесуальний опонент скаржника звертає увагу на те, що необхідність погодження меж визначається і п. 5.2. спільного наказу Держкомзему України, Міністерства екології України та Міністерства фінансів від 15.06.2001 р. № 97/298/124, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 10.07.2001 р. № 579/5770, згідно якого опис і погодження меж землекористування - це комплекс робіт, що включає відбір і вивчення документації, планово-картографічних матеріалів, уточнення в натурі фактичного стану меж, виявлення спорів за межі і пропозиції щодо уточнення меж, визначення потреби у відновленні окремих ділянок меж, погодження меж між окремими земельними ділянками. Вказаного, як зазначає позивач, виконано не було.

Також, позивач наголошує на тому, що судом першої інстанції достеменно встановлено на підставі висновку земельно-технічної експертизи, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді в позивача повністю перетинається із земельною ділянкою відповідача Служби автомобільних доріг у Вінницькій області.

З урахуванням вказаного, позивач зауважує, що оспорюване рішення порушує право позивача на володіння та користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим порушене право підлягає судовому захисту на підставі ст. 152 ЗК України, ст.. 393 ЦК України та шляхом визнання недійсним розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області № 690 від 30.04.2010р.

22.09.2014р., 20.10.2014р., 03.11.2014р. в судові засідання Рівненського апеляційного господарського суду представники сторін, третіх осіб та прокурор не з'явилися.

Крім того, 03.11.2014р. до суду апеляційної інстанції від Служби автомобільних доріг у Вінницькій області надійшла заява № 1084 від 30.10.2014р., відповідно до якої скаржник просить здійнювати розгляд справи за відсутності свого представника.

Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що всі учасники судувого процесу були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені останнім (Т.3, а.с. 27-32, 43-50, 53, 56), а також те, що явка представників сторін, третіх осіб та прокурора в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників судового процесу за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, 10 квітня 2003 року Якушенецька сільська рада Вінницького району 7 сесії 4 скликання розглянула клопотання та проект відведення земельної ділянки приватного підприємця ОСОБА_2 з метою надання її в оренду, враховуючи згоду землекористувача служби автомобільних доріг у Вінницькій області "Укравтодор", погодження санітарної, екологічної, архітектурної, пожежної та землевпорядної служб району, прийняла рішення "Про погодження проекту відведення земельної ділянки з метою надання її в оренду приватному підприємцю ОСОБА_2 для розміщення торгівельного закладу в межах Якушинецької сільської ради", яким вирішила: погодити проект відведення земельної ділянки, яким передбачено надання її в оренду на 10 років приватному підприємцю ОСОБА_2 для розміщення торгівельного закладу загальною площею 0,1600 га земель автомобільного транспорту смуги відводу автомобільної дороги Львів-Кіровоград-Знамянка км. 360+900 (праворуч) Служби автомобільних доріг у Вінницькій області "Укравтодор"; проект відведення земельної ділянки подати на розгляд та погодження районною радою та держадміністрацією; відведення земель провести в установленому порядку; контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань регулювання земельних відносин (Т.1, а.с. 37).

Відповідно до розпорядження голови Вінницької районної державної адміністрації №300 від 18.04.2003 року "Про затвердження технічної документації по передачі в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення приватному підприємцю ОСОБА_2 для влаштування торгівельного закладу на території Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту та укладення договору оренди", враховуючи рішення 7 сесії 4 скликання Вінницької районної ради від 15.04.2003 р., вирішено: затвердити технічну документацію по передачі земельної ділянки в оренду ПП. ОСОБА_2 для влаштування торгівельного закладу на території Якушинецької сільської ради; укласти договір оренди між Вінницькою районною державною адміністрацією та Приватним підприємцем ОСОБА_2, предметом якого являється земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 0,1600 га земель, які використовуються для транспорту і зв'язку (дороги), смуги відводу автомобільної дороги Львів-Кіровоград-Знамянка км. 360+900 (праворуч) Служби автомобільних доріг у Вінницькій області "Укравтодор" для влаштування торгівельного закладу на території Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту терміном на 10 років; встановити орендну плату в розмірі 270 грн.00 коп. за згодою сторін в рік; нотаріально посвідчити та провести державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства (Т.1, а.с. 240-241).

12.05.2003р. приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3346 посвідчено договір, за яким Вінницька районна державна адміністрація на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації № 300 від 18.04.2003 р. передає, а приватний підприємець ОСОБА_2 (ОСОБА_2.) набуває право на оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 1600 га, яка знаходиться в фонді земель державної власності на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області. Земельна ділянка виділена в натурі у встановленому законом порядку (Т. 1 а.с. 43-47)

Вказаний договір оренди зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК, про що вчинено запис за № 040788900025 від 23.07.2007 року реєстратором Поліщук В.О.

Як свідчать матеріали справи, КП "Житомирводпроект" на підставі договору № 5310 від 01.06.2006р., розпорядження Вінницької райдержадміністрації від 15.02.2008р. № 242 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з виготовленням державного акта на право постійного користування землею Службі автомобільних доріг у Вінницькій області (регіональна автодорога М-12 "Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка") на території Якушенецької сільської ради в межах Вінницького району Вінницької області площею 49,1 га. (Т.1, а.с. 168-223, Т.2 а.с.109-163).

30.04.2010 р. Вінницька районна державна адміністрація Вінницької області вирішила (розпорядження № 690): затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з виготовленням державних актів на право постійного користування землею Службі автомобільних доріг у Вінницькій області для експлуатації, ремонту та розвитку автомобільної дороги регіонального значення М-12 "Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка" на території Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту загальною площею 35,9996 га, в тому числі: 28,0663га - під дорогами, 7,9333га - під іншими зеленими насадженнями (п.1.); видати Службі автомобільних доріг у Вінницькій області державні акти на право постійного користування земельними ділянками площею 35,9996 га, на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту (п.2.) (Т.1 а.с.57).

05.10.2010р. управлінням Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 30.04.2010р. №690 Службі автомобільних доріг у Вінницькій області видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 17,7303 га, що розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницька область, Вінницький район, для потреб автомобільного транспорту. Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №031003400011 (Т.1 а.с.55).

Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 43 від 23.04.2014 р. встановлено, що земельна ділянка, площею 0,1600 га, що знаходиться на території Якушинецької селищної ради за межами населеного пункту, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (ОСОБА_2 - дівоче прізвище), на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.05.2003 р., укладеного між ФОП ОСОБА_2.(ОСОБА_2.) та Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області, який зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Центр ДЗК від 23.07.2007 р., перетинається із земельною ділянкою, переданою в постійне користування розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 30.04.2010р. № 690, Службі автомобільних доріг у Вінницькій області, та на яку було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 019422 зареєстрований 05.06.2010 р. за № 031003400011. Площа перетину земельних ділянок становить 0,1600 га, а розміри та конфігурація перетину повністю відповідають розмірам та конфігурації земельної ділянки переданої в оренду ОСОБА_2. План-схему перетину (розташування) земельних ділянок відображено в додатку 3, 4 до висновку (а.с. 91-102).

Аналізуючи встановлені обставини у даній справі та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства.

Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок грунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №300 від 18.04.2003 року укладено договір оренди земельної ділянки між Вінницькою районною державною адміністрацією та Приватним підприємцем ОСОБА_2 При цьому, розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації № 690 від 30.04.2010 р. вирішено видати Службі автомобільних доріг у Вінницькій області державні акти на право постійного користування земельними ділянками площею 35,9996 га, на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту.

Відповідно до статті 13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Статтею 17 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до норм ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст.167, 170, 324, 374 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 8, 148, Господарського кодексу України, ст. ст.80, 84, 122, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 4 Закону України "Про оренду землі" земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватно-правових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Поряд з тим, ч. 1 ст. 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як було встановлено вище, позивач згідно розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №300 від 18.04.2003 року, на підставі якого було укладено договір оренди з Вінницькою районною державною адміністрацією, набув статусу землекористувача земельної ділянки за межами населеного пункту терміном на 10 років.

Вказане розпорядження є чинним, в судовому порядку недійсним не визнавалося.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними та фізичними особами.

Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 03.06.2014р. у справі № 13/17/5022-675/2012).

З огляду на вказане, варто відзначити, що факт прийняття районною державною адміністрацією розпорядження № 690 від 30.04.2010 р., відповідно до якого Службі автомобільних доріг у Вінницькій області видано державні акти на право постійного користування земельними ділянками площею 35,9996 га, на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту, не спростовує факт чинності розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №300 від 18.04.2003 року, за яким позивач набув прав землекористувача терміном на 10 років з переважним правом на поновлення договору на новий строк.

Статтею 125 ЗК України унормовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що за позивачем зареєстровано право землекористування шляхом реєстрації договору оренди від 12.05.2003 р. у Вінницькій регіональній філії Центру ДЗК.

Як визначено приписами ст.. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За умовами ст.. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі ст. 5, ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку, зокрема має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, тощо.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України, зокрема про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства та спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

У п. 2.3. вказаної вище Постанови ВГСУ роз'яснено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування. Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Позивачем поряд з вимогою про визнання недійсним розпорядження районної державної адміністрації заявлено і вимогу про визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, виданого Службі автомобільних доріг у Вінницькій області на підставі цього розпорядження. Вказане узгоджується із наведеною вище позицією Вищого господарського суду України.

Адже, як підтверджується матеріалами справи, позивач набув права землекористування земельною ділянкою, площею 0,1600 га, що знаходиться на території Якушинецької сільської ради, строком на 10 років, на підставі укладення договору оренди від 12.05.2003 р., який є діючим, в судовому порядку недійсним не визнавався. При цьому, розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №300 від 18.04.2003р., на підставі якого укладено договір оренди, також є чинним.

Також, варто відзначити, що договір оренди, за яким позивач набув права оренди земельної ділянки, не припинив свою дію з підстав, визначених ст. 31 Закону України "Про оренду землі".

Окрім того, як вірно відзначив суд першої інстанції, з матеріалів проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_2 вбачається, що для влаштування торгівельного закладу на території Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту встановлено та погоджено межі земельної ділянки з суміжними землекористувачами, якими на той час були Державна служба автомобільних доріг у Вінницькій області та Якушинецька сільська рада (Т.1. а.с.27, 37). При цьому, матеріали технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з виготовлення державного акта на право постійного користування землею Службі автомобільних доріг у Вінницькій області не містять погодження з суміжним землекористувачем ФОП ОСОБА_2

Також, колегія суддів зважає на те, що факт перетину земельної ділянки, яка належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 із земельною ділянкою, переданою в постійне користування розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 30.04.2010р. № 690 Службі автомобільних доріг у Вінницькій області, та на яку було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №019422, зареєстрований 05.06.2010 р. за № 031003400011, встановлено висновком судової земельно-технічної експертизи № 43 від 23.04.2014 р.

З урахуванням наведених обставин справи, положень діючого законодавства та роз'яснень ВГСУ, колегія суддів суду апеляційної інстанції констатує той факт, що розпорядження Вінницька районна державна адміністрація Вінницької області № 690 від 30.04.2010р. про надання в постійне користування земельної ділянки Службі автомобільних доріг у Вінницькій області було видане в порушення вимог діючого земельного законодавства, оскільки відповідачу було передано земельну ділянку площею 0,1600 га, яка перебуває в оренді ФОП ОСОБА_2 При цьому право позивача на оренду землі не спростовано у встановленому законом порядку.

Отже, оспорюваний акт індивідуальної дії порушує права позивача на володіння та користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим порушене право підлягає судовому захисту у порядку ст.152 ЗК, ст. 393 ЦК та шляхом визнання недійсним розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області № 690 від 30.04.2010р.

Встановлення підстав, за яких розпорядження районної державної адміністрації слід визнати недійсним та визнання такого розпорядження недійсним, в свою чергу, зумовлює наявність тих правових підстав, з огляду на які державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий на підставі цього розпорядження, визнається недійсним.

Таким чином, позивачем доведено належними засобами доказування порушення свого права оренди на земельну ділянку, визначену у договорі оренди від 12.05.2003р.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо встановлення правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, як таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Натомість, скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та суперечать положенням чинного законодавства, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в порядку статті 104 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Вінницької області від 28.05.2014 р. у справі №902/1398/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Вінницькій області - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 28.05.2014 р. у справі №902/1398/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Вінницькій області - без задоволення.

2. Справу №902/1398/13 надіслати господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бригинець Л.М.

Суддя Гулова А.Г.