Постанова

від 07.10.2014 по справі 804/1290/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2014 рокусправа № 804/1290/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж" до Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області третя особа: Публічне акціонерне товариство ''Південний гірничо-збагачувальний комбінат '' про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В :

В січні 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж" з адміністративним позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000202201 від 16.08.2013 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 57 692,84 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем надано не достатньо первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Діксі Буд".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 р., ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначив, що ТОВ "Привателектромонтаж" та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи,а відтак, за змістом Податкового кодексу України ТОВ "Привателектромонтаж" та його контрагенти є окремими платниками податку. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст..61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визначаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з чинним законодавством України є не можливим.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити постанову суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж" зареєстровано як юридична особа 14.11.2008 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 36220780 та перебуває на обліку в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

30.07.2013 р. Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж" з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Діксі Буд" за період липень-серпень 2012 р. За результатами перевірки складено акт № 888/222/36220780 від 30.07.2013 р.

Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж":

- ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого під час здійснення взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Діксі Буд" за серпень 2012 р. встановлено завищення податкового кредиту на суму 38 461,89 грн., чим занижено податок на додану вартість за серпень 2012 р. на суму 38 461,89 грн.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній територіїУкраїни, відповідно до статті 186цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сумм податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територіюУкраїни (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сумм податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж" (Підрядник) укладено договір підряду № 863 від 30.05.2012 р. Предметом договору є виконання робіт з капітального ремонту дільниці дволанцюгової повітряної мережі електропостачання 150кВ Л-955/956ЦСп інв. № 3000510.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діксі Буд" (Субпідрядник) укладено договір підряду № 010812 від 01.08.2012 р. Відповідно до умов договору Субпідрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту дільниці дволанцюгової повітряної мережі електропостачання 150кВ Л-955/956ЦСп інв. № 3000510.

Відповідно до п. 3.1.1 договору субпідрядник виконує роботи в обсягах згідно з проектно-кошторисною документацією.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж" (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 1-49 від 26.07.2012 р. Предметом договору є виконання робіт з капітального ремонту будівель та споруд Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" РОФ-1 Секція № 8/3.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діксі Буд" (Підрядник) укладено договір підряду № 020812 від 02.08.2012 р. Предметом договору є виконання робіт з капітального ремонту будівель та споруд Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" РОФ-1 Секція № 8/3.

Колегія суддів ретельно дослідила докази, надані позивачем, на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами : договори, локальні кошториси з розрахунками договірної ціни, відомості ресурсів до локального кошторису, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, акти на використані матеріали, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Щодо посилання податкового органу на акт перевірки Державної податкової інспекції у Бабушкінськму районі м. Дніпропетровська від 26.10.2012 року №87/229/38113479 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Діксі Буд" з питань господарських відносин з ТОВ «Галактика -М» за період квітень, травень 2012 року та ТОВ «РИВС» за червень 2012 року».

Акт перевірки не містить законодавчих обґрунтувань та причинно -наслідкового зв'язку між тими порушеннями, які зафіксовані в акті Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 26.10.2012 року №87/229/38113479 та в акті Криворізької південної об'єднаної ДПІ від 30.07.2013 року №888/222/36220780.

Матеріалами справи встановлено, що по акту Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 26.10.2012 року №87/229/38113479 перевіряємий період - квітень, травень, червень 2012 року, в той час як по акту від 30.07.2013 року №888/222/36220780 в рамках взаємовідносин між ТОВ "Привателектромонтаж" та ТОВ "Діксі Буд" перевірялися Криворізькою південною об'єднаною ДПІ за липень-серпень 2012 р.

В акті Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 26.10.2012 року №87/229/3811374 мова йшла про товари, а в акті Криворізької південної об'єднаної ДПІ від 30.07.2013 року №888/222/36220780 в рамках взаємовідносин між ТОВ "Привателектромонтаж" та "Діксі Буд" досліджувалися роботи.

Отже, самостійним предметом акту Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 26.10.2012 року №87/229/3811374 не було досліджено взаємовідносини між ТОВ "Діксі Буд" та ТОВ "Привателектромонтаж".

Щодо посилання відсутності доказів понесення субпідрядником витрат на відрядження, які виключають витрати на проїзд.

У відповідності до Типової форми №КБ-2В, затвердженої наказом Держкомстатистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року №237/5 в переліку найменування робіт і витрат відсутній обов'язок відображати витрати на проїзд,проживання, відрядження та інше.

Отже, факт відсутності в актах виконаних робіт за формою КБ-2В витрат на відрядження, не є безумовною підставою вважати, що роботи Підрядником не виконувались.

Також, на момент здійснення господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податків, установчі документи яких не визнані в судовому порядку недійсними та відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

Крім того, слід зазначити, що у випадку. коли контрагент допустив порушення вимог законів при здійсненні господарської діяльності, не виконав свого обов'язку щодо нарахування та сплати податку на додану вартість чи/та податку на прибуток до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки податковим законодавством іншого не передбачено.

За таких підстав, суд апеляційної інстанції, враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі ВАСУ № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року , вважає, що нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України , відповідачем не доведена та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, тому колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення № 000020201 від 16.08.2013 року, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 19 8 , ст. 20 2, 205 , 206 КАС України , суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Привателектромонтаж" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.08.2013 р. №0000202201.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук