Постанова

від 04.11.2014 по справі 823/3109/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року справа № 823/3109/14

12 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю представників:

позивача - Микитюк Р.Б., Трохименко Н.О.,

відповідача - Литвиненка І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Памила" до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Фермерське господарство "Памила" подало позов, в якому просить:

- визнати протиправними дії Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, щодо безпідставної відмови в реєстрації фермерського господарства "Памила", як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість;

- зобов'язати Звенигородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області провести реєстрацію фермерського господарства "Памила", як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість з 01 жовтня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним дотримано вимоги пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс) стосовно наявності земельних ділянок, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником, тому сільськогосподарська продукція, вирощена на вказаних земельних ділянках, для цілей оподаткування податком на додану вартість в умовах спеціального режиму оподаткування може вважатися власне виробленою.

Представники позивача в судовому засіданні просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки ФГ "Памила" земельні ділянки орендуються з липня 2014 року та вересня 2014 року, що виключає можливість вирощення на даних земельних ділянках продукції рослинності.

Таким чином, за змістом п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу стосовно земельних ділянок, що використовуються с/г товаровиробником - суб'єктом спеціального режиму сплати ПДВ, повинно бути оформлено або право власності, або право оренди у загальновстановленому порядку.

За відсутності належним чином зареєстрованого правовстановлюваного документа відповідна земельна ділянка не може вважатися такою, що знаходиться у власності чи на праві оренди в особи, яка фактично володіє такою ділянкою, а тому сільськогосподарська продукція, вироблена (вирощена) на земельних ділянках, стосовно яких не оформлені належним чином договори оренди, для цілей оподаткування податком на додану вартість в умовах спеціального режиму не може вважатися власне виробленою.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Фермерське господарство "Памила", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 39117762, зареєстроване 28.02.2014 року.

Позивачем 10 вересня 2014 року було подано до Звенигородської ОДПІ ГУ Міндоходів Черкаської області заяву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального оподаткування податком на додану вартість.

16 вересня 2014р. позивач отримав від відповідача лист № 1102/23-12-15-045 від 16.09.2014 про те, що позивач не відповідає вимогам п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу, щодо реєстрації платником ПДВ як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що у відповідності до п. З Статуту позивача, основною діяльністю фермерського господарства є виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка, реалізація та здійснення інших видів господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Відповідно до статуту та витягу з ЄДРПОУ основними видами діяльності позивача є: вирощування зернових культур ( крім рису), бобових культур і насіння олійний культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; допоміжна діяльність у рослинництві; після урожайна діяльність; оброблення насіння для відтворення; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Згідно до п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.6 ст. 209 Податкового кодексу визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що: для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який проводить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду.

Згідно п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД. та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Зі змісту наведених законодавчих норм випливає, що кваліфікаційними вимогами для особи, яка претендує на реєстрацію платником спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, є частка сільськогосподарського товаровиробництва, яка повинна перевищувати 75 відсотків загального обсягу доходу суб'єкта господарювання, а також знаходження у власності чи користуванні такої особи земель, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником для виробництва продукції рослинництва.

Водночас Податковий кодекс України не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки. Отже, будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 року № 973-IV (далі - Закон № 973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Частина 1 статті 8 Закону № 973-IV передбачає, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Отже, фізичні особи, які отримують в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, здійснюють діяльність на цих землях не особисто, а через створену ними юридичну особу - фермерське господарство. При цьому лише за таких умов може бути дотримано вимоги цільового використання вказаних земельних ділянок.

Як свідчать матеріали справи, засновником фермерського господарства було укладено з Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області 29 січня 2014 року договори оренди землі на загальну площу 125,0606 га, право оренди на які було зареєстровано 06.02.2014, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номерами № 17452786, 17448564, 17451922, 17452453, 17453024, 17452799, 17450925, 17450094, 17452967, 17452533, де вказано цільове призначення: для ведення фермерського господарства.

Відповідно до п. 6 статуту фермерського господарства "Памила", землі фермерського господарства складаються із: а) земельних ділянок розташованих за межами населеного пункту, в адміністративних межах Боярської сільської ради Лисянського району Черкаської області в розмірі 125,0606 га в тому числі: 13,1 га ріллі; 8,4076 га ріллі; 4,3582 га ріллі; 13 га ріллі 3,6928 га ріллі; 14,2693 га ріллі; 48,8233 га ріллі; 1,8822 га ріллі; 15 га ріллі; 2,5272 г; ріллі, переданої засновнику в оренду для ведення фермерського господарства; б) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

01 та 11 вересня 2014 позивачем здійснено реалізацію сільськогосподарської продукції вирощеної на земельних ділянках, отриманих в оренду для ведення фермерського господарства, на суму, відповідно 5000 грн. та 10000 грн., що становить 100 відсотків вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом звітного податкового періоду.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу стосовно наявності земельних ділянок, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником, а тому сільськогосподарська продукція, вирощена на земельних ділянках, стосовно яких оформлені належним чином договори оренди, для цілей оподаткування податком на додану вартість в умовах спеціального режиму може вважатися власне виробленою.

Зважаючи на вищенаведене та вимоги статті 183 Податкового кодексу України, розділу VI Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 16.01.2014 № 26, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 лютого 2014 року за № 232/25009, суд вважає, що фермерське господарство "Памила", згідно поданої ним заяви, підлягає реєстрації як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 01 жовтня 2014 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що нележить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області щодо відмови в реєстрації фермерського господарства "Памила", як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість.

Зобов'язати Звенигородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області провести реєстрацію фермерського господарства "Памила", як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість з 01 жовтня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фермерського господарства "Памила" (19300, Черкаська область, смт. Лисянка, вул. Київська, 5, кв. 83, ідентифікаційний код 39117762) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 06.11.2014.