Ухвала

від 18.12.2014 по справі 823/3109/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3109/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року адміністративну справу за позовом фермерського господарства «Памила» до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Фермерське господарство «Памила» (надалі за текстом - «ФГ «Памила») звернулось до суду з позовом про визнання противними дій Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі за текстом - «Звенигородська ОДПІ») щодо відмови у реєстрації господарства в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та про зобов'язання відповідача здійснити таку реєстрацію з 01.10.2014 р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ФГ «Памила» зареєстроване 28 лютого 2014 р. та перебуває на обліку в Звенигородській ОДПІ в якості платника податків.

За змістом статті 3 Статуту головною метою діяльності позивача є виробництво сільськогосподарської продукції.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності ФГ «Памила» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

У вересні позивач здійснив реалізацію ярого ріпаку на загальну суму 15 000 грн., що становить 100 відсотків вартості товарів, поставлених протягом звітного податкового періоду.

10 вересня 2014 р. ФГ «Памила» звернулось до Звенигородської ОДПІ із заявою про реєстрацію в якості суб'єкта спеціального оподаткування податком на додану вартість.

Листом № 1102/23-12-15-045 від 16 вересня 2014 р. відповідач відмовив у такій реєстрації посилаючись на те, що земельні ділянки орендуються позивачем з липня 2014 р. та вересня 2014 р., що виключає можливість вирощення на них сільськогосподарської продукції, реалізованої ФГ «Памила».

Питання спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства врегульовано ст. 209 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 209.1 названої статті ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2 статті 209 ПК України установлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 209.6 статті 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що: для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Пунктом 209.7 статті 209 ПК України установлено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Законом України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII насіння ріпаку, подрібнене або не подрібнене віднесено до товарної підпозиції 1205 товарної групи 12.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про те, що ФГ «Памила» відповідає критеріям, установленим Податковим кодексом України для суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, а відтак і про наявність підстав для задоволення позову.

Твердження відповідача про те, що ФГ «Памила» орендувало земельні ділянки лише з липня 2014 р. та вересня 2014 р., а тому не могло вирощувати на них у 2014 р. сільськогосподарську продукцію, обґрунтовано не взято судом до уваги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 06.02.2014 р. за номерами № 17452786 , 17448564, 17451922, 17452453, 17453024, 17452799, 17450925, 17450094, 17452967, 17452533 позивачем 29 січня 2014 р. укладено з Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області ряд договорів оренди землі, за умовами яких ФГ «Памила» отримало у тимчасове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 125,0606 га.

З урахуванням наведеного, судова колегія доходить висновку про правильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права, та не вбачає підстав для скасування постанови з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 22 грудня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.