Рішення

від 30.10.2014 по справі 909/1027/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 р. Справа № 909/1027/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Долинського міжрайонного прокурора, вул. Котляревського, 2, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500, в інтересах держави в особі Яворівської сільської ради, с. Яворів, Долинський район, Івано-Франківська область, 77524

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", пров. Несторівський, 3/5, м. Київ, 04053

про стягнення 3 335 358 грн. 27 коп. заборгованості з орендної плати

за участю представників сторін:

від позивача: Питлик Зеновій Михайлович - сільський голова, (посвідчення № 1)

від відповідача: Глинка Руслан Ярославович - начальник юридично-договірної служби Долинського ГПЗ ПАТ "Укрнафта", (довіреність № юр-707/д від 05.12.2013 року)

від прокуратури: Гарасимик Тарас Олегович - прокурор відділу прокуратури м. Івано-Франківська, (службове посвідчення № 011571 від 26.10.2012 року)

встановив: Долинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Яворівської сільської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 3 335 358 грн. 27 коп. заборгованості з орендної плати.

Позовні вимоги обгрунтовані виявленням порушення в сфері земельних відносин зі сторони відповідача, зокрема неналежного виконання останнім зобов"язань по договору оренди земельної ділянки від 08.07.2004 року. Свої твердження мотивує тим, що при складанні розрахунку орендної плати відповідачем не враховано коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, внаслідок чого виникла недоплата орендної плати до міського бюджету на підставі договору оренди землі.

В судових засіданнях 30.09.14 року оголошувалась перерва до 23.10.14 (11:00 год.), після чого оголошено перерву до 30.10.14 (12:00 год.).

В судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав та просить суд позов задовольнити.

Представник позивача (Яворівської сільської ради) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з аналогічних підстав заявлених прокурором та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав зазначених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх. №15000/14 від 30.09.14) і додаткових поясненнях (вх.№16608/14 від 23.10.14) та просить суд в задоволенні позову відмовити. Свої заперечення обгрунтовує безпідставністю заявленого позову та його необгрунтованістю, мотивує тим, що зміни до договору оренди, зокрема щодо орендної плати за взаємною згодою сторін не вносилися, як це передбачено чинним законодавством. Отже орендна плата за землю сплачувалася відповідно до умов договору. Крім того, відповідач вказує на те, що рішення ради "Про затвердження технічної документації з коректури грошової оцінки земель населеного пункту с. Яворів" №126-11/2012 року від 16.01.2012 року не було оприлюднено у встановленому законом порядку, а тому не може бути застосовано судом при прийнятті рішення у справі. Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та прокурора, оцінивши докази по справі та надавши їм належно-правової характеристики, суд виходить з наступного.

Рішенням Яворівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області №171-13/04 від 30.03.2004 року НГВУ "Долинанафтогаз" ВАТ "Укрнафта" надано в оренду земельні ділянки площею 73, 2 га. для обслуговування об"єктів нафтопромислового комплексу.

08 липня 2004 року між Яворівською сільською радою Долинського району (по договору - орендодавець/ по справі позивач) та Структурною одиницею Нафтогазовидобувним управлінням "Долинанафтогаз", яка діяла від імені юридичної особи ВАТ "Укрнафта (далі НГВУ "Долинанафтогаз")", правонаступником якого є ПАТ "Укрнафта" (по договору орендар/ по справі - відповідач), укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 08.07.2004 року в Долинському районному відділі земельних ресурсів за №1.

Термін дії договору - 50 років (п.8 Договору).

За умовами договору (п.1 та п.2) орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове, платне користування земельну ділянку промислового призначення загальною площею 73,2 га (з них ріллі - 27, 3 га; під шляхами прогонами -18,9 га,; під виробничими будівлями, дворами - 2, 0 га; під промисловими об"єктами - 25,0 га) для обслуговування об"єктів нафтопромислового комплексу, яка знаходиться у межах населеного пункту с. Яворів на території Яворівської сільської ради.

Факт надання позивачем та прийняття відповідачем вищезазначеної земельної ділянки підтверджується Актом прймання-передачі земельної ділянки від 08.07.2004 року.

Відповідно до п. 5 Договору оренди земельної ділянки від 08.07.2004 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 3 846 421 грн. 66 коп.

Рішенням Яворівської сільської ради "Про затвердження технічної документації з коректури грошової оцінки земель населеного пункту с. Яворів" №126-11/2012 року від 16.01.2012 року затверджена технічна документація з коректури нормативної грошової оцінки земель в межах населеного пункту с. Яворів, розраховано базову вартість 1 кв. м. землі у розмірі 29,86 грн.

Листом №02-29/142 від 23.05.2012 року Яворівська сільська рада повідомила відповідача про проведену коректуру нормативної грошової оцінки земель в межах населеного пункту с. Яворів та повідомила про необхідність виготовлення нової довідки нормативної грошової оцінки і укладання додаткової угоди до договору.

24 липня 2014 року Яворівська сільська рада звернулась до відповідача з претензією №02-29/134 від 22.07.2014 року про наявність у останнього заборгованості по орендній платі на суму 3 335 538 грн. 27 коп.

Однак, відповідач зазначену суму заборгованості не визнав і не сплатив.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон, в редакції чинній на час укладення договору) та ст. 93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 7 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Нормою ст. 21 цього Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Умовами Договору оренди земельної ділянки від 08.07.2004 року сторони встановили та погодили розмір та порядок сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою.

Зокрема, пунктом 9 Договору встановлено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні 230 785 грн. 30 коп. на рік, що складає 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Пунктом 13 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається не рідше одного разу на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках передбачених законом.

Зі змісту п.13 Договору оренди вбачається, що сторонами не узгоджено порядку зміни орендної плати внаслідок зміни нормативної грошової оцінки земель.

Разом з тим, пунктом 36 Договору зазначено, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до підпункту 2.19 постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами і доповненнями постановою Пленуму ВГСУ №8 від 29.05.2013 "Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин") зазначено, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

В спірному випадку сторони визначили фіксований розмір орендної плати, він становить 230 785 грн. 30 коп., що дорівнює 6% нормативно грошової оцінки землі.

Відповідно до вищевказаних вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що встановлення розміру орендної плати за землю, здійснюється сторонами у договорі оренди, а внесення змін щодо визначення розміру орендної плати можливе лише за згодою сторін чи в судовому порядку. А тому Яворівська сільська рада не мала права в односторонньому порядку змінювати (збільшувати) розмір орендної плати за землю (у зв'язку із збільшенням грошової оцінки землі, встановлення іншого відсотку від вартості землі чи ін.), ніж це вказано у договорі оренди земельної ділянки від 08.07.2004, без підписання з відповідачем як орендарем відповідних змін (додаткової угоди тощо) до цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи та із розрахунку позивача, заявлена ним до стягнення сума заборгованості утворилася в результаті нарахування суми орендної плати за землю в розмірах, встановлених на підставі рішення Яворівської сільської ради "Про затвердження технічної документації з коректури грошової оцінки земель населеного пункту с. Яворів" №126-11/2012 року від 16.01.2012 року, тобто нарахування орендних платежів здійснено у більшому ніж визначено у договорі розмірі. Змінивши в односторонньому порядку розмір орендної плати за землю позивач безпідставно нарахував відповідачеві заборгованість у заявленому розмірі, договір оренди земельної ділянки від 08.07.2004, який укладений між позивачем та відповідачем, був чинним на період за який стягується заборгованість з орендних платежів, будь-яких змін до нього, в частині зміни розміру орендної плати, сторони, у визначеному законом порядку, не вносили, тому суд прийшов до висновку, що порушень в частині недоотримання орендної плати у відповідача перед позивачем не має.

Одночасно слід зазначити, що ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні акти та інші акти у формі рішень. Такі акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, роглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ч. 5 ст. 12 вищезазначеного закону регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад , а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніше як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Так само стаття 22 Законі України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" передбачає, що рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листах, тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

В свою чергу, згідно з п. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Статтею 57 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов"язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов"язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Позивач в листі від 29.08.2014 №02-29/166, на звірнення відповідача , повідомив останнюго , що рішення ради оприлюднюються шляхом розміщення на інформаційному стенді .

З наведеного вбачається, що у відповідності до вимог чинним законодавством рішення Яворівської сільської ради "Про затвердження технічної документації з коректури грошової оцінки земель населеного пункту с. Яворів" №126-11/2012 року від 16.01.2012 року підлягало обов"язковому оприлюдненню для набрання ним чинності та подальшого застосування.

Відповідно до ст. 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до вищезазначеної норми Господарського процесуального кодексу України позивач не довів та належними доказами не підтвердив, наведені у позовні заяві доводи щодо порушення відповідачем умов договору в частині оплати за користування земельною ділянкою, тому у позивача відсутні підстави для стягнення збільшеного розміру орендної плати з відповідача, а у суду підстави для задоволення його позовних вимог.

Таким чином в позові слід відмовити.

Щодо судових витрат, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (далі-Закон), який відповідно до статті 10 набрав чинності з 01.11.2011 року (із змінами та доповненнями) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

В силу частини 1 статті 4 вищевказаного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.14 становить 1 218 грн. 00 коп.

В даному випадку позовна заява, подана прокурором, який відповідно до чинного законодавства звільнений від сплати судового збору, є вимогою майнового характеру.

Отже, за подання даної позовної заяви стягненню підлягає судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, що у відповідності складає - 66 707 грн. 17коп.

Відповідно до п.4. 6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалась до суду.

З врахуванням наведеного вище та беручи до уваги відмову судом у позові, суд приходить до висновку про стягнення з Яворівської сільської ради в доход Державного бюджету України судового збору в розмірі 66 707 грн. 17коп.

Керуючись ст. ст. 57, 124 Конституції України, ст. 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", ст. ст. 12, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. ст. 1, 7, 13, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 3, 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 93, 96 Земельного кодексу України , ст. 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

відмовити в задоволенні позову Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Яворівської сільської ради до відповідача публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 3 335 358 грн. 27 коп. заборгованості з орендної плати.

Стягнути з Яворівської сільської ради (с. Яворів, Долинський район, Івано-Франківська область, 77524, код ЄДРПОУ 20561385) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) 66 707 грн. 17 коп. (шістдесят шість тисяч сімсот сім гривень сімнадцять копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.11.14

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"