Ухвала

від 29.10.2014 по справі 383/756/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2562/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Бевз О.Ю.

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

29.10.2014 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді - Черненко В.В.

Суддів - Кодрула М.А., Чорнобривець О.С.

За участю секретаря - Кечкіна А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.07.2014 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися у суд з позовом до Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. На обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня рідна бабуся - ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина на все майно, що належало їй на праві особистої власності. Позивачі зазначили, що вказане майно мали успадкувати її сини: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, останній приходився їм батьком.

Позивачі зазначили , що заява про вступ у спадщину після смерті бабусі ними не подавалась, так як їм було відомо, що в неї є законні спадкоємці першої черги.

Позивачі зазначили, що за трагічних обставин їхній батько ,ОСОБА_7 вбив свого брата - ОСОБА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їхній батько - ОСОБА_7.

Позивачі зазначили, що від нотаріуса їм стало відомо, що ні ОСОБА_7 ні ОСОБА_6 не оформили спадщину після смерті їхньої бабусі.

Позивачі зазначили, що являються спадкоємцями за законом після смерті бабусі, про існування інших спадкоємців їм нічого невідомо.

Зазначили, що до дня смерті бабусі вони проживали у м. Кіровограді, про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не оформили спадщину після смерті бабусі їм стало відомо лише після смерті батька , тобто після ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивачі зазначили, що звернулися до нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, та видачі свідоцтва про спадщину однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі ,ОСОБА_5, померлої 2012 року нотаріусом було відмовлено.

Позивачі зазначили, що строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, оскільки вони дійсно проживали окремо від бабусі і не могли знати про її смерть, так як зв'язок з бабусею підтримували через спілкування телефоном через батька, але останній час батько зловживав алкогольними напоями і їм не вдавалось нормально спілкуватись з бабусею, про смерть якої позивачі дізнались вже у 2013 році. Просили суд визначити додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бобринець Кіровоградської області.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.07.2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка не брала участі у розгляді справи ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Посилається зокрема на те, що ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 за життя склав заповіт від 21.02.2013 року, яким заповів все своє майно їй.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що провадження за апеляційною скаргою підлягає закриттю з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.02.2014 року, після смерті якої відкрилась спадщина на все майно, що належало їй на праві особистої власності.

Суд першої інстанції зазначив, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 були її діти ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, не прийнявши спадщину після смерті матері.

Суд першої інстанції зазначив, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 за правом представлення є її онуки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є дітьми ОСОБА_7

Суд першої інстанції зазначив, що з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що позивачам по справі відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,72 га, що розташовані на території Бобринецької міської ради, після смерті їхньої бабусі ОСОБА_5, в зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно витягу із спадкового реєстру вбачається, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 відсутні, спадкова справа не заводилась, заповітів від її імені не посвідчувалось.

Суд першої інстанції встановив, що позивачі є спадкоємцями за правом представлення та пропустили строк в зв'язку з тим, що не знали про те, що після смерті ОСОБА_5, не прийняли спадщину її сини, які на даний час також померли, а тому оскільки вони проживали в іншій місцевості, останні не володіли належною інформацією, і лише після смерті батька ОСОБА_7 звернулися до нотаріальної контори, де дізналися, що останній не прийняв спадщину після своє матері та не оформив належним чином спадкове майно, а відповідно і вони не звернулися вчасно до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч. З ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, інших спадкоємців після смерті спадкодавця встановлено не було.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що судом першої інстанції при винесені рішення були порушені норми матеріального та процесуального права зокрема судом не було встановлено дійсні обставини по справі і як наслідок порушенні її права як спадкоємця за заповітом.

Колегія суддів перевірила зазначені доводи і дійшла висновку , що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. ст.. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України ).

Спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Особи, яка мають спадкувати після смерті спадкодавця зазначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК країни.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки загальною площею 4,72, розташована на території Бобринецької міської ради.

На підтвердження доводів про родинні стосунки зі спадкодавцем та своє, як онуків право на спадкування за законом в порядку ч. 1 ст.1266 ЦК України (за правом представлення) позивачі надали копії відповідних свідоцтв: про свої народження, про народження свого батька ОСОБА_7, про його смерть ІНФОРМАЦІЯ_2, про смерть бабусі ОСОБА_5

За даними відповіді Бобринецької державної нотаріальної контори від 03.07.2014 року спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась, заповіти від її імені не посвідчувались (а.с. 28).

З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,72 га, що розташовані на території Бобринецької міської ради, після смерті їхньої бабусі ОСОБА_5, в зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 склав за життя заповіт від 21.02.2013 року, за яким все своє майно заповів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5. Рішення яке нею оскаржується порушує її права як спадкоємця після смерті ОСОБА_7 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не брала участь у розгляді справи за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_5.

Відповідно до частини 1 статті 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі , а також особи, які не брали участі у справі , якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.07.2014 року яким було визначено ОСОБА_3, ОСОБА_4 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не порушує законних прав ОСОБА_2.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 відповідно до заповіту має право на спадкування після смерті ОСОБА_7 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а предметом розгляду даної справи є продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто фактично існують різні предмети спору. Крім того в матеріалах справи відсутні будь які докази на підтвердження того, що ОСОБА_8 прийняла спадщину відповідно до діючого законодавства після смерті ОСОБА_7 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач відповідно до цієї норми ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги . Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Колегія суддів приймаючи до уваги встановлені обставини дійшла висновку, що ОСОБА_2 участь у даній справі не приймала, суд першої інстанції не вирішував питання про її права та обов'язки , відповідно провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.07.2014 року підлягає закриттю.

Керуючись ст.292,ст.ст.313, 315 ЦК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09.07.2014 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:

Судді: