Рішення

від 27.10.2014 по справі 469/1761/13-ц

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.10.2014

Справа № 469/1761/13-ц

2/469/83/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.

при секретарі - Ткач Т. В.

за участю:

представників позивача - Чобану Д. Г.

- Точонова В. В.

- Періжок О. В.

представника відповідачки - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_6 про знесення самовільно збудованої споруди, -

в с т а н о в и в :

Заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави 01.07.2013 року звернувся до суду з зазначеним позовом до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_6 про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 27.12.2013 року вимоги позивача про знесення самовільно збудованої споруди невизначеного призначення розмірами 13,55 м. х 10,7 м, Н=3,5 м, S=145 м кв. з природного каменю, зведеної на земельній ділянці, розташованої по АДРЕСА_1, було виділено у самостійне провадження (а.с.43).

Зазначена вимога обґрунтована посиланням на те, що перевіркою, проведеною Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, встановлено факт здійснення ОСОБА_6 на вказаній земельній ділянці власними силами будівельних робіт з будівництва капітальної будівлі невизначеного призначення розмірами 13,55 м Х 10,7 м без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, та без затвердженої проектної документації, що є порушеннями відповідно п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст.ст. 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». За вказане самовільне будівництво ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.96 ч.6 КУпАП України.

Також позивач зазначив, що в порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_6 не була здійснена державна реєстрація договору оренди землі від 20.11.2012 року, укладеного між ОСОБА_6 та Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області, на підставі якого ОСОБА_6 здійснено самовільне будівництво.

Посилаючись на наведене, просить суд зобов'язати відповідачку знести самовільно збудовану споруду невизначеного призначення розмірами 13,55 м. х 10,7 м, Н=3,5 м, S=145 м кв. з природного каменю, будівництво якої встановлено актом перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 21.05.2013 року, зведену на земельній ділянці, площею 0,0129 га (кадастровий номер 4820982200:12:045:0013), розташовану по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідачки ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив, вважаючи такі вимоги необґрунтованими.

Представник відповідача Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився. У поданій до суду письмовій заяві від 27 жовтня 2014 року (а.с.95) відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає, просить справу розглянути без участі його представника.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд з'ясував наступні обставини.

Як встановлено судом, Рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 21 від 02.04.2012 року ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду для комерційного використання земельної ділянки площею 0,0150 га із земель не наданих у власність та користування в межах села Коблеве Березанського району Миколаївської області (а.с.9).

Рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №24 від 25.10.2012 року був затверджений проект землеустрою та надано ОСОБА_6 в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,0129 га в АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідно до зазначеного Рішення між ОСОБА_6 та Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області було укладено Договір оренди землі від 12.07.2012 року, за яким відповідачці ОСОБА_6 було передано в довгострокову оренду терміном 49 років земельну ділянку загальною площею 0,0129 га (кадастровий номер 4820982200:12:045:0013) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення рятівного поста та пункту прокату і продажу пляжного інвентаря) в АДРЕСА_1 в межах Коблівської сільської ради, що підтверджується оглянутими судом оригіналом даного договору (а.с.107-115).

Згідно досліджених судом Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №26887371 від 16.09.2014 року (а.с.100-101) та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4801031452014 від 16.09.2014 року (а.с.102-103) державну реєстрацію зазначеного Договору оренди землі від 12.07.2012 року було здійснено 16.09.2014 року.

Як вбачається з оглянутої судом копії Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.05.2013 року (а.с.27) Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області 21.05.2014 року було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1.

В результаті перевірки було встановлено, що ОСОБА_6 власними силами виконувались будівельні роботи з будівництва капітальної будівлі невизначеного призначення розмірами 13,55м. х 10,7м., Н= 3,5 м., S = 145 м 2 з природного каменю без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, що є порушенням п.2 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та без затвердженої проектної документації, що є порушенням ст.ст.7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність ".

Також, перевіркою встановлено, що у відповідності до ч.2 ст.32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ДБН В.1.2-14-2009 "Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" та Настанови, щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорії складності, схваленої рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.06.11р. №59, капітальна будівля невизначеного призначення має клас наслідків СС1, що відповідає 1 категорії складності.

Разом з тим, даних про наявність істотних порушень будівельних, санітарних та інших норм при будівництві капітальної будівлі,- в акті перевірки не наведено.

Як свідчать досліджені судом матеріали, за результатами проведеної перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.05.2013 року (а.с.37-38), яким вставлено порушення відповідачкою ОСОБА_6 вимог земельного законодавства, зокрема нездійснення державної реєстрації Договору оренди землі від 12.07.2012 року, та винесено Припис від 21.05.2013 року №219 (а.с.36), яким зобов'язано ОСОБА_6 усунути порушення вимог містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом оформлення відповідних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва капітальної будівлі невизначеного призначення.

Крім того, за результатами перевірки ОСОБА_6 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.96 КУпАП, що підтверджується оглянутими в судовому засіданні копіями Протоколу про адміністративне правопорушення від 21.05.2013 року (а.с.32-33) та Постанови №250 по справі про адміністративне правопорушення від 21.05.2013 року (а.с.34-35).

Посилаючись на факти, встановлені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області за наслідками проведеної перевірки, позивач, посилаючись на ст.393 ЦК України, просить знести самовільно збудовану споруду.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позову, суд керується наступним.

Відповідно до положень статтей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Отже, умовою для подання такого позову є невідповідність актів, прийнятих зазначеними органами, вимогам закону, а також порушення цими актами права власності. Незаконність може полягати як у невідповідності акта компетенції органу, який його прийняв, так і в безпосередньому порушенні права власності внаслідок видання такого акта.

Виходячи з зазначеної норми, позивачем за таким позовом може бути власник або титульний володілець, право власності якого порушене виданням переліченими органами актів, і таке право має вже існувати, тобто, беззаперечно передувати зверненню до суду, адже відсутність права виключає його судовий захист.

Також, у відповідності до ч.2 ст.393 ЦК України власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 09 вересня 2014 року (а.с.116-121) Апеляційний суд визнав законними Рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №21 від 02.04.2012 року та №24 від 25.10.2012 року, якими у довгострокове користування терміном на 49 років ОСОБА_6 було надано земельну ділянку площею 0,0129 га, кадастровий №4820982200:12:045:0013.

Таким чином, на думку суду, у позивача не виникає права вимагати у відповідача ОСОБА_6 за власний рахунок привести у придатний стан земельну ділянку площею 0,0129 га, кадастровий №4820982200:12:045:0013, шляхом знесення самовільно збудованої споруди відповідно до положень ч.2 ст.393 ЦК України.

До того ж, виходячи із суті спірних взаємовідносин, випливає що зазначений позов повинен розглядатися з урахуванням механізмів захисту, передбачених ст.376 ЦК України та ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У відповідності до ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. Якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

У відповідності до Акту перевірки від 21.05.2013 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (а.с.27), було виявлено єдине порушення норм з містобудівної діяльності: будівництво виконується "без відповідних документів, які дають виконувати такі роботи та без затвердженої проектної документації".

Відповідно до припису №129 від 21.05.2013 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (а.с.36), на ОСОБА_6 покладено обов'язок усунути порушення вимог земельного законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення відповідних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва будівлі приблизною площею 145 м.кв.

Як встановлено судом, і що підтверджується дослідженими судом Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №26887371 від 16.09.2014 року (а.с.100-101) та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4801031452014 від 16.09.2014 року (а.с.102-103) на час прийняття рішення у даній справі відповідачкою ОСОБА_6 здійснено державну реєстрацію Договору оренди землі від 12.07.2012 року, оскільки такі дії були вчинені 16.09.2014 року.

Отже, зазначеними обставинами спростовується факт відсутності у ОСОБА_6 правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,0129 га, кадастровий №4820982200:12:045:0013.

Також, як вбачається з пояснень представника відповідачки, ОСОБА_6 на даний час виготовляється проект на спірну будівлю для можливості подачі заяви на реєстрацію декларації у порядку передбаченого чинним законодавством України.

Крім того, при прийнятті рішення у даній справі, суд враховує правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка викладена у Постанові Пленуму від 30 березня 2012 року N6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", згідно якої знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Також, за змістом ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", передумовою для знесення самовільного будівництва є встановлення неможливості перебудови будівлі з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, або істотного порушення будівельних норм.

Однак, в Акті перевірки від 21.05.2013 року (а.с.27), та в самому позові, зазначених обставин не наведено.

Разом з тим, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у зазначеній вище постанові вказує, що: "при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з'ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

У необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК.

Відсутність відповідної експертизи у разі необхідності її проведення може бути підставою для відмови в позові, при цьому факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил має довести особа, яка пред'явила позов про знесення самочинного будівництва (частина сьома статті 376 ЦК, частина перша статті 60 ЦПК)."

Таким чином, в порушення ст.60 ЦПК України, позивачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу, який би вказував на існування істотного порушення будівельних, санітарних та інших норм при будівництві спірного об'єкту та/або порушення прав третіх осіб.

Крім того, суд враховує, що згідно положень земельного законодавства України право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК), землекористувачі (стаття 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 102 1 ЗК) або з інших передбачених законом підстав.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону України "Про регулюванння містобудівної діяльності".

Таким чином, приймаючи до уваги наведені положення закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_6, маючи зареєстрований договір оренди земельної ділянки, має право на його забудову у відповідності до чинного законодавства, і доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 360 7 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_6 про знесення самовільно збудованої споруди, - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03 листопада 2014 року.

Суддя: