Рішення

від 27.10.2014 по справі 910/19323/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19323/14 27.10.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 25 779,80 грн.

Суддя: Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 - представник (договір про надання правової допомоги

від 09.09.2014 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнона" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень №58 від 01.07.2013 р. у розмірі 27272,99 грн. (25 000, 00 грн. - основний борг, 1241,00 грн. - інфляційна складова боргу, 244,85 грн. - 3% річних, 779,80 грн. - прострочена заборгованість по відшкодуванню комунальних платежів, 3,11 грн. - інфляційна складова на прострочену заборгованість по відшкодуванню комунальних платежів, 4, 23 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості по відшкодуванню комунальних платежів).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання по сплаті щомісячної орендної плати за користування об'єктом оренди відповідно до укладеного між сторонами Договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 25 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.09.2014 р. порушено провадження у справі №910/19323/14, розгляд справи призначено на 03.10.2014 р.

Представник відповідача у судове засідання 03.10.2014 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 27.10.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

Представник відповідача у судове засідання 27.10.2014 р. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 27.10.2014р. представник позивача подав заяву про часткову відмову від позову.

Відповідно до даної заяви, позивач частково відмовляється від своїх позовних вимог, а саме, від стягнення з відповідача 1241,00 грн. - інфляційної складової на прострочену заборгованість по орендній платі, 244,85 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості по орендній платі, 3,11 грн. - інфляційної складової на прострочену заборгованість по відшкодуванню комунальних платежів, 4, 23 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості по відшкодуванню комунальних платежів.

Інші позовні вимоги, а саме, стягнення 25000,00 грн. заборгованості по орендній платі та 779,80 грн. заборгованості по відшкодуванню комунальних платежів, позивач підтримує та просить задовольнити.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом не знайдено підстав для відмови в задоволенні заяви позивача про часткову відмову від позову, так як ця відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а отже відмова позивача від позову в частині стягнення з відповідача 1241,00 грн. - інфляційної складової на прострочену заборгованість по орендній платі, 244,85 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості по орендній платі, 3,11 грн. - інфляційної складової на прострочену заборгованість по відшкодуванню комунальних платежів, 4, 23 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості по відшкодуванню комунальних платежів прийнята судом.

Ухвалою суду від 27.10.2014р. припинено провадження у справі №910/19323/14 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1241,00 грн. - інфляційної складової на прострочену заборгованість по орендній платі, 244,85 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості по орендній платі, 3,11 грн. - інфляційної складової на прострочену заборгованість по відшкодуванню комунальних платежів, 4, 23 грн. - 3% річних від простроченої заборгованості по відшкодуванню комунальних платежів.

У судовому засіданні 27.10.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення 25000,00 грн. заборгованості по орендній платі та 779,80 грн. заборгованості по відшкодуванню комунальних платежів, та просив суд задовольнити дані вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/19323/14 про порушення провадження у справі від 12.09.2014 р. та від 03.10.2014р. були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (02097, АДРЕСА_1), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі від 12.09.2014 р., так само, як і ухвала від 03.10.2014р. вручені відповідачу належним чином.

При цьому, в матеріалах справи міститься конверт повернення поштового відправлення з ухвалою суду про порушення провадження у справі від 12.09.2014 р. з причиною повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Вказана правова позиція підтверджується позицією Вищого господарського суду України, що викладена у частині 3, п. 3.9.1, Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", де зазначено таке. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 03.10.2014 р., та 27.10.2014 р. до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 27.10.2014 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не надано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 27.10.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнона" (далі - Позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 58 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає нежитлові приміщення (далі - приміщення) на першому поверсі будівлі за адресою:АДРЕСА_2 загальною площею 84,3 кв. м. по плану БТІ за № 9, що є приватною власністю Орендодавця.

Орендар приймає приміщення (Об'єкт оренди) в строкове платне користування на умовах оперативної оренди та зобов'язується сплачувати орендні платежі.

Господарська діяльність, яка проводиться Орендарем в орендованих приміщеннях, визначена документами Орендаря та не суперечить чинному законодавству України (п.1.2. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору, за користування об'єктом оренди встановлюється місячна орендна плата на розрахунковий період липень - серпень 2013 року 7500,00 грн. (Сім тисяч п'ятсот грн. 00 коп. В подальшому з вересня 2013 року орендна плата встановлюється розмірі 8500,00грн. (Вісім тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) на місяць . Розрахунковий період становить один місяць.

Як встановлено у п. 2.2. Договору, наймана плата починає нараховуватись з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі Об'єкта оренди.

Як визначено сторонами у п. 2.5. Договору, витрати за комунальні послуги, воду, електроенергію, страхування приміщення Орендар компенсує Орендодавцю.

Орендні платежі за поточний місяць перераховуються Орендарем на рахунок Орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Відповідно до Акту приймання - передачі від 01.07.2013р. до Договору оренди нежитлових приміщень №58 від 01.07.2013р., Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення загальною площею 84,3 кв.м. - поверх перший за №9 згідно плану БТІ, розташоване в будівлі за адресою: АДРЕСА_2, на умовах, що передбачені в Договорі оренди нежитлових приміщень №58 від 01.07.2014р.

Відповідно до умов Договору, позивач, ТОВ "Юнона" належним чином виконав умови укладеного Договору, надавши відповідачу у оренду Об'єкт, визначений Договором.

Проте, в порушення умов договору Відповідач не в повному обсязі виконав свій обов'язок щодо сплати позивачу орендної плати та компенсації комунальних послуг, на підставі виставлених позивачем рахунків. Копії рахунків та належних чином оформлених та підписаних представниками сторін за Договором Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) містяться в матеріалах справи.

Зокрема, за період з липня 2013р. по червень 2014р. сума нарахованої орендної плати становить 100000,00 грн. В свою чергу, відповідачем частково сплачені грошові кошти в розмірі 75000,00 грн.

Таким чином сума заборгованості за орендну плату за період з липня 2013р. по червень 2014р. становить 25000, 00 грн. Наведене також підтверджується підписаними представниками сторін актом звірки взаємних розрахунків, копія якого міститься в матеріалах справи.

Сума заборгованості по відшкодуванню комунальних платежів в орендованому приміщенні за вказаний період (з липня 2013р. по червень 2014р.) становить 779, 80 грн. (нараховано-16314,99грн., частково сплачено - 145535,19 грн.).

Таким чином, станом на час розгляду справи, загальна заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «Юнона» складає 25779,80 грн., яку і просить стягнути позивач.

У судові засідання відповідач не з'являвся, відзиву на позовну заяву, а також заперечень щодо фактів викладених позивачем, відповідачем суду не надано. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Так як між сторонами укладено договір оренди (найму), слід керуватись положеннями закріпленими в Главі 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 759 ЦКУ, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 762 ЦКУ, встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено судом, між сторонами укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 58 від 01.07.2013, де сторони погодили всі істотні умови договору, зокрема щодо порядку та строків оплати встановлених договором платежів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Під час розгляду справи судом встановлено, що зобов'язання щодо оплати орендної плати у розмірі 25 000, 00 грн. та витрат по відшкодуванню комунальних платежів у сумі 779,80 грн. відповідачем у встановлений Договором строк не виконано, оскільки доказів іншого суду надано не було.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 25779,80 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 25779,80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 2100,00 грн. витрат, на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно п. 6.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно договору про надання правової допомоги та здійснення представництва в господарському процесі від 09.09.2014р., укладеного між ТОВ «Юнона» (Клієнт) та Адвокатом ОСОБА_2 (Адвокат), зокрема, п.1.1. Адвокат зобов'язується на умовах та в порядку, передбачених цим Договором здійснювати представництво Клієнта в суді та надавати йому іншу правову допомогу в господарській справі за позовом Клієнта до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень №58 від 01.07.2013р.

У пункті 3 статті 48 ГПК України передбачено, що витрати які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до абз. 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У калькуляції послуг за Договором про надання правової допомоги та здійснення представництва в господарському процесі від 09.09.2014р., сторони узгодили обсяг юридичних послуг що надається Клієнту та їх вартість, що згідно даної калькуляції становить 2100,00 грн. (Копії Договору та Калькуляції знаходяться в матеріалах справи).

Як вбачається з платіжного доручення №406 від 10.09.2014р. ТОВ «Юнона» 10.09.2014р. сплатило грошові кошти в розмірі 2100,00 грн. на користь Андрієнка О.В., з призначенням платежу, як оплата послуг за договором від 09.09.2014р. про надання правової допомоги та здійснення представництва в господарському процесі.

Приймаючи до уваги все вище викладене, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про компенсацію витрат на правову допомогу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача (судовий збір та витрати на адвокатські послуги) відповідно до положень статті 49 ГПК України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юнона» (02225, м. Київ, вулиця Ніколаєва, будинок 7, ідентифікаційний код 22897410) заборгованість по орендній платі у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по відшкодуванню комунальних платежів у розмірі 779 (сімсот сімдесят дев'ять) грн. 80 коп., витрати на адвокатські послуги у розмірі 2100 (дві тисячі сто) грн.. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 03.11.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева