Рішення

від 30.10.2014 по справі 921/1101/14-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2014 р.Справа № 921/1101/14-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ", вул. Жилянська, 43, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ - ЛІЗИНГ", с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області

про розірвання договору фінансового лізингу № 12-L від 21.08.2010р. та зобов'язання повернути предмет лізингу.

За участі представників сторін:

позивача: уповноважений Бабаєвський Д.О., довіреність № б/н від 02.10.14 р.

відповідача: не з'явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ", м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія - Лізинг", с. Васильківці Гусятинського району про розірвання договору фінансового лізингу № 12-L від 21.08.2010р. та зобов'язання повернути предмет лізингу.

Одночасно із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг", м. Київ, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України подано заяву без номера та дати за вх. №17519 від 01.10.2014р. про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2014р. заяву №б/н від б/д за вх.№17519 від 01.10.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (м. Київ, Жилянська, 43, ідентифікаційний код 35912126) про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №921/1101/14-г/4 задоволено частково : заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія - Лізинг " ( с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35855770) вчиняти будь-які дії щодо розпорядження предметами лізингу.

Представник позивача у судовому засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі, згідно супровідного листа подав додаткові доказів по справі: витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження позивача і відповідача у ньому станом на 20.10.2014р., докази надіслання на адресу відповідача повідомлення вих. №2416/08 від 01.08.2014р., довідку за №031/2-2009 від 28.10.2014р.

Відповідач витребуваних судом документів не надав, участь уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, 30 жовтня 2014р. вдруге подав клопотання б/н від 30.10.2014р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 30.10.2014р., просив відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, його відхилив, оскільки:

- відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми даної статті вбачається, що питання чи перешкоджають певні обставини розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи;

- сторонам були забезпечені рівні умови для надання необхідних доказів. Проте, відповідачем не надано витребуваних судом доказів та не зазначено у поданому клопотанні про можливість їх надання в майбутньому;

- Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Також, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача та були отримані останнім, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про одержання, тому, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відтак, справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст.77 ГПК України, та в межах строків передбачених ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладався на 30.10.2014р. з підстав, викладених у протоколі (формулярі) судових засідань від 23.10.2014р. та ухвалі про відкладення розгляду справи від 23.10.2014р.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 21 серпня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (надалі - Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія - Лізинг" укладено договір фінансового лізингу №12-L (надалі Договір) згідно з умовами якого Лізинодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) (надалі Договір купівлі-продажу) зобов'язується набути у власність Лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (надалі - Предмет лізингу), наведене у специфікації (Додаток 2 до Договору) (надалі - Специфікація), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами Договору (п. 1.1 Договору);

- строк користування Лізингоодержувачем Предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингую. зазначених у Графіку сплати лізингових платежів (Додаток 1 до Договору) (надалі - Графік) та починається з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Предмета лізингу (надалі - Акт приймання-передачі) за формою, встановленою Лізингодавцем, але в будь-якому випадку , такий строк не може бути менше одного року (п. 1.2 Договору);

- Договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін, та сплати Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно з п. 3.3 Загальних умов , та комісії згідно з п. 3.2 Договору, і діє до моменту повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 9.1 Договору);

- загальна вартість Предмета лізингу на момент укладення Договору зазначається в Специфікації (п. 3.3 Договору);

- приймання Лізингоодержувачем Предмета лізингу в лізинг оформляється шляхом складання Акту приймання-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан Предмета лізингу і відповідність Предмета лізингу техніко-економічним показникам, встановленим Лізингоодержувачем умовам і специфікаціям, та умовам Договору. Акт приймання - передачі підписується повноважними представниками Сторін і скріплюється печатками Сторін згідно з вимогами законодавства України. Передача Предмета лізингу Лізингоодержувачу у володіння та користування у будь-якому випадку відбувається не раніше дати фактичного отримання Предмета лізингу від відповідного Продавця Предмета лізингу (п.1.1 Додатку 3 до Договору фінансового лізингу №12-L від 21.08.2010р. "Загальні умови договору фінансового лізингу");

- відповідно до п. 1.2. Договору фінансового лізингу строк користування Відповідачем (Лізингоодержувачем) Предметом лізингу складається з періодів (місяців) лізингу згідно з Графіком сплати лізингових платежів (Додаток 1 до Договору) (надалі - "Графік") та починається з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Предмета лізингу (надалі - «Акт приймання - передачі») за формою, встановленою Лізингодавцем;

- згідно п. 3.1 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає:

- суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості Предмета лізингу (п.п. 3.1.1 Договору);

- винагороду Лізингодавця у зв'язку з передачею у лізинг Предмета лізингу (п.п. 3.1.2 Договору);

- складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в Графіку згідно з Додатком 2 до Договору, який є його невід'ємною частиною (п. 6.3. Договору);

- згідно п. 3.6 Додатку 3 до Договору фінансового лізингу №12-L від 21.08.2010р. "Загальні умови договору фінансового лізингу" кожний черговий лізинговий платіж Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити не пізніше дати, число в місяці якої відповідає числу в місяці, в якому було підписано Акт приймання-передачі. Зазначені в Графіку порядкові номери місяців лізингу відповідають календарним місяцям, які в прямому порядку слідують за місяцем, в якому було підписано Акт приймання-передачі. Вказана в цьому пункті дата є датою нарахування кожного чергового лізингового платежу для цілей податкового обліку;

- відповідно до п.п. 8.2.2. п.8.2. Договору фінансового лізингу у разі, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж або інші платежі (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку, то така подія вважається підставою для дострокового розірвання Лізингодавцем цього договору в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного письмового повідомлення Лізингоодержувачу;

- у випадку розірвання (дострокового припинення) цього Договору з причин, зазначених у цьому Договорі та/або законодавстві України, раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають. Документом, що підтверджує факт прийняття Лізингодавцем рішення про розірвання Договору, є рекомендований лист Лізингодавця. Договір вважається розірваним з моменту відправлення Лізингоодержувачу відповідного рекомендованого листа Лізингодавця, якщо інше не передбачено у цьому Договорі (п. 8.4. Договору);

- Сторони домовились, що необхідним та достатнім доказом надіслання письмового повідомлення Сторонами одна одній є повідомлення про відправлення з відміткою Сторони, якій надсилалось повідомлення, про отримання або відміткою поштової служби про відмову від прийняття рекомендованого листа або закінчення терміну зберігання. Рекомендовані листи надсилаються на адресу, зазначену цьому Договорі, або надану Стороною у випадку зміни її місцезнаходження. Рахунки, передбачені умовами цього Договору, можуть бути надіслані Лізингодавцем Лізингоодержувачу за допомогою факсимільного або електронного зв'язку, з надісланням оригіналу рахунку поштою (п. 9.7 Договору);

- обов'язок Лізингоодержувача повернути Предмет лізингу у випадку порушення зобов'язання за Договором фінансового лізингу протягом трьох робочих днів з дня припинення (розірвання) цього Договору будь-яким чином передбачений п. 8.1. Договору.

Також Сторонами Договору 21.08.2010р. було підписано Додаток 1 до Договору фінансового лізингу №12-L від 21.08.2010р. - "Графік сплати лізингових платежів"; Додаток 2 до Договору - "Специфікація"; Додаток 3 до Договору - "Загальні умови договору фінансового лізингу"; Додаткову угоду №1.

На виконання умов Договору 08 вересня 2010р. Сторонами підписано Акт приймання-передачі до договору фінансового лізингу № 12-L від 21.08.2010р., скріплений печатками Сторін, згідно з умовами якого Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач отримав Предмет лізингу, визначений у Специфікації як невід'ємному Додатку до Договору 2, а саме:

- дизельний автонавантажувач, марка CATERPILLAR , модель DP20CNT, серійний номер T16D-85288;

- дизельний автонавантажувач, марка CATERPILLAR, модель DP20CNT, серійний номер T16D-85251.

Загальна вартість Предмета лізингу за Договором фінансового лізингу складає 422 170 грн 50 коп.

Отже, Відповідач у встановленому Договором фінансового лізингу порядку підтвердив фактичне приймання вищезазначеного Предмету лізингу в стані та комплектності відповідно до Специфікації, підтвердив право власності Лізингодавця на Предмет лізингу, а також факт набуття ним права володіння та користування Предметом лізингу.

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов Договору фінансового лізингу щодо порядку та строків оплати лізингових платежів, за період з 25 квітня 2014 року по 25 липня 2014 року не здійснив жодного платежу, у зв'язку з чим станом на 03.09.2014р. виникла заборгованість в сумі 32 891 грн 01 коп.

01.08.2014р. позивачем в порядку, передбаченому умовами договору фінансового лізингу № 12-L від 21.08.2010р., на адресу відповідача надіслано письмове повідомлення за №2416/08 про розірвання даного договору з дати направлення такого листа та вимогою повернути Предмет лізингу позивачу протягом 10 робочих днів з дня надіслання даного повідомлення, а також долученими до нього рахунками №25329 від 22.04.2014р. №26579 від 21.05.2014р., №28386 від 23.06.2014р. щодо сплати прострочених лізингових платежів, відповідь на яке ТзОВ "Мрія - Лізинг" не надало, заборгованість не погасило, предмет лізингу не повернуло.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що у позасудовому порядку досягти згоди щодо оплати лізингових платежів сторонам не вдалося, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом до ТзОВ " Мрія-Лізинг" про розірвання договору фінансового лізингу №12-L від 21.08.2010р. та зобов'язання повернути предмет лізингу.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке:

- згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16 грудня 1997 року № 723/97 (далі - Закон № 723/97) визначено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі статтею 11 Закону № 723/97 на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 16 Закону № 723/97 сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Так, долученими до справи доказами, а саме: розрахунком розміру простроченої заборгованості за період з 25.04.2014р. по 25.07.2014р., довідкою Святошинського відділення АТ "ОТП Банк" за вих. №031/2-2009 від 28.10.2014р., підтверджується факт порушення відповідачем строків сплати лізингових платежів, передбачених умовами договору фінансового лізингу №12-L від 21.08.2010р. та Графіком сплати лізингових платежів, як невід'ємного Додатку №1 до даного Договору.

У відповідності до п.п. 8.2.2. п.8.2. Договору не сплата лізингових платежів, якщо таке прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу, надає можливості Лізингодавцю розірвати договір та вимагати повернення Предмета лізингу (п. 8.1. Договору).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З наведених норм вбачається, що договір може бути розірваний двома способами: позасудовим та судовим.

Припинення правовідношення, як один із способів захисту цивільних прав, може бути пов'язаний з необхідністю змінити чи припинити існуюче правовідношення, наприклад, у зв'язку з порушенням його однією зі сторін (ст. ст. 651, 652 ЦК України). Зокрема, ця вимога може міститись у позовній заяві про розірвання договору у зв'язку з невиконанням або неналежним його виконанням іншою стороною.

Матеріали справи свідчать, що позивач скористався наданим йому згідно з умовами договору фінансового лізингу № 12-L від 21.08.2010р. правом на його (договору) дострокове розірвання у позасудовому порядку шляхом звернення до ТзОВ "Мрія - Лізинг" з письмовим повідомленням за №2416/08 від 01.08.2014р. про розірвання даного договору з дати надіслання даного повідомлення та вимогою повернути Предмет лізингу позивачу протягом 10 робочих днів з дня надіслання повідомлення, надісланою на адресу відповідача, а саме: с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, що підтверджується описом вкладення у цінний лист Ф.107 від 03.08.2014р., повернутою поштовим відділенням 17.09.2014р. відправнику по причині: "По закінченню терміну зберігання". З огляду на зазначене, суд вважає, що Лізингодавцем дотримано вимоги п. п. 8.4., 9.7. Договору, які регулюють порядок надіслання Лізингодавцем вимоги про розірвання Договору.

Водночас, суд зазначає, що відмова сторони від договору лізингу, передбачена ст.ст. 7, 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", є правом, а не обов'язком сторони, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права та його використання не є перешкодою для звернення сторони до суду з вимогою про розірвання договору в судовому порядку.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002 право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що у зв'язку із систематичною несплатою лізингових платежів в розмірі та у спосіб, визначених у договорі фінансового лізингу №12-L від 21.08.2010р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг", відповідач істотно порушував умови Договору, а тому вимога про його розірвання є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Похідна вимога позивача про витребування у відповідача майна (предмета лізингу) також підлягає задоволенню, виходячи з приписів ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст. 651, 653 Цивільного кодексу України, якими передбачено право вимагати повернення предмета лізингу в разі невиконання (прострочення виконання) грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу та його розірвання.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції від 10.07.2014р.) покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір фінансового лізингу №12-L від 21 серпня 2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" , вул. Жилянська, 43, м. Київ, ідент. код 35912126 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія - Лізинг", с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області , ідент. код 35855770.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія - Лізинг", с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області , ідент. код 35855770 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ", вул. Жилянська, 43, м. Київ, ідент. код 35912126 предмет лізингу, а саме:

- дизельний автонавантажувач марки CATERPILLAR, модель DP20CNT, серійний номер T16D-85288 в комплекті з шинами супереластичними (4шт.) , 3-х рівневою щоглою з вільним ходом, максимальна висота підйому вил 4750 мм, вільний хід 1095 мм, кареткою бокового зміщення вил ;

- дизельний автонавантажувач марки CATERPILLAR, модель DP20CNT, серійний номер T16D-85251 в комплекті з шинами супереластичними (4шт.) , 3-х рівневою щоглою з вільним ходом, максимальна висота підйому вил 4750 мм, вільний хід 1095 мм, кареткою бокового зміщення вил.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія - Лізинг", с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області , ідент. код 35855770 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ", вул. Жилянська, 43, м. Київ, ідент. код 35912126 - 9 661 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят одну) грн 41 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 06.11.2014р.

Суддя Н.М. Бурда