Ухвала

від 06.10.2014 по справі 921/1101/14-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"06" жовтня 2014 р.Справа № 921/1101/14-г/4

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

розглянув заяву №б/н від б/д (вх.№17519 від 01.10.2014р.) Товариства з обмеженою відповідальність "ОТП Лізинг", м. Київ про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет лізингу, заборони вчиняти будь-які дії щодо розпорядження предметом лізингу, передачі предмету лізингу на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал "Автологістика", у справі №921/1101/14-г/4:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг", м. Київ, буд. Жилянська, 43

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг", с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області

про розірвання договору фінансового лізингу № 12-L від 21.08.2010р. та зобов'язання повернути предмет лізингу загальною вартістю 422 170,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг", м. Київ, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг", с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, про: розірвання договору фінансового лізингу № 12-L від 21.08.2010р. та зобов'язання повернути предмет лізингу загальною вартістю 422 170,50 грн., а саме:

- дизельний автонавантажувач марки CATERPILLAR модель DP20CNT, серійний номер T16D-85288 в комплекті з шинами супереластичними (4шт.) , 3-х рівневою щоглою з вільним ходом, максимальна висота підйому вил 4750 мм , вільний хід 1095 мм., кареткою бокового зміщення вил, вартістю 211 085,25 грн.;

- дизельний автонавантажувач марки CATERPILLAR модель DP20CNT, серійний номер T16D-85251 в комплекті з шинами супереластичними (4шт.) , 3-х рівневою щоглою з вільним ходом, максимальна висота підйому вил 4750 мм , вільний хід 1095 мм, кареткою бокового зміщення вил, вартістю 211 085,25 грн., посилаючись на неналежне виконання умов договору №12-L в частині внесення лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2014р. порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 23.10.2014р. на 10:00 год.

Одночасно із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг", м. Київ, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України подано заяву без номера та дати за вх. №17519 від 01.10.2014р. про вжиття заходів до забезпечення позову, згідно якої позивач просить суд:

1) накласти арешт на предмет лізингу у кількості 2 одиниць (ідентифікаційні ознаки згідно Свідоцтва про реєстрацію) а саме:

- автонавантажувач, марка, модель DP 20 CNT T16D-85228, двигун 068900, державний номерний знак Т 01006 АІ ;

- автонавантажувач, марка CATERPILLAR ТН220, заводський номер T16D-85251, двигун №070435, реєстраційний номер 50678АА;

2) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг", с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35855770, вчиняти будь-які дії щодо розпорядження предметом лізингу, в тому числі здійснювати транспортування, експлуатацію, демонтаж, використання предмету лізингу у виробничій та господарській діяльності, змінювати їх місцезнаходження, відчужувати, передавати в найм, оренду, користування, сублізинг;

3) передати предмет лізингу на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал "Автологістика", с. Пилиповичі, вул. Привокзальна, 15 , Бороднянський район, Київська область.

Звертаючись із вказаною заявою, заявник посилається, зокрема, на відсутність у відповідача грошових коштів для сплати платежів, передбачених умовами договору №12-L від 21.08.2010р., що встановлено судом при вирішенні справи №921/869/14-г/11 про стягнення 407810,00грн. заборгованості; арештом банківських рахунків відповідача в межах суми позову, застосованого господарським судом під час розгляду справи №909/864/14; відповідач вживає заходів щодо неправомірної реалізації предмету лізингу, що вбачається з оголошення, розміщеного у мережі Інтернет на сайті http://kiev.adiso.kiev.ua.

Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про погіршення в майбутньому якості та технічного стану предмету лізингу – автонавантажувачів марки CATERPILLAR модель DP20CNT в кількості 2 одиниць, або ж взагалі останні будуть демонтовані та реалізовані відповідачем по запчастинах, адже належним чином утримувати предмет лізингу ТОВ "Мрія - Лізинг" (здійснювати ремонт, технічне обслуговування, тощо) не в змозі по причині складного фінансового становища.

Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття визначених ним заходів до забезпечення позову у справі №921/1101/14-г/4, господарський суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне:

- у відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З метою однакового і правильного застосування законодавства щодо забезпечення позову Вищим господарським судом України прийнято постанову за № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (далі по тексту – Постанова Пленуму № 16).

Відповідно до п. 1. Постанови Пленуму №16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно п. 3 даної Постанови адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Пунктом 2 Постанови Пленуму №16 забезпечення позову визначено як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, котрий може застосовуватися як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 3 Постанови Пленуму № 16).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову посилається , зокрема, на те, що 01 серпня 2014 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив про дострокове розірвання договору лізингу №12-L від 21.08.2010р. та письмовою вимогою оплати прострочених лізингових платежів та про повернення предмету лізингу протягом трьох робочих днів з дня розірвання договору лізингу, від отримання якого відповідач ухиляється. Натомість, позивачу стало відомо, що за інформацією, яка розміщена в мережі Інтернет за адресою: http://kiev.adiso.kiev.ua, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" вживає активних дій щодо неправомірної реалізації предметів лізингу, шляхом їх розбирання для продажу як запчастин, які встановлені на транспортних засобах та входять до предметів лізингу, так як в оголошеннях зазначені запчастини транспортних засобів тих торгових марок, що передані в лізинг відповідачу. Між тим, заявник звертає увагу суду на те, що згідно інформації, що розміщена на сайті Агрохолдингу "Мрія" (http://www.mriya.ua.ru) та в публікаціях в мережі Інтернет за адресою: http://latifundist.com/novosti/22656-mriya-zadolzhala-kredi-agrikol-273mln, ТзОВ "Мрія-Лізинг" входить до складу Агрохолдингу "Мрія", що дає підстави вважати, що останній від імені відповідача здійснює реалізацію запчастин предметів лізингу.

Проте, відносини, що виникають згідно договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України "Про фінансовий лізинг", яким визначено загальні правові та економічні засади фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За приписами положень ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що предмет лізингу належить Позивачу на праві власності, а в разі передачі в лізингове користування із його власності не вибуває.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальність "ОТП Лізинг" є власником предметів лізингу, що були передані в лізингове користування за умовами Договору фінансового лізингу № 12-L від 21.08.2010р.

Крім того, згідно приписів ст.67 ГПК України арешт може накладатися на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, відповідно, накладення арешту на майно, яке належить не відповідачу, а іншій особі, зокрема, позивачу, суперечить нормам процесуального права. Дана правова позиція знайшла своє відображення у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.08.2003 року та у постанові Вищого господарського суду України від 12.07.2005року.

Відтак, суд констатує, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмети лізингу, що передані в лізингове користування відповідачу у справі згідно договору фінансового лізингу №12-L від 21.08.2010р., призведе до порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг".

При цьому суд враховує, що вибір способу забезпечення позову залежить від суті вимоги та повинен бути співрозмірним. Серед іншого суд бере до уваги, чи спроможний обраний захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану майна чи зниження його вартості (п. 3 Постанови Пленуму № 16).

Слід зазначити, що така ж правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006 р. №01-8/2776, згідно якого зазначається: "у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на те, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в разі задоволення позову з підстав відсутності грошових коштів та накладенням арешту на кошти , що знаходяться у відповідача на банківських рахунках, адже дані обставини унеможливлюють належним чином проводити експлуатацію транспортних засобів, здійснювати їх технічний огляд, ремонт та належне технічне обслуговування.

За даних обставин, досліджуючи подані заявником докази та враховуючи доводи, наведені в заяві про забезпечення позову, беручи до уваги предмет позовних вимог, норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що належним, адекватним та обґрунтованим заходом до забезпечення позову, який створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів позивача (заявника) у разі задоволення його позовних вимог є заборона Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг", с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35855770 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження предметами лізингу, в тому числі здійснювати транспортування предметів лізингу, демонтаж предметів лізингу, змінювати їх місцезнаходження, відчуження предметів лізингу, передача їх в найм, оренду, користування, сублізинг.

При цьому, суд приходить до переконання, що застосовані заходи не призведуть до неприпустимого втручання у господарську діяльність відповідача, а лише обмежат її щодо переданого у лізинг майна тією мірою, якою така діяльність пов'язана із заявленими позовними вимогами і можливими наслідками їх розгляду.

Розглядаючи вимогу заявника в частині передачі спірного майна на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал "Автологістика", суд відхиляє її як таку, що суперечить визначеним статтею 67 ГПК України способам забезпечення позову, перелік яких є вичерпним. Крім цього, за законом передачі на зберігання підлягає арештоване майно боржника, натомість, судом такий вид забезпечення як арешт в даному випадку не застосовується.

Також, судом враховується, що вжиття заходів забезпечення позову є процесуальною гарантією захисту прав сторін у справі, в зв'язку із чим не може порушувати їх прав та інтересів і не є вирішенням судового спору по суті. Предметом позовних вимог у даній справі, зокрема, є зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" предмет лізингу: дизельний автонавантажувач марки CATERPILLAR модель DP20CNT, серійний номер T16D-85228; дизельний автонавантажувач марки CATERPILLAR модель DP20CNT, серійний номер T16D-85251, тобто вимога про витребування спірного майна (предметів лізингу) з користування відповідача, відтак, передача предмету лізингу на зберігання третій особі в певній мірі є тотожним задоволенню даної позовної вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена у п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву №б/н від б/д за вх.№17519 від 01.10.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (м. Київ, Жилянська, 43, ідентифікаційний код 35912126) про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №921/1101/14-г/4 задовольнити частково.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" (с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35855770) вчиняти будь-які дії щодо розпорядження предметами лізингу:

- автонавантажувач, марка CATERPILLAR , модель DP 20 CNT T16D-85228, двигун 068900, державний номерний знак Т 01006 АІ ;

- автонавантажувач, марка CATERPILLAR ТН220 , заводський номер T16D-85251, двигун №070435, реєстраційний номер 50678АА

щодо зміни їх місцезнаходження, відчуження предметів лізингу, демонтажу предметів лізингу, передачі їх в найм, оренду, користування, сублізинг.

3. В задоволенні заяви №б/н від б/д за вх.№17519 від 01.10.2014р. про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №921/1101/14-г/4 в частині накладення арешту на предмети лізингу в кількості 2 одиниць, а саме: автонавантажувач, марка CATERPILLAR , модель DP 20 CNT T16D-85288, двигун 068900, державний номерний знак Т 01006 АІ ; автонавантажувач, марка CATERPILLАR ТН220, заводський номер T16D-85251, двигун №070435, реєстраційний номер 50678АА, з передачею їх на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал "Автологістика" (ідент. код 33512918, с. Пилиповичі Бородянського району Київської області, вул. Привокзальна, 15) - відмовити.

4. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг", м. Київ, Жилянська, 43, ідентифікаційний код 35912126.

5. Боржником у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг", с.Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35855770.

6. Ухвала, згідно ч.3 ст.67 ГПК України, п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. „Про судове рішення”, набирає чинності з моменту її винесення, тобто з 06.10.2014 р.

7. Строк пред'явлення ухвали до виконання становить один рік – по 03.10.2015 року.

8. Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження”.

9. Оригінал ухвали надіслати стягувачу- Товариству з обмеженою відповідальність "ОТП Лізинг", м. Київ, Жилянська, 43, а її копію - Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг", с. Васильківці Густинського району Тернопільської області.

           10. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в загальному порядку.

          Суддя                                                                                Н.М. Бурда