Ухвала

від 05.11.2014 по справі 904/10046/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

05.11.2014 р. Справа № 904/10046/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

суддів : Кузнецова В.О., Вечірка І.О.

Секретар судового засідання: Петровська А.В.

Представники сторін:

від скаржника: Синявський І.Л., представник, довіреність №11413/904-17.10-11 від 18.06.14;

ліквідатор: Ромашко Р.М., арбітражний керуючий, паспорт НОМЕР_3 від 02.07.02;

Інші учасники провадження по справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014р. у справі №904/10046/13

за заявою боржника Приватного підприємства "Агроекспорт", смт.Ювілейне Дніпропетровської області

про визнання банкрутом.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014р. у справі №904/10046/13 (суддя Калиниченко Л.М.) долучено до матеріалів справи №904/10046/13 документи ліквідатора, які надійшли до господарського суду Дніпропетровської області 19.09.2014р.

Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Приватного підприємства "Агроекспорт". Ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство "Агроекспорт".

Згідно п.5 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнано погашеними вимоги Приватного підприємця ОСОБА_4, м.Мелітополь, на суму 34 634, 60 грн.

Припинено повноваження ліквідатора у справі №904/10046/13 про банкрутство Приватного підприємства "Агроекспорт" - голови ліквідаційної комісії Ромашко Рози Миколаївни. Провадження у справі - припинено.

Не погодившись з зазначеною вище ухвалою господарського суду, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дану ухвалу скасувати, як неправомірну, справу направити до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладеного на них законодавством обов'язку щодо проведення позапланової документальної перевірки боржника та формування кредиторських вимог; при винесенні оскаржуваної ухвали судом не було досліджено всіх обставин справи, наявним в матеріалах справи доказам не надано належної правової оцінки, у зв'язку з чим припинення провадження у справі про банкрутство ПП "Агроекспорт" податковий орган вважає безпідставним та передчасним.

Апелянт наполягає на тому, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання про незатвердження ліквідаційного балансу до проведення позапланової документальної перевірки. В свою чергу, податковий орган звертає увагу апеляційної інстанції на неповноту ліквідаційного балансу, зокрема на те, що останній затверджений місцевим господарським судом за відсутності в ньому даних щодо наявності у боржника авіаційного та/чи водного транспорту.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор ПП «Агроекспорт» - Ромашко Р.М., викладені в останній заперечення повністю відхиляє, наполягає на правомірності зазначеного вище судового рішення та стверджує про відсутність у податкового органу права апеляційного оскарження ухвали від 23.09.2014р. в розумінні ст.91 ГПК України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2014р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.11.2014р. Дніпропетровську ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, окрім іншого, зобов'язано надати у судове засідання докази набуття статусу кредитора у справі відповідно до вимог чинного законодавства України з питань банкрутства, докази знаходження боржника на обліку в Дніпропетровській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, а також, докази вчинення податковим органом відповідних дій з метою проведення позапланової перевірки боржника (наказ) чи/або докази відсутності можливості провести таку перевірку (акт недопуску до перевірки, акт про відмову в наданні первинних документів тощо).

У судове засідання 05.11.2014р. з'явились ліквідатор боржника Ромашко Р.М. та уповноважений представник апелянта (Дніпропетровської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області). Проте, вимоги зазначеної вище ухвали апелянт не виконав, витребувані документи у судове засідання не надав. Враховуючи, що ст.102 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду обмежений п'ятнадцятиденним строком, що спливає 07.11.2014р., колегія суддів вважає за доцільне розглянути справу у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

Отже, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження у даній справі з урахуванням наступного.

Згідно із п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013р.), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. За вимогами ч.1 ст.2 Закону, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст.9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 ч.3 ст.129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Нормами ст.91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі.

У відповідності до ст.1 Закону (в редакції, що діє з 19.01.2013р.), учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також, у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено ст.1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Тобто, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Відповідно до наведеного, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Ця норма міститься в ст.210 ГК України. Однак, вказана норма автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство не встановлює.

Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою Вищого господарського суду України, зокрема, постановами від 10.07.2013р. у справі №916/832/13, від 17.10.2013р. у справі №904/1292/13-г, від 31.10.2013р. у справі №5011-46/12006-2012, від 10.07.2013р. у справі №916/832/13, від 17.10.2013р. у справі №904/1292/13-г, від 31.10.2013р. у справі №5011-46/12006-2012, від 09.09.2014р. у справі №904/5875/13, від 09.09.2014р. у справі №911/4770/13, від 24.09.2014р. у справі №904/7873/13 тощо.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, рішенням власника від 03.06.2013р. прийнято рішення щодо припинення діяльності Приватного підприємства "Агроекспорт" шляхом ліквідації.

Публікація оголошення про припинення ПП "Агроекспорт" відбулась 17.06.2013р. в Бюлетені державної реєстрації за №251(16). В газеті "Голос України" №105(5605) від 07.06.2013р. опубліковано оголошення про припинення діяльності банкрута - ПП "Агроекспорт".

01.11.2013р. на адресу Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була відправлена заява за формою №8-ОПП. (с.33-36 т.1).

Провадження у справі про банкрутство ПП "Агроекспорт" порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2014р. відповідно до процедури, передбаченої ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою від 16.01.2014р. підприємство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на чотири місяці, до 26.05.2014р., ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Ромашко Розу Миколаївну (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Московська, буд.6, к.301, ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

15.07.2014р. до господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора надійшов звіт та ліквідаційний баланс, відповідно ст.46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами розгляду якого прийнято оскаржувану ухвалу від 23.09.2014р.

Водночас, матеріали справи свідчать, що на час звернення податкового органу з апеляційною скаргою, докази набуття останнім статусу кредитора у справі про банкрутство ПП «Агроекспорт», а саме, докази звернення до господарського суду в порядку вимог ч.3 ст.95 Закону з вимогами до боржника у зв'язку з наявністю заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) - відсутні.

Доказів наявності грошових вимог до боржника скаржник не представив і до апеляційного господарського суду.

Що ж до посилання скаржника в апеляційній скарзі на необхідність проведення податкової перевірки стосовно боржника з метою недопущення фіктивного банкрутства та, як наслідок, безпідставних втрат дохідної частини державного бюджету України, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з п.10.1.8 Порядку обліку платників податків і зборів від 09.12.2011р. №1588 (з наступними змінами і доповненнями), позапланова податкова перевірка платника податків, щодо якого порушена справа про банкрутство проводиться органом державної податкової служби, в якому перебуває на обліку такий платник податків.

Отже, зазначивши в апеляційній скарзі про необхідність проведення податкової перевірки боржника, Дніпропетровська ОДПІ не вказала на наявність доказів, які свідчать про вжиття заходів для проведення такої перевірки (видання наказу про проведення перевірки, направлення посадових осіб для проведення перевірки, складання акту про неможливість проведення перевірки чи ненадання документів для її проведення). Відповідні докази не додано ані до апеляційної скарги, ані у судове засідання 05.11.2014р. на вимогу ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2014р.

Окрім того, згідно пп.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за №2755-VI, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з передбачених у п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України обставин, зокрема, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до п.11.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №1588 від 09.12.2011р., органи державної податкової служби розпочинають та проводять позапланову документальну перевірку, у разі одержання хоча б однієї з таких документів: заяви за формою №8-ОПП від платника податків; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу, тощо.

Призначається та розпочинається перевірка у такі строки: -протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників юридичної особи або уповноваженого ним органу; -протягом місяця після одержання такого документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим, в інших випадків.

Як вже зазначалось вище, згідно рішення власника від 03.06.2013р. прийнято рішення щодо припинення діяльності ПП "Агроекспорт" шляхом ліквідації, 17.06.2013р. відбулась публікація у Бюлетені державної реєстрації за №251(16), 07.06.2013р. оголошення про припинення діяльності банкрута опубліковано в газеті "Голос України" за №105(5605), заява за формою №8-ОПП відправлена на адресу Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 01.11.2013р.

Таким чином, на думку колегії суддів, як мінімум з 07.06.2013р. (дата опублікування оголошення про припинення діяльності банкрута в газеті "Голос України" за №105(5605)) Дніпропетровська ОДПІ мала можливість здійснити позапланову перевірку боржника чи/або отримати докази неможливості здійснення такої перевірки. Проте, на дату прийняття оскаржуваного судового рішення цього зроблено не було (докази зворотного в матеріалах справи - відсутні).

Отже, з наведених вище доводів вбачається, що факт вирішення господарським судом першої інстанції шляхом прийняття оскаржуваної ухвали від 23.09.2014р. питання про права та обов'язки апелянта належними доказами не доведений, у зв'язку з чим останній права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали, відповідно до вимог ст.91 ГПК України, не має.

Згідно з п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ч.2 ст.99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Дніпропетровською ОДПІ апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014р. розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження не підлягає, а отже апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, як помилково порушене.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 86, 91, 99, 106 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014р. у справі №904/10046/13 - припинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.О. Вечірко