Ухвала

від 05.11.2014 по справі 813/185/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року Справа № 9142/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «БітумГаличина» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року по справі за позовом Приватного підприємства «БітумГаличина» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

08.01.2013р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова форми «Р» №0000832340 від 26.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств за основним платежем 16943,33 грн. та за штрафними санкціями 1,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000842340 від 26.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем 14733,33 грн. та за штрафними санкціями 3683,33 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив дану постанову з підстав неповного з»ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом не здійснено правової оцінки договору про маркетингове обслуговування №10-Р/11 від 03.10.2011 року, згідно з яким ПП «Імпел ЛТД» надано ПП «БітумГаличина» маркетингові послуги.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Правочин (договір) має бути спрямовано на реальне настання правових наслідків обумовлених ним.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не з'ясовано характер наданих ПП«Імпел ЛТД» послуг. Відповідно до п.14.1.108. Податкового кодексу України, маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Отже, проведення рекламної кампанії з розповсюдження рекламної літератури належить до маркетингових послуг, про які йдеться в п.14.1.108 Податкового кодексу України, оскільки спрямовані розповсюдження інформації про продукцію, яка реалізовується ПП «БітумГаличина».

Договір про надання маркетингових послуг, укладений з ПП «Імпел ЛТД», вчинений позивачем у ході здійснення господарської діяльності та спрямований на отримання в подальшому прибутку. Спірні послуги фактично спрямовані на забезпечення ефективного збуту товарів, які реалізовував апелянт, шляхом популяризації продукції серед споживачів та стимулювання споживчого попиту, що і обумовлює господарський характер цих послуг для апелянта. При цьому вказані дії з просування товару мають економічну цінність самі по собі, незалежно від їх результату, який не охоплюється предметом договору надання послуг.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України).

Податковим кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Фактичне виконання сторонами умов договору про маркетингове обслуговування №10-Р/11 від 03.10.2011 року та реальність господарської операції підтверджується, зокрема, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0311001 від 03.11.2011 року, згідно з яким замовник ПП «БітумГаличина» прийняв від виконавця ПП «Імпел ЛТД» надані послуги по проведенню рекламної кампанії з розповсюдження рекламної літератури на загальну суму 80240,00 грн., в т.ч. ПДВ 13373,33 грн.; податковою накладною від 19.10.2011 року виписаною ПП «Імпел ЛТД» на загальну суму 80240,00 грн., в т.ч. ПДВ 13373,33 грн.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.1 ст.198 ПК України).

У зв'язку із тим, що позивачем 19.10.2011 року перераховано кошти в сумі 80240,00 грн. на рахунок контрагента ПП «Імпел ЛТД», податкова накладна на вищевказані послуги виписана саме 19.10,2011 року.

Всі розрахунки між ПП «БітумГаличина» та ПП «Імпел ЛТД» проводились у безготівковій формі, що підтверджують платіжні доручення №244 від 19.10.2011р., №248 від 25.10.2011р., №264 від 31.10.2011р.

Не відповідають дійсним обставинам висновки суду щодо нереальності операцій між ПП «БітумГаличина» та ПП «Імпел ЛТД» з придбання комп'ютерної техніки. Враховуючи те, що на підтвердження здійснення цієї господарської операції апелянтом надано видаткову накладну №РН-0261201 від 26.12.2011 року видану ПП «Імпел ЛТД» на системний блок з монітором, укомплектований робочими програмами, сканер на загальну суму 8160 грн., а також податкові накладні на цей товар від 25.10.2011 року №90 та від 31.10.2011 р №129, акти приймання-передачі основних засобів від 27.12.2011 року. Зазначені документи засвідчують реальність операцій. Водночас, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів підписано на підставі наказу ПП «БітумГаличина» №21 від 27.12.2011 року.

З долучених до матеріалів справи податкових накладних від 25.10.2011р. №90 та від 31.10.2011 року №129 вбачається, що господарські операції здійснювались за договорами поставки №125 від 25.10.2011р. і №133 від 31.10.2011р.

Таким чином, господарські операції між ПП «БітумГаличина» та ПП «Імпел ЛТД» реальні і пов'язані з господарською діяльністю апелянта; оформлені акти приймання-передачі наданих послуг містять конкретний і детальний перелік наданих послуг, а тому такі є належними і достатніми первинними документами для формування валових витрат.

В судовому засіданні пред'являлись для огляду зразки буклетів, які виготовлялись і розповсюджувались ПП «Імпел ЛТД» для виконання договору про маркетингове обслуговування №10-Р/11 від 03.10.2011 року. З цих буклетів вбачається, що ПП «Імпел ЛТД» розповсюджувалася інформація про продукцію ТзОВ «Стамар-Крокус» і ТзОВ «Бітум Україна», яка в свою чергу реалізовувалася апелянтом.

Між тим, судом першої інстанції не витребувані документальні підтвердження, а тому й не встановлено, що апелянт здійснює продаж продукції постачальника ТзОВ «Стамар-Крокус», відповідно до дистриб'юторського договору N7 від 14.01.2011 року. На підставі Договору №1 поставки товару від 15.08.2010р., апелянтом здійснювалась реалізація третім особам товару, отриманого від ТзОВ «Бітум Україна».

Через відсутність у штаті ПП «БітумГаличина» маркетолога, 03.10.2011 року. підприємством було укладено відповідний договір про надання маркетингових послуг з ПП «Імпел ЛТД».

Податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником. Податкова інспекція не довела неможливості здійснення спірним постачальником автомобільних перевезень товарів наявними у нього силами та засобами.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, яка підтримала апеляційну скаргу, представника відповідача, який просить залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «БітумГаличина» (ЄДРПОУ 35102087) з питань господарських відносин з ПП «Імпел ЛТД» (ЄДРПОУ 35501934) за жовтень 2011 року, про що складено акт №2223/22-4/35102087 від 12.12.2012 року, яким встановлено порушення пп.198.1, пп.198.3, пп.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого ПП «БітумГаличина» завищено суму податкового кредиту на загальну суму 14733,33 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на суму 14733,33 грн.; пп.138.1, 138.2 ст.138, пп.139.1.9, 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого ПП «БітумГаличина» безпідставно віднесено до складу витрат в IV кварталі 2011 року 18951,31 грн. придбання ТМЦ у ПП «Імпел ЛТД», та занижено податок на прибуток всього на суму 16943,33 грн., в т.ч. за IV квартал 2011 року на суму 16943,33 грн.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000832340 та №0000842340 від 26.12.2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог позивача, оскільки позивачем не підтверджено реальності господарських операцій з ПП «Імпел ЛТД» з наступних підстав:

Основним видом діяльності контрагента позивача ПП «Імпел ЛТД» є оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших угрупувань, відповідно до довідки про включення до ЄДРПОУ.

Відповідно до договору про маркетингове обслуговування №10-Р/11 від 03.10.2011 року, ПП «Імпел ЛТД» надає ПП «БітумГаличина» маркетингові послуги, тобто, як визначили у договорі самі сторони - просування торгової марки товарів, що поставляються замовником, інформаційно-консультаційні та інші послуги, надає замовнику за його вимогою інформацію про об'єм продажу товару, що поставляється останнім. Оплата проводиться замовником послуг протягом 5 календарних днів. Сума договору 80240,00 грн. в т.ч. ПДВ 13373,33 грн. /а.с.27-28/; додаток №1 до договору про маркетингове обслуговування №10-Р/11 від 03.10.2011 року, згідно з яким сторони погодили перелік товарів для вивчення маркетингового попиту /а.с.29/.

Позивачем суду першої та апеляційної інстанції не надано документів, які б свідчили про ефективність проведеної контрагентом маркетингової діяльності, яка б сприяла покращенню фінансових результатів ПП «БітумГаличина», як і відсутні докази того, що позивач надсилав письмові запити контрагенту з вимогою надати інформацію про об'єми продажу товару, незважаючи на те, що така можливість договором передбачена.

Щодо купівлі комп'ютерної техніки у контрагента позивача то на підтвердження здійснення цієї господарської операції позивачем надано видаткову накладну №РН-0261201 від 26.12.2011 року видану ПП «Імпел ЛТД» на системний блок Інтел б/в з монітором Самсунг, укомплектований робочими програмами, сканер МФУ НР3800 на суму 8160 грн. /а.с.32/, а також податкові накладні на цей товар від 25.10.2011 року №90 та від 31.10.2011 року №129 /а.с.33-34/; акти приймання-передачі основних засобів від 27.12.2011 року /а.с.112-113/. Однак, позивачем не представлено: договору про купівлі-продажу зазначених товарів, платіжних доручень чи інших доказів оплати коштів за даний товар, наказу директора про прийняття в експлуатацію зазначених товарів в якості основних засобів, оборотно-сальдових відомостей.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. №168/704.

Відповідно до пп.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Згідно акту перевірки ПП «Імпел ЛТД» встановлено, що у контрагента позивача немає необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, про що свідчать листи Управління держкомзему у м.Львові від 27.09.2012 року №40/6/367, ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 19.09.2012 року №8862, Управління ВРЕР ДАІ у Львівській області від 22.09.2012 року №7749 /а.с.85-105, 65-67/.

Таким чином, документи, які укладені позивачем до договору про надання маркетингових послуг супроводжували не реальне здійснення господарських операцій та не досягнення мети підвищення ефективності роботи підприємства, а діяльність спрямовану на формування платником податкового кредиту.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «БітумГаличина» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року по справі №813/185/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець

Повний текст виготовлено 07.11.14р.