Рішення

від 13.10.2014 по справі 910/18225/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18225/14 13.10.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" ДоЖитлового кооперативу "Академічний-21" Простягнення 638 238,87 грн. заборгованості Суддя Спичак О.М .

Представники сторін:

від позивача: Кучкова Ю.В. - дов. № 91/2013/12/30-3 від 30.12.2013 року;

від відповідача: Бузань Ю.І. - дов. № 3від 19.0+.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлового кооперативу "Академічний-21" про стягнення 638 238,87 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору № 1310103 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.07.1999 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач свої зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену теплову енергію не виконав, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість.

Ухвалою від 01.09.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22.09.2014 року.

У судовому засіданні 22.09.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача у даному судовому засіданні подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено частково.

Також представник позивача у судовому засіданні 22.09.2014 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 577 415,62 грн. боргу, 6 136,64 грн. - 3? річних, 39 686,61 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заява представника позивача за змістом є заявою про зменшення позовних вимог. Суд вважає за доцільне прийняти вищезазначену заяву.

У судовому засіданні 22.09.2014 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 06.10.2014 року.

У судовому засіданні 06.10.2014 року представник відповідача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Також у даному судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про розстрочення виконання рішення строком на 3 роки.

Представник позивача надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення клопотання про розстрочку виконання рішення заперечував.

У судовому засіданні 06.10.2014 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 13.10.2014 року.

У судовому засіданні 13.10.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.10.2014 року подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав раніше подане клопотання про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.10.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка в подальшому змінила найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - енергопостачальна організація, позивач) та Житловим кооперативом «Академічний-21» (далі - абонент, відповідач) було укладено договір № 1310103 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 1.1 Договору сторони узгодили, що предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також, при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенргоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі - Правила), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.1 Договору сторони узгодили, що енергопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3.2 Договору абонент зобов'язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до Договору.

Згідно з пунктом 8.4 Договору останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, в п.п., 4, 8, 9 цього додатку передбачено, що дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.

У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається: - на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; - на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РТ № 2 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 сторони погодили, що споживач щомісячно: - забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; - до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач за період з 01.08.2013 року по 01.05.2014 року включно спожив теплової енергії на загальну суму 577 415,62 грн. грн., що засвідчується обліковими картками за спірний період.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за спожиті послуги, в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість сумі 556 901,02 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків за теплову енергію, підписаним обома сторонами.

З наданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію вбачається, що під час розгляду справи відповідач погасив заборгованість в сумі 20 514,60 грн.

Зважаючи на встановлені факти, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 20 514,60 грн. підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 556 901,02 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 556 901,02 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6 136,64 грн. 3 % річних та 39 686,61 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору та Порядку розрахунків за теплову енергію, вартості спожитої теплової енергії, здійснених проплат та прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме 3% річних в сумі 6 136,64 грн. та інфляційні втрати в сумі 39 686,61 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Враховуючи тяжке матеріальне становище боржника, та те, що безпосередні споживачі теплової енергії вчасно та повністю не розраховуються з боржником за спожиту теплову енергію, господарський суд вважає за доцільне частково задовольнити клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення у справі 910/18225/14 та розстрочити виконання рішення на 3 місяці рівними частинами.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Житлового кооперативу Академічний-21» заборгованості в сумі 20 514,60 грн. на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Житлового кооперативу Академічний-21» (місцезнаходження: 02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 8, код ЄДРПОУ 24074470) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський р-н, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 556 901 (п'ятдесят п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот одну) грн. 02 коп. - основного боргу, 39 686 (тридцять дев'ять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 61 коп. - інфляційних втрат, 6 136 (шість тисяч сто тридцять шість) грн. 64 коп. - 3% річних, 12 054, (дванадцять тисяч п'ятдесят чотири) грн. 49 коп. судового збору, розстрочити виконання рішення суду наступним чином:

№ п/пМісяць, рікСума погашення заборгованості 1.До 13 листопада 2014 року 204 926,26 грн. 2.До 13 грудня 2014 року 204 926,27 грн. 3.До 13 січня 2015 року 204 926,27 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

20.10.2014 року

Суддя Спичак О.М.