Постанова

від 29.10.2014 по справі 911/2011/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2014 р. Справа№ 911/2011/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Верховця А.А.

при секретарі

судового засідання: Грабенко В.А.

за участі представників

від сторін:

позивача Григоренко В.І. дов. від - 24.12.2013р. б/н

відповідача 1 Амельченко В.П. дов.від - 28.05.2014р. №8

відповідача 2 Вергелес П.В. дов.від 20.10.2014р. б/н

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агрохімічний захист"

на рішення Господарського суду Київської області

від 24.07.2014 р.

у справі № 911/2011/14 (суддя: Лилак Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Хімагромаркетинг"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агрохімічний захист" с. Олександрівка

до відповідача- 2 Товариства з обмеженою відповідальністю

"Акруа" м. Бровари

про стягнення солідарно 1 687 680,12 грн. основного

боргу, 5 166, 16 грн. 3% річних

ВСТАНОВИВ:

28.05.2014р. позивач ТОВ "Хімагромаркетинг" звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до відповідача - 1 ТОВ "Агрохімічний захист" та відповідача-2 ТОВ "Акруа" (поручителя за Договором поруки №ПР-01-0060 від 07.04.2014р) про солідарне стягнення з відповідачів загальної суми заборгованості - 1 692 846,28 грн., з якої: 1 687 680,12 грн. основного боргу, 5 166,16 грн. 3% річних на підставі ст. 692 ЦК України, за наданими видатковими накладними та Договором поруки від 07.04.2014р. № ПР-01-0060, за яким поручитель ТОВ "Акруа" відповідає по боргам за видатковими накладними, названими позивачем у підставах позову (т.1 а/с 54).

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.07.2014р. №911/2011/14 позовні вимоги задоволено частково, стягнено солідарно з відповідача-1 ТОВ "Агрохімічний захист" та відповідача-2 ТОВ "Акруа" на користь позивача ТОВ "Хімагромаркетинг" 1 635 320, 12 грн. боргу, 5 041, 36 коп. 3% річних. У частині стягнення 52 360,00 грн. заборгованості та 124, 80 грн. 3% річних відмовлено, у зв'зку із частковою сплатою боргу відповідачем -2 (поручителем) до подачі позову до господарського суду.

Не погоджуючись з вказаним Рішенням відповідач - 1 ТОВ "Агрохімічний захист" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2014р. №911/2011/14 скасувати частково, а саме в частині стягнення визнаної судом основної заборгованості у розмірі - 1 635 320,12 грн., а також 5 041, 36 грн. 3% річних, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ "Хімагромаркетинг" у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

За Розпорядженням заступника голови КАГС від 18.08.2014р., відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ТОВ "Агрохімічний захист" у справі № 911/2011/14 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л.. Враховуючи перебування суддів Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л. у чергових відпустках, було сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Верховець А.А., Корсакова Г.В..

Ухвалою КАГС від 18.08.2014р. № 911/2011/14 апеляційну скаргу відповідача -1 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Верховець А.А., Корсакова Г.В..

За Розпорядженням заступника голови КАГС від 29.10.2014р. № 911/2011/14, враховуючи перебування судді Корсакової Г.В. на семінарі з підвищення кваліфікації, для розгляду даної справи було сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдеєв П.В., Верховець А.А..

Ухвалою КАГС від 29.10.2014р. № 911/2011/14 апеляційну скаргу відповідача -1 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Верховець А.А., Авдеєв П.В..

В судовому засіданні від 29.10.2014р., в якому було прийнято Постанову по даній справі, були присутні всі учасники апеляційного провадження.

Через канцелярію КАГС скаржником ТОВ "Агрохімічний захист" було надано Клопотання про призначення комплексної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів. Але з огляду на те, що в останньому судовому засіданні від 29.10.2014р. представник скаржника не підтримав його, колегія суддів залишила дане Клопотання без розгляду.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача -1 ТОВ "Агрохімічний захист" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду суду Київської області від 24.07.2014р. по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Позивач ТОВ "Хімагромаркетинг" свій позов про стягнення заборгованості у загальному розмірі - 1 692 876, 28 грн. обгрунтував на законі, а саме на ст. 692 ЦК України.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 27.03.2014р. по 07.04.2014р. позивачем ТОВ "Хімагромаркетинг" було поставлено товар відповідачу -1 ТОВ "Агрохімічний захист" на загальну суму - 2 324 764,60 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи (т. 1 а/с 22-47):

№ АП-01-0031 від 27.03.2014 року на суму 546 150,00 грн.,

№ АП-01-0035 від 31.03.2014 року на суму 81 216,00 грн.,

№ АП-01-0036 від 31.03.2014 року на суму 104 910,00 грн.,

№ АП-01-0037 від 01.04.2014 року на суму 104 910,00 грн.,

№ АП-01-0038 від 01.04.2014 року на суму 40 045,00 грн.,

№ АП-01-0039 від 01.04.2014 року на суму 330 507,00 грн.,

№ АП-01-0040 від 01.04.2014 року на суму 58 656,00 грн.,

№ АП-01-0042 від 02.04.2014 року на суму 104 910,00 грн.,

№ АП-01-0043 від 02.04.2014 року на суму 289 551,60 грн.,

№ АП-01-0047 від 02.04.2014 року на суму 58 656,00 грн.,

№ АП-01-0048 від 03.04.2014 року на суму 279 760,00 грн.,

№ АП-01-0058 від 07.04.2014 року на суму 255 553,00 грн.,

№ АП-01-0060 від 07.04.2014 року на суму 69 940,00 грн.

Вищенаведені видаткові накладні є належними документами щодо передачі товару його покупцю.

Для цілей бухгалтерського обліку документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання є належним чином оформлені первинні документи.

Згідно з чинним законодавством, первинним документом для підтвердження поставки товару є оформлена накладна (та/або акт приймання-передачі), де вказується найменування товару, кількість та вартість, назва підприємства - отримувача товару та підпис особи, яка отримує товар. Підставою для отримання товару є надання довіреності від підприємства-покупця на особу, яка отримує товар, за встановленою формою.

Умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей регламентовано Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва.

Тобто, у даному випадку підтвердженням поставки товару є належним чином оформлена видаткова накладна та довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей.

Передачу товару відповідачу - 1 ТОВ "Агрохімічний захист" продавцем-позивачем ТОВ "Хімагромаркетинг" підтверджено наданими до справи Видатковими накладними та Довіреностями відповідача - 1 на отримання цінностей від позивача (т.1 а/с 22-47) на загальну суму - 2 324 764,60 грн.

Таким чином, загальна вартість поставленого товару становить - 2 324 764,60 грн.

07.04.2014р. між позивачем ТОВ "Хімагромаркетинг" (кредитор) та відповідач-2 ТОВ "Акруа" (поручитель) було укладено Договір поруки № ПР-01-0060, згідно якого поручитель поручився перед кредитором ТОВ "Хімагромаркетинг" за виконання обов'язків боржника ТОВ "Агрохімічний захист" за видатковими накладними, що перелічені у розділі 2 цього Договору та, які названі позивачем у підставах свого позову (т.1 а/с 54).

Згідно п. 1.2 Договору поруки у разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора, тощо (п. 1.3 Договору поруки т.1 а/с 54).

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки № ПР-01-0060 від 07.04.2014р. ПІД ЗОБОВ'ЯЗАННЯМ В ЦЬОМУ ДОГОВОРІ РОЗУМІЮТЬ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ БОРЖНИКА, ЩОДО ОПЛАТИ ТОВАРУ, ОТРИМАНОГО НА ПІДСТАВІ ВИДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ, ЗА ЯКИМИ ЗАЯВЛЕНИЙ ПОЗОВ, а саме:

№ АП-01-0031 від 27.03.2014 року,

№ АП-01-0035 від 31.03.2014 року;

№ АП-01-0036 від 31.03.2014 року;

№ АП-01-0037 від 01.04.2014 року;

№ АП-01-0038 від 01.04.2014 року;

№ АП-01-0039 від 01.04.2014 року;

№ АП-01-0040 від 01.04.2014 року;

№ АП-01-0042 від 02.04.2014 року;

№ АП-01-0043 від 02.04.2014 року;

№ АП-01-0047 від 02.04.2014 року;

№ АП-01-0048 від 03.04.2014 року;

№ АП-01-0058 від 07.04.2014 року;

№ АП-01-0060 від 07.04.2014 року.

Слід зазначити, що даний позов обгрунтовано ТОВом "Хімагромаркетинг" на підставі ч.1 ст. 692 ЦК України, яка передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Колегія суддів вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу.

У з'язку з чим, покупець (Відповідач-1 у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого, як встановлено судом першої інстанції, зроблено не було. Тобто, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання товару.

Аналогічна правова позиція, щодо обов'язку покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, в порядку ст. 692 ЦК України, викладена в остаточній Постанові ВГСУ від 28.02.2014р. №5002-8/481-2011р.

Враховуючи вищевикладене відповідач-1 зобов'язаний був оплатити отриманий товар на загальну суму - 2 324 764,60 грн. у відповідні строки:

№ АП-01-0031 від 27.03.2014 року до 28.03.2014 року;

№ АП-01-0035 від 31.03.2014 року до 01.04.2014 року;

№ АП-01-0036 від 31.03.2014 року до 01.04.2014 року;

№ АП-01-0037 від 01.04.2014 року до 02.04.2014 року;

№ АП-01-0038 від 01.04.2014 року до 02.04.2014 року ;

№ АП-01-0039 від 01.04.2014 року до 02.04.2014 року;

№ АП-01-0040 від 01.04.2014 року до 02.04.2014 року;

№ АП-01-0042 від 02.04.2014 року до 03.04.2014 року;

№ АП-01-0043 від 02.04.2014 року до 03.04.2014 року;

№ АП-01-0047 від 02.04.2014 року до 03.04.2014 року;

№ АП-01-0048 від 03.04.2014 року до 04.04.2014 року;

№ АП-01-0058 від 07.04.2014 року до 08.04.2014 року;

№ АП-01-0060 від 07.04.2014 року до 08.04.2014 року.

Слід зазначити, що відповідачі не здійснили розрахунку за поставлений товар у повному обсязі.

Станом на травень 2014р. ними була здійснена часткова оплата поставленого товару:

- у розмірі 109 230, 00 грн. по видатковій накладній №АП-01-0031 від 27.03.2014р. на підставі рахунку фактури №АП-010013 від 24.03.2014р., що підтверджується банківською випискою від 25.03.2014р.;

- у розмірі 390 133, 40 грн. по видатковій накладній №АП-01-0036 від 31.03.2014р., по видатковій накладній № АП-010037 від 01.04.2014р. на суму 104 910,00 грн., по видатковій накладній № АП-01-0042 від 02.04.2014р. на суму 104 910, 00 грн., по видатковій накладній № АП-01-0043 від 02.04.2014р. на суму 75 403, 40 грн., на підставі рахунку фактури №АП-01-0015 від 28.03.2014р., що підтверджується банківською випискою від 28.03.2014р.;

- у розмірі 137 721, 08 грн. по видатковій накладній № АП-01-0031 від 27.03.2014р. на суму 8 001, 08 грн., по видатковій накладній №№ АП-01-0035 від 31.03.2014р. на суму 51 888, 00 грн., по видатковій накладній № АП-01-0039 від 01.04.2014р. на суму 77 832, 00 грн. на підставі рахунку фактури № АП-01 0024 від 08.04.2014р., що підтверджується банківською випискою від 08.04.2014р.

Таким чином, всього було оплачено вартість товару на загальну суму - 637 084, 48 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з тим, що Відповідач -1 не виконав зобов'язання щодо оплати поставленого товару, позивач направив відповідачу - 2 (поручителю за Договором поруки) Вимогу від 23.04.2014р. про сплату суми основного боргу у розмірі - 1 687 680, 12 грн. (т.1 а/с 55) .

Станом на 8 травня 2014р. заборгованість відповідача-1 та відповідача - 2 перед позивачем становила 1 687 680, 12 грн. за заступними видатковими накладними:

№ АП-01-0031,

№ АП-01-0035,

№ АП-01-0038,

№ АП-01-0039,

№ АП-01-0040,

№ АП-01-0043,

№ АП-01-0047,

№ АП-01-0048,

№ АП-01-0058,

№ АП-01-0060.

За оцінкою колегії суддів, вимоги позивача щодо стягнення солідарно з відповідача - 1 та відповідача - 2 на користь позивача боргу, у заявленій сумі - 1 687 680,12 грн., правомірно визнано місцевим господарським судом обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі - 1 635 320,12 грн. з урахуванням здійснення часткової оплати товару відповідачем - 2 у сумі - 52 360,00 грн. за Платіжним дорученням №249 від 09.04.2014р., що у позові позивачем ТОВом "Хімагромаркетинг" враховано не було.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідачем-1 та відповідачем -2 зобов'язання щодо сплати за поставлений товар перед позивачем не виконано, позивач мав право вимагати від них сплати 3% річних, що згідно його розрахунку складають 5 166, 16 грн. (т.1 а/с 16). Оскільки, до подачі позову до господарського суду першої інстанції було часткове погашення боргу у розмірі - 52 360,00 грн.. за оцінкою колегії суддів, господарським судом правильно здійснено перерахунок щодо стягнення 3% річних у сумі - 5 041, 36 грн.

Не погоджуючись з Рішенням Господарського суду міста Києва по даній справі відповідач-1 ТОВ Агрохімічний захист" наголосив на тому, що його доводи базуються на наступному:

"…ні позивачем, ні судом першої інстанції не було враховано, що видаткова накладна є первинним бухгалтерським документом, який відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність» містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Порядок та строки розрахунків за поставлений товар визначаються не видатковою накладною, а положеннями законодавства та умовами договору.

Наявність такого Договору підтверджується зазначеними вище накладними. У видатковій накладній № АП-01-0031 від 27 березня 2014 року зазначено підставу поставки товару Договір № АП-01-0014 від 24.03.2014р. (далі-Договір). В усіх інших накладних окрім зазначеного договору згадується ще Додаткова угода № АП-01-0014ДС1 від 28.03.2014р.(далі-Додаткова угода).

Між ТОВ «Хімагромаркетинг» та ТОВ «Агрохімічний захист» була досягнута домовленість про поставку товару згідно з умовами Договору №АП-01-0014 від 24.03.2014р. загальною вартістю 546 150 грн. П.2.1 Договору передбачає наступні строки оплати отриманого товару:

- не пізніше 01 квітня 2014р. - 109 230,00 грн. (20%);

- не пізніше 01 вересня 2014р. - 109 23

Але на підставі цього Договору нами було здійснено 25.03.2014р. оплату 20% вартості товару (109 230,00 грн.) на виконання п.2.1 Договору. Обов'язок по перерахуванню грошей виконано в тому обсязі, в якому це вимагається умовами Договору в строк не пізніше 01.04.2014р. Наступне перерахування грошей за Договором ми повинні здійснити до 01.09.2014р.

В свою чергу позивач згідно з видатковою накладною №АП-01-0031 від 27.03.2014р. поставив товар на загальну суму 546 150,00 грн., в повному обсязі виконавши умови п.1.1 та п.3.3 Договору. В накладній зазначена підстава її оформлення - Договір № АП-01-0014 від 24.03.14.

28.03.2014р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №АП-01-0014ДС1. П.1 Додаткової угоди передбачав додаткове постачання товарів на суму 1 950 667,00 грн. П.З Додаткової угоди встановлював наступні строки оплати:

- не пізніше 01 квітня 2014р. - 390 133,40 грн.;

- не пізніше 01 вересня 2014р. - 390 133,40 грн.;

- не пізніше 01 листопада 2014р. - 1 170 400,20 грн.

28.03.2014р. на виконання п.З Додаткової угоди нами було перераховано 390 133,40грн. Обов'язок по перерахуванню грошей виконано в тому обсязі, в якому це вимагається умовами Додаткової угоди в строк не пізніше 01.04.2014р. Наступне перерахування грошей за Додатковою угодою ми повинні здійснити до 01.09.2014р. В свою чергу позивач розпочав окремими партіями поставляти товари, визначені Додатковою угодою. У видаткових накладних на кожну партію крім Договору № АП-01-0014 від 24.03.2014р. зазначається Додаткова угода №АП-01-0014ДС1 від 28.03.2014р.".

За ствердженнями скаржника, "позивач, всупереч вимогам ч.2 ст. 22 ГПК України недобросовісно приховував від суду Договір № АП-01-0014 від 24.03.2014р. та Додаткову угоду №АП-01-0014ДС1 від 28.03.2014р.".

Відповідно вищевикладеному, у доводах апеляційного оскарження, як і у запереченнях на позов, основним зауваженням скаржника є його посилання на Договір поставки №АП-01-0014 від 24.03.2014р. та Додаткову угоду № АП-01-0014ДСІ від 28.03.2014р., якими, за його ствердженням, було погоджено поетапну оплату суми заборгованості поставленого товару між сторонами. На підтвердження своїх заперечень відповідачем - 1 ТОВ "Агрохімічний захист" було надано електронну копію проекту Договору від 21.03.2014р. №АП-01-0014, також Додаткову угоду від 28.03.2014р. № АП-01-0014ДСІ.

Колегія суддів, при огляді названих договорів встановила, що електронна копія Договору від 21.03.2014р. підписана односторонньо, містить підписи саме позивача. Ксерокопія Додаткової угоди від 28.03.2014р. також підписана одноособово за підписом відповідача - 1.

За оцінкою колегії суддів названі Договори не можуть бути прийняті судом у якості доказів існування договірних відносин між сторонами, оскільки жоден із них не підписаний двосторонньо, та не має юридичної сили.

Слід зазначити і про те, що у скарзі названа електронна копія Договору від 24.03.2014р., до Відзиву на позов додано та залучено до матеріалів справи електронну копію Договору від 21.03.2014р. (т.1 а/с 84-90).

Позивач, спростовуючи дані зауваження скаржника, зазначив, що наміри укласти відповідний Договір були, між сторонами велися переговори щодо можливості поставки товару на умовах відстрочення платежу, а також були складені проекти таких договорів. Проте, у процесі таких переговорів між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов Договору, зокрема не була погоджена і умова можливості оплати товару після отримання товару, спосіб забезпечення виконання зобов'язання, тому відповідні Договори не були укладені та підписані обома сторонами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, які давали б підстави задовольнити апеляційну скаргу. Таким чином, апеляційні вимоги ТОВ "Агрохімічний захист" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі вищезазначеного колегія суддів, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що Господарським судом Київської області у повному обсязі досліджено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2014 р. № 911/2011/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. № 911/2011/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. № 911/2011/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 911/2011/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді П.В. Авдеєв

А.А. Верховець