Постанова

від 13.10.2014 по справі 804/13502/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 р. Справа № 804/13502/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріЧудновській А.С. за участю: представника позивача представника відповідача Орєхова Ю.О. Кисельова А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод вогнетривів» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, скасування висновків Акту, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод вогнетривів» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просить скасувати повідомлення-рішення від 15.04.2014р. №0000532201 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 410 797,06 грн., з яких за основним платежем 348 567,37 грн., штрафні санкції 62 229,69 грн., та висновки викладені в Акті № 714 від 28.03.2014р. Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод вогнетривів» (код 31944421) з питань повноти нарахування орендної плати за землю період з 01.02.2011р. по 01.03.2013р., щодо порушення ТОВ «Дніпропетровський завод вогнетривів» п.п. 16.1.4. п.Іб.І.ст.16 та п.288.5 ст.288 ПКУ, Рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.11р., в наслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки на 2011 рік (починаючи з 01.02.2011 р.) - 153396,70 грн., 2012 рік - 167312,41 грн., січень - лютий 2013 року - 27885,26грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем встановлено порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 та п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.11, внаслідок чого виявлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району на 2011 рік (починаючи з 01.02.2011 року) - 153369,70грн., 2012 рік - 167312,41грн., січень-лютий 2013 року - 27885,26грн. Згідно ч.3 ст. 653 ЦКУ зобов'язання щодо сплати орендної плати у розмірі 250 968 грн. 65 коп. на рік (що розрахована виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка станом на 24.05.2013 року становить 8 365 621 грн. 86 коп.), виникло у позивача з моменту набрання законної сили Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 року (справа №904/4878/13) про зміну умов договору оренди землі, яке набрало законної сили 22.08.2013 року (з дати прийняття Постанови Апеляційного господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4878/13). За період з 01.02.2011 року по 01.03.2013 року позивач не мав правових підстав для нарахування орендної плати у розмірі 250 961,65 гривень на рік.

Від відповідача надійшло заперечення, в яких він посилається на те, що з метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 року ПК України, Дніпропетровською міською радою прийнято рішення від 02.02.11 № 216/8, яким встановлено річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному ПК України, незалежно від мети використання. Перевіркою позивача встановлено заниження суми нарахованої орендної плати за землю за 2011 рік (починаючи з 01.02.2011 року) на 153 369,70 грн. (230 054,57 грн. - 76 684,87 грн.); 2012 рік на 167 312,41 грн. (250 968,63 грн. - 83 656,22 грн.); січень-лютий 2013 року -27 885,26 грн. (41 828,10 грн. - 13 942,84 грн.). Таким чином, висновки викладені в Акті перевірки відповідають вимогам діючого законодавства України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у позові з підстав зазначених у запереченнях.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що з 17.03.2014 по 21.03.2014, на підставі повідомлення №128 від 12.03.2014р., згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1 та п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до Наказу №365 від 12.03.14р., відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дніпропетровський завод вогнетривів» з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.02.2011р. по 01.03.2013р., за результатами якої складено Акт перевірки №714 від 28.03.2014р.

Згідно висновку вказаного Акту перевірки: документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 та п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.11, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району на 2011 рік (починаючи з 01.02.2011 року) - 153369,70грн., 2012 рік - 167312,41грн., січень-лютий 2013 року - 27885,26грн.

За результатами розгляду заперечень на Акт перевірки, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська надано відповідь №10/76/10/221 від 15.04.2014р., згідно якої заперечення залишені без розгляду, а висновки до акту перевірки - без змін.

На підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення №0000532201 від 15.04.2014р., яким ТОВ «Дніпропетровський завод вогнетривів» збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати на загальну суму 410797,06грн., з яких за основним платежем - 348567,37грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 62229,69грн.

Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області 27.06.2014р. прийнято рішення №4099/10/04-36-10-08-09 про результати розгляду скарги, яким збільшено суму штрафної санкції у розмірі 3485,67грн., визначену у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №0000532201 від 15.04.14, в іншій частині залишено без змін вказане податкове повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ «Дніпропетровський завод вогнетривів» - без задоволення.

10.11.2003 року між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод вогнетривів" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі-Договір), який посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №8599, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №4540 від 18.11.2003 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 2,2770 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Адміральська, 81, для фактичного розміщення виробничих будівель і споруд, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:02:041:0050 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому міської ради від 30.07.2003р. № 87/11. (п.1.2. Договору).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору 3 502 719, 96 грн.

Земельна ділянка надається до 30.07.2018 року (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 525 408, 00 грн.

Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку з базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року (п. 3.2. Договору).

Згідно п.3.3 Договору розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміні ставок земельного податку.

П. 1 Рішенням Дніпропетровської міської ради УІ скликання від 02.02.2011р. № 216/8 «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства» вирішено, до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області №904/4878/13 від 11.07.13р., яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2013р. залишено без змін, позов Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод вогнетривів" про зміну договору оренди земельної ділянки задоволено повністю. Внесено зміни до п.1.3 Договору оренди земельної ділянки зареєстрованої в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за 1210100000:02:041:0050, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Дніпропетровський завод вогнетривів", посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №8599, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №4540 від 18.11.2003 року., виклавши його у наступній редакції: "п. 1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 24.05.2013 року становить 8 365 621 грн. 86 коп.".

Пункт .3.1. Договору оренди земельної ділянки - виключити.

Внести зміни до п.3.2 Договору оренди земельної ділянки зареєстрованої в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за №1210100000:02:041:0050, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Дніпропетровський завод вогнетривів", посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №8599, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №4540 від 18.11.2003., виклавши його у наступній редакції: "п.3.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 250 968 грн. 65 коп. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом".

Судом також досліджені надані докази, а саме: копії податкових декларацій з плати за землю за 2012р., 2013р., 2014р.; копія уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2013р., дані Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю станом на 2010р., згідно яких грошова оцінка земельної ділянки за адресою вул..Адміральська 81 (Бабушкінський район) за період 01.01.2010р.-31.12.2010р. - 8 365 621,86 грн. (оренда).

Згідно п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата)

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється: - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналогічні норми містить п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України яким передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 86.1 ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161- XIV (зі змінами та доповненнями), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Справляння плати за землю регулюється Законом України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. за № 2535-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (що діяв до 01.01.2011р.), а також Податковим Кодексом України (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.2 Закону України "Про плату за землю", який був чинним до 01.01.2011 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Статтею 7 даного Закону було визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України "Про оренду землі" та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Відповідно до частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою нарахування земельного податку відповідно до статті 13 Закону України "Про плату за землю" є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною четвертою статті 21 Закону України "Про оренду землі" річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів. Розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 14 Закону України від 26 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування", до загальнодержавних платежів належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), як плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, згідно п. 288.5.1 ст. 288 якого, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З матеріалів справи вбачається, що між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод вогнетривів" (Орендар) на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003р. № 87/11 було укладено договір оренди земельної ділянки від 10.11.2003р., предметом якого є Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 2,2770 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Адміральська, 81, для фактичного розміщення виробничих будівель і споруд, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:02:041:0050 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору 3 502 719, 96 грн.

Земельна ділянка надається до 30.07.2018 року (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 525 408, 00 грн.

Крім того, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку з базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року (п. 3.2 Договору).

Згідно п.3.3 Договору розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміні ставок земельного податку.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" та статті 8 Закону України "Про плату за землю" передбачено внесення змін у розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Разом із тим, статтею 30 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

При цьому статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Разом із тим слід зауважити, що державна податкова служба відповідно до статті 2 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", а так само і відповідно до Податкового кодексу України, наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни в договори оренди землі відповідно до статей 12, 80, 83 ЗК, статті 21 Закону України "Про оренду землі", статті 30 Закону України "Про плату за землю" наділена одна зі сторін цих договорів, є міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, хоча зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України (постанови від 11.06.2013р. у справі №21-166а13 та у справі №21-443а12).

При цьому ч.2 ст.161 КАС України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області №904/4878/13 від 11.07.13р., яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2013р. залишено без змін, внесено зміни до п.1.3 Договору оренди земельної ділянки зареєстрованої в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за 1210100000:02:041:0050, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Дніпропетровський завод вогнетривів", посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №8599, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №4540 від 18.11.2003 року., шляхом викладення його у наступній редакції: "п. 1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 24.05.2013 року становить 8 365 621 грн. 86 коп.".

Пункт .3.1. Договору оренди земельної ділянки - виключено.

Внесено зміни до п.3.2 Договору оренди земельної ділянки зареєстрованої в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за №1210100000:02:041:0050, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Дніпропетровський завод вогнетривів", посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №8599, в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №4540 від 18.11.2003., шляхом викладення його у наступній редакції: "п.3.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 250 968 грн. 65 коп. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом".

Таким чином, було змінено розмір орендної плати за землю у договорі, і з часу набрання чинності рішенням суду - 22.08.13р., позивач сплачує орендну плату, у розмірах, з урахуванням внесених змін, що підтверджується податковими деклараціями з плати за землю за 2012р., 2013р., 2014р. та уточнюючою податковою декларацією з плати за землю за 2013р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Разом з тим, порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, на законодавчому рівні встановлено повноваження та обов'язок податкового органу скласти акт за результатами проведеної в установленому порядку перевірки, при цьому акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору про оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, дій податкового органу, що здійснюються за таким актом перевірки, та впливають на права та законні інтереси платника податків.

Таким чином, позовні вимоги щодо скасування висновків викладених в Акті № 714 від 28.03.2014р. Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпропетровський завод вогнетривів», на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення від 15.04.2014р. №0000532201 не підлягають задоволенню.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, наданих сторонами доказів, та встановлених фактичних обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірність оскаржуваного рішення не доведена, а позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, а порушене право захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2014р. №0000532201 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 410 797,06 грн.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод вогнетривів» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, скасування висновків Акту - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000532201 від 15.04.2014р. щодо збільшення ТОВ «Дніпропетровський завод вогнетривів» суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 410 797,06 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова