Постанова

від 26.09.2014 по справі 826/11967/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 26 вересня 2014 року                      № 826/11967/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Акросбуд» до  Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень встановив: Товариства з обмеженою відповідальністю «Акросбуд» (далі – позивач, ТОВ «Акросбуд») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві  (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.03.2014 №0001032201 та №0001002201. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Дніпроському районі ГУ Мнідоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 25.02.2014 №328/26-53-22-01-21/34185780 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентом ТОВ «будівельна компанія «Стандарт С», прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.03.2014 №0001032201 та №0001002201, які позивач вважає необґрунтованими та такими, що  підлягають скасуванню. У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 14.03.2014 №0001032201 та №000102201. Так, відповідачем вказано на відсутність реальних господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт С». У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Керуючись ч.4   ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. В судовому засіданні представники сторін заявили клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ст. 86 КАС України   суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного. Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Акросбуд», зареєстровано як юридичну особу Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією від 30.09.2009 №10671450000014569, ідентифікаційний код юридичної особи 34185780, відповідно до виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Підприємство здійснює свою діяльність на підставі статуту. На час розгляду справи ТОВ «Акросбуд» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 23.10.2009 року, індивідуальний податковий номер 341857826530, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100251520. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Акросбуд» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт С» за період з 01.01.10 по 30.11.13 та складено акт перевірки від 25.02.2014 №328/26-53-22-01-21/34185780. Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «Акросбуд»: -  п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період на суму 69009,00 грн., у т.ч. за травень 2012 року в сумі 16425,00 грн., за червень 2012 року в сумі 19084,00 грн., за липень 2012 року в сумі 15399,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 18101,00 грн.; - пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 72460,00 грн., в т.ч. за півріччя 2012 року в сумі 37285,00 грн., за три квартали 2012 року в сумі 72460,00 грн., за 2012 рік в сумі 72460,00 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: - від 14.03.2014 №0001002201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 86261,25 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 69009,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 17252,25 грн., - від 14.03.2014 №0001032201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму в розмірі 90575,00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 72460,00 грн. таза штрафними санкціями в розмірі 18115,00 грн. Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог   статті 201   цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими   пунктом 201.11          статті 201 цього Кодексу. Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11. Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на  встановлення  здійснення операцій між ТОВ «Акросбуд» та контрагентами ТОВ «БК «Стандарт С» з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат, за відсутності факту реальності господарських операцій. З матеріалів справи судом встановлено, що між TOB «Акросбудр» (підрядник) та ТОВ «Будівельна компанія «Стандарт С» (субпідрядник) укладено договір від 21.03.2012 №1204-2/11, відповідно до якого підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання загально-будівельних робіт в цеху №3 корпус 10, виробництво нестірільних м'яких ЛС в. м. Києві ВАТ «Фармак» згідно договірної ціни №1, яка є невід'ємною частиною договору. До договору надано договірну ціну, локальний кошторис №2-1-1, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акт прийняття виконаних будівельних робіт за травень 2012 року, податкова накладна 31.05.2012 №644. Також між сторонами укладено договір від 11.05.2012 №0504-1/12, відповідно до якого підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання загально-будівельних робіт в цеху №3 корпус 10, кабінет механіків та сходової клітини в осях 12-13-А-А, в м. Києві ПАТ «Фармак» згідно договірної ціни №1, №2, які є невід'ємною частиною договору. До договору надано договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акт прийняття виконаних будівельних робіт за травень 2012 року, податкова накладна від 31.05.2012 №645, від 31.05.2012 №656. Відповідно до договору від 15.05.2012 №1505-1/12 підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання загально-будівельних робіт в цеху №3 корпус 10, дільниця №1,2 в м. Києві ПАТ «Фармак» згідно договірної ціни №1, яка є невід'ємною частиною договору. До договору надано договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акт прийняття виконаних будівельних робіт за травень 2012 року, податкова накладна від 31.05.2012 №647. Відповідно до договору від 22.05.2012 №3003-2/12 підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання загально-будівельних робіт в цеху №3 корпус 1, приміщення 24, 26, в м. Києві ПАТ «Фармак» згідно договірної ціни №1, яка є невід'ємною частиною договору До договору надано договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису, акт прийому-передачі №1 від 28.05.2012, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акт прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, податкова накладна від 29.06.2012 №676. Відповідно до договору від 31.05.2012 №301-1/12 підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання загально-будівельних робіт в цеху №3 корпус 10 (1,3-й поверх, покрівля) в м. Києві ПАТ «Фармак» згідно договірної ціни №1, №2, які є невід'ємною частиною договору. До договору надано договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису, акт прийому-передачі від 04.06.2012 №1, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти прийняття виконаних будівельних робіт за червень 2012 року, податкові накладні від 29.06.2012 №679, від 29.06.2012 №678, від 29.06.2012 №677. Відповідно до договору від 03.07.2012 №302/1 підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання загально-будівельних робіт в цеху №4 корпус ЦОС, виробнича дільниця №4 таблетованих ЛЗ 1, 3, 4, 5-1 поверхи,  в м. Києві, вул. Фрунзе, 74 ПАТ «Фармак» згідно договірної ціни №1, які є невід'ємною частиною договору. До договору надано договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису, акти прийому-передачі від 26.07.2012 №1, від 02.08.2012 №2, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акт прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, податкова накладна від 31.07.2012 №699, від 31.08.2012 №731. Відповідно до договору від 20.07.2012 №972/1 підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконати роботи по виготовленню та улаштуванню металевих дверей цеху №1, корпус ГЛЗ-1, в ліфтових холах (1,2,3-го поверхів), ПАТ «Фармак» м. Київ, вул. Фрунзе, 74 згідно договірної ціни №1, яка є невід'ємною частиною договору. До договору надано договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт прийняття виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, податкова накладна від 31.07.2012 №698. Відповідно до договору від 30.07.2012 №1625/2 підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання будівельних робіт по влаштуванню навісних козирків в цеху №2, корпус 1, ПАТ «Фармак» м. Київ, вул. Фрунзе, 74 згідно договірної ціни №1, яка є невід'ємною частиною договору. До договору надано договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт прийняття виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, податкова накладна від 31.08.2012 №733. Відповідно до договору від 08.08.2012 №682/1 підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання будівельних робіт по зупиночному ремонту в цеху №4, корпус РКП відм. 19.2, дільниця №3, ПАТ «Фармак» м. Київ, вул. Фрунзе, 74 згідно договірної ціни №1, яка є невід'ємною частиною договору. До договору надано договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт прийняття виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, податкова накладна від 31.08.2012 №732. Відповідно до договору від 06.08.2012 №0802-1/12 підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання робіт по ремонту фасаду відстійника насосної станції зворотного водопостачання, ПАТ «Фармак» м. Київ, вул. Фрунзе, 74 згідно договірної ціни №1, яка є невід'ємною частиною договору. До договору надано договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт прийняття виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, податкова накладна від 31.08.2012 №734. Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, до матеріалів справи надано оборотно-сальдова відомість по рахунку за 2012 рік, та відомості по рахунку. Таким чином, у позивача згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту з дати отримання товарів/послуг. Відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «БК «Стандарт С», вказано на акт ДПІ у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.01.2013 №38/22-8/37884426 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Стандарт С» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Річ Альянс» за період з 01.04.2012 по 30.09.2012 року. З вищевказаного акту встановлено, що спірне товариство та його посадові особи не знаходяться за адресою реєстрації, фактичне місцезнаходження підприємства встановити не можливо. Крім того, відповідач посилається на те, що в провадженні ГСУ ДПС України перебуває кримінальна справа за фактом фіктивного підприємства ТОВ «Річ Альянс», правочини між яким перевірялись в акті перевірки по ТОВ «БК «Стандарт С». При цьому, жодних первинних документів по господарським взаємовідносинам ТОВ «БК «Стандарт С» із контрагентами, як вбачається із названого акту перевірки, органом державної податкової служби не досліджувалось. Окрім того, під час перевірки ТОВ «БВ «Стандарт С» Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва не перевірявся зміст правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано. Посилання відповідача на фіктивність підприємства ТОВ «Річ Альянс» суд не бере до уваги, оскільки ці докази не мають відношення до предмету спору даної справи. Також, суд звертає увагу, що для висновків щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «БК «Стандарт С» необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання. При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 №К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12. Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес” АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Крім того, чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосередньо контрагента на предмет виконання тим вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування та/або формувати об'єкт оподаткування податком на прибуток. Також, відповідачем не було надано суду доказів щодо невизначення контрагентом позивача ТОВ «БК «Стандарт С» сум податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем за спірний період для сплати до Державного бюджету, а відповідно жодними допустимими доказами не було доведено суду, що за наслідками таких правовідносин позивача із ТОВ «БК «Стандарт С» було завдано шкоди Державному бюджету. Щодо посилань відповідача на відсутність актів прийому-передачі фронту робіт та інших доказів виконання умов договорів, суд зазначає що такі документи під час розгляду справи було надано до матеріалів справи. Крім того, позивачем надано договори та інші первинні документи на підтвердження подальшої співпраці з контрагентами щодо виконання послуг, які були предметом договорів, укладених позивачем з ТОВ «БК «Стандарт С». В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем також не надано. Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Акросбуд» та контрагентом ТОВ «БК «Стандарт С» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.03.2014 №0001002201 та №0001032201 є обґрунтованим. Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ   «Акросбуд». Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Крім того, суд бере до уваги роз'яснення Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року №2135/11/13-11. Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Акросбуд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління  Міндоходів у м. Києві про податкових повідомлень-рішень від 14.03.2014 №0001002201 та №0001032201 – задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління  Міндоходів у м. Києві від 14.03.2014 №0001002201 та №0001032201. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акросбуд» витрати по сплаті судового збору у розмірі 353 грн. 68 коп. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві. Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                О.А. Соколова